Концепція освітньої діяльності

12.1. Освітня діяльність Університету грунтується на концептуальних засадах Національної доктрини розвитку освіти, Закону України “Про освіту”, Закону України “Про вищу освіту”, Державній національній програмі “Освіта” (“Україна XXI століття”).

12.2. Цілями освітньої діяльності Університету є: забезпечення умов всебічного розвитку розумових, фізичних і наукових здібностей осіб, які навчаються в Університеті, необхідних для здобуття ними вищої освіти, формування у них високих моральних якостей, патріотизму, суспільної свідомості; надання послуг з підготовки висококваліфікованих фахівців для задоволення потреб України; виведення рівня підготовки фахівців на рівень розвинутих країн світу.

12.3. Принципи освітньої діяльності Університету:

- відповідність вищої освіти потребам особи, суспільства, держави;

- впровадження у навчально-виховний процес нових, прогресивних концепцій сучасних педагогічних технологій, науково-методичних досягнень;

- створення належної матеріально-технічної бази, всебічне застосування комп’ютерної техніки;

- фундаменталізації професійної підготовки;

- інтеграції освіти і науки шляхом активного використання наукових досліджень і методів інноваційного характеру у навчально-виховному процесі;

- поглиблення гуманізації і гуманітаризації освіти;

- впровадження методики безперервності освіти, надання можливості постійного поглиблення загальноосвітньої та фахової підготовки і перепідготовки;

- функціонування і подальший розвиток багатоукладності і варіантності освіти, що передбачає створення можливостей для широкого вибору форм і змісту освіти;

- впровадження демократичних методів у всі сфери діяльності.

12.4. Завдання:

- здійснити кардинальні кроки щодо внутрішньої модернізації, структурної перебудови відповідно до змін у системі вищої освіти;

- забезпечити відповідність освітніх послуг державним стандартам і європейським вимогам до якості знань при входженні в єдиний освітній простір. Поступово впроваджувати Європейську систему тестів і стандартів – перебудови схеми організації навчального процесу;

- для досягнення цілей фундаменталізації освіти змінити зміст та методологію навчального процесу з виділенням значного часу для вироблення сучасних уявлень про цілісний зміст системи наук, перспективи їх подальшого розвитку, їх модернізаційний потенціал;

- активно впроваджувати нові умови навчання, дистанційне навчання, основним методом якого є діалог викладача – вченого й студента-дослідника через посередництво навчальних матеріалів у друкованому чи електронному вигляді;

- розробити маркетингову стратегію просування на ринку своїх освітніх послуг та ринку праці, вивчати ситуацію та узгодження потреб цих ринків: пошуку соціальних партнерів, замовників кадрів, створювати для них систему освіти дорослих;

- вирішувати проблему працевлаштування випускників, для чого налагодити неперервні стосунки зі споживачами фахівців: цільовий прийом, орієнтація студента на майбутнє місце роботи з перших курсів, фахова практика – працевлаштування, формування студентом власної фахової конкурентоспроможності;

- підвищувати якість освіти;

- сприяти розвитку студентського самоврядування, допомагати студентам у вирішенні всіх питань щодо умов навчання, побуту у гуртожитках, працевлаштування, студентської творчості, фізкультури і спорту;

- виховувати у студентів почуття національної гідності, патріотизму, високої загальної культури, почуття громадянського обов'язку перед своїм народом і державою;

- поєднувати спорт високих досягнень і фізичну реабілітацію всього студентства.

12.5. Засоби реалізації цілей програми.

12.5.1. Забезпечувати постійне оновлення програми підготовки і зміст освіти.

12.5.2. Формувати стандарти вищого навчального закладу з підготовки фахівців кожної спеціальності на базі державних стандартів з урахуванням сучасних вимог до гуманітаризації і фундаменталізації освіти.

12.5.3. Забезпечити доступ до здобуття вищої освіти усіх верств населення, для чого:

- збільшити кількість відокремлених підрозділів для наближення вищої освіти до місць компактного проживання населення;

- розширити перелік послуг з підвищення кваліфікації фахівців;

- активніше розширювати підготовку спеціалістів зі скороченим терміном навчання на базі здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня, приймаючи їх на старші курси. Розробити різні схеми підготовки: молодший спеціаліст-бакалавр-спеціаліст, молодший спеціаліст–спеціаліст, бакалавр-спеціаліст-магістр;

- урізноманітнювати форми відбору молоді на навчання, дотримуючись правил соціального захисту окремих категорій громадян;

- забезпечити об'єктивність прийому, оцінюючи знання вступників переважно за системою сучасних технологій тестування.

12.5.4. Удосконалити форму прийому на навчання за програмою підготовки магістрів на базі бакалаврату, впровадивши конкурсний відбір. Практикувати прийом у магістратуру випускників бакалаврату інших навчальних закладів.

12.5.5. Підвищити якість рівня освітніх послуг за рахунок:

- постійного оновлення програм навчання з урахуванням сучасних вимог і актуальності розроблюваних проблем;

- адаптування програм підготовки до ринкових умов;

- відповідності програм підготовки вимогам світового освітянського простору інтеграції у світове співтовариство;

- забезпечення ефективності системи контролю якості організації під­готовки і діагностики якості знань: підвищення ефективності ректорських контрольних робіт, ефективності і принциповості перевірки поточних контрольних робіт, удосконалення і всебічного запровадження модульно-рейтингової системи оцінювання знань студентів, упровадження системи кредитів для об'єктивності оцінювання знань студентів;

- забезпечення конкурентоспроможності випускників за рахунок високої якості наданих знань;

- залучення іноземців до навчання в рамках Державної програми підготовки фахівців для зарубіжних країн;

- високого науково-педагогічного рівня викладачів, принциповості, вимогливості;

- застосування сучасних технологій і методик організації навчального процесу, насамперед інформаційних технологій;

- упровадження модернізаційного підходу до технологій навчання, реалізації дистанційного навчання, підвищення комп’ютерної грамотності і програмного забезпечення, удосконалення Інтернет і мультимедійних ресурсів;

- індивідуалізації навчання, спрямованої на врахування інтересів і всебічного розвитку кожного фахівця відповідно до характеру його можливої майбутньої діяльності;

- практичної спрямованості знань, орієнтованих на отримання конкретних практичних навичок з питань застосування інформаційних технологій; розробки спеціальних дисциплін на основі інформаційних і кому­нікаційних Інтернет-технологій, навчально-методичного і програмно-апаратного забезпечення дистанційного навчання;

- створення комп'ютерних технологій навчання, спеціалізованого програмного забезпечення, мультимедійних електронних підручників.