Загальна характеристика твору “Пісня про Роланда

Романський стиль

Це стиль в західноєвропейському мистецтві X-XII століття ів. Найбільш повно він висловився в архітектурі. Романський стиль, художній стиль, що панував у Західній Європі (а також торкнулася деякі країни Східної Європи) в X–XII ст. (У ряді місць — і в XIII ст.), Один з найважливіших етапів розвитку середньовічного європейського мистецтва. Термін «Романський стиль» був введений на початку XIX ст.

Готика

Період у розвитку середньовічного мистецтва, який охоплював майже всі області матеріальної культури і розвивався на території Західної, Центральної і частково Східної Європи з XII по XV століття. Готика прийшла на зміну романського стилю, поступово витісняючи його. Хоча термін «готичний стиль» найчастіше застосовується до архітектурним спорудам, готика охоплювала також скульптуру, живопис, книжкову мініатюру, костюм, орнамент і т. д. Поняття «полум'яніючої готики»

Ренесанс

Епоха в історії культури Європи, що прийшла на зміну культурі Середніх століть і попередня культурінового часу. Зразкові хронологічні рамки епохи — XIII-XVI століття.Відмінна риса епохи відродження — світський характер культури і її антропоцентризм (тобто інтерес, в першу чергу, до людини і його діяльності). З'являється інтерес до античної культурі, відбувається як би її «відродження» — так і з'явився термін.Починаючи з Х ст., культура середньовіччя збагачується епосами – письмовими переказами про війни, героїв, правителів. Найвідоміші персонажі – сміливі й благородні рицарі Роланд, Зігфрід, Сід, король Артур, борець проти драконів Беовульф.

Роланд жив у часи Карла Великого. Славний тим, що у битві з арабами віддав своє життя, рятуючи синьйора. Зігфріда, який володів скарбом нібелунгів – підземних карликів, вбиває заздрісний король. Його кохана мститься убивці. Сід воює в Іспанії проти двох мусульманських вождів та їхнього війська. Король Артур - один з найулюбленіших героїв епосів. Він боровся проти англо-саксонських завойовників Британії. Його образ висвітлений у багатьох романах, присвячених пригодам рицарів «Круглого столу».
Рицарі воюють і кохають

Особливої уваги серед відкриттів у Середніх віків заслуговує книгодрукування. Раніше книги (звісно, церковні) переписулися від руки на пергаменті – обробленій шкурі овець. Це було довго й дуже дорого. Тому книг виготовляли небагато. Згодом стали писати на папері, потім – робити відбитки з дерев’яних форм, але це теж була крапля в морі. У 1445 р. німецький майстер Йоган Гутенберг започаткував друкування – літери виливалися з металу, з них складали текст і робили відбиток на папері. Це спричинило справжній переворот у способі передачі інформації – таких книг можна було виготовляти значно більше й швидше.Темні часи середньовіччя добігали кінця.

2). Особливості французького епосу,”Пісня про Роланда”

Піднесений апологічний тон оповіді, звеличення героїв, гіперболізація битв і поєдинків.

Детальний опис битв і поєдинків (зображення доблесті заради доблесті, а не заради відвоювання своїх земель.)

Наявність християнської фантастики

Слабкість жіночих образів, відсутність мотивів кохання (оскільки це пісна про війну, тут нема місця для приватного життя)

Відсутність в поемі народних масс

Основні ідеї:

Прославлення національного героя, його доблесті, сили (Роланд)

Прославлення циклу васальної вірності (Роланд, Олів’є)

Засудження феодально-баронського егоїзму і анархії (Генелон і Роланд)

Загальна характеристика твору “Пісня про Роланда

Написана на старо-французській мові імовірно в середині XII ст. і заснована, мабуть, на ранішій поемі XI століття. Автор — імовірно якийсь Турольд. Оповідає про загибель ар’єргардного загону війська Карла Великого, що повертався в серпні 778 р. із завойовного походу до Іспанії. У поемі супротивниками франків представлені сарацини (маври, араби), хоча в реальності загін Роланда загинув в битві з басками.

 

Після успішного семирічного походу до мавританської Іспанії імператор франків Карл Великий завойовує всі міста сарацин, окрім Сарагоси, де править цар Марсилій. Маври, представлені в поемі мусульманами, скликають раду у Марсилія і вирішують відправити до Карла послів.

Посли пропонують французам багатства і говорять, що Марсилій готовий стати васалом Карла. На раді у франків бретонський граф Роланд відкидає пропозицію сарацинів, але його недруг граф Ганелон наполягає на іншому рішенні і їде як посол до Марсилія, замишляючи погубити Роланда. Гвенелон настроює Марсилія проти Роланда і 12 перів Франції.

Гвенелон радить Марсилію напасти на ар’єргард армії Карла Великого. Повернувшись в табір, зрадник говорить, що Марсилій згоден стати християнином і васалом Карла. Роланда призначають начальником ар’єргарду, і він бере з собою тільки 12 тисяч чоловік.

В результаті зради графа Гвенелона загін франків виявляється відрізаним від основного війська Карла, потрапляє в засідку в Ронсевальській ущелині і вступає в бій з перевершуючими силами маврів. Перед цим Роланд кілька разів відмовляється послухатися порад друзів і покликати підмогу, поки не пізно.

Проявляючи чудеса мужності, Роланд і його сподвижники — граф Олівье, Готье де л’Ом і архієпископ Турпін (Турпен) — відображають численні атаки маврів, але, врешті-решт, гинуть. Карл надто пізно помічає недобре і повертається в Ронсеваль.

Розгромивши підступного ворога, імператор звинувачує Гвенелона в зраді. Той заявляє, що не винен в зраді і з метою виправдання виставляє на судовий поєдинок свого могутнього родича Пінабеля. На стороні звинувачення б’ється друг Роланда граф Тьеррі. Він перемагає Пінабеля і Гвенелон разом зі всією своєю сім’єю гине.