Якісні показники освітленності

Методичний матеріал лекції

 

Загальні вимоги до освітлення виробничого середовища

 

Освітлення відіграє важливу роль у будь якій діяльності людини. Світло не тільки сприяє виробничому процесу, але й корегує рівень збудженості працівника. Яскраве світло викликає бадьорість, а сутінки і темрява – призводять до сонливого стану людини, що може стати причиною нещасного випадку на виробництві. Тому одним з найголовніших факторів безпечних умов праці є раціональне освітлення робочих місць і виробничих приміщень взагалі.

Раціональне освітлення повинно бути:

– достатнім і рівномірним;

– не утворювати тіней на робочій поверхні;

– не засліплювати працівника;

– сприяти зручному виконанню роботи.

 

Світло – це випромінювання електромагнітних хвиль оптичного діапазону, які потрапляючи на сітчатку ока подразнюють її, і відображають на ній обриси предметів, від яких відбилися ці хвилі.

 

Діапазон електромагнітних хвиль видимого світла становить довжину від 380 до 780 нм (10^-9). Цей діапазон розподіляється на під діапазони кольорів, які залежать від довжини електромагнітних хвиль, а саме:

– фіолетовий – 380... 450 нм;

– синій – 450... 510 нм;

– зелений – 510... 575 нм;

– жовтий – 575... 620 нм;

– червоний – 620... 780 нм.

Випромінювання нижче 380 нм. називається ультрафіолетовим, а випромінювання вище 780 нм. – інфрачервоним.

Ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання не сприймається оком людини, але вони спричиняють як позитивний так і негативний вплив на її організм.

 

Основні світлові характеристики

Освітлення характеризується кількісними та якісними показниками.

Кількісні показники світла визначають:

– силу світла (J кд);

– світловий потік (Ф лм);

– освітленість (Е лк);

– яскравість (L ніт).

Якісні показники освітленості характеризують:

– коефіцієнт відбиття (ρ);

– фон;

– контраст об’єкта з фоном (К)

КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ СВІТЛА

Сила світла (J кд) – це енергія світлового потоку, що випромінюється від єдиного точкового джерела світла.

За одиницю сили світла прийнята кандела (кд) або свічка (св), яку випромінює абсолютно чорне тіло площею в 1/60 см², що приймається за світловий еталон.

1 св = 1,005 кд;

Світловий потік (Ф лм) – це інтенсивність світла, що випромінюється в тілесному куті 1 стерадіан від точкового джерела світла в 1 кд.За одиницю світлового потоку прийнятий люмен (лм).

Ф = J · ω (лм);

де: ω – стерадіан (тілесний кут, що утворює на сферичній поверхні радіусом 1 м. площу в 1 м²).

 

Освітленість (Е лк) – це величина світлового потоку, що припадає на одиницю освітлювальної поверхні.

За одиницю освітленості прийнято люкс (лк).

Е = Ф/S (лк).

Яскравість (L ніт) – це частка відбитої предметом сили світла, яка визначає його видимість:

 

 

 

ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ОСВІТЛЕННОСТІ

Коефіцієнт відбиття (ρ) – характеризує здатність поверхні відбивати світловий потік, що падає на неї:

Фон – це освітленість поверхні, на якій розглядається даний предмет.

Фон вважається:

– світлим – при ρ > 0,4;

– середнім – при ρ = 0,2... 0,4;

– темним – при ρ < 0,2.

Контраст об’єкта з фоном (К) – це співвідношення яскравостей фону і об’єкту:

 

 

Контраст вважається:

– великим – при К > 0,5;

– середнім – при К = 0,2... 0,5;

– малим – при К < 0,2.

 

Для вимірювання світлових величин застосовуються люксметри (Ю-16, Ю-17, Ю-116, Ю-117). Ці прилади мають селеновий фотоелемент, який генерує електричний струм пропорційний світловому потоку, що падає на нього. А величина цього струму вимірюється міліамперметром, шкала якого градуйована в люксах.