Д.Дефо та його роман «Пригоди Робінзона Крузо». Жанрова своєрідність, особливості композиції, проблематика твору. Образ Робінзона Крузо

Дефо вважається засновником просвітницького роману, зображ приватне невидиме внутрішнє життя гол героя. Він також був засновником авантюрн, детективн та істор роману. Твори: «Пригоди Р.К.», «Полковник Джек», «Роксана». Ним написано більше 250 робіт різних жанрів – від віршів до обширних романів. Писав і цим заробляв гроші, все життя займався комерцією. «Пригоди Робінзона Крузо» є першим і найвідом романом, це трилогія. Поштовхом до написання була історія матроса Олександра Селькірка, який прожив на безлюдному острові 4 роки. Композиція: склад з 3 частин, але найпопуляр є 1част. Роман має яскраво виражений просвітн новаторс х-р - вперше в основу сюжету були введені реальні факти (перебування шотл.моряка на безлюд острові в Тихому океані). Новаторською є головна ідея роману – прославлення людс. праці і розуму. Це гімн людському розуму. За жанром – це є пригодницький роман з елементами документального, фантастичного, філософського та алегоричного. Мова – ділова, лаконічна, суха, без яскравих епітетів, метафор, порівнянь. Просте перечислення фактів. Стиль – прозорий, ясний, для нього х-на динамічність та драматизм. Оповідь ведеться від 1 особи. Сама форма – це форма щоденника. Описи в романі чергуються з авторськими відступами. В них автор повчає читача. Простота стилю складає переконливе враження правдоподібності. Дефо детально зображає життя героя, кожна деталь має глибокий зміст. Автор розповідає про території, куди потрапляє Р.К. (Африка, Бразилія), про спосіб життя людей, про особл-сті клімату. Він детально описує трудові процеси. 28р на безлюдному острові. Робінзон Крузо – проста, звичайна людина. Він належить до новоствореної анг. бунжуазії, для якої х-ні поміркованість, раціоналізм, розрахунковість, прагматизм. РК - оптиміст, гуманіст, добивається всього сам. Він охоплює флору і фауну острова з т.з. їх вигідності, користі. Земля острова вабить його лише як власність, яку б він хотів перенести до Англії. Він там не має друзів, йому потрібен не друг, а помічник. Практицизм прояв. в 1) його ставленні до релігії (пуританин) – дякує Богові, коли послуга вже зроблена, покладається тільки на свої розум і руки - основне знаряддя буржуа. В нього є біблія; 2) перше слово, якого навчив Пятницю – «ПАН». Найважл.риса Р.К. - його життєздатність, кмітливість, сміливість та бадьорість. Проблеми: 1) життя людини за межами сус-ва, 2) перемога людини над природою, 3) пізнання природи людини, оточуючого середовища. Твір позбавлений політ. критики.

26. Критика аристок-буржуазного сус-ва в романі Дж.Свіфта «Мандри Гулівера». «М.Г.» має сатиричне спрямування. Роман дає змогу зробити художнє узагальнення. Критика спрямована не проти окремих осіб, а проти сусп. системи в цілом у. Це твір фантастичний своєю формою. Фантастика допомагає намалювати алегоричну картину суч. сус-ва. За змістом роман глибоко правдивий. Ця правдивість підкреслена реалістичними описами та скрупульозно-точним зображенням речей в незвичайних країнах, куди потрапляє герой. За жанром – це пригодницький роман-подорож і філософський. Ідея – викриття негат явищ тогочасн анг сус-ва. Роман поділено на 4 книги. В 1 книзі Гулівер потрапляє до Ліліпутії, жителями якої є крихітні і лихі чоловічки, в 20р.менші за людину. Картина політ.життя імперії ліліпутів – це пародія на анг і загалом європ пол звичаї. Свіфт сатирично змальовує придворний світ, інтриги міністрів, боротьбу парл партій - Тременсенів(віги) та Елемексенів (торі). Різниця між ними: 1ші-взуття на високих підборах, 2гі-на низьких. Наслідник ліліп престолу носить один-низький, інший-високий каблук. Війна між Ліліпутією (Англія) та Блефуску (Франція) – боротьба через обряди між протестантами і католиками (секти Тупоконечників і Гостроконечників). Елементи підлабузництва – міністри щоб добитись посту премьер-міністра скакали акробатично і танцювали на канаті. Імператор Ліліпутії - жалюгідна фігурка, яка претендує на світове правління. 2 книга «Подорож в Бробдингнег» -країна велетнів. Це не Англія,це країна-мрія просвітників. Тут автор показує позитивний соціальний ідеал в образі короля-філософа. Це утопічна казкова фігура великої особистої доброти, яка любить свій народ і ненавидить війни. Він навіть на хоче знати секрету пороху. Він приймає прості і ясні закони, які ведуть до блага підданих. Тут розвивута нука, люди письменні.Ця книга х-є Свіфта як благород і гуманного мислителя. В 3 книзі «Подорож до Лапути» автор висвітлює всі гнівні та скорбні думки. Ця частина хаотична, не має логічної чіткої композиції. Жителі літаючого острова в Лапуті, король і привіл каста зовсім не цікавляться долею своїх підданих, вимагають данину. Якщо не платять, то король зупиняє острів над винними і не дає ні дощу, ні сонця. Якщо відмовляються взагалі платити, то камяний дощ. Академія Прожекторів (Академія Наук) – це вчені, помішані на математиці, які не нездатні використати науки в практиці. Автор засміює беззмістовне прожекторство, яке примушує розводити лисих овець, помякшувати мармур, отримувати соняч світло з огірків. Свіфт створює сатиру на людс тупість. Тут автор підкреслює ворожість монархів до власного народу, приниження людської гідності (напр. піддані повзли до трону на животі, облизуючи підлогу, посипану пилюкою або ядом. Іронічно через погано помиту підлогу гине молод таланов царедворець). Свіфт бичує феодалізм і дворянство, викликаючи їх як привидів, щоб простежити знову історію Анг і аристок родів. Він дізнається скільки невинних людей було приговорено до смерті, скільки покидьків здіймалися на високі посади. Свіфт протиставл їм добродійних поселян – іоменів. В 4 книзі «Подорож до Гуїнгмів(коней)» В центрі уваги стоять гидкі фігури мавпоподібних людей – Еху, які втратили красу, вартість, розум людини. Це карикатура на людство. Єху породжені біллю та страхом за людину. Вони викор-ся гуїнгмами як робоча худоба. Вони позбавлені здатності мислити, тільки тваринні інстинкти. Принцип – людина людині вовк. Вони більше життя цінять кольорові комінці, які вони викопують з землі, через них – бійки і цілі війни. За Свіфтом Єху пішли від однієї анг пари, яка віддалилась від сус-ва і здичіла. Гуїнгми – ідеал сус-во, тут демократія. Закон – праця обовязкова для всіх. Ніхто не шахрує. Гулівера оточує любов, дружба, довіра. Йог виганяють, бо він єху. Повер до Анг, він страждає, мріє повернутися до коней, спить в стайні. Свіфт – песиміст, в людства нема нічо хорошого, воно все позаду.