Відбирання проб, очищення та регенерація трансформаторного масла

К.1 Для відбирання проб масла застосовуються скляні банки з притертими пробками. Кількість масла, яке забирається для випробування на пробій, повинна бути не менше 0,5 л, а для скороченого і повного випробувань – не менше 1 л.

Пробу потрібно відбирати з максимальною ретельністю та акуратністю для запобігання попаданню в масло бруду, вологи, пилу, волокон і т. ін.

Проби масла з трансформаторів і реакторів, установлених на відкритому повітрі, потрібно відбирати влітку в суху погоду, взимку – у морозну. При відбиранні проби масла взимку банку слід прогріти теплим маслом із трансформатора і потім, швидко виливши, набрати масло для проби.

Якщо масло відбирається в нестандартний посуд (наприклад, пляшки), то він закривається пробкою (не гумовою), обернутою пергаментним папером, і заливається сургучем або парафіном.

Взимку, коли банки з маслом вносяться з морозу до теплого приміщення, їх не можна розкривати раніше, ніж вони нагріються до температури приміщення, інакше в банці відбудеться конденса­ція парів вологи і пробивна напруга такого масла знизиться.

К.2 Перед відбиранням проби слід злити деяку кількість (не менше 2 л) брудного масла, яке зібралось у нижній частині трансформатора біля крана, потім обтерти чистою ганчіркою або кінцями кран від пилу і бруду, відлити трохи масла для промивання крана, промити двічі банку маслом із трансформатора. Після цього взяти пробу масла і закрити банку скляною пробкою.

К.3 Проба масла звичайно відбирається з нижнього бокового крана бака. У тих випадках, коли кран розташовано так, що безпосередньо під нього не можна поставити банку (а в трансформаторах і реакторах на напругу 220 кВ і вище – в усіх випадках), необхідно відбирати проби через гнучкий чистий шланг, який надягається на кран. При цьому кінець шланга потрібно опустити до самого дна банки, щоб запобігти розбризкуванню масла і захопленню повітря.

К.4 Проби масла з маслонаповнених вводів, які не мають спеціальних пристосувань, відбирають із нижньої частини вводу сифоном, який опускається всередину вводу. Малогабаритні вводи, виготовлені на заводі „Ізолятор”, мають спеціальне пристосування для відбирання проби масла з нижньої частини вводу. Для сифону необхідно використовувати чисту еластичну (поліетиленову, гумову) трубку, яка до відбирання проби повинна знаходитись у банці з чистим сухим маслом.

К.5 При зниженні під час експлуатації електричної міцності (пробивної напруги) масла і підвищенні tgδ (проти встановлених параметрів), виявленні в ньому механічних домішок, шламу і вологи масло в трансформаторах на напругу 110 кВ і нижче можна очищати без зняття напруги з трансформатора. Рекомендується очищати масло за допомогою фільтр-преса, вакуумних дегазаційних установок із застосуванням сорбентів згідно з ГКД 34.43.101-97.

К.6 Роботу з очищення масла повинен виконувати спеціально навчений персонал із постійним чергуванням.

К.7 Масло під напругою потрібно очищати і оформляти згідно з ДНАОП 1.1.10-1.01-97.

К.8 Про проведене очищення роблять запис у паспорті трансформатора із зазначенням початку і кінця очищення і додають протоколи аналізу масла з трансформатора до і після очищення.

К.9 Для безперервної автоматичної регенерації масла необхідно застосовувати термосифонні і адсорбційні фільтри, заповнені сорбентом (силікагелем, активним окисом алюмінію тощо), який має властивість забирати з масла продукти його старіння. Не рекомендується для цього використовувати цеоліт, оскільки він не адсорбує продукти старіння масла.

К.10 Безперервну регенерацію масла виконують природною циркуляцією масла через термосифонний фільтр на основі термосифонного ефекту, а в адсорбційному фільтрі – примусовою циркуляцією масла.

К.11 Кількість сорбенту, який засипається в термосифонний фільтр, становить близько 1 % маси масла в трансформаторі (для невеликих трансформаторів – близько 1,25 %, для великих – 0,75 %).

К.12 Щоб забезпечити відстій дрібних часток сорбенту, кінець нижньої трубки, яка з’єднує термосифонний фільтр із трансформатором, потрібно установлювати на 20 - 30 мм вище дна фільтра. Для цього в адсорбційних фільтрах кришки фільтра (з боку виходу масла) виконуються із спеціальним фільтруючим шаром.

К.13 Сорбент для фільтра повинен бути розміром не більше 7 мм. Пил, який міститься в ньому, потрібно попередньо відсіяти.

К.14 За необхідності, сорбент потрібно сушити до залишкового вологовмісту 0,5 %. Щоб запобігти зволоженню, зберігають сухий сорбент у герметизованій тарі.

