Особливості вживання іменників у діловому мовленні

При виборі роду іменників бажано орієнтуватися на такі правила:

1. Офіційними, основними назвами посад, професій, звань служать іменники чоловічого роду: секретар, директор. У ділових офіційних документах вони вивчаються незалежно від статі особи, позначуваної цим іменником.

2. Текст набуває офіційного характеру, якщо слова, залежні від найменування посади, узгоджуються з цим найменуванням у формі чоловічого роду, і в тих випадках, коли мова йде про жінок (головний технолог дозволив).

3. Не вживаються в офіційно-ділових паперах найменування осіб за ознакою місця проживання або місця роботи: заводчани. Ці слова є розмовними варіантами офіційних найменувань.

 

 

Особливості вживання прикметників у діловому мовленні:

У діловому стилі переважають відносні прикметники (якісних значно менше). Проте оскільки якісні прикметники все ж вживаються, то доводиться утворювати від них ступені порівняння. В укр. мові ці форми можуть бути однослівними, синтетичними, двослівними, аналітичними.

У діловому стилі ступінь більшого чи меншого вияву якості передається аналітичною формою, оскільки утворення таких форм практично можливе від усіх якісних прикметників; ці форми вільно відмінюються й широко використовуються у ролі означень; вони сприймаються як стилістично нейтральні, в той же час як однослівні форми мають чітке розмовне забарвлення.

При вживанні ступенів порівняння треба враховувати смислову відмінність між прислівниками.

 

Особливості використання числівника у професійному мовленні.

Числівник

Числівником називається повнозначна самостійна частина мови, яка означає абстрактну математичну кількість (сім, два), кількість предметів (сім документів), або порядок при лічбі.

Числівники змінюються за відмінками. У реченні числівники можуть бути головними та другорядними членами.

За значенням числівники поділяються на кількісні і порядкові.

Кількісні числівники означають абстрактно-математичну кількість або кількість предметів при лічбі, вони поділяються на:

1. власне кількісні, що виражають кількість у цілих одиницях: три, сім.

2. дробові: п’ять дев’ятих.

3. збірні, що означають кількість як одне ціле: двоє, шестеро.

4. неоднозначно-кількісні, які не виражають точної кількості: кілька, декілька.

Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі: п’ятий день.

Особливості вживання числівників у діловому мовленні:

Основні правила запису числівників:

1. Простий кількісний числівник, який називає однозначне число в запису відтворення словом, а не цифрою.

2. Складне і складені числівники записуються цифрами, крім тих випадків, коли ними починаються речення.

3. Запис порядкових числівників відрізняється від запису кількісних. Якщо запис ведеться арабськими цифрами, то порядковий числівник вводиться в текст з відмінковим закінченням.

4. Деякі порядкові числівники для розрізнення позначають в документах зп допомогою римських цифр, проте вже відмінкових значень.

5. Складні слова, перша частина яких – цифрове позначення можуть поєднуватись комбіновано.

6.Окремі види інформації передаються у вигляді змішаного запису, який складається з цифр, слів.

7. У діловому стилі приблизна кількість слів відтворюється обмеженим числом зворотів.

8. Широко вживаються в діловому стилі дробові числівники.

9. Наявність чи відсутність іменників при числовій назві залежить від тексту документа.

Особливості використання займенника у професійному мовленні.

Займенником називається повнозначна самостійна частина мови, яка вказує на предмет, ознаки, кількість, але не називає їх.

За значенням займенники поділяються на такі: особові; зворотні; питальні; відносні; заперечні; присвійні; вказівні; означальні; неозначені.