Тема 2. Закони, закономірності та принципи менеджменту

Інститут вищої кваліфікації

Мошек Г.Є.

ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для слухачів спеціальності 8.000013 „Бізнес-адміністрування”

напряму підготовки „Специфічні категорії”

Київ 2009

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено

 

Укладач Г.Є. Мошек, канд. екон. наук, доцент.

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри менеджменту
___ __________ 2009 р., протокол № ___ та на засіданні методичної ради факультету економіки, менеджменту та права ___ ________ 2009р., протокол № ___.

 

 

Рецензенти: В.М. Букіна, канд. екон. наук, доцент,

Іванова І.В., канд. екон. наук, професор

 

 

Навчально-методичне видання

 

ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Опорний конспект лекцій

 

Укладач Мошек Григорій Євстафійович

 

 

Редактор

Комп‘ютерна верстка

 

 

Підп. до друку _________ Формат 60х84/8. Папір письм.

Ризографія. Ум. друк. арк. _____.Ум. фарбо-відб. ____.

Обл. вид. арк. _____. Тираж _____ пр. Зам. _____.

Видавничий центр КНТЕУ. Друкарня ВЦ КНТЕУ

02156, Київ-156, вул. Кіото, 19

ЗМІСТ

 

	Вступ................................................................................
Тема 1	Сутність, роль та методологічні основи менеджменту...................................................................
Тема 2	Закони, закономірності та принципи менеджменту...
Тема 3	Історія розвитку менеджменту......................................
Тема 4	Організація як об’єкт управління.................................
Тема 5	Функції та технології менеджменту.............................
Тема 6	Планування як загальна функція менеджменту..........
Тема 7	Організування як загальна функція менеджменту......
Тема 8	Мотивування як загальна функція менеджменту........
Тема 9	Контролювання як загальна функція менеджменту...
Тема 10	Регулювання як загальна функція менеджменту........
Тема 11	Методи менеджменту.....................................................
Тема 12	Управлінські рішення....................................................
Тема 13	Інформація і комунікації в менеджменті.....................
Тема 14	Керівництво та лідерство...............................................
Тема 15	Відповідальність та етика у менеджменті....................
Тема 16	Організаційні зміни та ефективність менеджменту....
	Список використаної та рекомендованої літератури..

 

 

	Менеджмент – це особливий вид діяльності, який перетворює неорганізований натовп у ефективну й продуктивну групу.
	П. Друкер

 

ВСТУП

 

Опорний конспект лекцій для вивчення нормативної дисципліни „Основи менеджменту” розроблено для студентів денної, заочної та дистанційної форми навчання всіх спеціальностей. Опорний конспект лекцій охоплює всі змістовні модулі, визначені в анотації дисципліни і розрахований на відповідну кількість навчальних годин, передбачених стандартом.

Основними завданнями, що мають бути вирішені у процесі викладання дисципліни, є теоретична та практична підготовка студентів в галузі менеджменту організацій.

 

G– звернути особливу увагу	– – запам’ятати
" – визначення	++ – переваги
& – література	– – – недоліки

 

 

 

Тема 1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту

План лекції

1.1. Менеджмент як специфічна сфера людської діяльності.

1.2. Сутність категорій „управління” та „менеджмент”.

1.3. Рівні управління на сфери менеджменту.

 

& 1, 2, 4, 9, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 32

Ключові слова:

менеджер, підприємець, управління, керуюча система, керована підсистема, ієрархія, організаційна культура, об’єкт і суб’єкт управління, ринок, рівень управління.

 

"

Менеджмент – це одночасно і галузь людських знань і сфера прийняття управлінських рішень, і категорія людей (соціальний прошарок), об’єднаних в економічній, конкурентоспроможній системі (органі) управління в сучасному суспільстві.

 

 

	G

 

 

Менеджмент можна розглядати як систему (єдине ціле), що складається з частин (елементів). Такими частинами є:

 

 

 

Рис. 1.1. Складові частини (елементи) менеджменту як системи.

 

G

Менеджмент використовує три основні інструменти, або інакше кажучи, механізм впливу на людей – ієрархію, організаційну культуру і ринок.

 

G

Ієрархія в менеджменті (англ. Hierarchi) – це тип службових відносин між управлінськими працівниками, який відображає їх підпорядкованість і розміщення в системі управління від вищого до низового рівня.

