Тема 4. Фразеологічне багатство мови

Завдання 4.1. Класифікувати наведені фразеологічні одиниці й пояснити їхнє значення.

1. Бити байдики, дати гарбуза, спіймати облизня, п’ятами накивати, молоти язиком, повісити носа, сміх розбирає, набратися лиха, охопив смуток, винести подяку, прикусити язика, скалити зуби, згідно з оригіналом, рука руку миє, громада – великий чоловік.

2. Теревені правити, замилювати очі, ловити ґав, тримати язик за зубами, губу копилити, гнути спину, зло бере, порушити питання, скласти подяку, хоч з мосту та в воду, скорчитися в три погибелі, ліквідувати заборгованість, руки сверблять, в страху великі очі.

 

Завдання 4.2. Пояснити значення й походження наведених стійких сполучень слів. З трьома (на вибір) висловами скласти речення.

Геркулесові стовпи, гомеричний сміх, дамоклів меч, танталові муки, проходить червоною ниткою, як зіницю ока, гордіїв вузол, перейти рубікон, шалені гроші, ось де собака заритий, поставити крапку над „і”.

 

Завдання 4.3. Пояснити значення фразеологізмів з іменником рука. Дібрати по кілька (не менше трьох) фразеологізмів із словами голова, око, серце, слово.

Грати в чотири руки, подати руку допомоги, носити на руках, нечистий на руку, опускаються руки, гріти руки, брати голими руками, волю дати рукам, валитися з рук, махнути рукою, права рука, рука руку миє, дати по руках, своя рука – владика, сверблять руки, ходити по руках.

Завдання 4.4. Укласти речення, де б кожний з наведених висловів був ужитий у прямому значенні та як фразеологізм.

Язика прикусити, замилювати очі, пекти раків, заварити кашу, впасти в око, допекти до живого, поставити крапку над і, випити чашу до дна, горою стати, дивитися крізь пальці, зіп’ятися на ноги, сто вовків гналось.

 

Завдання 4.5. Перекласти фразеологізми українською мовою.

Как белка в колесе; хоть шаром покати; два сапога пара; бросаться в глаза; принимать участие; иметь в виду; задирать нос; сбить с толку; принимать меры; игра не стоит свеч; терпенье лопнуло; с глазу на глаз; взять и оборот; хоть глаз выколи; пришла в голову мысль; пойти, куда глаза глядят; одетый с иголочки; нести чепуху; подводить итог; принять к сведению; пускать пыль в глаза; бить баклуши; было да сплыло.

 

Завдання 4.6. Перекласти фразеологічні одиниці російською мовою, використовуючи „Українсько-російський та російсько-український фразеологічний словник”.

Як сіль в оці; накрити мокрим рядном; катюзі по заслузі; перша рукавичка; під гарячу руку; не бачити смаленого вовка; піймати облизня; тримати язик за зубами; стати дибки; наріжний камінь; припасти до серця; вилетіло з голови; загнати в кут; шукати вітру в полі; підводне каміння; копилити губу; не лишити каменя на камені; не мати царя в голові; молоти язиком; як лизень злизав; комар носа не підточить; свіжа копійка; замовити слово; заламати ціну, дякувати Богові; діставати відкоша; передати куті меду; пасти задніх; шукати вчорашнього дня; вусом не моргнути.

 

Завдання 4.7. До поданих фразеологізмів дібрати слова-синоніми, пояснити відмінність у смислових та стилістичних відтінках.

1. Обвести круг пальця. Не з полохливого десятка. Докласти розуму. Сидіти в печінках. Зняти на глум. Зробити промах. Взяти в шори. Вивести на чисту воду. Збити з пантелику.

2. Сала за шкуру залити. Узяти верх. Ні в сих, ні в тих. Як грім серед ясного неба. Кривити душею. Пасти задніх. Перед вести. На вагу золота.

3. Висадити в повітря. Не тямлячи себе. Скипіти гнівом. Утратити свідомість. Мусолити очі. Від землі не видно. Як риба у воді. Водити за ніс.

4. Голити лоба. Дати драпака. Ставити під рушницю. Покласти зуби на полицю. Не по зубах. Сховати кінці у воду. Вилами по воді писано. Ґави ловити.

5. Ні риба ні м’ясо. Шапку ламати. Держати язик за зубами. П’яте колесо до воза. По гарячих слідах. Гріти руки. Пекти раки. Лизати п’яти.

