на дипломний проект студентові

^{(прізвище, ім’я, по батькові)}

1. Тема проекту

затверджена наказом по університету від ““200р.№

2. Термін здачі студентом закінченого проекту

3. Вихідні дані до проекту

_______

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити)

_______

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)

6. Дата видачі завдання

Керівник

^{(підпис)}

Завдання прийняв до виконання

^{(підпис)}

Календарний план

Пор. №	Назва етапів дипломного проекту	Термін виконання етапів проекту	Примітка

Студент дипломник:

^{(підпис)}

Керівник проекту:

^{(підпис)}

Додаток В

(довідковий)

Зразок оформлення реферату

реферат

Записка пояснювальна: 130с., 21 рис., 35 табл., 31 джерело.

У даному дипломному проекті проведена розробка відділення синтезу аміаку потужністю 1360 т/добу в умовах ВАТ «ДніпроАзот». На підставі фізико-хімічних закономірностей процесу синтезу аміаку, а також техніко-економічних показників діючих підприємств прийняті технологічні параметри ведення процесу синтезу.

Для прийнятої технологічної схеми виробництва аміаку визначені головні матеріальні потоки та енергетичні показники.

Вибране основне технологічне обладнання. Прийнята конструкція основного апарату – колони синтезу аміаку, та допоміжного апарату – внутрішнього теплообміннику і проведені технологічні, конструктивні, гідравлічні розрахунки та розрахунки на міцність вибраного обладнання.

Запропоновано та економічно обґрунтовано впровадження у колоні синтезу замість 4 полиць з каталізатором аксіального типу 3 полиці радіального типу з проміжним теплообмінником між першою та другою полицею.

Визначені головні техніко-економічні показники цеху синтезу аміаку.

Проведена автоматизація основного обладнання відділення синтезу з використанням сучасної обчислювальної техніки та приладів.

Розроблене відділення відповідає усім вимогам і стандартам охорони праці, забезпечує працівників необхідними умовами праці.

ВІДДІЛЕННЯ, СИНТЕЗ, каталіз, каталізатор, Схема технологічна, КОЛОНА, АМІАК, ТЕПЛООБМІННИК,

Додаток Г

(обов’язковий)

Приклад відомості дипломного проекту

Відомість дипломного проекту
№ п/п	Формат	Позначення	Найменування	Кіл.аркушів	№ екз-ру	Примітка
			Документація
			загальна
			Заново розроблена







			Документація по
			збірних одиницях
			Заново розроблена

Додаток Д

(довідковий)

Можливі небезпечні фактори, що діють на виробництві

Всі небезпечні фактори поділяються на хімічні та фізичні. До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників належать:

– токсичні;

– подразнюючі;

– сенсибілізуючі;

– канцерогенні;

– мутагенні.

До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих чинників належать:

– рухомі машини і механізми;

– рухомі частини виробничого обладнання; вироби, заготівлі, матеріали, що пересуваються;

– конструкції, що руйнуються;

– підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

– підвищена або знижена рухомість повітря;

– підвищена або знижена іонізація повітря;

– іонізуючі випромінювання у робочій зоні;

– підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;

– підвищений рівень статичної електрики;

– підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

– підвищена напруга електричного поля;

– підвищена напруга магнітного поля;

– відсутність або недолік природного світла;

– недостатня освітленість робочих місць;

– підвищена яскравість світла;

– знижена контрастність;

– пряма або відображена блисткість;

– підвищена пульсація світлового потоку;

– підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

– підвищений рівень інфрачервоної радіації;

– гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні заготівель, інструментів та обладнання;

– розташування робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).

Додаток Е

(довідковий)

Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у робочій зоні і в атмосфері населених пунктів

Речовина. Назва (формула)	ГДК_рз, мг/м³	ГДК_мр, мг/м³	ГДК_сд, мг/м³	Дія на людину
Оксид вуглецю (II) (СО)	20,0	3,0	1,0	Задушлива дія, порушення центральної нервової системи
Oксид азоту (IV) (NO₂)	2,0	0,085	0,085	Порушення дихальних шляхів, набряк легенів, серцева слабість.
Сірчистий ангідрид (SO₂)	10,0	0,5	0,05	Дратівна дія слизистих, верхніх дихальних шляхів, імунна система, гастрит.
Зважені речовини (неорганічний пил)		0,15	0,05	Захворювання дихальної системи
Кадмій (Сd)	0,05			Канцероген
Свинець (Рb)	0,01		0,003	Уражається шлунково-кишковий тракт, печінка, нирки, головний мозок
Бензин	100,0	5,0	1,5	Наркотична дія (ураження центральної нервової системи)
Бенз(ά)пирен (С₂₀Н₁₂)	0,00015		0,1мкг/100 м³	Канцероген
Манган (Мn, МnO₂)	0,05			Уражає центральну нервову систему, печінку, шлунок
Фенол (С₆Н₅ОН)	0,3	0,01	0,01	Ураження шкіри, очей; алергійна дія

Додаток Ж

(довідковий)

Індивідуальні та колективні засоби захисту від шкідливих факторів

На виробництві аміаку застосовуються наступні колективні та індивідуальні засоби захисту.