 

G

Організаційна культура (англ. Organisational culture) передбачає використання вироблених і визнаних суспільством цінностей, норм поведінки, моральних настанов, ритуалів, поведінки, моральних традицій, зумовлених нормами і принципами моралі, етики, естетики та права.

 

 

 

G

Менеджмент забезпечує безперервний прямий і зворотній зв’язок між керуючою системою (суб’єктом управління) та керованою підсистемою (об’єктом управління).

	Зворотній зв’язок

 

Управлінський вплив

 

 

 

 

Рис. 1.2. прямий і зворотній зв’язок керуючою і керованою підсистемою

 

 

Рис. 1.3. Головні сфери специфічної дії менеджменту.

"

Менеджмент – це цілеспрямований вплив керуючої (суб’єкт) системи на керовані (об’єкт) підсистеми з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей організації.

 

 

 

Рис. 1.4. Підходи до визначення сутності і ролі управління і менеджменту.

Термін „менеджмент” можна застосовувати до будь-якого типу організації, але коли мова йде про державні органи будь-якого рівня, більш правильно використати термін publik administration – „державне управління”, управління в технічних і біологічних системах – „control”, господарське управління – “management” або „economiс management”.

	G
	G

З розвитком цивілізації зміст поняття менеджмент трансформувався і увібрав всю різноманітність вимог до управління як мистецтва ведення справ і стилю роботи. Слід зазначити, що в англійській мові термін Мanagement не єдиний, що означає „управління”. Поряд з ним використовують такі терміни, як operation, control, driven, direction, command, manual і ін.

 

	G

 

 

Слід зрозуміти різницю між поняттям „менеджмент” та „управління”. „Управління” – поняття ширше, ніж „менеджмент”. Управляти можна технічними системами, комп’ютерними мережами, автомобілем, паровими котлами, конвеєром, літаком тощо. Менеджмент є різновидом управління та означає управління людьми (працівниками, колективами, організаціями та ін.).

G

З функціональних позицій менеджмент – це безперервний процес планування, організування, мотивування, контролювання, необхідний для формування та цілей організації (підприємства).

 

 

 

 

 

Таблиця 1.1.

 

Основні відмінності між менеджером та підприємцем

Ознака	Характерні особливості
менеджера	підприємця
1	2	3
Формальний статус	Є найманою робочою силою, залученою на певних умовах для здійснення управлінської діяльності.	Започатковує певну справу, відкриває підприємство, виступає в ролі власника, інвестора, засновника тощо, який використовує свої або позичені фінансові кошти та інші ресурси.
Виробничо-господарська орієнтація	Зорієнтований на виконання плану і досягнення ефективності наявних у його розпорядженні ресурсів.	Зорієнтований на пошук нових можливостей.
Здійснення задуманого	Приймає рішення та докладає усіх зусиль для його виконання	Ризикує, тобто може замінити ідею, яка виявилась нежиттєздатною.
Залучення ресурсів	Залучає ресурси з метою забезпечення роботи підрозділів, тому зацікавлений у нагромадженні та накопиченні фондів.	Залучає ресурси для досягнення встановленої мети, виявляє гнучкість, використовує фонди, кредит, лізинг тощо.
Фінансовий стан	Отримує за свою роботу зарплату.	Виступає власником або розпорядником ресурсів і майна організації.
Оргструктура управління	Використовує ту оргструктуру управління, яка склалась і має ієрархічну природу.	Віддає перевагу горизонтальним оргструктурам, які спираються на неформальні зв’язки.

G

 

G

Кожна організація має свою певну, визначену, притаманну саме їй кількість рівнів управління.

 

Об’єктивність процесів управління потребує поділу управлінської праці.

G

Виділяють горизонтальний поділ – призначення конкретних менеджерів для керівництва підрозділами і вертикальний – координація управлінської роботи.

G

Вертикальний поділ праці в управлінні організаціями (підприємствами) призводить до утворення рівнів управління (рис. 3.1).

 

Управління низової ланки (технічний рівень) LOWEP-management

 

 

 

Рис. 1.5. Рівні управління в організації.

 

"

Рівень управління – це сукупність рівноправних ланок системи управління.

 

 

 

G

Вище керівництво організації виконує концептуальну роль, забезпечуючи розробку стратегії, постановку цілей та вирішення проблем на перспективу.