6. З легким серцем. Очі на мокрому місці. Душа не на місці. Піддати жару. Дати березової каші. Пороти гарячку. Дати прочухана. На широку ногу.

7. Очі штрикати. Валятися в ногах. Простягти ноги. Полічити ребра. Заплямувати ганьбою. За вухом не свербить. Забрати собі в голову. Спало на думку.

8. Махнути рукою. Нечистий на руку. Грати в небезпечну гру. Носити на руках. З’їхати з глузду. Дати маху. Душа в п’ятах. Ману пускати.

9. Простягати руки. Ламати руки. Сісти на голову. Згустити фарби. Зірвати маску. Передати куті меду. Хоч води напийся. Давати задній хід.

10. Гріти руки. На роду написано. Море по коліно. Зняти на глум. На всі чотири. Ні в тин ні в ворота. Хоч кілок на голові теши. У свинячий голос.

11. Від серця одлягло. Очі показати. Піймати облизня. Ґав ловити. Бісики пускати. Попасти пальцем в небо. Наламати дров. З одного тіста.

12. Розкрити карти. Варити воду. У поті чола. Зірватися з місця. Перебирати в пам’яті. Оком не моргнути. Лікті гризти. До душі прийшовсь.

13. Пасти задніх. Душа в душу. У душі похололо. Гнути шию. Перемивати кісточки. Підвести під монастир. Позолотити руку. Накласти вето.

14. Антонів вогонь. Повісити носа. Димом пішло. Доки рак свисне. Сушити голову. Задирати ніс. Ми душу брати. Зачепити за живе.

15. Крутити носом. Замести сліди. За сломим до кишені не лізти. Заяча душа. Збитися з ніг. Звести рахунки. З відкритим забралом. Умиватися рясними.

 

Завдання 4.8. Використовуючи „Фразеологічний словник української мови”, пояснити значення фразеологізмів і встановити кількість значень кожного з них.

Брати на Бога, брати на глум, голий як бубон, важити головою, верстати шлях, не в ті взувся, вивертати душу, видавати себе з головою, вильнути наверх денцем, висіти на телефоні, виходець з того світу, відколоти номер, викидати на вітер, між двох вогнів, впекти в живе, всім по сім, підколодна гадюка, летючий голландець, гризти граніт науки, дати дуба, ділити шкуру невбитого ведмедя, на божій дорозі.

 

Завдання 4.9. Визначити семантику наведених фразеологізмів. Укласти з ними речення, з’ясувати стилістичне забарвлення висловів.

Пройти Крим і Рим, на повний хід, лис Микита, язик до Києва доведе, нагадати козі смерть, на край світу піти, перша ластівка, дурному Гаврилці все чорнобривці, точка замерзання, одним миром мазані, золотий фонд.

 

Завдання 4.10. Який характер людських взаємин передають подані вислови:

а) дзвонити в усі дзвони, бити в барабани, піднімати на ноги, зчиняти галас, зчинити веремію, наробити шереху;

б) доливати масла в огонь, підкладати хмиз до багаття, укинути іскру в порох;

в) співати з чужого голосу, танцювати під чужу дудку, дивитися чужими очима;

г) тягти руку (за ким), в одну дудку грати, одну пісню співати, співати тієї ж;

д) діяти на нерви, допікати до живого, зачіпати за живе, заливати за шкуру сала, доводити до білого жару.

 

Завдання 4.11. З наведених речень вибрати: а) фразеологізми, співвідносні з частинами мови; б) примовки; в) прислів’я, що вживають для підтвердження висловленого, як цитати.

1. І справді! Як наше не в лад, то ми зі своїм назад! Прощавайте, панове. 2. Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани, то, може, й другі так само достали. 3. Ха, чого там боятися? Страшно тільки без грошей, а з грішми, сказано ж, і чорт не брат. 4. Люди аж за животи беруться та регочуть, а він радий, що на посміх здався, та ще гірше. 5. Отак!.. зробіть милість, візьміть двадцять, а решту потім, за мною не пропаде. 6. Ви думаєте, я мало трусився в городі? Танцював так, що й зуб на зуб не попадав. 7. А як я вийшов на вулицю, то вже й землі під собою не чув. 8. Іду та всім усміхаюсь… А якийсь пан питає: „Чого смієшся? Раденький, що дурненький?” 9. Яке ти слово сказав – украдемо! Боже борони! Ти собі цього не думай… Я, слава Богу, вік прожив, а й тріски чужої не взяв! (Із творів Івана Карпенка-Карого).