К.15 При установленні термосифонних фільтрів на трансформатори та реактори, не обладнані ними, необхідно керуватися таким. Якщо масло містить шлам і відбулось його старіння, фільтр приєднують після ревізії з ретельним очищенням активної частини і бака від шламу та механічних домішок.

При сильно зниженій електричній міцності масло необхідно попередньо зневоднити за допомогою фільтр-преса або цеолітової установки з фільтр-пресом. У решті випадків фільтр після заміни сорбенту встановлюють або вмикають без попередньої підготовки.

К.16 Для забезпечення найбільш ефективної стабілізації масла в трансформаторах і реакторах рекомендується спільне застосування термосифонних або адсорбційних фільтрів і антиокислювальних присадок.

К.17 Адсорбційний фільтр заповнюється маслом через нижній патрубок у тому ж напрямку, в якому буде відбуватись циркуляція масла. Термосифонний фільтр заповнюється маслом знизу для кращого витиснення повітря з фільтра. При заповненні фільтра маслом повітровипускна пробка на його верхньому патрубку (або на маслоохолоднику) залишається на деякий час відкритою до повного витиснення повітря і закривається після того, як через неї піде масло. Включати в роботу адсорбційний фільтр необхідно після тривалого відстоювання (12 год) і неодноразового випускання повітря, яке поступово виділяється з зерен сорбенту.

У трансформаторах і реакторах на напругу 150 кВ і вище адсорбційні фільтри потрібно заповнювати маслом під вакуумом після попереднього вакуумування фільтра при залишковому тиску не вище 5332 Па (40 мм рт.ст.) протягом 30 хв.

У трансформаторах і реакторах на напругу 110 кВ вакуум приймається відповідно до даних заводу-виготовлювача, у трансформаторах і реакторах на напругу нижче 110 кВ фільтри заливають без вакууму, але з дотриманням заходів щодо запобігання попаданню повітря в бак.

Масло можна одночасно заливати в систему охолодження, адсорбційні фільтри і бак за узгодженням з заводом-виготовлювачем.

К.18 Сорбент у термосифонному фільтрі потрібно замінювати в тому випадку, якщо в пробі масла, яке відбирається не рідше одного разу на три роки, виявлене збільшення кислотного числа до 0,10 мг КОН.

Вперше сорбент у адсорбційному фільтрі (у системі ДЦ і Ц) потрібно замінювати після одного року експлуатації, а потім – не рідше одного разу в три роки, якщо в пробі масла, яке відбирається, виявлено збільшення кислотного числа до 0,10 мг КОН.

У трансформаторах енергоблоків потужністю 150 МВт і більше і трансформаторах і реакторах на напругу 330 кВ і вище проби масла потрібно відбирати не рідше одного разу на рік, а сорбент слід замінювати при досягненні кислотного числа 0,10 мг КОН.

Для контролю стану сорбенту необхідно також використовувати дані характеристик ізоляції та хімічного аналізу масла. Погіршення цих показів свідчить про втрату сорбентом його адсорбційних властивостей. У трансформаторах і реакторах із системою охолодження ДЦ і Ц рекомендується замінювати відпрацьований сорбент сорбентом, попередньо витриманим у сухому свіжому трансформаторному маслі протягом доби.

К.19 Для осушування повітря, яке надходить до трансформатора та реактора, потрібно застосовувати повітроосушник, у якому осушником є силікагель марки КСМ або цеоліт марки NaA. Для приготування індикаторного силікагелю осушника застосовується силікагель із просоченням хлористим кобальтом. При цьому силікагелю беруть 100 частин, хлористого кобальту – три частини.

Осушник, приготовлений таким чином, слід поміщати в невеликій кількості (тільки проти оглядового вікна) фільтру, увесь же фільтр заповнюється осушником без його просочення хлористим кобальтом. Це дає можливість відбудовувати осушник при більш високій темпе­ратурі 400 – 500 °С, при якій хлористий кобальт розкладається. Рекомендується використовувати готовий індикаторний силікагель, виготовлений згідно з ГОСТ 8884-75.

К.20 Контроль за осушником при експлуатації передбачає нагляд за забарвленням сорбенту і рівнем масла в масляному затворі. При посвітлішанні кольору окремих зерен слід посилити нагляд за фільтром, а коли декілька зерен сорбенту набудуть рожевого кольору, його слід замінити, бо при зволоженому сорбенті повітря у фільтрі не сушиться. Незалежно від кольору індикаторного силікагелю сорбент слід замінювати не рідше одного разу на шість місяців.

К.21 Осушник, насичений хлористим кобальтом, для повторного використання потрібно відновлювати прогріванням при температурі 115 – 120 °С протягом 15 – 20 год до набуття ним блакитного кольору.

К.22 При заміні сорбенту в повітроосушнику слід замінити і масло в масляному затворі. Замінювати сорбент слід у суху погоду, вимикаючи повітроосушник з роботи не більше ніж на 3 год.

 

 

Додаток Л

(рекомендований)