 

G

G

Керівники середньої ланки забезпечують реалізацію розробленої вищим керівництвом стратегії, прийняття оперативних рішень.

 

Керівники нижчої ланки безпосередньо разом з робітниками приймають участь в реалізації (виробництві) продукції, здійснюють контроль за виконанням виробничих завдань і забезпечують надходження оперативної інформації для керівників вищої ланки.

 

Контрольні завдання та запитання

 

1. Назвіть і охарактеризуйте складові частини менеджменту як системи.

2. Назвіть відмінні особливості категорій „менеджмент” та „управління”.

3. Назвіть відмінні особливості менеджера та підприємця.

4. Визначте рівні управління у великих державних організаціях.

Тема 2. Закони, закономірності та принципи менеджменту

 

План лекції

 

2.1. Закони і закономірності менеджменту.

2.2. Сутність, природа та роль принципів менеджменту в досягненні мети організації.

2.3. Характеристика принципів менеджменту та взаємозв’язок між ними.

 

& 1, 2, 4, 9, 25, 27, 28, 29, 30, 47.

Ключові слова:

принципи менеджменту, закон, закономірності, правило, вихідне положення, закон інтеграції управління, закон демократизації, закон спеціалізації, закон оптимального поєднання централізації і демократизації управління, закон економії часу, закон пропорційного розвитку.

 

"

Закон – це внутрішній суттєвий зв’язок явищ, який зумовлює їх необхідний розвиток.

 

Таблиця 2.1.

Закони менеджменту та їх зміст

 

№ з/п	Назва	Зміст
1	2	3
1.	Закон спеціалізації управління	Передбачає поділ управлінської діяльності на засадах застосування конкретних функцій менеджменту і таких категорій, як повноваження, компетентність, відповідальність тощо.
2.	Закон інтеграції управління	Спрямований на досягнення єдності зусиль усіх підрозділів, служб, працівників для виконання завдань організації шляхом застосування правил, процедур ієрархії управління, особистих стилів, стилів керівництва.
3.	Закон оптимального поєднання централізації і децентралізації управління	Покликаний сформувати оптимальний рівень делегування вищим керівництвом низовим рівням своїх повноважень з метою досягнення високих результатів і сприятливого психологічного клімату в організації.

 

Закінчення таблиці 2.1.

1	2	3
4.	Закон демократизації управління	Акцентує увагу на участі керівників в управлінських процесах, забезпеченні довгострокового спілкування, розвитку особистих і професійних якостей підлеглих тощо.
5.	Закон економії часу в управлінні	Спрямований на підвищення ефективності управлінської праці, зменшення трудомісткості через впровадження передових методів і прийомів праці.
6.	Закон пропорційного розвитку систем управління	Передбачає послідовну та перманентну (постійну) еволюцію всіх управлінських систем організації (виробничої, фінансової, соціальної, інформаційної тощо).

 

"

Закономірність – первинна стадія формулювання закону або частковий вияв його дії.

"

Об’єктивні, стійкі, загальні та повторювальні зв’язки між явищами, процесами, категоріями менеджменту є закономірностями менеджменту. Відповідно до цього в менеджменті виділяють такі закономірності (рис 2.1):

 

 

 

Рис. 2.1. Закономірності менеджменту.

Анрі Файоль в 1916 році виклав уперше повну теорію менеджменту, сформував її основні принципи.

G

 

 

Рис. 2.2. Принципи, що запропоновані Анрі Файолем

G

Файоль сформулював 14 принципів адміністративного управління, які зберігають своє значення і сьогодні.

 

Таблиця 2.2.

 

Принципи адміністративного управління

Невіддільність влади від відповідальності

Поділ праці (однак у цього процесу є межа, за якою його ефективність падає)

Єдність розпорядження і єдиноначальність

Дисципліна, що обов’язкова для всіх і що передбачає взаємоповагу керівництва і підлеглих

Єдність керівництва за принципом „один керівник і єдиний план для сукупності операцій, що мають загальну мету”

Підпорядкованість індивідуальних інтересів загальним.

Справедлива для всіх винагорода

Розумна спеціалізація, що послаблюється із збільшенням масштабів підприємства

Ієрархія, що передбачає мінімізацію управлінських ступенів і корисність горизонтальних зв’язків

Порядок, в основі якого принцип „кожному своє місце і кожен на своєму місці”

Справедливість, що забезпечується відданістю персоналу і об’єктивністю адміністрації

Сталість персоналу, тому плинність – наслідок поганого управління

Ініціатива, що потребує від керівника повного стимулювання і приборкання власної пихи

Корпоративний дух, тобто спільність інтересів працівників і колективізм у праці

 

Таблиця 2.3.

