Творчий портрет М. Леонтовича

Творчий портрет М. Лисенка. Хорова спадщина

Основоположне значення творчості і діяльності М. Лисенка – композитора, диригента, педагога, науковця-фольклориста, виконавця – для розвитку професійної музичної культури України. Вплив Т. Шевченка на формування світогляду митця. Демократичне спрямування творчості, національна визначеність стилю. Основні жанри творчості, перевага вокальних та театральних творів. Обробки народних пісень, кантата «Радуйся, ниво неполитая»

6. Опера М. Лисенка «Тарас Бульба»

Характеристика оперної спадщини М. Лисенка. Опера «Тарас Бульба» – перший зразок української історико-героїчної драми. Традиції російської оперної школи демократичного спрямування, творчі контакти з «кучкістами». Особливості драматургії твору, народність музичної мови, опора на фольклорну стилістику,. Новаторство у вирішенні хорових сцен.

7. Музична культура України на рубежі ХІХ-ХХ ст.

Історико-культурна ситуація в Україні на рубежі століть, загострення соціальних проблем, питань національного культурного розвитку. Музичне виконавство, освіта, персоналії композиторів-сучасників і послідовників М. Лисенка.

Особливості розвитку музичної культури на західних теренах України у ХІХ ст., найвидатніші представники композиторської школи – Вербицький, Воробкевич, Матюк, Вахнянин.

Творчий портрет К. Стеценка.

Характеристика творчості К. Стеценка як безпосереднього і напослідовнішого продовжувача справи М. Лисенка; творча спадщина композитора: жанри, еволюція стилю; жанр хорової поеми («Сон»); солоспіви К. Стеценка (жанрові різновиди: ліричний, лірико-драматичний, сатиричний)

Творчий портрет Я. Степового

Я. Степовий – майстер вокальної та інструментальної мініатюри; камерність, витонченість та національна своєрідність стилю, вплив європейської та російської романтичної традиції; вокальні цикли «Барвінки» та «Пісні настрою», фортепіанні твори композитора, жанр прелюдії.

Творчий портрет С. Людкевича.

Характеристика стилю, творча спадщина композитора, хорові та симфонічні твори; науково-фольклористична діяльность С.Людкевича

Творчий портрет М. Леонтовича

Композитор одного жанру. Новаторство Леонтовича в жанрі хорової обробки народної пісні. Посилення авторського індивідуального начала, творення хорової поеми на основі народно-пісенної теми. Переосмислення, трансформація народно-пісенних прообразів. Особливості стилю композитора.

12. Загальні тенденції розвитку музичної культури України у ХХ ст.

Історичні передумови музично-культурних процесів в Україні ХХ ст. Періодизація розвитку музичної культури, характеристика основних етапів (дореволюційного, 20-30-х років, воєнного і повоєнного, 60-х років, сучасного). Музична освіта та виконавство, стильові напрямки, персоналії, розвиток жанрів.

13. Розвиток музичного професіоналізму в Україні початку ХХст.(10-20рр.)

Творчі союзи та організації; нові імена (Козицький, Вериківський, Косенко, Кошиць, Барвінський та інші), оновлення старих та освоєння нових жанрів.

Музична освіта і наука, навчальні заклади, відкриття консерваторій; формування професійної композиторської школи, роль Р. Глієра;

Л. Ревуцький та Б. Лятошинський – фундатори професійної композиторської школи в Україні. Основні засади педагогічної роботи, композитори-вихованці шкіл Л. Ревуцького (П. та Г. Майбороди, Кирейко, Дремлюга), Б. Лятошинського (Грабовський, Годзяцький, Шамо, Сильвестров та ін.);

14. Творчий портрет Л. Ревуцького. Симфонія №2 – зразок лірико-епічного симфонізму

Напрямки творчої діяльності: композиторська, педагогічна, редакторська. Вплив Лисенка на формування творчої особистості. Гармонійність, національна визначеність стилю, романтичні тенденції. Основні жанри творчості Ревуцького. Обробки народних пісень для голосу з фортепіано. Твори для хору. Л. Ревуцький – засновник ліро-епічного симфонізму в українській музиці. Симфонія №2. Народно-пісенна основа тематизму. Принципи епічного симфонізму – замкненість розділів, заокругленість, репризність побудов. Тематичні зв’язки в циклі.

15. Творчий портрет Б. Лятошинського. Симфонія № 3 – зразок конфліктно-драматичного симфонізму

Гуманістично-етичні ідеали творчості Лятошинського. Традиції і новаторство: національна грунтовність стилю (традиції попередників, глибоке знання фольклорної стилістики), засвоєння досягнень європейської класичної та сучасної культури, постійний пошук нових шляхів. Періодизація творчості. Педагогічна, редакторська робота. Жанрові вподобання. Перевага жанрів симфонічної музики, симфонічність мислення у вокальних, хорових, театральних, камерно-інструментальних творах. Б. Лятошинський – засновник конфліктно-драматичного напрямку в українській симфонічній музиці. Симфонія №3 – симфонія-драма. Перевага наскрізного розвитку, розробковість, принципи монотематизму та лейтмотивна драматургія.

16. Неофольклорні та неокласичні тенденції у творах Л. Дичко та М. Скорика

Характеристика стильового напрямку в загальномистецькому контексті. Нове осмислення фольклорних традицій композиторами кінця ХХ ст. Опора на глибинні шари фольклорної творчості, проникнення у фольклорне мислення замість цитування.

17. Творчість композиторів-авангардистів 2-ї половини ХХ ст.

Характеристика стильового напрямку в загальномистецькому контексті. Кардинальне оновлення музичної мови, засвоєння авангардистської техніки та власні новаторські пошуки у творах композиторів-шестидесятників. Термінологія (серіальність, алеаторика, сонористика).

18. Розвиток оперного жанру у середині та 2-й половині ХХ ст.

Жанрові різновиди української опери та їх автори. Тенденції розвитку жанру опери у 2-й половині ХХ ст.: стильовий та жанровий синтез, монументалізація і камернізація.

19. Українська музика кінця ХХ ст.

Стилістичні тенденції в музиці 70–90-х. Жанрове різномаїття, елементи синтезу, пошук нових форм. Визначення понять полістилістика, колаж.

20. Неофольклорні та неокласичні тенденції у творах Л. Дичко та М. Скорика

Перетворення карпатського фольклору в інструментальних творах М. Скорика. «Карпатський концерт» для оркестру. Фортепіанні твори Скорика, «Коломийка», джазові п’єси, Партита №5

Хорові твори Л. Дичко. Фольклорне підгрунтя та його стилістична трансформація у кантатах «Пори року», «Червона калина».

21. Творчість композиторів-авангардистів 2-ї половини ХХ ст. Творчий портрет В. Сильвестрова

Кардинальне оновлення музичної мови, засвоєння авангардистської техніки та власні новаторські пошуки у творах композиторів-шестидесятників. Основні етапи творчого шляху В. Сильвестрова. Авангардна стилістика ранніх творів. Неоромантичні тенденції у творах зрілого періоду. Медитативність стилю. Симфонія №5. («Тихі пісні», фортепіанні цикли «Дитяча музика», «Музика в старовинному стилі»

22. Розвиток оперного жанру у 2-й половині ХХ ст. Творчий портрет В. Губаренка

Характеристика спадщини композитора. симфонічна та оперна творчість.

Опери «Листи кохання» – історія створення та літературне джерело, інтонаційні зв’язки.

23. Українська музика кінця ХХ ст. Творчий портрет Є. Станковича

Симфонічні шукання Є. Станковича в різних жанрах. Характеристика творчості. Камерна симфонія №3.

театральна творчість композитора, музика до кінофільмів.

24. Музична культура України кінця ХХ ст.

персоналії композиторів, основні жанри творчості, загальностильові напрямки і тенденції, характеристика індивідуальних стилів.