Охарактеризуйте філософські аспекти економічного базису суспільства

Філософський аспект є обов'язковим у кожній спеціальній науці, у тому числі й економічній. Справжня філософія економіки починається із запитання "Як можливе господарство?" Філософія дає господарству світоглядну орієнтацію - виступає зі свідо­мо сформульованим припущенням про його місце в усьому світовому універсумі та розгортає його в цілісну теоретичну систему. В цьому наданні світоглядного значення економічному явищу і полягає джерело, основний мотив, який живить власне філософію економіки, зумовлює її до життя, яка б не була його форма. Інший варіант філософської інтерпретації економіки дає економічний матеріалізм, який сповідує чисте господарст­во і вилучає із господарювання духовність, а разом з нею - індивідуальність, творчість, історію; все те, що складає властивості справжнього буття.

Філософія економіки значно глибше розглядає це поняття - до основ господарю­вання, які пов'язуються із загальною картиною світу, включаючись тим самим у світо­гляд.

Світоглядні компоненти економіки: економіка: система певних знань; світогляд: ідеали, переконання, цінності, прагнення.

Таким чином, економіка формується як соціокультурне та моральне явище, як розумність в осмисленні оточуючого світу та логічність у виборі засобів для досяг­нення мети господарювання.

Враховуючи складність господарського процесу і механізму в цілому, економіці важко мати строго сформульовані закони. Вони можуть розглядатися лише як предмет загальної економічної теорії, яка системно впливає на формування цілісної економічної науки. На цьому рівні наукового пошуку важлива роль належить філософії, адже еко­номічна теорія і покликана вирішити проблеми, що входять у коло інтересів філософії.

Сьогодні методологія економічної науки заснована на системному підході. Його сутність полягає у схопленні всієї множини економічних явищ в їхній реальній ціліс­ності, організації, спрямованості.

Оскільки економічні відносини є багатомірним, складно-цілісним утворенням, яке не може розвиватися однозначно, то така багатомірність може бути змодельована в усій повноті тільки із врахуванням загальних вимог філософії.

Об'єкт і предмет - економічної науки

Понятійно-категоріальний апарат економічної науки

Спеціальна методологія економічних досліджень

Теоретичні основи економічної науки (філософія, математика, теорія систем, соціологія, системотехніка)

Духовність - це атрибут людини як особистості, антипод аморальності та безду­ховності, які знаходять вираз у втраті особистістю своїх суб'єктивних якостей.

У процесі становлення багатомірного економіко-господарського механізму, су­перечностей його функціонування, розвитку економічних систем у розмаїтті теорій духовність не втрачає свого значення.

Навпаки, вона виступає найнадійнішим захистом проти прагматизму, амораліз­му, "голого" прагматицизму, що спустошують людину.

Основні духовні компоненти: Економічна свідомість, Економічне мислення,Економічна психологія, Економічні переконання, Моральні цінності економіки, Економічна культура.

Економічне буття - це буття людини, яка акумулює в собі основні форми життє­діяльності, у тому числі економічну. Економіка завдяки людині стає універсальною, єдиною матеріально-духовною сферою, через яку особистість реалізує себе як ціліс­ність. Створення нової філософії економіки і повинно об'єднати загальні характеристи­ки економічного буття з конкретними інтересами, прагненнями індивідів, їхнім пред­метним самоствердженням у суспільному житті. Людина розуміється як носій, суб'єкт діяльнісних сил, який володіє можливостями прикладати ці сили до вирішення різних життєвих завдань.

Сучасна економіка: Особливий тип діяльності людини; Прояв, відтворення сутнісних сил людини; Необхідна умова самоорганізації, самореалізації та вільного самовизначення;

Форма подолання відчуження людини від своєї праці.

У сфері економіки людина може бути:

- вільним товаровиробником - власником;

- індивідуальною продуктивною силою, яка спирається на ефективні мотиви та стиму­ли своєї діяльності;

-суб'єктом - споживачем, який бере участь у присвоєнні та розподілу результатів господарювання.