Питома вага (%) технологій ідентифікації в загальному об’ємі 5 страница

Як відомо, при «паперовому» способі отримання відбитків пальців їх одержували шляхом прикладання забарвлених друкарською або спеціальною фарбою пальців до паперу. Обробка інформації у вигляді паперових дактилокарт вкрай трудомістка. На поточний момент усі банки даних у розвинених країнах переведені на електронні носії. В Росії значну роботу в цьому напрямі здійснила група компаній «Папілон»*.

Російське підприємство «Системи Папілон» (Росія, 456320, Міас, Челябінська обл., проспект Макєєва, д. 48), яка виготовляє електронно-оптичні сканери для зняття відбитків пальців і програмне забезпечення для їх зберігання та порівняння, є одним з відомих розробників системи ідентифікації за відбитками пальців і системи електронного дактилоскопіювання в СНД.

У колишньому СРСР даною проблемою також займалося МВС Білорусії.
У 90-х роках минулого сторіччя МВС України стояло перед вибором – чию розробку системи ідентифікації вибрати. Проте договір про остаточне впровадження системи електронного дактилоскопіювання українською стороною так і не був укладений з жодною з зазначених сторін.

Біометричні модулі підприємства «Системи Папілон» можуть бути застосовані для будь-яких систем безпеки, де важлива надійна ідентифікація особи та контроль за її переміщенням. Системи працюють як з одним параметром (відбиток/ки/ пальця/ів/ або райдужна оболонка ока), так і з їх комбінацією. Підприємство «Системи Папілон» поставляє як закінчені системи з готовим рішенням для біометричних документів,
так і SDK-продукти. Основні замовники – силові структури Росії та низки інших
зарубіжних країн.

Ідентифікаційні системи російської компанії реально працюють з базами даних до сотень мільйонів відбитків. Одна з розробок використовує суперкомп’ютер, який входить у трійку суперкомп’ютерів, встановлених на території СНД. Основні розробки і технічні рішення підприємства захищені патентами. Всі розроблені програмні і технічні рішення відповідають наявним міжнародним стандартам ISO**.

У Російській Федерації з 2002 року створюється багаторівнева система автоматизованих дактилоскопічних обліків органів внутрішніх справ, яка включає федеральний рівень, рівень федеральних округів (міжрегіональні АДІС /автоматизовані дактилоскопічні інформаційні системи/) і регіональний рівень. У 2006 році закінчилося створення федеральної АДІС ГІАЦ (головного інформаційного автоматизованого центру) МВС Російської Федерації, обсяг бази даних якої перевищив 32 млн. дактилокарт, що дозволило на початку 2007 року автоматично ідентифікувати кожен 6-й слід, вилучений з місць нерозкритих злочинів, кожен 4-й невпізнаний труп, кожну 14-ту особу з викривленими паспортними даними*.

Повномасштабна автоматизація дактилоскопічних обліків МВС Росії проведена за технологіями «Папілон». Підсумком стало створення багаторівневої взаємопов’язаної системи автоматизованих банків даних дактилоскопічної інформації, що охопила всі регіони країни.

Окрім Міністерства внутрішніх справ, користувачами «Папілон» в Росії також є підрозділи інших силових структур: Федеральної служби за контролем обороту наркотиків, Федеральної міграційної служби, Міністерства оборони, Федеральної служби безпеки та ряду інших.

На базі АДІС «Папілон» створені і розвиваються національні системи автоматизованих дактилоскопічних обліків для потреб поліції Казахстану, Албанії, Нігерії. Постачання обладнання також здійснювалося до В’єтнаму, Монголії, Польщі, Таджикистану, Туркменістану**.

Автоматизація дактилоскопічних обліків у Росії – це створення автоматизованої бази даних, яка містить дактилокарти осіб, що перебувають на обліку, сліди пальців і долонь рук, вилучених при оглядах місць вчинення злочинів, і проведення автоматичних перехресних перевірок усіх дактилокарт і слідів, які поступають на облік. Застосування сучасних Автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем (АДІС) або IAFIS (Integrated Automated Fingerprint Identification System) – одна з необхідних умов для організації високоефективної роботи правоохоронних органів.

АДІС «Папілон» призначена для автоматизації оперативно-довідкових і оперативно-розшукових дактилоскопічних обліків органів внутрішніх справ. Сферою застосування АДІС «Папілон» є автоматизація обробки дактилоскопічної інформації як на місцевому (районному, міському), так і на централізованому (обласному, республіканському, регіональному) рівнях.

Застосування АДІС забезпечує вирішення таких завдань:

– скорочення трудовитрат і часу та підвищення ефективності розкриття і розслідування злочинів за рахунок більш точної і своєчасної інформації, яка надається оперативним службам;

– можливість встановлення особистості як живих осіб, так і невпізнанних трупів за відбитками пальців рук або за невеликим фрагментом тільки одного відбитка (навіть при значних змінах);

– автоматичну перевірку дактилоскопічної інформації за базою даних АДІС при постановці на дактилоскопічний облік і при виконанні оперативних запитів;

– прискорення обробки дактилоскопічної інформації при постановці на облік і суттєве зменшення часу відповіді на запити;

– підвищення результативності дактилоскопічних обліків;

– поліпшення якості дактилоскопічної інформації, яка надходить, за рахунок запровадження оптоелектронних пристроїв безфарбового дактилоскопіювання – так званих «живих» сканерів;

– можливість об’єднання обліків у єдину державну автоматизовану систему;

– реалізація міжрегіональної взаємодії автоматизованих дактилоскопічних
обліків.

АДІС «Папілон» з високою точністю і надійністю ідентифікує у наявній базі даних сліди пальців і долонь рук, які виявлені на місцях злочинів; невпізнанні трупи; встановлює особу затриманого.

Вона побудована як модульна система, архітектурна побудова дозволяє поетапно нарощувати як обсяг бази даних (від 10-20 тисяч до 150 мільйонів дактилокарт), так і пропускну спроможність. «Папілон» повністю задовольняє Технічним вимогам МВС РФ, підтримує стандарти ФБР, ANSI-NIST.

Можливості автоматизованої дактилоскопічної інформаційної системи «Папілон»:

– введення і зберігання в базі даних (БД) дактилокарт, фотозображень осіб і їх особливих прикмет, словесного опису індивідуумів;

– введення і зберігання в БД слідів пальців рук і долонь, вилучених з місць злочинів;

– проведення автоматичних пошуків типів «карта-карта», «карта-слід», «слід-карта», «слід-слід»;

– пошук за словесним описом;

– проведення пошуку та ідентифікація слідів пальців і відбитків долонь;

– автоматизоване виведення дактилоформули;

– автоматизований дактилооблік: проведення різноманітних вибірок, сортування списків БД, видалення і редагування записів тощо;

– виведення графічних зображень (дактилокарт, фотозображень, слідів з місць злочинів) на монітор і на принтер, друк документів, списків, довідок, статистичної інформації;

– віддалене введення дактилоскопічної інформації, віддалений доступ до Цент-
ральної БД, побудова розподільчих систем;

– багаторівневе розмежування доступу та закриття інформації, яка передається за каналами зв’язку і зберігається у базі даних;

– взаємодія з іншими видами автоматизованих обліків;

– імпорт/експорт дактилокарт і слідів у форматах Інтерполу, ФБР, МВС Росії.

В інформаційній системі «Папілон» максимально автоматизовані всі технологічні процеси обробки дактилоскопічної інформації. Досить високі характеристики надійності та вибірковості системи забезпечують мінімальні розміри рекомендаційних списків, що видаються. Тому навіть дуже великі БД обслуговуються невеликим штатом співробітників. Користувачі відзначають «дружність» інтерфейсу всіх програмних модулів і простоту експлуатації системи*.

Підприємство «Системи Папілон» є:

– розробником і виробником автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем АДІС «Папілон» і універсального мобільного комплексу експерта «Папілон-М»;

– розробником і виробником систем безфарбового електронного дактилоскопіювання («живих» сканерів) і балістичних сканерів «Папілон»;

– розробником систем телекомунікаційної передачі дактилоскопічній інформації;

– розробником і виробником автоматизованих систем ідентифікації вогнепальної зброї «Арсенал»;

– спільно з МВС Росії – ініціатором і виконавцем великомасштабних регіональних і міжрегіональних проектів автоматизації криміналістичних обліків;

– розробником і виробником комплексів для автоматизації робочого місця експерта-криміналіста, постачальником сучасних криміналістичних засобів і устаткування*.

Для нормального доступу до центральних обліків необхідна наявність каналів доступу. Тому з 2005 року почалася реалізація Програми МВС Росії «Створення єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи органів внутрішніх справ» (ЄІТКС), яка була розрахована на 2005–2008 роки. В рамках реалізації однієї з її підпрограм «Реконструкція і технічне переозброєння інформаційних центрів МВС, ГУВС, УВС суб’єктів Російської Федерації, УВСТ» в 2005–2006 роках повністю оснащені типовими програмно-технічними комплексами (ПТК) «ІБД-Регіон» 82 регіональних інформаційних центрів, які забезпечують автоматизоване формування та використання оперативно-довідкових, розшукових і криміналістичних обліків.

У 2007–2008 роках практично мало б завершитися створення єдиної інформаційної вертикалі ГІАЦ – ІЦ (інформаційний центр) МВС, ГУВС, УВС за суб’єктами Російської Федерації, які групують і об’єднують усі криміналістичні, статистичні та оперативно-довідкові обліки органів внутрішніх справ, забезпечивши при цьому доступ і обмін даними між ними за допомогою сучасної корпоративно-інформаційної інфраструктури. Проведені заходи повинні сприяти виконанню поставленого завдання – об’єднанню всіх наявних в МВС Росії інформаційних потоків, що надасть можливість максимально забезпечити необхідною інформацією (оперативною, криміналістичною, довідковою та ін.) всіх співробітників органів внутрішніх справ, які забезпечують вирішення завдань боротьби з злочинністю, охорони громадського порядку, профілактики правопорушень тощо.

На базі ГІАЦ МВС Росії створена міжвідомча автоматизована інформаційна система ведення Регістра Федерального інтегрованого інформаційного фонду (абревіатура «РІФ»). Одинадцять міністерств і відомств створили на базі МВС центральний масив посилально-відсилальної інформації, що необхідна для роботи правоохоронних, контрольно-наглядових і фінансових органів Російської Федерації. В 2007 році об’єм Регістра склав близько 19 млн. одиниць інформації. Вирішується питання про підключення до автоматизованої інформаційної системи «РІФ» ще ряду міністерств і відомств**.

В Україні компанія «САРТ» корпорації «МАСТ-ІПРА» активно просуває рішення, які розроблені для органів державної влади. До середини 2007 року система біометричної ідентифікації «BioLink» вже була запроваджена більш ніж на 300 робочих місцях співробітників української Держприкордонслужби, що дозволяє здійснювати оперативну ідентифікацію особистості незаконних мігрантів за відбитками пальців. Дана система ідентифікації підтримує стандарти структур даних, що використовуються Інтерполом і застосовуються для автоматизованого контролю біометричних паспортів. Запланова інтеграція програмно-технічного комплексу з інформаційними комп’ютерними підсистемами МВС***.

У нашій державі технології біометричної ідентифікації стають все більш затребуваними широким колом замовників з числа державних і комерційних структур.

 

Розділ 3

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЗА ДОПОМОГОЮ

РАЙДУЖНОЇ ОБОЛОНКИ І СІТКІВКИ ОКА

__________________________

 

Навколо чорної зіниці ока людини розташоване кільце – райдужна оболонка, яка визначає колір ока і містить певний візерунок, унікальний для кожної людини і для кожного ока. Райдужну оболонку ока (далі може зустрічатися просто термін «райдужка») видно без збільшуючих оптичних пристроїв. При різних умовах освітленості, коли зіниця змінює свої розміри (збільшується в темряві та зменшується при яскравому світлі), можна побачити більшу або меншу частину райдужки, причому розмір частини райдужної оболонки, яку можно бачити, залежить від того, як широко розплющене око*.

Райдужна оболонка ока має дуже складний малюнок, який відрізняється навіть у однояйцевих близнят, причому малюнок райдужки стабілізується у віці від шести місяців до двох років і залишається незмінним протягом усього життя, а сама райдужка практично несхильна до поранень і забруднення. Необхідно особливо відмітити, що райдужки правого і лівого ока мають різні малюнки, які істотно відрізняються один від одного.

Ідентифікація за райдужною оболонкою ока є однієї з найточніших з усіх біометричних ідентифікаційних технологій (експерти ставлять в один ряд з ДНК-технологією), причому малюнок райдужки практично неможливо підробити. Коефіцієнт помилкової ідентифікації є дуже низьким і практично дорівнює нулеві. Технології ідентифікації за райдужною оболонкою застосовуються упродовж багатьох років і на практиці засвідчили свою надійність і точність, причому успішно були апробовані на різних етнічних групах і національностях**.

Наявні обмеження для їх ширшого використання в основному пов’язані з вартістю існуючого обладнання***.

Таким чином, ідентифікація за допомогою райдужки є унікальною характеристикою і заснована на аналізі кольорової райдужної оболонки ока, яка оточує зіницю. Малюнки райдужних оболонок стають доступними для процесу ідентифікації за допомогою відеосистем. Однією з переваг даної ідентифікаційної системи є відсутність необхідності особистого контакту зі сканером. Для сканування цілком достатньо портативної відеокамери та комп’ютера з спеціалізованим програмним забезпеченням. Відеозображення ока отримується з відстані 1–1,5 м, що дозволяє застосовувати ці пристрої у банкоматах*.

Скануючі пристрої практично являють собою телекамери високої якості, що спричиняє деякі незручності при їх використанні, які пов’язані з самою процедурою сканування. У 2001 році через великі габарити телекамер того часу та їх вартості рівень застосування цієї біометричної технології становить близько 5%**.

Проте розвиток електронних технологій дозволив істотно зменшити розміри камер сканування і в цілому знизити вартість систем, заснованих на цьому методі ідентифікації. На поточний момент використовуються системи з часом ідентифікації «райдужки» 0,3 сек, що оптимально підходить для ідентифікації пасажирів в аеропортах і для контролю за доступом на підприємства та установи в різних сферах людської діяльності. Останні розробки ідентифікаційних систем на основі технології райдужної оболонки ока мають високий коефіцієнт безпеки з можливістю помилкової ідентифікації 1 з 1,2 мільйонів за рахунок використання індивідуальних відмінностей складних малюнків райдужки людини***.

Для отримання чіткого знімку райдужної оболонки ока необхідно, щоб око потрапило в кадр камери – людині необхідно зайняти певну позицію (зпозиціонуватися) перед камерою (або за неї цю процедуру виконає автоматика).

Зазвичай розрізняють активні і пасивні системи розпізнавання. В системах першого типу користувач повинен сам настроїти камеру, пересуваючи її для більш точного наведення. Пасивні системи простіші у використанні, оскільки камери в них настроюються автоматично. Апаратура для цих систем розпізнавання характеризуються дуже високою надійністю. Перевага сканерів для райдужної оболонки ока, які створені на базі цифрових камер, полягає в тому, що вони не вимагають чіткого зосередження користувача на якомусь об’єкті, тому що взірцеві зразки плям на райдужці безпосередньо знаходяться на поверхні ока****.

Вихідне зображення райдужної оболонки ока може бути збережене в пам’яті комп’ютера в будь-якому графічному форматі, а надалі програма розпізнавання може перетворити його у свій внутрішній формат. Довгий час спосіб зйомки, формат збереження оброблених даних зображення райдужної оболонки ока й основних методів розпізнавання перебували під захистом міжнародного патенту, що сильно обмежувало їхнє застосування.

Основним недоліком цієї технології є можливість застосування кольорових контактних лінз, що створює певні труднощі при використанні даного методу розпізнавання, крім того, контактні лінзи з нанесеним на них візерунком радужки іншої людини здатні «обдурити» біометричну систему*****.

До того ж, розпізнавання користувачів досить суттєво залежить від зовнішніх умов та насамперед від освітленості: зміна освітленості призводить до того, що значно змінюється розмір самої зіниці, а це, у свою чергу, ускладнює процедуру розпізнавання.

Зміни розмірів зіниць під впливом освітлення досить значні й можуть коливатися в діапазоні від 0,8 до 8 мм. Для вирішення даної проблеми ряд фахівців пропонують
ідентифікувати користувачів за рухами зіниць, які виникають під час змін їх розмірів. Так, Семмі Фанг (Sammy Phang), співробітниця технологічного університету Квінсленда
(м. Брісбен, Австралія), запропонувала нову технологію ідентифікації райдужної оболонки очей, що заснована на зміні розміру зіниць.

Унікальність рухомості зіниці під впливом зміни освітлення була підтверджена під час тестів, які провела пані Фанг, і вона впевнена, що нова технологія розпізнавання допоможе істотно підвищити продуктивність і ефективність роботи біометричних систем, які ідентифікують користувачів за райдужкою. Недоліком цього підвиду методу ідентифікації за райдужною оболонкою очей є необхідність застосування високошвидкісних камер-сканерів, які повинні мати можливість фіксувати до 1200 кадрів за секунду*.

Метод ідентифікації за райдужною оболонкою ока має один з найбільш високих ступенів надійності, проте відповідні пристрої одержання зображення райдужкою ока поки що мають вищу ціну, ніж апаратура для отримання відбитків пальців і зображень осіб. Сам факт відсутності двох людей з однаковою райдужною оболонкою ока був доведений вченими ще декілька десятиліть тому, як і факт, що навіть у однієї людини райдужні оболонки очей відрізняються одна від одної, проте необхідне програмне забезпечення, здатне автоматично проводити пошук і встановлювати відповідність зразків-шаблонів і отриманого при проходженні контролю зображення, з’явилося лише наприкінці XX століття. Тому в кінці минулого століття системи розпізнавання райдужної оболонки в основному лише забезпечували авторизований доступ до закритих зон. Технологія допуску, що заснована на скануванні райдужки ока, з кінця минулого сторіччя успішно застосовується в державних установах США, у в’язницях, в організаціях з високим ступенем секретності (зокрема, на заводах з виробництва ядерного озброєння), в закритих інформаційних центрах. Розробками технологій ідентифікації особистості на основі принципу сканування райдужної оболонки ока в даний час займаються понад 20 компаній**.

Але прогрес не стоїть на місці. Технологія розпізнавання за райдужкою ока вже використовується у багатьох аеропортах по всьому світу для забезпечення вирішення таких завдань, як контроль при перетинанні державних кордонів, забезпечення обмеження доступу, а також для покращення сервісного обслуговування авіапасажирів. У Великобританії система «Iris» в 2005 році проходила тестування на державному рівні, райдужна оболонка ока по суті становить собою своєрідний «паспорт» при в’їзді до Канади, Нідерландів і Об’єднаних Арабських еміратів, де підтверження особистості при проходженні прикордонного та митного контролю здійснюється за допомогою технології розпізнавання райдужної оболонки ока.

Ця ж технологія починає отримувати широке використання і в галузі охорони здоров’я. Системи, що засновані на розпізнаванні райдужки ока, за допомогою яких обмежують доступ до історій хвороб у госпіталях та інших медичних закладах, успішно працюють в таких штатах США, як Вашингтон, Колумбія, Пенсільванія і Алабама. У Федеральній республіці Німеччина пологові будинки обладнані системами доступу на базі технологій розпізнавання райдужної оболонки ока, завдяки чому доступ у блок до новонароджених мають тільки батьки, лікарі та медсестри.

Окрім державних і приватних систем контролю доступу, які забезпечують виконання особливо жорстких вимог щодо безпеки доступу, метод ідентифікації за райдужкою ока знаходить все ширше застосування в галузі охорони електронної інформації*.

Використання технологій ідентифікації за райдужною оболонкою ока регулюється міжнародним стандартом ІСО/МЕК 19794-6:2005 «Інформаційні технології. Формати обміну біометричними даними. Частина 6: Дані зображення райдужної оболонки ока» (ISO/IEC 19794-6:2005 «Information technology – Biometric data interchange formats – Part 6: Iris image data»).

Вказаний стандарт входить до комплексу стандартів «Ідентифікація біометрична» і використовувати його рекомендовано разом з іншими стандартами цього комплексу. Стандарт встановлює формати обміну біометричними даними зображення райдужної оболонки ока і призначений для обміну їх зображеннями у цифровому вигляді**.

За оцінкою Міжнародної біометричної групи, вже в 2007 році засоби ідентифікації за райдужною оболонкою ока займали від 5 до 7 відсотків світового біометричного ринку, загальний обсяг якого оцінювався в три мільярди доларів. Згідно прогнозу нью-йоркської інвестиційної компанії «Lazard Capital Markets» вже к 2009 року частка зазначених ідентифікаційних засобів може значно збільшитися та досягти 14,6 відсотків***.

Таким же і прогноз компанії «Acuity Market Intelligence» – найближчими роками очікується зростання біометричного ринку, який заснований на продуктах і засобах
ідентифікації за райдужкою очей: з 2007 року по 2015 рік цей сегмент ринку в грошовому еквіваленті повинен збільшитися в 14 разів – з 102 млн. доларів до
1,48 млрд доларів. На думку експертів цієї компанії, зросте і частка засобів іден-
тифікації за райдужною оболонкою очей у загальній структурі біометричного ринку: з нинішніх 7 відсотків до 16 відсотків в 2015 році. Таким чином, питома вага даної технології повинна перевищити аналогічні показники для засобів ідентифікації за обличчям (15%), голосом, малюнком вен і підписом (13, 10 і 10% відповідно), але все одно буде поступатися сукупній частці засобів ідентифікації за відбитками пальців, що використовуються для державних і комерційних цілей****.

Відповідно до прес-релізу агентства «Frost & Sullivan», який був опублікований влітку 2008 року, технологія ідентифікації за райдужною оболонкою ока посідає проміжне положення між технологіями ідентифікації за відбитками пальців і за тривимірною моделлю черепа*.

В найближчому майбутньому має розширитися застосування технологій, які засновані на методі ідентифікації за райдужкою очей, а саме: в системах прикордонного контролю, у тих програмах, що реалізовуються урядовими органами для ідентифікації населення, у фінансовій сфері (особливо в банкоматах), а також у системах контролю фізичного доступу (переважно на підприємствах енергетичного, хімічного, оборонного комплексів і в установах особливо таємних структур). За оцінками ряду фахівців реалізація розглянутих перспектив розвитку ринку засобів ідентифікації за райдужною оболонкою ока пов’язано з виконанням двох умов. По-перше, повинна радикально підвищитися якість розпізнавання райдужки ока, незалежно від наявних оточуючих умов. По-друге, ці засоби повинні стати більш зручними та забезпечувати користувачеві максимально можливий комфорт, не вимагаючи від нього ніяких додаткових зусиль для проходження процедури розпізнавання**.

За повідомленням одного з керівників корпорації «Northrop Grumman» Брюса Уокера (Bruce Walker) в його компанії розроблено технологію біометричного розпізнання, яка дозволяє сканувати райдужку ока на відстані до п’яти метрів. А через специфіку завдань, що ставляться перед технологіями безпеки, серед найважливіших чинників при порівняльній оцінці різних методів ідентифікації неодмінно фігурує відстань, за якою можливе проведення ідентифікації, а також в цілому відносна складність можливості підробки людиною свого біометричного параметра***.

На даний момент мобільний і дистанційний аспекти розпізнавання осіб за допомогою біометрії становить значний інтерес для багатьох сфер застосування біометрії, але найбільш у цьому зацікавлені силові структури. В Сполучених Штатах Америки фірма «Retica Systems» (штат Массачусетс) отримала від одного з інвестиційних фондів 5,4 млн. доларів США на розробку нової системи дистанційної ідентифікації за райдужною оболонкою очей, яка отримала назву «Орлине око». За відомостями джерел «BizJournals» для ідентифікації використовується переносний пристрій, який зовні нагадує бінокль і здатний розпізнавати людину з відстані в декілька метрів, при цьому порівнюється малюнок райдужної оболонки очей з електронними шаблонами, що зберігаються в базі даних. За повідомленням старшого консультанта Міжнародної біометричної групи Віктора Лі, аналогічні засоби мобільної ідентифікації вже використовуються на контрольно-пропускних пунктах військових баз, на пунктах прикордонного контролю та на вулицях Лос-Анджелеса. За його словами: «Дистанційна ідентифікація за райдужною оболонкою очей – це та головна мета, яку намагаються досягти багато компаній і, якщо «Retica» дійсно змусить «Орлине око» запрацювати, то це буде величезним досягненням».

За повідомленням голови компанії «Retica Systems» Девіда Мюллера, поставки «Орлиного ока» військовим повинні були початися з кінця 2007 року. Вартість кожного мобільного пристрою, яке здатне ідентифікувати людину за райдужкою очей з відстані до 20 метрів, орієнтовно оцінюється в п’ять тисяч доларів США*.

Але за останніми повідомленнями не все так добре у дистанційному розпізнанні за райдужною оболонкою ока. У березні 2009 року надійшла звістка, що міністерство внутрішніх справ Об’єднаних Арабських Еміратів відмовилося використовувати дистанційну ідентифікацію за райдужною оболонкою очей. Дана технологія проходила тестування в міжнародному аеропорту Абу-Дабі, а негативний висновок був винесений за підсумками експерименту. На жаль, нова технологія виявилася недосконалою. За словами генерал-майора Ахмеда Насер Аль-Раїсі, який займався в поліції Абу-Дабі проектом з її впровадження, ніхто не ставив завдання досягти стовідсоткової точності ідентифікації. МВС Об’єднаних Арабських Еміратів було готове примиритися навіть з показником у 75%, проте і цей рубіж не був досягнутий.

У підсумку програмно-апаратне рішення застосування дистанційної ідентифікації за райдужною оболонкою очей було визнано неприйнятним, з чим погодився навіть сам постачальник необхідних для застосування даної технології апаратних і програмних засобів. Проте ставити хрест на самій ідеї можливості використання дистанційної ідентифікації за райдужною оболонкою очей зарано. Тепер поліція ОАЕ хоче випробувати технологію ідентифікації за райдужною оболонкою очей в русі (Iris-on-the-Move technology). Яка фірма почне поставляти необхідне для експерименту устаткування, поки що невідомо, засоби ЗМІ повідомляють лише, що тестування знов буде проходити
в аеропорту Абу-Дабі**.

Залишається сподіватися, що доля нового експерименту буде успішнішою, ніж у попередньому.

На поточний момент одним з найсерйозніших недоліків, що істотно обмежують можливість використання методу ідентифікації за райдужною оболонкою ока державними структурами, є практична відсутність у багатьох державах реальних банків даних зображень «райдужок» очей індивідуумів, а саме їх відсутність значною мірою і є причиною того, що допоки переважно використовуються методи ідентифікації за відбитками пальців і обличчям осіб (фейс-контроль). Який же сенс знімати біометричні дані людини, якщо їх нема з чим порівнювати? За повідомленнями ЗМІ база даних відповідних структур США на кінець 2004 року містила близько 1,2 млрд фотографій та 150 млн. відбитків пальців. А наявна кількість зображень райдужної оболонки очей на той же час складала всього декілька сотень тисяч***.

За повідомленнями ЗМІ, на території СНД розробкою та випуском відповідного устаткування для систем ідентифікації за райдужкою ока займається російське підприємство «Системи Папілон». Система «Циркон», що розроблена цим підприємством, призначена для захисту від несанкціонованого доступу до об’єктів різного роду (приміщень, складів і сховищ, банкоматів, комп’ютерів, комп’ютерних мереж тощо).

В мінімальній конфігурації «Циркон» складається з сканера райдужної оболонки ока та персонального комп’ютера з операційною системою (OC) Linux (не нижче Pentium III 800 MHz, 128 Mb RAM), на якому зберігається БД оцифрованих зображень райдужок осіб, що мають право доступу до об’єкта, та проводяться пошуки і видаються в залежності від результатів пошуку необхідні управлінські команди для виконавчих механізмів.

Система «Циркон» легко інтегрується в стандартні мережеві технології. При потребі контролю за декількома виконавчими механізмами необхідна кількість сканерів і персональних комп’ютерів може взаємодіяти з єдиним пошуковим сервером за допомогою локальної комп’ютерної мережі*.

Доктор наук із найстарішого академічного центру Британії – Кембріджського університету – Джон Доман прогнозує прискорення процесу розповсюдження біометричної ідентифікації за райдужною оболонкою ока. На його думку, вже з кінця 2008 року в різних країнах світу має розпочатися досить значне запровадження нових проектів на основі цього типу біометричної ідентифікації, особливо в аеропортах і системах прикордонного контролю в місцях перетину кордону.