 

Принципи, що запропоновані Г. Фордом

 

Строго побудована по вертикалі організація управління кількома підприємствами, управління всіма частинами і етапами виробництва з одного центра.

Масове виробництво, що забезпечує мінімальну вартість і задоволення масового покупця і максимальне прибуткове.

Розвиток стандартизації, що дозволяє швидко і без зайвих витрат переходити на випуск нових видів продукції.

Конвеєр з глибоким поділом праці.

Постійне вдосконалення управління.

G

Кібернетичні принципи – системність, ієрархічність, необхідність різноманіття, обов’язковість зворотного зв’язку.

 

Таблиця 2.4.

 

Принципи продуктивності, що запропоновані Емерсоном

 

Вихідний пункт управління – чітко поставлена мета.

Здоровий глузд, що полягає у визначенні помилок і пошуку їх причини.

Компетентна консультація на основі залучення професіоналів з метою вдосконалення управління.

Дисципліна, забезпечення чіткою регламентацією діяльності, контролем, своєчасним заохоченням.

Справедливе ставлення до персоналу.

Швидкий, надійний, повний, точний і постійний облік.

Диспетчерезація за принципом „краще диспетчерезувати хоч би не плановану роботу, ніж планувати роботу, не диспетчерезуючи її”.

Норми і розклади, що сприяють пошуку і реалізації резервів.

Нормалізація умов праці.

Нормування операцій, що полягає в стандартизації засобів їх виконання, регламентуванні часу.

Письмові стандартні інструкції.

Нагорода за продуктивність.

 

 

 

 

Таблиця 2.5.

 

Основні принципи менеджменту

 

№ з/п	Принцип	Характеристика
1	2	3
1.	Цілеспрямованість	Відповідно до цього принципу будь-яка діяльність в організації повинна спрямовувати на досягнення конкретних виробничо-господарських цілей та виконання поставлених завдань.
2.	Урахування потреб та інтересів	Покликаний задовольняти потреби та інтереси працівників з метою досягнення цілей організації на засадах застосування мотивування.
3.	Ієрархічність	Передбачає розташування управлінських посад в організаційній структурі від найнижчого рівня управління до найвищого.
4.	Взаємозалежність	Згідно з ним кожна організація складається із взаємозалежних внутрішніх змінних (цілі, структура, технологія, працівники, завдання, ресурси). При цьому фактори зовнішнього середовища постійно впливають на організацію (відповідно і на її внутрішнє середовище) та викликають відповідну реакцію з її боку.
5.	Динамічна рівновага	Передбачає безперервний розвиток організації та утримання загальної рівноваги на кожному етапі цього розвитку.

 

Закінчення таблиці 2.5.

1	2	3
6.	Економічність	Формує засади функціонування організації щодо збалансованості витрат, надходжень, забезпечує розвиток бюджетних відносин.
7.	Активізація	Спонукає організацію до діяльності, постійного розвитку впровадження інновацій тощо.
8.	Системність	Відповідно до цього принципу організація розглядається як відкрита система, що складається із взаємодіючих взаємопов’язаних елементів.
9.	Єдиновладдя	Передбачає наявність єдиного відповідального центру, який здійснює керівництво та координацію діяльності організації з метою досягнення її цілей.

 

G

При розробці принципів менеджменту потрібно враховувати такі положення.

 

 

 

Рис. 2.3. Основні положення, які слід враховувати при розробці принципів менеджменту

 

 

G

Усі принципи менеджменту взаємопов’язані. Відмова від якогось з них або недостатнє їх врахування в управлінській діяльності знижує якість управлінських рішень та ефективність менеджменту.

Контрольні завдання та запитання

 

1. В чому полягає сутність закону менеджменту та його закономірності?

2. Навести приклади застосування законів менеджменту в практичній діяльності організації.

3. Охарактеризуйте закономірності менеджменту.

4. Які особливості мають сучасні принципи менеджменту?

5. В чому полягає сутність принципів менеджменту, які запропоновані А. Файолем, Г. Фордом, В. Емерсоном?