1 Засоби індивідуального захисту залежно від призначення і застосування в цеху аміаку А-5 підрозділяються на:

1.1 Засоби захисту органів дихання:

– фільтруючі протигази марки „М” або „КД”;

ізолюючі протигази марки „ІП-4М”.

1.2 Одяг спеціальний, захисний:

– костюм суконний – ГОСТ 12.4.137-2001;

костюм бавовняний з кислотостійким просочуванням - ГОСТ 27652-88(М);

– куртки бавовняна на утеплюючій підкладці – ГОСТ 29335-92(М).

1.3 Засоби захисту ніг:

– чоботи гумові – ГОСТ 5375-79;

– черевики шкіряні – ГОСТ 12.4.137-2001;

– валянки з калошами – ГОСТ 18724-80.

1.4 Засоби захисту рук:

– рукавиці захисні – ГОСТ 12.4.010-75;

– рукавички гумові – ГОСТ 20010-74.

1.5 Засоби захисту голови:

– каски захисні – ОСТ 39-124-81.

1.6 Засоби захисту обличчя:

– щиток з органічного скла.

1.7 Засоби захисту очей:

– окуляри захисні – ГОСТ 12.4.013-85.

1.8 Засоби захисту органів слуху:

– протишумові вкладиші типу „Беруші” ТУ 6-16-2402-80;

– протишумові навушники.

1.9 Засоби захисту від падіння з висоти.

Засоби індивідуального захисту працівників повинні забезпечити запобігання або зменшення дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Засоби індивідуального захисту належить застосовувати в тому разі, коли безпечність робіт не може бути забезпечена конструкцією обладнання, організацією виробничих процесів, засобами колективного захисту.

2 Всі працюючі в цеху повинні бути забезпечені спеціальним одягом, взуттям і захисним пристосуванням згідно з "Типовими галузевими нормами безкоштовної видачі робітникам і службовцям хімічного виробництва спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів захисту".

2.1 Начальник зміни, старший апаратник, апаратники конверсії, синтезу аміаку, машиніст компресорних установок, апаратник очищення газу від двооксиду вуглецю, апаратники підготовки сировини та відпуску продукції користуються фільтруючими протигазами марки "М", а при наливі аміаку в цистерни - марки "КД", протишумовими навушниками або протишумовими вкладишами "Беруші", захисними касками, шкіряними чоботями та спецодягом (куртка ватяна, костюми суконні і бавовняні), захисними окулярами, захисними рукавицями. При виконанні газонебезпечних робіт використовуються ізолюючі протигази ПШ-1 або ПШ-2.

Слюсар з ремонту обладнання, слюсар КВПіА, електромонтер користуються фільтруючим протигазом марки "М", захисною каскою, при виконанні окремих робіт запобіжним паском, захисними окулярами або щитком, протишумовими навушниками або протишумовими вкладишами "Беруші", захисними рукавицями, спецодягом (куртка ватяна, костюм суконний або бавовняний), чоботами шкіряними.

Крім того слюсар КВПіА і електромонтер використовують діелектричні рукавички, інструмент з ізольованою ручкою, діелектричний килимок.

Електрозварник користується фільтруючим протигазом марки "М", захисним костюмом з брезенту, протишумовими навушниками або протишумовими вкладишами "Беруші", захисним щитком, курткою ватяною, спеціальними захисними рукавицями, інструментом з ізольованою ручкою.

В цеху також встановлені і заповнені водою ванни самодопомоги (корпуси 701, 702, 702-2).

2.3 В цеху необхідно мати аварійні комплекти засобів захисту. Перелік цих засобів передбачений "Планом локалізації аварійних ситуацій виробництва аміаку цеху А-5" та "Планом ліквідації аварійних ситуацій і аварій по цеху А-5".

3 Засоби колективного захисту залежно від призначення і застосування в цеху аміаку А-5 підрозділяються на:

3.1 Засоби нормалізації повітряного середовища і робочих місць:

– вентиляція і очистка повітря;

– локалізація шкідливих факторів;

– опалення;

– автоматичний контроль і сигналізація.

3.2 Засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць:

– джерела світла;

– освітлювальні прилади;

– світлові отвори.

3.3 Засоби захисту від ураження електричним струмом:

пристрої автоматичного контролю і сигналізації;

ізолюючі пристрої і покриття;

– устаткування захисного заземлення і занулення;

– пристрої автоматичного вимикання, дистанційного управління;

– запобіжне устаткування, блискавковідводи і розрядники;

– знаки безпеки.

3.4 Засоби захисту від підвищеного рівня статичної електрики:

– заземлюючі пристрої.

3.5 Засоби захисту від підвищеного рівня шуму:

– захисні глушники шуму.

3.6 Засоби захисту від підвищених і знижених температур повітряного середовища та температурних перепадів:

– обігрів або охолоджування повітря у приміщеннях.

3.7 Засоби захисту від впливу механічних факторів:

– захисні пристрої;

– пристрої автоматичного контролю і сигналізації;

– запобіжні пристрої;

– пристрої дистанційного керування;

– знаки безпеки.

