Фактори, що зумовили коливання ділової активності в 2001 р

Якщо підсумувати фактори негативного впливу в цілому на прискорення й уповільнення, то вони становили всього 38 391,3 тис. грн, а позитивного — 2 232 13,5 тис. грн. Серед факторів негатив­ного впливу за обсягом перше місце належить скороченню строкових депозитів залучених — 15 841,2 тис. грн, друге — грошовим коштам у касі і на коррахунку в НБУ — 9906,6 тис. грн, третє — кредиторам на 8916,9 тис. грн, четверте — інвестиціям
в акції на суму 3169,5 тис. грн і п’яте — вкладенням у строкові
депозити в інших банках — 554,1 тис. грн. Якщо факторів негативного впливу всього п’ять, то позитивного — 13. Найбільш значні з останніх — це скорочення дебіторської заборгованості на 26 280,0 тис. грн, інвестицій у державні цінні папери — 20 886,6 тис. грн, зростання наданих кредитів — 29 336,4 тис. грн і коштів клієнтів до запитання — 23 214,6 тис. грн та ін. Отже, розглянута нами методика аналізу дає можливість виявити конкретні фактори, виміряти їх кількісний вплив на коливання ділової активності й оцінити позитивний чи негативний вплив на ефективність фінансово-господарської діяльності банку. Крім того, вона розкриває тактику поведінки банку, виявляє упущення та прорахунки керівництва банку в його рішеннях з диверсифікації джерел і напрямів вкладень та залучення або повернення коштів грошового ринку.

Аналіз ліквідності

Ліквідність комерційного банку — це можливість і здатність банку виконувати свої зобов’язання перед клієнтами і різними контрагентами в аналізованих періодах. Ліквідність балансу як ступінь покриття зобов’язань активами і ліквідність самих активів забезпечується дотриманням насамперед обов’язкових економічних нормативів Національного банку України. Взяті нами ці та ряд інших, найбільш суттєвих, прийнятих в економічній літературі показників (алгоритм розрахунку та економічний зміст яких наведено в табл. 14.8), на нашу думку, дають можливість достатньо повно розкрити ліквідність балансу банку.

Наведений у табл. 14.8 блок показників призначено для оцінки ліквідності банку щодо його здатності перетворювати активи в грошову готівку для погашення зараз (на дату складання балансу) та в найближчий період зобов’язань перед клієнтами за їх поточними, депозитними, ощадними рахунками, а також перед кредиторами, інвесторами, акціонерами.

Таблиця 14.8

АЛГОРИТМ РОЗРАХУНКУ Й ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ПОКАЗНИКІВ,
ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЛІКВІДНІСТЬ БАЛАНСУ БАНКУ

Найменування показника	Алгоритм розрахунку	Економічний зміст показника визначає
Показники ліквідності
1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності		Показує можливість банку погашати «живими» грішми з коррахунків і каси зобов’я­зання за всіма депозитами (Д)
2. Коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань банку		Характеризує максимальну можливість банку в погашенні зобов’язань (Ззаг) всіма активами (Азаг)
3. Коефіцієнт відношення високоліквідних до робочих активів		Характеризує питому вагу високоліквідних активів (Авл) у робочих активах(Ар)
4. Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань		Характеризує забезпечення дохідними активами банку (Ад) його загальних зобо­в’язань (Ззаг) і сповіщає про часткове погашення зобо­в’язань банку поверненнями дохідних активів
5. Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів (для визначення незбалансованої ліквідності)		Розкриває, наскільки видані кредити (КР) забезпечені всіма залученими депозитами (Д) (чи є незбалансована ліквідність)
6. Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань		Розкриває здатність банку погашати зобов’язання (Ззаг) високоліквідними активами (Авл) та через продаж майна (Ам)

Як свідчать дані, наведені в розрахунковій таблиці 14.9, банк забезпечував за аналізований період високий фактичний понаднормативний рівень коефіцієнтів миттєвої ліквідності (відповідно 53 % на 1 січня 2001 р. і 99 % на 1 січня 2002 р. за норми НБУ не менше 20 %) і загальної ліквідності (відповідно 174 % і 169 % за норми не менше 100 %), і це забезпечувало спроможність банку погашати будь-які зобов’язання і борги перед клієнтами.

Дещо знизилася забезпеченість робочих активів високоліквідними: з 24 % на 1 січня 2001 р. до 15 % на 1 січня 2002 р. за нормативної вимоги НБУ не менше 20 %. Це виникло через зростання робочих активів на 131 % і скорочення високоліквідних на 11 %. Отже, це зниження — сигнал про необхідність активізації управлінських заходів, спрямованих на усунення появи ризикового
фактора, який також контролюється НБУ.

Про підвищення забезпеченості дохідними активами всіх зобо­в’язань банку свідчить коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’я­зань. За нормативу в межах 70—80 % вона зросла з 96 % на 1 січня 2001 р. до 119 % на 1 січня 2002 р.

Доповнюючим показником ресурсної ліквідності є коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів. Як видно із табл. 14.9, цей показник зріс з 102 % на 1 січня 2001 р. до 120 % на 1 січня 2002 р. Це означає, що ризик ліквідного погашення основного обсягу зобов’язань перед клієнтами банку має зростаючу тенденцію. Отже, видані кредити забезпечені переважаючим обсягом залучених депозитів і банкові не загрожує незбалансована ліквідність.

Як показує коефіцієнт генеральної ліквідності, продовжує зали­шатися високою спроможність банку погашати зовнішні зобов’я­зання за залученими і позиченими коштами високоліквідними активами та через продаж нерухомості (майно і незавершені капітальні вкладення). Він дещо скоротився з 106 % до 99 %, але цей рівень дуже високий.

Таким чином, розрахована і розглянута в табл. 14.9 система показників банку показала, що він дотримувався в 1999—2002 рр. нормативних вимог НБУ щодо ліквідності і забезпечував активами свою здатність погашати будь-які вимоги за своїми зобов’язаннями перед клієнтами, що розмістили свої гроші в цьому банку на поточних, вкладних, депозитних рахунках, а також перед кредиторами по господарській діяльності та акціонерами.

Таблиця 14.9

ВИХІДНІ ДАНІ ТА РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ,
ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЛІКВІДНІСТЬ БАНКУ