Список використаних джерел. (повне найменування вищого навчального закладу)

Форма № Н-6.01

_____________________________

(повне найменування вищого навчального закладу)

_____________________________

(повна назва кафедри, циклової комісії)

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

з ___________________________________________________________

(назва дисципліни)

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки__________________

спеціальності_______________________

__________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

м. _________ - 20 __рік

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………….3

розділ 1 назва розділу…………………………………………..8

1.1. назва підрозділу………………………………………….………..8

1.2. Назва підрозділу……………………………………………..……12

розділ 2 назва розділу…………………………………………..15

2.1. назва підрозділу………………………………………….………..15

2.2. Назва підрозділу……………………………………………..…….19

розділ 3 назва розділу…………………………………………..21

3.1. назва підрозділу………………………………………….………..22

3.2. Назва підрозділу……………………………………………..…….23

Висновки.............................................................................................25

Список використаних джерел...............................................29

Додатки................................................................................................32

ВСТУП

Композиція роботи — це послідовність розташування її основних частин, до яких належать основний текст (тобто розділи та підрозділи), а також частини її довідковосупровідного апарату.

Обов'язковими частинами курсової роботи є:

титульний аркуш;

зміст, з вказанням сторінок;

перелік умовних скорочень (за необхідності)

вступ;

основна частина (розділи та підрозділи);

висновки;

список використаних джерел;

додатки (якщо є).

Перераховані частини включаються в роботу з дотриманням вказаної послідовності.

У Змісті відбивається структура роботи з вказівкою її частин: введення, нумерація і назви розділів, підпрозділів, укладення, список використаних джерел і додатка, з вказівкою перших сторінок перерахованих частин. Бажано коротко і чітко формулювати назви розділів, підрозділів. Назви розділів повинні відповідати завданням дослідження і формулюватися з урахуванням рекомендацій.

Коли в роботі вжита специфічна термінологія, або використані маловідомі скорочення, нові символи, позначення та ін., то їх загальній перелік може бути поданий окремим списком на початку роботи. Якщо спеціальні терміни, скорочення та ін. Вживаються менше трьох разів, то їх розшифрування подається у тексті роботи при першому згадуванні.

Вступ розкриває сучасний стан наукової проблеми (завдання), її значення, підстави і початкові дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження, його основні цілі, завдання, а також шляхи їх досягнення, методологію.

У вступі дається загальна характеристика курсової роботи. Почати слід з постановки проблеми в загальному вигляді і її зв'язку з важливими науковими і практичними завданнями, аналізу останніх досліджень і публікацій, в яких розпочаті вирішення цієї проблеми і на які спирається автор, а також законодавства і проектів нормативно-правових актів.

Шляхом критичного аналізу і порівняння із вже відомими рішеннями проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки або громадських відносин. При цьому такий аналіз повинен свідчити про наявність проблем (питань), рішення яких можливе правовими засобами, для чого, отже, потрібні подальші дослідження.

При обґрунтуванні актуальності вибраної теми є помилкою використання загальних формулювань, що не вказують на конкретні проблеми.

У вступі формулюють об'єкт і предмет дослідження, мета роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Об'єктом дослідження є громадські відносини (теорії і практика), у рамках яких існує досліджуване явище, тобто уся сукупність відносин, які служать джерелом необхідної для дослідника інформації.

Предмет дослідження - це правовий аспект (який безпосередньо підлягає дослідженню) вказаних громадських відносин, тобто це тільки ті істотні зв'язки і відносини, які підлягають безпосередньому вивченню в цій роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження.

Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується. А предметом - те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення.

Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться як загальне і приватне.

В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової юридичної думки за проблемою дослідження. Огляд літератури не повинен бути простим переліком опрацьованої літератури і переказом змісту. Стисло, критично висвітлюючи роботи дослідників, студент повинен назвати ті питання, що залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Як правило в тексті вступу фіксуються тільки автори робіт, або йдеться лише про конкретні наукові проблеми. Огляд літератури можна робити за проблемним критерієм. Ця частина вступу завершується висновком про ступень висвітлення обраної теми. На підставі цього логічною виглядає необхідність сформулювати мету та завдання дослідження.

Мета дослідження повинна конкретно формулюватися і знаходити своє вираження в описі того прогнозованого стану, в якому бажано бачити предмет дослідження, тобто мета виступає як якісний новий стан - результат подолання протиріччя між належним і сущим. Не слід формулювати мету як «Дослідження…», «Аналіз...», «Вивчення...» тому, що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Мета роботи пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхами його досягнення. Метою дослідження є кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано дослідження, вирішення проблем і усунення недоліків. При формулюванні мети можуть використовуватися слова: «Обґрунтувати новий підхід…», «Уточнити порядок..», «Конкретизувати положення про…», «Аргументувати необхідність…», «Розробити правила…», «Підготувати пропозиції…» і тому подібне.

