Проблеми вдосконалення комерційної діяльності на підприємстві оптової торгівлі

Перехід до ринкової системи господарювання, в першу чергу, відзначається переходом до економіки підприємницького типу, а основою успішного функціонування ринкових механізмів, перш за все, виступає розвиток малого бізнесу. Становленню і розвитку сектора малого бізнесу, який є найбільш динамічним елементом в структурі ринкової системи любої країни, належить особлива роль.

Сектор малого бізнесу формується в Україні з 1986-1988 pp. після прийняття постанови, а згодом і закону, про кооперативи. Це був найбільш динамічний період становлення підприємств малого бізнесу. У цей період, з одного боку, відбувся прискорений розвиток виробництва дефіцитних споживчих товарів, а також сфери найрізноманітніших побутових послуг, роздрібної торгівлі, громадського харчування тощо. Проте з іншого малі підприємства відігравали також роль каналів, за якими здійснювалося перекачування ресурсів державних підприємств у тіньову економіку. Це вже був реальний крок вперед, перший крок до ринку, своєрідна школа вільного підприємництва в системі командної економіки.

Найбільш інтенсивно малий бізнес розвивався у 1992 році, тобто після прийняття законів України "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні" та інших, які спонукали підприємливих людей на законних підставах започаткувати свою справу, спробувати себе в бізнесі. Цей період характеризується спрямованістю малого бізнесу на торговельну і посередницьку діяльність, що можна пояснити також орієнтацію торгівлі та посередництва на роботу з готівкою, яку важко контролювати, а це відкривало можливість для уникнення сплати податків. Разом з тим, вже у 1993-1994 pp. проявляються негативні тенденції у процесі становлення малих підприємств. Окреслюється новий період розвитку малих підприємств, коли можливості надприбутковості торговельно-посередницької діяльності практично почали вичерпуватися. Про це свідчить динаміка зміни кількості малих підприємств (без сільськогосподарських підприємств) (таблиця 5.1.).

Таблиця 5.1. Основні показники розвитку малих підприємств України у 1995-2008 pp.

Період	Кількість малих підприємств одиниць	Темпи зміни, %	Кількість зайнятих працівників, осіб	Кількість зайнятих працівників у розра-хунку на одне мале підприємство, осіб
1995 рік		100,0	637 000
1996 рік		257,7
1997 рік		148,5	1 038 227
1998 рік		106,4	986 443
1999 рік	91 601	114,7	1 042 425
2000 рік		101,6	1 159700
2001 рік		146,3	1 357 725
2002 рік		127,3	1 032 500
2003 рік	197 127	113,7	1 677 500
2004 рік		110,6	1 709 800
2005 рік	233 607	107,2	1 807 600
2006 рік	253 791	108,6	1 918500
2007 рік	267 750	105,5	1 995 240
2008 рік р.	273 105	102,0	2 048 287

 

Це свідчить, що вже у 1995-1999 pp. малі підприємства не були зацікавлені в розширенні своєї діяльності, особливо у сфері матеріального виробництва. Про негативні тенденції процесу формування та розвитку малого бізнесу свідчить також такий показник, як кількість зайнятих у цьому секторі (таблиці 4.1.). Це пояснюється такими обставинами: зміною державою податкової політики, тобто переходу до сплати податку з доходів, а не з прибутку підприємств; значним погіршенням загальноекономічної ситуації в країні; браком державної підтримки суб'єктів малого бізнесу, що призвело до зменшення їх активності у виробничих секторах економіки, що в свою чергу, призвело до скорочення кількості суб'єктів підприємницької діяльності та їхніх працівників.

У зв'язку з нестабільністю стану української економіки та законодавства значна частина малих підприємств диверсифікує свою діяльність, і по суті, вони є багатопрофільними підприємствами. Це істотно поліпшує їхнє становище на ринку за рахунок внутрішнього перерозподілу ресурсів і діяльності в різних сегментах ринку.

