Тема 3. Аналіз та комплексна оцінка території регіону

Тема 2. Районування території

Короткий зміст.

Регіон, район – територія, яка є однорідною з точки зору прийнятих критеріїв. Перша ознака регіону - функціональна та територіальна єдність (зв'язаність елементів, своєрідність); друга ознака регіону –багатозначність функцій, що визначаються у характеристиках природних елементів, економічної діяльності (виробничої, господарчої), соціально-економічної, рекреаційної та інших.

В Україні введено такий розподіл країни і районування: адміністративно-територіальне, економічне – виділення економічних районів і зон для планування та організації виробничих відносин; географічне. Існують також інші системи районування території України: агрокліматичне, історико-етнографічне та етногеографічне, містобудівне районування та ін. У різні періоди в районуванні були пріоритетними різні критерії (наприклад раніше – економічні чинники, потім соціальні і нарешті екологічні), однак повноту і практичну користь дає районування лише на основі синтезу факторів та критеріїв. Так, за відмінними особи-востями функціонування, за планувальними характери-стиками, виділено такі типи регіонів: столичні, з особливими природними умовами (прирічкові, приморські, з родовищами корисних копалин), транскордонні (за Ю.М.Білоконем).

На сьогодні достатньо характерним є розподіл України на 9 соціально-економічних регіонів, з містами-центрами: Сто-личний, Центральний (Черкаси), Придніпровський (Дніпро-петровськ), Північно-східний (Харків), Донецький, Причорно-морський (Одеса), Подільський (Хмельницький), Північно-західний (Рівне), Карпатський (Львів). Розробляються такі напрямки як соціально-економічне, еколого-економічне, урболандшафтне, урбоекологічне районування, розвива-ється поняття „інтегральний регіон”.

Контрольні запитання:

1. Які існують варіанти визначення регіону?

2. Опишіть та порівняйте географічне етногеографічне та адміністративне районування України.

3. Опишіть та порівняйте соціально-економічне, кліматичне та адміністративне районування України.

4. Як ви розумієте поняття "інтегральний регіон"?

Література: 4. с.12-14 7. с.73-90. 11. с.8-20.

Тема 3. Аналіз та комплексна оцінка території регіону

Короткий зміст.

У теперішній час містобудування має справу лише з освоєними раніше територіями. Подальший розвиток території повинен бути адекватним до існуючих умов, – з економічних, екологічних та культурно-історичних міркувань. Аналіз території – комплекс досліджень для визначення перспектив раціонального використання території та можливостей збереження природного середовища; він є базовим етапом кожного виду проектних та аналітичних робіт з регіонального планування. У цьому проявляється принцип конкретності регіонального планування. Підсум-ковим результатом аналізу є комплексна оцінка території щодо придатності ділянок для відповідних видів викорис-тання та розрахунок демографічної ємності. Також визнача-ється система вимог до розпланувальної організації тери-торії, планувальний потенціал її форм.

Етапи аналізу території: (1) обґрунтування планувальних меж регіону, окреслення об'єкту проектування; (2) вивчення природних умов території (морфологія, клімат, ландшафт) та природних ресурсів (мінерально-сировинних, водних, ґрунтів, лісових, тваринного світу; територіальних, рекреацій-них); (3) аналіз розміщення населення (як основи розрахун-ків, як трудових ресурсів) та антропогенних умов – опорних планувально-структурних умов, доступності центрів, інже-нерно-технічних та санітарно-гігієнічних, архітектурно-ланд-шафтних якостей території; (4) комплексна оцінка території з розрахунком демографічної ємності.

Контрольні запитання:

1. З яких проектних процедур складається аналіз території у регіональному плануванні?

2. Який зв'язок між аналізом природних умов і ресурсів та комплексною оцінкою території?

3. Яка послідовність роботи з комплексної оцінки території та які прийоми її виконання?

4. Як співвідноситься визначення демографічної ємності території з результатами аналізу природних умов і ресурсів та з комплексною оцінкою території?

5. Зміст переліку резервних ділянок.

Література: 3. с.27-54. 8. с.55-60.

Тема 4. Соціально-економічні основи регіонального планування. Соціально-функціональна програма розвитку регіону

Короткий зміст.

Містобудування в широкому розумінні – це засіб управління соціальними та економічними процесами у різних просторових формах, отже усі сфери життєдіяльності сус-пільства комплексно відбиваються у характері розселення. Необхідно, щоб роботи з регіонального планування відпові-дали реальним потребам та умовам розвитку територі-альних об'єктів, щоб вони були ефективним засобом регу-лювання перспективного розвитку, щоб у них були враховані вимоги "надзадачі" - соціальні, екологічні, культурологічні якості. З цих мотивів проводиться робота з міжгалузевого соціально-економічного прогнозування. Складається відпо-відний документ - програма соціально-економічного розвитку регіону, який є базою та обґрунтуванням проектних рішень, фактично "завданням на проектування". Суттєвим завдан-ням даної розробки є збалансування вимог тих сегментів розвитку, між якими завжди є протиріччя: держава, регіон і місто; промисловість, населення та природне середовище; різні галузі економіки та промисловості, зрештою економіка в цілому та відповідність соціально-екологічним цінностям.

До основних розділів програм належать: (1) характе-ристика населення, яке розглядається як об'єкт розселення, як трудовий ресурс та як споживач послуг; (2) програма розвитку промислового виробництва, сільського, водного та лісового господарства, науково-проектної галузі, транспорту і зв'язку; (3) програма розвитку сельбищної території з комп-лексом її обслуговування, створення сприятливого санітар-но-гігієнічного та соціально-культурного середовища; (4) програма охорони та відновлення природних умов. Ці розді-ли відповідають триєдиному базису розвитку "соціальне-еко-номіка-екологія".

Слід приділити велику увагу особливостям демографії населення, яка є ключовою характеристикою розвитку регі-ону, його базисом – власне заради розселення й проводять роботи з планування. Показники чисельності, структури (ста-тево-віковий склад), природного руху населення, міграційних процесів, приросту й деградації (природній чи механічний, позитивний чи негативний), перспективи росту чи зниження чисельності, тривалість життя, соціальний статус, сфера інтересів тощо; характеристики населення у якості трудових ресурсів – за статтю, за віком (кількість працездатних та непрацездатних).

Контрольні запитання:

1. Які крупні галузі формують районоутворюючу базу об'єкта регіонального планування?

2. Які методи визначення перспективної чисельності населення застосовують у регіональному плануванні?

3. Які завдання регіонального планування з розвитку та розміщення промисловості?

4. Які особливості територіальної організації галузей невиробничої сфери у регіоні?

Література:

3. с.55-80. 4. с.157-158. 6. с.106-115, с.162. 8. с.44-54.

 

Розділ ІІ. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ РЕГІОНУ. АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ.