Об’єкти аудиторської діяльності

Об'єкти аудиторської діяльності поділяють на такі основні групи:

а)ресурси:

-засоби праці: будівлі, обладнання та ін.;

-предмети праці: сировина, матеріали, напівфабрикати, запчастини, енергоносії; трудові ресурси; фінансові ресурси; нематеріальні активи;

б)господарські процеси:

-економічні процеси впровадження нової техніки, забезпечення робочою силою, технології; матеріально-технічне постачання; технічне, енергетичне й господарське обслуговування; основне й допоміжне виробництво; збут продукції, робіт і послуг; забезпечення фінансовими ресурсами;

в) економічні результати діяльності:

-обсяг виробництва, фондовіддача, продуктивність праці, собівартість продукції, прибуток, рентабельність;

г)організаційні форми управління:

-організаційна структура виробництва й апарату управління;

д) методи управління:

-системи стимулювання праці та виробництва, внутрігосподарський госпрозрахунок;

є) функції управління:

-планування (у тому числі нормування), облік, контроль, економічний аналіз, ціни, регулювання, стимулювання, внутрішній аудит.

Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих суб'єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит)

Характер оцінки стану підприємства. За цією ознакою виділяються об'єкти, стан яких оцінюється на підставі:

•якісних і кількісних оцінок;

•тільки якісних оцінок;

•тільки кількісних оцінок.

До об'єктів першої групи відносяться господарські процеси на підприємстві. Об'єкти другої групи - це об'єкти, які не можуть бути оцінені кількісно, тому що така оцінка суперечить їх внутрішньому змісту. До таких об'єктів відносяться: організаційні форми, методи і функції управління. До третьої групи відносяться об'єкти, які не можуть мати в практиці інших оцінок, окрім кількісних. Це ресурси і економічні результати діяльності підприємств.

Термін знаходження об'єктів в полі зору аудиту. Можна виділити такі групи об'єктів:

•об'єкти, які постійно знаходяться в полі аудиторського впливу;

•об'єкти, по яких виконується періодична аудиторська оцінка;

•об'єкти, по яких виконуються разові аудиторські оцінки.

До об'єктів першої групи відносяться господарські процеси, деякі функції управління. Аудиторський вплив виражається в постійному консультуванні підприємства аудиторською фірмою. До об'єктів періодичної аудиторської оцінки відносяться ресурси, економічні результати діяльності. Підтвердження достовірності бухгалтерської звітності, аналіз фінансового стану, оцінка вартості майна - ці напрямки аудиторської діяльності не постійні для підприємства. До об'єктів, які вимагають разової оцінки, відносяться: організаційні форми, методи, функції управління.

Відношення об'єктів до різних видів аудиту. За цією ознакою слід виділяти об'єкти внутрішнього й зовнішнього аудиту. При цьому треба визнати, що між об'єктами внутрішнього й зовнішнього аудиту немає істотної різниці. Слід пам'ятати, що в межах внутрішнього аудиту знаходяться абсолютно всі види об'єктів, наведені в класифікації за цією ознакою. При особливих обставинах вони можуть бути об'єктами зовнішнього аудиту.

Стадії аудиту

Каждая аудиторская проверка состоит из этапов и частей, которые называются стадиями.

1. Исследовательская стадия предусматривает изучение:

- особенностей предприятия: организации, структуры, номенклатуры видов услуги;

- перспектив развития предприятия;

- учетно-аналитического и контрольного процесса на предприятии;

- общего подхода к проведению аудита, включая возможное использование внутреннего контроля, проблемных направлений аудита;

- оценки степени риска;

- предыдущего варианта общего плана и программы аудиторской проверки, определенных объемов работ, конкретных исполнителей;

- установление планового уровня существенности.

2. Подготовительно-согласительная стадия сосредотачивается на:

- согласовании с заказчиком плана проверки, объема работ, сроков их проведения, формы представления результатов аудита;

- согласовании уровня ответственности аудиторского пред-приятия и заказчика, определении стоимости аудиторских услуг;

- закреплении достигнутых договоренностей между аудиторской фирмой и заказчиком путем подписания необходимых документов (договор, программа аудита и т.д.)

- подготовке необходимой нормативно-правовой базы для проверки.

3. Основная стадия сводится к следующему:

- проводится аудит (выполняются аудиторские услуги);

- готовится итоговая аудиторская документация.

Целью этого этапа аудиторской проверки является получение достаточного объема показаний для определения того, отражены объективно конечные сальдо в бухгалтерском балансе и другие данные в сопутствующей финансовой отчетности. Характер и объем этой работы в значительной степени зависит от результатов двух предыдущих этапов.

Существует тесная связь между пониманием системы внутреннего контроля и оценке риска контроля, а также проверкой отдельных статей баланса и другой финансовой отчетности. Если аудитор уверен, что финансовая отчетность представлена??достаточно объективно и если эта уверенность базируется на его как систему внутреннего контроля, оценке риска контроля, тестов контрольных моментов, то можно значительно сократить проверку хозяйственных операций по существу.

Существует две категории процедур, используемых на этой стадии аудита:

- аналитические процедуры;

-; процедуры проверки отдельных элементов баланса.

К аналитических процедур относятся такие, которые дают возможность оценить общую правдивость хозяйственных операций и сальдо. Аналитические процедуры целесообразно выполнить еще до проверки отдельных элементов сальдо. В таком случае они могут помочь определить, насколько подробно следует проверять баланс. Аналитические процедуры проводятся на основе достоверной финансовой информации для оценки финансового состояния, плато-способности и ликвидности предприятия.

Проверки оборотов и сальдо по счетам выполняются, как правило, в последнюю очередь. При некоторых проверках все они проводятся после даты составления баланса. Но если клиент хочет опубликовать свою отчетность вскоре (сразу) после отчетной даты, то аудиторы должны прибегнуть к трудоемких проверок сальдо по отдельным счетам в определенные промежуточные периоды перед концом года. При этом возникает потребность в дополнительной работе, для того чтобы "доказать" аудит за промежуточные периоды к аудиту баланса на конец года.

4. На завершающей стадии:

- обсуждается дополнительная документация, которая передается заказчику;

- передается аудиторское заключение.

На завершающей стадии аудиторской проверки сертифицированный аудитор должен проверить работу состав группы аудиторов и решить, достаточно собрано показаний, и оценить результаты аудита. Проверка лицом, имеющим широкий опыт или более квалифицированным, проводится для выявления (предотвращения) ошибок и для оценки суждений и выводов. Соответствующая проверка рабочих документов - это важнейший способ обеспечить высокое качество выполнения аудита, а также независимости суждений всей группы аудиторов, которая выполняет заказы на аудит.

Завершается аудит составлением соответствующего аудиторского заключения (отчета) и письма-уведомления управленческого звена и аудиторского комитета Относительно недостатковв структуры внутреннего контроля, выявленных в ходе проверки.

Стадии (этапы) аудита можно представить схематично.

Планування аудиту та його стадії

Для успішного функціонування будь-якого підприємства обов'язковою умовою його діяльності є планування. Це стосується роботи не тільки аудиторських фірм, а й окремих аудиторів, котрі зареєстровані у державних органах влади та в податковій службі, як підприємці без статусу юридичної особи.

Планування — це процес здійснення рішень аудиторської стратегії [140, с. 148]. Процес планування аудиту здійснюють на початковій стадії аудиторської перевірки, і його основною метою є надання аудиторами (аудиторськими по фірмами) підприємствам і організаціям різних форм власності ефективних аудиторських послуг у встановлений договором термін. Це означає належне виконання аудиторами своїх функціональних обов'язків на високому рівні професійних стандартів. Планування забезпечує формування відповідної думки аудитора про фінансову звітність суб'єкта перевірки з мінімальними затратами, виділення при цьому найбільш важливих і суттєвих частин і виключенням зайвого часу, який міг би бути витрачений на питання аудиту з низьким рівнем ризику. За допомогою ефективного планування вирішують наступні завдання:

ознайомлення з бізнесом клієнта і його обліковою системою;

оцінка ризику, пов'язаного з бізнесом, обліковою системою і внутрішнім контролем;

визначення стратегії аудиту в відповідно до оцінки ступеня аудиторського ризику;

координація роботи аудитора таким чином, щоб вона була виконана на високому професійному рівні й у визначений термін;

розподіл бюджету часу, виділеного на аудиторську перевірку;

визначення матеріально-технічного забезпечення аудиту тощо.

У МНА 4 "Планування", затвердженому Комітетом міжнародної аудиторської практики (КМАП), концептуально розкрито зміст загального планування аудиту. Основними вимогами до процесу планування є:

набуття знань про облікову систему клієнта, політику і процедури внутрішнього контролю;

визначення очікуваного рівня довіри до внутрішнього контролю суб'єкта перевірки;

визначення і прогнозування змісту, часу проведення й обсягу аудиторських процедур.

координація роботи молодших аудиторів, експертів та інших спеціалістів, залучених до аудиторської перевірки.

Обсяг робіт з планування аудиту залежить від таких факторів: масштаб і складність аудиту, кваліфікація аудитора та його практичний досвід, бізнес клієнта, наявність постійних замовників, чинне законодавство та ін.

Неабияке значення для якості і обсягу робіт з планування має кваліфікація аудиторів. Як свідчить практика, кваліфікованіші аудитори серйозно і з умінням до складають плани і програми, а менш кваліфіковані аудитори ставлять до процесу планування формально.

Наявність постійних клієнтів на проведення аудиту у певній мірі згладжує часті зміни у Законі про аудиторську діяльність і тим самим зменшуються амплітуда коливань у змінах обсягу робіт аудиторських фірм.

Основними показниками планування аудиторської перевірки є: обсяг робіт (послуг), чисельність аудиторського персоналу, залучено до перевірки; потреба в кількості запрощених спеціалістів і експертів зі сторони; кількість днів, відведених на перевірку; витрати на аудит; очікуваний дохід тощо.

Залежно від очікуваного обсягу робіт розраховують бюджет часу на аудиторську перевірку і вартість послуг. Ці показники, як правило, визначають на етапі попереднього планування шляхом вивчення бізнесу клієнта, системи обліку і внутрішнього контролю, огляду первинних документів та бухгалтерських реєстрів, здійснення аналітичних процедур. Правильне визначення обсягу робіт значною мірою залежить від кваліфікації аудитора і його практичного стажу. Переважно цей показник оцінює керівник групи аудиторів, тобто менеджер.