Другу половину 90-х років певною мірою можна вважати більш якісним етапом становлення сектора малого бізнесу. Він характеризується насамперед розширенням діяльності міжнародних фондів, грошовою реформою, конституційним закріпленням державою свободи підприємництва та приватної власності. Було прийнято Програму розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 pp., розроблено Державну програму підтримки малого підприємництва на 1999-2000 pp., створено Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. У 1998 році Президентом України підписано Указ "Про державну підтримку малого підприємництва", а в 2000 році прийнято Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва", де вперше в українському законодавстві визначаються поняття "суб'єкт малого підприємництва", напрямки здійснення підтримки малого підприємництва в Україні:

- формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва;

- створення сприятливих умов для використання суб'єктами малого підприємництва державних фінансових, матеріально-технічних та інформаційних ресурсів, а також науково-технічних розробок і технологій;

- запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності;

- удосконалення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів малого підприємництва;

- фінансова підтримка інноваційних проектів.

Враховуючи роль підприємництва у здійсненні економічних реформ в Україні, Указом Президента України від 5 жовтня 1998 року в Україні встановлено День підприємця, який відзначається щорічно у першу неділю вересня.

Значною мірою активізації розвитку малого бізнесу сприяв Указ Президента України "Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва", в якому зазначено, що проведення єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва є одним з головних пріоритетів у діяльності органів виконавчої влади щодо здійснення економічних реформ. Єдина державна регуляторна політика у сфері підприємництва здійснюється шляхом упорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності.

Мале підприємництво досить нерівномірно розвивається в різних регіонах України. Малий бізнес є важливим чинником побудови ринкового господарства, вагомою складовою економічного потенціалу (рис.4.1.)

Рис. 5.1. Частка малих підприємств в економічному потенціалі в 2008 році, %

 

В сфері малого бізнесу в 2008 році було зайнято майже 9% працюючого населення, кількість малих підприємств становить 82% всіх працюючих підприємств, обсяг виробленої продукції склав 682250,2 тис. грн., що становить 10,7% виробленої продукції (9,8% в попередньому році).

Роль і місце малого бізнесу в економіці найкраще проявляється у властивих йому функціях.

По-перше, неоціненний внесок малого бізнесу у справу формування численних суб'єктів ринкового господарства, насамперед у створенні ефективного недержавного сектора економіки, орієнтованого на попит, створення конкурентного середовища в області (таблиця 4.2.).

Таблиця 5.2.Кількість малих підприємств за формами власності за 2005-2008 роки, одиниць

Всього по економіці, у тому числі:
Державна власність
Комунальна власність
Приватна власність
Колективна власність
Власність міжнародних організацій та юридичних осіб

 

На фоні зростання загальної кількості малих підприємств збільшилася кількість приватних підприємств з 2018 у 2007 році до 2155 у 2008 році. Кількість підприємств комунальної власності збільшилася на 13 одиниць, а колективної власності на 229 одиниць.

Малий бізнес допомагає утвердженню конкурентних відносин, бо він є антимонопольним за своєю природою, що проявляється в різноманітних аспектах його функціонування. З одного боку, малий бізнес внаслідок численності елементів, що його складають, та високого динамізму їх значно меншою мірою піддається монополізації, ніж великі підприємства. З іншого боку, за умов вузької спеціалізації й використання новітньої техніки він виступає як дійовий конкурент, що підриває монопольні позиції великих підприємств.

 

Рис. 5.2. Кількість малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення за 2005-2008 рр., одиниць

По-друге, малий бізнес, оперативно реагуючи на зміни кон'юнктури ринку, надає ринковій економіці необхідної гнучкості. Кількість малих підприємств за основними видами діяльності представле6о на рис. 4.3.

Рис. 5.3. Кількість малих підприємств за основними видами діяльності, у відсотках до загального показника відповідного року

 

Як видно з рис. 4.3. зберігається тенденція зростання кількості сільськогосподарських малих підприємств, хоча в загальній кількості підприємств підприємства сільськогосподарського призначення займають незначну частку. Значну частку займають підприємства торгівлі, хоча видно з рис. 4.2. що їх кількість з кожним наступним роком зменшується. Кількість малих підприємств в сферах нерухомості, будівництва, промисловості та транспорту збільшилося. В сферах охорони здоров’я та освіти кількість малих підприємств залишилася на рівні минулого року (150 та 68 відповідно).