 

Завдання 4.12. До кожного з наведених фразеологізмів дібрати слово-синонім, записати їх парами. З’ясувати, чи бувають фразеологізми однослівні.

Дістати рукою, на носі, не за горами, кров холоне в жилах, зійти в могилу, хоч картину малюй, до останньої крапки, нам’яти боки, дихати вогнем, аж ребра світяться, передати куті меду, море по коліна, одним миром мазані, пекти раків, тримати камінь за пазухою, обвести навколо пальця, як раз плюнути, без царя в голові, ані крихти, ламати шапку, ні живий ні мертвий, на краю світу, Христова наречена, робити з мухи слона.

 

Завдання 4.13. Дібрати до фразеологізмів (І) їхні тлумачення (II), визначити, з якими виразами (іменниковими, прикметниковими, дієслівними чи прислівниковими) вони співвідносні. Записати за поданим зразком.

Зразок. Своя кров – рідна дитина (імен.); і довбнею не доб’єш – дужий (прикм.); кислиці розводити – плакати (дієсл.); у двох словах – коротко (присл.).

І. Не своїм голосом, на головах ходити, обоє рябоє, хоч коники ліпи, жовтороте пташеня, дійна корова, як за гріш маку, не ликом шитий, зчинити ґвалт, дим стовпом, золоте дно, наламати дров, мов у воду опущений.

ІІ. Підлабузнюватися; глевкий; дуже багато; голосно кричати; безладдя; голосно; бешкетувати; людина, що є джерелом прибутку; однакові по духу; недосвідчена людина; розумний; розгублений; невичерпне джерело збагачення; допустити багато помилок.

 

Завдання 4.14. Наведені нижче фразеологізми розподілити на дві групи: прислів’я й приказки. Пам’ятайте, що прислів’я – це мала форма народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом, приказка ж – короткий сталий образний вислів констатуючого характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів’я, але без висновку, його вживають у переносному значенні; зміст її, на відміну від прислів’я, не має звичайно повчального характеру, їй властива синтаксична незавершеність.

1. Без голки кожуха не вшиєш. 2. Забагатів Кіндрат, забув, де його брат. 3. Хліб-сіль їж, а правду ріж. 4. Правда, як олія: скрізь спливе. 5. З вогню та в полум’я. 6. Не святі горшки ліплять. 7. Не тільки сонця, що у вікні. 8. Не кажи „гоп”, поки не перескочиш. 9. Біда сама не йде. 10. Уродись та удайся. 11. Знайшов – не скач, загубив – не плач. 12. Рад би гостю, та хліба шкода. 13. П’яте колесо до воза. 14. Краще з розумним згубити, як з дурним знайти. 15. Гіркий світ, та треба жить.

 

Завдання 4.15. Дати відповідь на поставлені питання. Як відповіді використовувати фразеологізми. Як говорять:

1) про того, хто часто міняє свої рішення; 2) про того, хто раптом став розуміти, помічати щось; 3) про людину, яка прийшла невчасно; 4) про несміливу людину; 5) про людину, яка тримається неприродно прямо; 6) про балакуна; 7) про людину, що зникла; 8) про стан, коли небезпека загрожує з усіх боків; 9) про щось таке, що набридло; 10) про людину, від якої чекають успіху в будь-якій діяльності; 11) про почуття незручності, сорому; 12) про дуже далеких родичів; 13) про щось надзвичайне, неймовірне; 14) про безлад; 15) про того, хто не знає чогось усім відомого.

 

Завдання 4.16. Записати фразеологічні одиниці, які зустрічаєте в студентському мовленні, з’ясувати: пов’язані вони з фахом чи є загальностудентськими.

 

Завдання 4.17. З’ясувати авторство крилатих виразів. У разі необхідності, зверніться до книжки В. Коптілова „У світі крилатих слів”.

1. Неначе писанка село. 2. Караюсь, мучуся, але не каюсь. 3. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. 4. Хіба ревуть воли, як ясла повні. 5. Досвітні огні. 6. Лиш боротись – значить жить. 6. І на оновленій землі врага не буде супостата. 7. Пропаща сила. 8. Вічний революціонер. 9. Без надії сподіватись.

 

Завдання 4.18. Із словника Б. Д. Грінченка виписати 15 висловів, які в сучасному мовленні сприймають як застарілі. Перевірите себе за фразеологічним словником української мови. Чому ці фразеологізми перейшли до розряду застарілих?