3.8 Засоби захисту від впливу хімічних факторів:

– захисні;

– автоматичного контролю і сигналізації;

– вентиляція повітря;

– виведення токсичних речовин;

– пристрої дистанційного керування;

– знаки безпеки.

3.9 Засоби захисту від падіння з висоти:

– огородження;

– знаки безпеки.

Засоби колективного захисту робітників конструктивно повинні бути з'єднані з виробничим обладнанням або його елементами керування таким чином, щоб в разі необхідності виникла примусова дія засобів захисту.

Допускається використання засобів колективного захисту як елементів керування для вимикання чи вмикання виробничого обладнання.

Додаток З

(довідковий)

ПЕРЕЛІК

нормативно-технічних документів на допомогу студентам IV-VI курсів, які виконують курсові та дипломні проекти і роботи

1. ГОСТ 2.103-68. ЕСКД. Стадии разработки.

2. ГОСТ 2.104-68. ЕСКД. Основные надписи.

3. ГОСТ 2.105-79. ЕСКД. Общие требования к текстовым документам.

4. ГОСТ.2.106-68. ЕСКД. Текстовые документы.

5. ГОСТ 2.108-68. ЕСКД. Спецификация.

6. ГОСТ 2.109-73. ЕСКД. Основные требования к чертежам.

7. ГОСТ.2.305-68. ЕСКД. Изображения – виды, разрезы, сечения.

8. ГОСТ 2.306-68. ЕСКД. Обозначения графических материалов и правила их нанесения на чертежах.

9. ГОСТ 2.307-68. ЕСКД. Нанесение размеров и предельных отклонений.

10. ГОСТ 2.311-68. ЕСКД. Изображение резьбы.

11. ГОСТ 2.312-72. ЕСКД. Условные изображения и обозначения швов сварных соединений.

12. ГОСТ 2.313-82. ЕСКД. Условные изображения и обозначения неразъемных соединений.

13. ГОСТ 2.315-68. ЕСКД. Изображения упрощенные и условные крепежных деталей.

14. ГОСТ 2.316-68. ЕСКД. Правила нанесения на чертежах надписей, технических требований и таблиц.

15. ГОСТ 2.318-81. ЕСКД. Правила упрощенного нанесения размеров отверстий.

16. ГОСТ 2.320-82. ЕСКД. Правила нанесения размеров, допусков и посадок.

17. ГОСТ 2.321-68. ЕСКД. Обозначения буквенные.

18. ГОСТ 2.411-72. ЕСКД. Правила выполнения чертежей труб, трубопроводов и трубопроводных систем.

19. ГОСТ 2.701-84. ЕСКД. Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению.

20. ГОСТ 2.704-76. ЕСКД. Правила выполнения гидравлических и пневматических схем.

21. ГОСТ 2.721-74. ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Обозначения общего применения.

22. ГОСТ 2.745-68. ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Электронагреватели, устройства и установки электротермические.

23. ГОСТ 2.747-68. ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Размеры условных графических обозначений.

24. Г0СТ 2.780-68. ЕСКД. Обозначения условные графические. Элементы гидравлических и пневматических сетей.

25. ГОСТ 2.782-96. ЕСКД. Обозначения условные графические. Машины гидравлические и пневматические.

26. ГОСТ 2.784-96. ЕСКД. Обозначения условные графические. Элементы трубопроводов.

27. ГОСТ 2.785-70. ЕСКД. Обозначения условные графические. Арматура трубопроводная.

28. ГОСТ 2.788-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Аппараты выпарные.

29. ГОСТ 2.789-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Аппараты теплообменные.

30. ГОСТ 2.790-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Аппараты колонные.

31. ГОСТ 2.791-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Отстойники и фильтры.

32. ГОСТ 2.792-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Аппараты сушильные.

33. ГОСТ 2.793-79. ЕСКД. Обозначения условные графические. Элементы иустройства машин и аппаратов химических производств. Общие обозначения.

34. ГОСТ 2.794-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Устройства питающие и дозирующие.

35. ГОСТ 2.795-74. ЕСКД. Обозначения условные графические. Центрифуги.

36. ГОСТ 2.796-95. ЕСКД. Обозначения условные графические. Элементы вакуумных систем.

37. ГОСТ 2.977-81. ЕСКД. Обозначения условные графические. Правила выполнения вакуумных схем.

38. ГОСТ 7.1-84. СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления.

39. ГОСТ 7.12-93. СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила.

40. ДСТУ 3582-97. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні правила та вимоги.

41. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.

Додаток К

(обовязковий)

Форма специфікації для технологічної схеми

Додаток Л

Додаток М

(обовязковий)

Зразок виконання таблиці штуцерів

ТАБЛИЦЯ ШТУЦЕРІВ

Позн.	Призначення штуцерів	Кільк.	Д_у _мм	Р_у _Мн/м²
А	Вхід сировини			1,2
Б	Вихід продукту			1,2
В	Вихід газу			1,2
Г	Вхід пару			4,0

Додаток Н

(обовязковий)

Спеціфікація за ГОСТ 2.108-68