По-третє, величезним є внесок малого бізнесу у здійснення прориву у багатьох важливих напрямах науково-технічного прогресу, передусім у галузі електроніки, кібернетики, інформатики. Сприяючи прискоренню реалізації новітніх технічних і комерційних ідей, випуску наукомісткої продукції, малий бізнес тим самим виступає провідником науково-технічного прогресу.

В Дніпропетровській області тільки 73 підприємства, на яких зайнято 0,9% зайнятих в сфері малого бізнесу, займається діяльністю у сфері інформатизації і тільки 40 підприємств здійснює дослідження та розробки (0,4% загальної кількості зайнятих). Така ситуація є незадовільною.

Таблиця 5.3.Кількість малих підприємств та зайнятість в сфері інформатизації та досліджень по Дніпропетровській області у 2008 р.

	Кількість підприємств	Середньорічна кількість працівників*
одиниць	у % до підсумку	осіб	у % до підсумку
Діяльність у сфері інформатизації		1,3		0,9
Дослідження та розробки		0,7		0,4
Послуги користувачам		6,7		6,4

По-четверте, малий бізнес робить вагомий внесок у розв'язання проблеми зайнятості в регіоні. Ця функція проявляється у здатності малого бізнесу створювати нові робочі місця й поглинати надлишкову робочу силу під час спадів та структурних зрушень економіки. Якщо в період криз спостерігалося скорочення робочих місць на великих підприємствах, то дрібні фірми їх не тільки зберігали, а й навіть створювали нові (таблиця 4.4).

 

Таблиця 5.4.Середньорічна кількість працівників малих підприємств Дніпропетровської області за основними видами економічної діяльності за 2006-2008 рр.

осіб	у % до підсумку	осіб	у % до підсумку	осіб	у % до підсумку
Всього по економіці у тому числі
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство		10,8		10,5		13,7
Рибне господарство		0,2		0,6		0,6
Промисловість у тому числі: добувна обробна виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла та води		23,6   0,5 21,7   1,4		26,5   0,3 24,7   1,5		25,9   0,2 24,1   1,6
Будівництво		15,4		13,1		13,4
Оптова й роздрібна торгівля, (включаючи торгівлю транспортними засобами та послуги з їх ремонту)		25,9		23,6		20,9
Готелі та ресторани		2,7		2,5		2,3
Транспорт		4,0		4,5		5,0
Фінансова діяльність		0,5		0,4		0,4
Операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги користувачам		10,2		12,0		12,1
Освіта		1,0		1,0		10,9
Охорона здоров’я та соціальна допомога		1,4		1,3		1,2
Колективні, громадські та особисті послуги		4,3		4,0		3,6

 

По-п'яте, важлива функція малого бізнесу полягає в пом'якшенні соціальної напруги, бо саме він є фундаментальною основою формування середнього класу. На рисунку 4.4 представлено дані про середньомісячну заробітну плату працівників малих підприємств Дніпропетровської області за 2008 рік.

В 2008 році середня заробітна по економіці Дніпропетровської області становила 540, 77 грн. В сфері операцій з нерухомістю та будівництва заробітна плата була вище середньої, а в сфері сільськогосподарського виробництва та рибного господарства та торгівлі нижча за середню по економіці області.

Отже, малий бізнес виконує функцію послаблення властивої ринковій економіці тенденції до соціальної диференціації та розширення соціальної бази реформ, що здійснюються на даному етапі. Без орієнтації на таку соціальну базу ринкового середовища, яким є середній клас, запроваджені реформи приречені на провал.

 

Рис. 5.4. Середньомісячна заробітна плата працівників малих підприємств за видами економічної діяльності у 2008 р.

 

Малий бізнес сприяє процесу демократизації суспільства, саме цей сектор повною мірою характеризується найбільш демократичними, раціональними формами його організації та управління, саме від темпів розвитку малого бізнесу залежить ступінь демократизації суспільства (таблиця 4.5.).

Всі ці дані необхідно враховувати при розробці та реалізації системи регіонального регулювання та здійснення ефективної регіональної політики підтримки суб'єктів підприємницької діяльності.

 

Таблиця 5.5.Обсяги виробленої продукції (робіт, послуг) на малих підприємствах Дніпропетровської області за основними видами економічної діяльності за 2007-2008 рр., у діючих цінах відповідного року

тис. грн.	у % до підсумку	тис. грн.	у % до підсумку
Всього по економіці у тому числі	531767,3		682250,2
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	86713,6	16,3	111935,2	16,4
Рибне господарство	1100,3	0,2	1677,5	0,2
Промисловість у тому числі:	147048,5	27,7	179957,4	26,4
добувна	1446,3	0,3	1565,1	0,2
обробна	138600,5	26,1	167823,9	24,6
виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла та води	7001,7	1,3	10568,4	1,6
Будівництво	81884,4	15,4	116936,8	17,1
Оптова й роздрібна торгівля, (включаючи торгівлю транспортними засобами та послуги з їх ремонту)	93309,9	17,6	109910,6	16,1
Готелі та ресторани	10940,1	2,1	15436,4	2,3
Транспорт	24020,7	4,5	34428,3	5,0
Фінансова діяльність	2044,5	0,4	2714,1	0,4
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги користувачам	63984,2	12,0	85536,1	12,6
Освіта	3385,4	0,6	3544,0	0,5
Охорона здоров’я та соціальна допомога	3259,4	0,6	4461,5	0,7
Колективні, громадські та особисті послуги	14076,3	2,6	15712,3	2,3

 

Свою значимість сектор малого бізнесу неодноразово продемонстрував у країнах, які сьогодні зарекомендували себе як країни, що мають розвинену ринкову систему, доказавши цим, що без малого бізнесу ринкова економіка ні функціонувати, ні розвиватись не в змозі. Набутий Україною власний досвід, позитивні результати розвитку малого бізнесу в країнах, які пройшли етап реформування економічних систем, свідчать про те, що малий бізнес є одним із засобів усунення диспропорцій на окремих товарних ринках, створення додаткових робочих місць і скорочення безробіття, активізації інноваційних процесів, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами та послугами.

Отже, малий бізнес це один з провідних секторів економіки Дніпропетровської області; є основою дрібнотоварного виробництва; визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику внутрішнього валового продукту, ступінь демократизації суспільства; здійснює структурну перебудову економіки, швидку окупність затрат, свободу ринкового вибору; забезпечує насичення ринку товарами та послугами, реалізацію інновацій, додаткові робочі місця; характеризується високою мобільністю, раціональними формами управління; формує соціальний прошарок підприємців-власників основу середнього класу; сприяє послабленню монополізму, розвитку конкуренції.

Методами активізації розвитку підприємств малого бізнесу Черкаського регіону є наступні.

Державно-адміністративні методи: пропонується звести до мінімуму пряме втручання (регулювання підприємницької діяльності, контроль за діяльністю малих підприємств за умови не порушення законодавства) і максимізувати опосередковане (надання пільг кредитно-фінансовим установам, які займаються кредитуванням підприємницьких структур, сприяння розвитку інфраструктури бізнесу у регіоні);

Кредитно-економічні методи спрямовані на створення сприятливого кредитного середовища для розвитку підприємницької діяльності. На особливу увагу заслуговує формування доступної інформаційної бази даних про наявні джерела фінансування, умови отримання кредитів, вимоги до позичальників; забезпечення доступності кредитів і їх дешевизни тощо.

Податкові методи – ефективним у даному випадку є оптимізація кількості податків, надання податкових пільг під конкретні проекти (вирішення регіональних і соціальних проблем, інвестицій у виробництво).

Страхові методи впливатимуть на активізацію розвитку малого бізнесу регіону через гарантію захисту майна підприємців, використання механізму страхування ризиків від впровадження нових технологій, екологічних, комерційних, фінансових, виробничих та інших ризиків;

Соціально-психологічні методи створять конкурентне середовище для підприємців через запровадження рейтингової шкали, висвітлення діяльності підприємницьких структур в пресі тощо.

Крім державно-правового регулювання підприємницької діяльності сприятимуть ефективному розвитку малого бізнесу в регіоні і інші чинники: прагнення людей до поліпшення свого добробуту, підвищення матеріального та культурного рівня життя народу веде до зростання грошових доходів і заощаджень, які можна вкласти в справу й отримати додатковий дохід, приватна справа є однією з форм зв'язку працівника (людини) з власністю (матеріально-речовими факторами виробництва), безробіття, яке є наслідком банкрутства збиткових та закриття низькорентабельних державних підприємств, за відповідних умов може бути джерелом кваліфікованих кадрів для підприємницької діяльності і таким чином може пом'якшувати соціальне напруження в суспільстві, викликане ринковими реформами, прагнення людини до незалежності, самовираження, визнання її таланту та заслуг, потреба в повазі, взаємодопомозі, які можуть бути реалізовані у підприємництві.

Отже, розвиток малого бізнесу в Дніпропетровському регіоні як і в Україні взагалі вкрай необхідний. Становлення значної кількості суб'єктів підприємницької діяльності має, безперечно, позитивне значення для ефективного розвитку ринкової та національної економіки в цілому.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Оптова база “Грандторгопт” заснована 29 грудня 2000 року. Підприємство зареєстровано за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська. 57.

Предметом діяльності оптово-торгової бази “Грандторгопт” є: організація оптової торгівлі кондитерськими товарами широкого асортименту, а також макаронними виробами; надання фізичним та юридичним особам, консультативних, та транспортних платних послуг; реалізація продукції громадського харчування; організація матеріально-технічного забезпечення; маркетингові дослідження та комерційна діяльність; інша діяльність, що відповідає цілям підприємства та незаборонена чинним законодавством.

Проаналізувавши виконання плану товарообороту на оптовій базі "Грандторгопт" за 2005-2008 роки, можна сказати, що протягом зазначеного періоду торговельне підприємство мало незначне перевиконання плану, при чому з кожним роком товарооборот зростає. Максимального зростання товарообороту було досягнуто у 2006 році в порівнянні з 2005 роком – майже на 10 %, у 2007 році товарообіг залишився майже на рівні попереднього, а у 2008 році зростання становило 6,1 % в порівнянні з 2007 роком. Збільшення товарообороту викликано виваженою ціновою політикою підприємства та вдало сформованим асортиментом, що сприяє задоволенню попиту покупців та укріпленню позицій підприємства на ринку товарів та послуг.

Обсяг товарних запасів за на кінець року аналізований період стає більшим, зростає і рівень товарних запасів з 20 днів у 2005 році до 26 днів у 2008 році.

Торговельне підприємство за аналізуємий період щорічно, крім 2007 року, досягало планових показників валового доходу. Найбільше перевиконання плану спостерігалось у 2008 році – 1,8 %. Найбільший темп зростання валового доходу до попереднього року спостерігався у 2006 році – 9,8 %. У 2008 році валовий дохід збільшився проти 2007 року на 6,2 %. Оптова база "Грандторгопт" намагається застосовувати невисокі торговельні націнки, щоб високими цінами не відлякувати покупців, а навпаки, через виважену цінову політику збільшувати коло споживачів, які зможуть придбати якісні товари за доступними цінами. Завдяки цьому підприємство отримує стабільний дохід.

Оптова база "Грандторгопт" за аналізований період недоотримала прибутку через зростання витрат обігу, особливо витрат на оплату праці. Так, у 2007 році виконання плану прибутку становило найменше значення за останні чотири роки – 88,5 %, у 2008 році план невиконаний на 3,4 %. Спостерігалось зменшення прибутку в порівнянні з попередніми роками. Найнижчий прибуток був отриманій у 2008 році – 62,8 тис. грн., або 88,7 % рівня попереднього року. Знизилась й рентабельність оптової бази з 2,6 % у 2005 році до 1,87 % у 2008 році

Для здійснення господарської діяльності оптова база має відповідну матеріально-технічну базу. Для збереження товарів, які реалізує оптова база, передбачені спеціалізовані складські приміщення, загальна площа яких складає 3250 м², а їх загальна ємність дорівнює 12487,5 м³.

Таким чином, за результатами економічного аналізу оптової бази "Грандторгопт" можна зробити висновок, що торговельне підприємство забезпечує майже стабільний рівень товарообороту, валового доходу. Але зростання витрат обігу в основному за рахунок збільшення витрат на оплату праці через збільшення чисельності робітників та зростання заробітної плати призвело до зниження прибутку та рентабельності торговельного підприємства. Тому підприємству необхідно вжити дієвих заходів для того, щоб при збереженні робочих місць забезпечити належний рівень ефективності роботи оптової бази.

 

Пропозиції:

1. Необхідно відновити роботу оптових підприємств з широким асортиментом товарів, які б виконували функції вивчення ринку, підсортування, зберігання, завезення товарів тощо. Зараз підприємства роздрібної торгівлі не можуть формувати свій асортимент у одного постачальника. За даними дослідження кожне з роздрібних підприємств отримує товар від 100-150 постачальників. Це спричиняє збільшення транспортних витрат і, внаслідок цього, цін.

2. Потрібно вдосконалення державного регулювання та посилення державної підтримки оптової торгівлі. Державна підтримка оптово-торговельних структур повинна сприяти: підвищенню ефективності ролі оптових структур в обслуговуванні вітчизняного виробництва, економічній зацікавленості в розширенні та інтенсифікації послуг що надаються; забезпеченню загальної економії фінансових і матеріальних ресурсів.

3. Одним з дієвих елементів створення нового економічного середовища оптової торгівлі є розвиток акціонерних господарських структур за участю держави в статутному капіталі. Учасниками цих товариств можуть бути виробничі, торговельні, транспортні, сервісні та інші підприємства, банківські установи. Така форма господарювання дозволяє цим ринковим структурам швидко мобілізувати значні фінансові ресурси для вирішення завдань, покладених на сферу товарного обігу. Вони повинні стати опорою всієї оптової торгівлі та забезпечувати її стратегічну стабільність. Надалі такі об'єднання можуть стати основою формування фінансово-промислово-торговельних груп, національних корпорацій, які контролюватимуть окремі сегменти оптового ринку споживчих товарів.

4. Необхідне створення розвиненого конкурентного середовища на оптовому ринку з достатньою кількістю оптових посередників. Однак при цьому виникає потреба в типології оптових посередників на підставі закордонного досвіду й практики функціонування їх в Україні, тобто фактичних видів і методів комерційної діяльності, організаційних форм і структур оптових фірм тощо.

5. Органи державної влади повинні стати організаторами теоретичного проектування та практичного формування логістичних каналів розповсюдження товарів з урахуванням сучасних тенденцій та прогнозних оцінок розвитку економіки України, розробити методичні рекомендації для їх втілення. Певні передумови для цього вже створені. Важливим напрямом державного впливу на функціонування оптового ринку є координація товаропотоків для забезпечення економії сукупних витрат на процес товаропросування.

. Для реалізації цих завдань необхідно забезпечити:

- стимулювання розвитку оптового ринку, перш за все споживчих товарів, шляхом диференційованого підходу до оподаткування, кредитування та надання різних пільг в залежності від виду оптових посередників, їх спеціалізації, тобто від їх місця і ролі в сфері товарного обігу;

- створення різноманітної структури оптових посередників за функціональним призначенням, розмірами, спеціалізацією, зоною діяльності, організаційно-правовими формами господарювання;

- впровадження на оптових підприємствах автоматизованого обліку товароруху та системи швидкого реагування на зміни кон'юнктури ринку і своєчасного доведення товарів до споживачів;

- підтримання необхідної інтенсивності товаропотоків;

- формування резервних джерел товарного забезпечення роздрібного товарообороту;

- удосконалення процесу оптового продажу товарів, розширення номенклатури послуг, що будуть надавати оптові посередники товаровиробникам і роздрібним торговцям;

- сприяння розвитку Іinternet - комерції в оптовій торгівлі, для чого слід створювати її мереживу інфраструктуру, програмне забезпечення, механізм формування договірних взаємовідносин між усіма учасниками цього процесу;

- стимулювання розвитку сучасної складської мережі в оптовій ланці, зокрема комплексно механізованих та автоматизованих складів, а також сприяння розвитку самостійного складського бізнесу шляхом створення складів гарантійного зберігання, складів-готелів, консигнаційних, митно-ліцензійних;

- створення законодавчої і нормативно-правової бази, що забезпечить державне регулювання процесу розвитку оптової торгівлі;

- удосконалення статистичної звітності щодо каналів оптового продажу споживчих товарів (відокремлено від продукції виробничо-технічного призначення) за їх організаційно-правовими формами господарювання і власності, обсягом і структурою товарообороту та товарних запасів, чисельністю працівників, витратами обігу, доходами та станом їх матеріально-технічної бази.