Мета курсової роботи не формулюється як «Підготувати пропозиції з вдосконалення законодавства…», оскільки повинна вказувати на зміст таких пропозицій. Не може бути метою роботи і підготовка тез наукової доповіді, виступи на конференції, оскільки вони є апробацією результатів курсової роботи.

Для досягнення мети повинно поставити завдання дослідження, відповіді на завдання повинні бути відображені у висновках.

Обов'язковим елементом вступу є вказівка на використані методи наукового дослідження. У кінці вступної частини бажано обґрунтувати структуру роботи і послідовність викладу матеріалу.

Рекомендований об'єм вступу – 3-5 сторінки комп'ютерного.

РОЗДІЛ 1

НАЗВА РОЗДІЛУ

Назва підрозділу

Основна частина роботи складається з розділів (як правило, трьох), підрозділів. Кожен розділ починають з нової сторінки. Основному тексту розділу може передувати передмова з коротким описом обраного напряму і обґрунтуванням використаних методів дослідження. У кінці кожної глави обов'язково формулюють виводи з коротким викладом приведених в главі наукових і практичних результатів.

У кожному розділі основної частини викладають:

· огляд літератури з даного питання, основні етапи розвитку наукової думки, короткий, критичний аналіз робіт попередників з вказівкою на ті питання, які залишилися невирішеними;

· аналіз законодавства з даного питання, обґрунтування наявних в нім недоліків і необхідності його вдосконалення, пропозиція форм і шляхів такого вдосконалення з урахуванням законодавства інших країн;

· аналіз практики застосування законодавства з даного питання на прикладі конкретних підприємств, об'єднань, організацій, установ, державних органів; власні висновки про наявність невирішених практичних проблем, шлях їх дозволу;

· опис і результати власних досліджень автора, обов'язкова їх аргументація, з вказівкою того нового, що він вносить в розробку проблеми (у кожній главі мають бути сформульовані проблеми наукового і практичного характеру, пропозиції за рішенням виявлених проблем з вказівкою форми реалізації таких пропозицій, наприклад, пропозиції по вдосконаленню правозастосовної діяльності або законодавства).

Назва підрозділу

Кількість розділів може бути більше за узгодженням з науковим керівником. Виклад матеріалу повинен відповідати головній ідеї, чітко визначеній автором.

Рекомендований об'єм основної частини (без списку використаних джерел) курсової роботи 25-30 сторінок тексту комп'ютерного набору, шрифтом 14 Times New Roman через півтора інтервали. Порушення обсягу курсової роботи не припустимо.

У курсових роботах необхідно прагнути дотримуватися прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів, не рекомендується вживати вирази-штампи, вести виклад від першої особи: "Я спостерігав", "Я вважаю", "Мені здається", "На мою думку", треба „На нашу думку”, „На думку автора”. Слід уникати в тексті частих повторень слів чи словосполучень.

При згадуванні в тексті прізвищ (учених-дослідників, практиків) ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (В.М. Петров, а не Петров В.М., як це прийнято в списках літератури).

При посиланнях на наукові публікації, учбову й іншу літературу в списку використовуваних джерел вказувати їх один раз, а в тексті роботи - в квадратних дужках вказувати номер джерела і конкретну сторінку, наприклад, [15, с. 25].

При повторному посиланні на те ж джерело в тексті роботи вказується раніше присвоєний номер і номер іншої сторінки.

У курсовій роботі необхідно давати посилання на кожну цитату, запозичену думку, цифру, приклад з досвіду роботи тощо. Наявність у роботі цитування чужих думок без посилання на них неприпустиме і як наслідок спричиняє відмову у прийнятті роботи до захисту. Посилатися слід на останні видання публікацій. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з відповідного джерела.

Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: «...у працях [1–7]...». Посилання оформляються в основному тексті із зазначенням номера джерела зі списку літератури і сторінки, з якої наведено цитату, які записують у квадратних дужках, наприклад: [3, с. 42]; [12, с. 33].

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого тексту слід наводити цитати. Цитата має бути точною, жодні виправлення в запозичених словах та реченнях не допускаються.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він наданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців у цитаті позначається трьома крапками. Вони ставляться в будь якому місці цитаті (на початку, всередині, вкінці);

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) у разі непрямого цитування слід бути абсолютно точним у викладенні думок автора і також давати відповідні посилання на джерело.

РОЗДІЛ 2

НАЗВА РОЗДІЛУ

Назва підрозділу

Курсову роботу друкують за допомогою комп’ютера з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм) державною мовою через півтора міжрядкового інтервалу до тридцяти рядків на сторінці з використанням шрифту Times New Roman 14 розміру текстового редактора Word. Обсяг курсової роботи повинен становити 25-30 сторінок комп’ютерного набору.

Береги в тексті роботи таких розмірів: лівий — 30 мм, правий — 20 мм, верхній — 25 мм, нижній — 25 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка — чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні позначки можна чорнилом тільки чорного кольору.

Друкарські помилки можна виправляти підчищенням або зафарбуванням коректором, наносячи на ці місця правильний текст або фрагмент рисунка. Допускається два виправлення на одній сторінці.

Не можна виділяти текст роботи чи окремі його фрагменти курсивом або жирним шрифтом. Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи.

Заголовки структурних частин роботи: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» — друкують великими літерами симетрично до тексту жирним шрифтом. Заголовки структурної частини «РОЗДІЛ» також друкують великими літерами симетрично до тексту жирним шрифтом. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу жирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовком і текстом повинна становити 2 відступи.

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки (це не стосується підрозділів). До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають нумерації.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер ставлять у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Назва підрозділу

ВИСНОВКИ

У Висновках об'ємом 2-3 сторінки викладають наукові і практичні результати, отримані в роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної проблеми (завдання), обґрунтування шляху вирішення наукової проблеми, значення отриманих результатів для науки і практики. При описі результатів можливе використання однієї із запропонованих схем:

Короткий виклад проблеми + вирішення проблеми з вказівкою міри новизни такого рішення.

Виклад результату з вказівкою міри його новизни + короткий виклад проблеми, на рішення якої спрямований такий результат.

Короткий виклад усіх проблем + виклад усіх результатів з вказівкою міри їх новизни.

Найбільш прийнятні для опису результатів слова «класифіковано…», «конкретизовано…», «допрацьовано…», «уточнено…», «визначено…», «встановлено…», «обґрунтовано (аргументовано)…» і тому подібне, а для вказівки міри новизни – «вперше»., «отримало подальший розвиток…», «вдосконалено…». При описі отриманих результатів слід уникати наступних формулювань: «був проведений аналіз…», «вивчено…», «зроблений порівняльний аналіз…» і тому подібне.

Далі формулюють виводи і рекомендації відносно наукового і практичного значення отриманих результатів.

Завершується висновок вказівкою на перспективи подальших розробок досліджуваної теми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

В роботі має бути використано не менш 30 джерел.

Оформлення списку використаних джерел. Список використаних джерел розміщується після висновків. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів: 1. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT)»; ГОСТ 7.184 «Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 358297 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.1293 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила».

Джерела можна розміщувати у списку одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, інформація про джерело наводиться лише один раз, незалежно від того, скільки разів з’являється посилання на це джерело у тексті. Назви використаних робіт перекладу не перекладають і подають мовою оригіналу.

Необхідно мати на увазі, що у списку використаних джерел обов’язково вказуються джерела, на які автор посилався в роботі.

Бібліографічний опис документів здійснюється за:

1. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT)». - К.: Держстандарт України, 2007.

Слова і словосполучення скорочуються відповідно до:

1. ДСТУ 3582–97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги і правила». - К.: Держстандарт України, 1998.

2. ГОСТ 7.12.93» Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила».

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України..– 1996.– № 30.– Ст. 141.

2. Водний кодекс України від 06.06.1995 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 213-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1995. - № 24. – Ст. 189.

3. Земельний кодекс України: за станом на 20 листоп. 2001 р. / Верховна Рада України.. – К.: Парлам., 2001..– 71 с..– (Бібліотека офіційних видань).

4. Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» вiд 10.07.2010 за № 2487-VI // Офіційний вісник України. – 2010. - № 55/1. – Ст. 1901.

5. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» вiд 07.07.2010 за № 2453-VI // Офіційний вісник України. – 2010..– № 55/1. – Ст. 1900.

6. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 р. за № 2707- ХІІ у новій ред. від 21.06.2001 р. за № 2556-ІІІ // Офіційний вісник України. – 2001..– № 31. – Ст. 1383.

7. Постанова ВРУ «Про основні напрями державної політики України в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998 - № 38-39. - Ст. 248.

8. Указ Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» вiд 09.12.2010 за № 1085/2010 // Офіційний вісник України. – 2010..– № 94. – Ст. 3334.

9. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади» вiд 17.01.2011 за № 20 // Офіційний вісник України. – 2011..– № 4. – Ст. 204.

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання організації діяльності міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади в регіонах» вiд вiд 26.05.2010 за № 362 // Офіційний вісник України. – 2010..– № 39. – Ст. 1302.

11. Постанова Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку звірення платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вiд вiд 23.11.2010 за № 27-1 // Офіційний вісник України. – 2010. - № 97. – Ст. 3449.

12. Салтовський І.О. Основи соціальної екології: навч. посібник / І.О. Салтовський..– Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 382 с.

13. Гардашук Т.В. Екологічна політика та екологічний рух: сучасний контекст: [моногр.] / Тетяна Василівна Гардашук. – К.: Техпринт, 2000. – 126 с.

14. Кисельов М.М. Національне буття серед екологічних реалій / М.М. Кисельов, Ф.М. Канак. -К.: Тандем, 2000.– 320с.

15. Екологічне управління: підручник для студ. еколог. спец. вищ. навч. закл. / [Шевчук В.Я, Саталкін Ю.М., Білявський Г.О. та ін. ] – К.: Либідь, 2004. – 430 с.

16. Європейський Союз: словник-довідник / [ред.-упоряд. М. Марченко]. — 2-ге вид. — К.: К.І.С., 2006. — 138 с.: іл., табл.

17. Українсько-німецький тематичний словник = Ukrainisch-deutsches thematisches Wцrterbuch: [близько 15 000 термінів / уклад. Н. Яцко та ін.]. — К.: Карпенко, 2007. — 219 с.

18. Україна: екол.-геогр. атлас: присвяч. всесвіт. дню науки в ім’я миру та розв. згідно з рішенням 31 сесії ген. конф. ЮНЕСКО / [наук. редкол.: С. С. Куруленко та ін.]; Рада по вивч. продукт. сил України НАН України [та ін.]. — К.: Варта, 2006. — 217, [1] с.: іл., табл., портр., карти.

19. Графічні символи, що їх використовують на устаткуванні. Покажчик та огляд (ISO 7000:2004, IDT): ДСТУ ISO 7000:2004. — [Чинний від 2006—01—01]. — К.: Держспоживстандарт України 2006. — ІV, 231 с.: табл. — (Національний стандарт України).

20. Екологічна енциклопедія: у 3-х т. / [редкол.: Толстоухов А.В (голова) та ін.]. – Київ: ТОВ «Центр екол. освіти та інформації», 2007-2008. – Т.1. А-Е..– 2007. – 432 с.

21. Галушкіна Т.П. Екологічна політика як складова державної регіональної політики / Тетяна Павлівна Галушкіна, Людмила Миколаївна Качаровська // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2003..– № 2. – С.216-220.

22. Гладкий М.П. Проблеми екологічного виховання і формування свідомості / М.П. Гладкий // Мультиверсум. Філософський альманах. Вип. 23. – К.: Український центр духовної культури..– 2001..– С. 112 - 120.

23. Шуленина Н.В. К вопросу об определении понятия «экологическая политика» / Надежда Викторовна Шуленина // Вестник РУДН. Серия «Политология». – 2006..– № 8. – С.51-63.

24. Настечко О. Правовий механізм охорони навколишнього природного середовища / Оксана Настечко // Актуальні проблеми державного управління. – Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2006. – Вип.4 (26). – 283 с.

25. Кібернетика в сучасних економічних процесах: зб. текстів виступів на республік. міжвуз. наук.-практ. конф. / Держкомстат України, Ін-т статистики, обліку та аудиту. — К.: ІСОА, 2002. — 147 с.

26. Шиляев, Б. А. Расчеты параметров радиационного повреждения материалов нейтронами источника ННЦ ХФТИ/ANL USA с подкритической сборкой, управляемой ускорителем электронов / Воеводин В. Н.. Шиляев Б. А. — Х.: ННЦ ХФТИ, 2006. — 19 с.

27. Тимошенко З. І. Болонський процес в дії: слов.-довід. основ. термінів і понять з орг. навч. процесу у вищ. навч. закл. / З. І. Тимошенко, О. І. Тимошенко; Європ. ун-т. — К.: Європ. ун-т, 2007. — 57 с.: табл.

28. Бадрак О.С. Удосконалення фінансового механізму забезпечення сталого розвитку України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.08.01 «Економіка природокористування і охорони навколишнього природного середовища» / Бадрак. – Київ, 2006. – 22 с.

29. Васюта О.А. Проблеми екологічної політики України в контексті глобального розвитку: дис. … доктора політ. наук: 23.00.02 / Ольга Анатоліївна Васюта. – Т., 2002. – 737 с.

30. CrossRef [Electronic Resource]. – Mode of access: URL: http://www. crossref.org./– Title from the screen.

31. Інформаційно-аналітична довідка про стан книговидання та книгорозповсюдження в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.kniga.gov.ua/index.php?7901200200000000010. – Назва з екрану.

32. Статистичні дані про друковані засоби масової інформації в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://comin.kmu.gov.ua/control/ uk/publish/article?art_id=33731&cat_id=33727. – Назва з екрану.