Пожежа. Характерні причини виникнення пожеж

Пожежа - неорганізоване і неконтрольоване горіння, внаслідок якого знищуються матеріальні цінності. Температура у вогнищі пожежі досягає 700-900° С. Особливістю пожеж, що розпочинаються у приміщенні із зачиненими дверима та вікнами, є повільний розвиток горіння протягом перших 30 – 40 хв. через недостатню кількість повітря в зоні горіння. Займання речовини можливе не лише при піднесенні до неї полум’я, а і внаслідок нагрівання зовнішнім джерелом тепла, відкритим полум’ям чи розжареними продуктами горіння.

За даними щорічних аналізів, які проводить МВС України, основними причинами пожеж на підприємствах є такі:

1. порушення пожежних норм і правил у технологічних процесах виробництва;
2. неправильне облаштування систем опалення, вентиляції, електроустаткування;
3. порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів;
4. порушення правил користування електрообладнанням;
5. невиконання протипожежних заходів щодо обладнання пожежного водозабезпечення, улаштування пожежної сигналізації, забезпечення первинними засобами пожежогасіння;
6. використання відкритого вогню факелів, паяльних ламп, паління у заборонених місцях;
7. погане знання персоналом основ пожежної безпеки;
8. порушення вимог протипожежного інструктажу під час виконання робіт.

Вогненебезпечні (пожежонебезпечні) властивості речовин

За здатністю горіти у повітрі (горючість) всі речовини поділяються на негорючі, важкогорючі й горючі. Горючі поділяють на легкозаймисті та важкозаймисті речовини.

Негорючі речовини — це такі, що не здатні до займання й горіння в повітрі звичайного складу. До таких речовин відносять газоподібні (азот, хлор); рідкі (воду, перекис водню, соляну кислоту); тверді (перекис натрію, фосфати, борати, сульфати, хлориди металів); матеріали неорганічного походження, природні та штучні.

Важкогорючі речовини — це такі, що здатні горіти тільки під дією джерела запалювання і горіння яких припиняється після його усунення. До таких речовин відносяться вогнезахисні го­рючі матеріали (фіброліт, деякі види пластмас, слабкі водні роз­чини спиртів).

Горючими називаються речовини, що загораються від джерела запалювання та продовжують горіти після його видалення. До таких речовин відносять газоподібні (водень, окис вуглецю, природний газ, метан); рідкі (бензин, гас, толуол, спирти); тверді (деревина, пластмаса, натрій, калій, барій).

До важкозаймистих відносять горючі речовини, які під час зберігання на відкритому повітрі або в приміщенні не займаються навіть за довготривалої дії джерела запалювання незначної енергії (полум'я сірника, іскри, розжареного електропровода).

До легкозаймистих відносять горючі матеріали, які на відкритому повітрі або в приміщенні здатні без попереднього нагріву займатися від короткочасної дії джерела запалювання незначної енергії (полістірол, пінополіуретан).

Основними причинами пожежної небезпеки в кабінетах і лабораторіях є: досліди, які супроводжуються електро-статичним розрядом, нагрівом тіл; досліди з демонстрації вибухів різних газів і пари; необережне поводження з вогнем, вогненебезпечними рідинами; неправильне зберігання вогненебезпечних рідин.Самозайматися можуть ганчірки та клоччя, просочені мастилами. Вогне – і вибухонебезпечні речовини потрібно зберігати загальною кількістю не більше 3 кг у спеціальній металевій тарі – ящику, встановленому якомога далі від нагрівальних приладів і можливих виходів. Всі примі-щення мають забезпечуватися засобами пожежогасіння. Перед проведенням учнями дослідів викладач повинен пояснити причини пожежної небезпеки і профілактичні заходи. Забороняється виливати легкозаймисті й горючі речовини в каналізацію.