Ці заходи сприятимуть наближенню системи оптової торгівлі в Україні до європейського і світового рівня, кращому задоволенню потреб споживачів

 

	ЛІТЕРАТУРА
1.	ГОЛОШУБОВА Н. Оптова торгiвля споживчими товарами / / Дiловий вiсник. - 7/2002. - N7. - С.24-25.
2.	ЗАЛЄСЬКИЙ В. Звiтнiсть пiдприємств оптової торгiвлi / / ГоловБух. - 14/ 7/2004. - N27. - С.47
3.	ЗИМИН Ю. Развитие оптовой торговли протоварами / / Маркетинг. - 1999. – N6. - С.91-99
4.	ИВАНОВ Г.Г. Особенности организации оптовой торговли / / Современная торговля. - 2/2001. - N2. - С.10-12.
5.	КИРИЧЕНКО Е. Скорочуючи шлях...: Логiстика в продуктовому оптi: як зменшити витрати на доставку продуктiв до прилавка / / ВIСТI. Дiловий випуск.. - 19/ 4/2002. - С.21.
6.	КОРОЛЬКОВ I.I. Оптова торгiвля в iнфраструктурi споживчого ринку / / Вiсник Київського нацiонального торговельно-економiчного унiверситету. - 10/2002. - N5. - С.3-14
7.	Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання: Навч. посіб. / За ред. Вороніної Л.І. – К.: ЄУФІМБ, 2001. – 307 с.
8.	НИКОЛАЕВА М.А. Услуги оптовой торговли / / Современная торговля. - 5/2002. - N5. - С.22-28.
9.	НИКОЛАЕВА М.А. Услуги розничной торговли / / Современная торговля. - 4/2002. - N4. - С.18-25.
10.	НОВIКОВ В. Розвивати оптовi ринки / / Дiловий вiсник. - 11/2000. - N11. - С.17.
11.	Статистичний збірник. Основні економічні показники діяльності малих підприємств Дніпропетровської області за 2004 р. – Черкаси: Головне управління статистики у Дніпропетровській області, 2005.
12.	СТУКАЛОВА И.Б. Складская обработка товаров - в чем специфика? / / Современная торговля. - 2/2001. - N2. - С.13-15.
13.	Товар-потребитель / / Современная торговля. - 2/2000. - N2. - С.34-35
14.	ТОРОПКОВ В.М. Органiзацiйно-економiчнi проблеми розвику оптової торгiвлi / / Вiсник Львiвської комерцiйної академiї. Серiя економiчна. - 2004. - Вип.14. - С.159-166
15.	ТРIШКIНА Н. Оптова торгiвля України:стан i напрями розвитку / / Пiдприємництво, господарство i право. - 6/2002. - N6. - С.111-114
16.	УКРАЇНА.КАБIНЕТ МIНIСТРIВ Про оптовi продовольчi ринки / / ВIСТI. Дiловий випуск.. - 9/ 7/1999. - С.10(вкладка)
17.	Осипова Л.В. Основы комерческой деятельности 2000г., с. 60, 233.
18.	Основы коммерческой деятельности: Учебник. - М.: Юристь, 2000. - 659 с.
19.	Организация коммерческой деятельности: Справ, пособие /С.Н. Виноградова, С.П. Гурская, О. В. Пигунова и др.; Под общ. ред. С.Н. Виноградовой. - Мн.: Виш. шк., 2000. - 464 с.
20.	Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за редакцією проф. Апопія В. В., проф. Гончарука Я, А.).-Львів; вид - во ЛКА, 2001. - 450 с.
21.	Коммерческая деятельность производственных предприятий (фирм): Учебник /По дред. проф. Новикова О.А.- СПБ: Изд-во СПбГУЗФ, 1999,416с.
22.	Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К. Коммерческая деятельность: Учебник для высш. й средн. спец. учеб. заведений. - М.: Информационно - внедренческий центр «Маркетинг«, 1998. -328с.
23.	Панкратов Ф.Г., Памбухчиянц В.К. Коммерция и технология торговли.-М.: ИВЦ «Маркетинг», 1994.