Унесення відомостей про нагородження й заохочення

 

У трудові книжки працівників у розділ «Відомості про нагородження» вносять відомості про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, а в розділ «Відомості про заохочення» - відомості про заохочення за успіхи в праці.

У трудових книжках не роблять записи про премії, що передбачені системою заробітної плати або виплата яких має регулярний характер.

Порядок унесення відомостей про нагороди й заохочення такий: у графі 3 відповідного розділу трудової книжки пишуть у вигляді заголовка назву підприємства; нижче в графі 1 зазначають порядковий номер запису (нумерація зростає протягом усього періоду діяльності працівника); в графі 2 ставлять дату нагородження або заохочення; в графі 3 записують, ким нагороджений або заохочений працівник, за які досягнення й якою нагородою або заохоченням; у графі 4 зазначають, на підставі чого внесено запис (із посиланням на дату, номер і назву документа).

Внесення відомостей у разі звільнення

 

Записи про причини звільнення в трудовій книжці мають точно відповідати формулюванням чинного законодавства й містити посилання на статтю та пункт закону. Наприклад: «Звільнений у зв’язку з прогулом, п. 4 ст. 40 КЗпП України».

У разі розірвання трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавством передбачено надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вносять із зазначенням цих причин. Наприклад: «Звільнений за власним бажанням у зв’язку із зачисленням до вищого навчального закладу, ст. 38 КЗпП України».

Запис про звільнення працівника роблять за такими правилами: в графі 1 ставлять порядковий номер запису; в графі 2 – дату звільнення; в графі 3 зазначають причину звільнення, наприклад: «Звільнено за скороченням штатів, п. 1 ст. 40 КЗпП України»; в графі 4 – підставу – наказ (розпорядження), його дату й номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

У разі переведення працівника з одного підприємства на інше за погодженням між керівниками підприємств у графі 3 записують посилання на погодження: «Звільнено у зв’язку з переведенням на роботу на (назва підприємства), п. 5 ст. 36 КЗпП України».

У разі переходу на виборну посаду в графі 3 роблять запис: «Звільнений у зв’язку з обранням на виборну посаду в (назва організації), п. 5 ст. 36 КЗпП України».

У разі розірвання трудового договору з ініціативи власника або вповноваженого ним органу у зв’язку зі здійсненням заходів задля вдосконалення організації управління промисловістю та іншими галузями економіки, крім зазначення підстав, передбачених чинним законодавством, роблять посилання на відповідне рішення Уряду України. Наприклад, у графі 3 записують: «Звільнено за скороченням штатів (чисельності) працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України» й далі в дужках зазначають відповідну постанову Кабінету Міністрів України.

У разі призначення пенсії за віком, пенсії за вислугу років у розділі «Відомості про призначення пенсій» трудової книжки органами соціального забезпечення ставиться відбиток штампа «Пенсію призначено». В трудових книжках раніше встановленого зразка (1938 р.) відбиток зазначеного штампа ставиться на першій сторінці.

 

Особові справи

Особова справа – це сукупність документів, що містять найповніші відомості про працівника.

На кожного працівника підприємства у відділі кадрів формують особову справу. До неї заносять документи, що їх складає чи заповнює працівник при вступі на роботу, копії документів про освіту, витяг з наказу про зачислення на роботу та інші документи по особовому складу, що стосуються даного працівника.

Всі ці документи відшивають в окрему теку, на обкладинці якої зазначають в такій послідовності: назва підприємства; “ВІДДІЛ КАДРІВ”; “ОСОБОВА СПРАВА № _”; ім’я, по батькові, прізвище працівника, на якого оформлено особову справу; правила користування особовою справою

До особової справи мають входити такі документи (в порядку значення):

1. опис документів, що зберігаються в особовій справі

2. заява про прийняття на роботу

3. направлення чи рекомендація

4. анкета або особовий листок з обліку кадрів

5. автобіографія

6. копії документів про освіту

7. характеристики

8. витяги з наказів

9. доповнення до особового листка з обліку кадрів

10. листок заохочень та стягнень

11. довідки та інші документи, що стосуються даної справи.

Довідки про стан здоров’я, з місця проживання та інші документи, що мають другорядний характери, групують окремо. Не вносять до особових справ також витяги з наказів про накладення дисциплінарних стягнень, про заохочення, про зміну прізвища (ці записи роблять у доповненні до особового листка з обліку кадрів та в доповненні до особової справи з обліку заохочень і стягнень).

Особові справи зберігають окремо від інших документів, у спеціальних сейфах. Доступ до особових справ мають працівники, які визначені наказом керівника.

В разі формування особових справ підприємству дозволяється виготовляти копії потрібних документів, наприклад копії диплом, свідоцтва про народження, свідоцтва про укладання шлюбу, свідоцтва про розірвання шлюбу. Знімати копію можна лише з оригіналу документа. Дозволяється підшивати в особову справу ксерокопії документів. Вони мають бути звірені з оригіналом (для виявлення фальшивих) і належно засвідчені відповідальною посадовою особою.

Знімання й засвідчення копій з паспорта, профспілкового квитка, перепустки, депутатського мандата, військового квитка заборонено.