Тема: Робота щодо організації нормування праці на підприємстві. Призначення служби (бюро, відділу) нормування праці на підприємстві та функціональні обов’язки її працівників

 

Нормування праці є складовою частиною управління виробництвом і полягає у визначенні необхідних витрат праці на виконання робіт (виготовлення продукції) як окремими працівниками, так і колективами працівників та встановлення на цій основі норм праці.

Норми праці складають основу системи планування роботи підприємства та його підрозділів, організації оплати праці персоналу, обліку затрат на продукцію, встановлення завдань з підвищення продуктивності праці, визначенні потреби в кадрах, управління трудовими відносинами на підприємстві.

Нормування праці є також і засобом забезпечення оптимального співвідношення між мірою праці та її оплатою.

В умовах розвитку ринкових відносин та поглиблення економічної самостійності підприємств нормування праці набуває великого значення як засіб скорочення затрат живої праці, зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці. Отже, нормування праці є засобом визначення як міри праці для виконання тієї чи іншої конкретної роботи, так і міри винагороди за працю залежно від її кількості та якості

 

Основні функції відділу нормування праці.

На кожному великому підприємстві є відділ, бюро чи нормувальник, які безпосередньо здійснюють нормування праці. До основних функціональних обов'язків працівників централізованої служби (бюро, відділу) входить:

- забезпечення організації технічного нормування праці на підприємстві в цілому та в окремих його підрозділах;

 

- встановлення науково обґрунтованих норм праці та їх перегляд при реконструкції устаткування, його заміні, вдосконаленні виробничого

процесу;

 

- забезпечення контролю впровадження й виконання відповідних норм праці та правильного їх застосування при оплаті праці;

 

- організація нагляду за станом робочих місць, правильною розстановкою робітників у виробничому процесі;

 

- інструктаж робітників щодо поширення передових методів праці;

 

-виконання фотографій та хронометражних спостережень згідно з планом з метою вдосконалення норм праці і запобігання непродуктивним витратам та безпосереднім втратам робочого часу.

 

Під управлінням нормуванням праці на підприємстві розуміють сукупність організаційно-технічних, економічних та соціально-гігієнічних заходів, здійснення яких веде до економії праці.

 

Склад фахівців, зайнятих нормуванням праці, залежить від багатьох обставин, серед яких головна - вирішення питання:

 

- чи на підприємстві буде самостійно впроваджуватися встановлення й перегляд норм (тобто власним штатом фахівців);

 

- чи планується залучення фірм, інститутів, консультантів, що спеціалізуються на нормуванні праці, до розробки, практичного застосування та перегляду норм.

 

Якщо підприємство зорієнтоване на створення власної служби нормування праці, то її чисельний склад залежатиме, в першу чергу, від чисельності персоналу підприємства, розповсюдження відрядно оплачуваних робіт і бажання охопити нормуванням праці допоміжні роботи й допоміжні та обслуговуючі цехи, управлінський персонал. За наявності розвиненого технологічно-виробничого складу підприємства і досить великої чисельності персоналу доцільно мати нормувальників, кожного з них прикріпити до одного основного чи до кількох допоміжних та обслуговуючих цехів. З точки зору побудови управлінсько-організаційної структури, за наявності 8—10 нормувальників їх слід об'єднати у складі бюро нормування праці. А за необхідності проведення поглибленого аналізу особливостей організації виробництва і функціонування живої праці на робочому місці доцільно

залучати до штату фахівців з психології та фізіології праці. Розширення обсягу нормувальної роботи (наприклад, внаслідок збільшення масштабів виробництва чи його ускладнення) потребує розширення штату фахівців-нормувальників та залучення до роботи технічних виконавців середнього рівня освіти - хронометражистів. Увесь цей персонал може скласти штат відділу нормування праці (на практиці спеціалістів з нормування та оплати праці об'єднують у такий же за назвою відділ). Відповідно до потреб виробництва на підприємстві можуть бути створені централізована, децентралізована та змішана структури управління. Найбільш поширена змішана форма, яка поєднує переваги централізованої та децентралізованої форм управління нормуванням праці.