Години: перший семінар теорiя – другий семінар завдання

НАЦІОНАЛЬНА Академія прокуратури України

Інститут ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ кадрів

методичнi рекомендації

для проведення семінарських,

практичних занять, ділових ігор

з навчальної дисципліни “ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ”

 

Тема 7. Проблеми визначення та обчислення строків кримінального провадження. Визначення і розподіл судових витрат. Проблеми відшкодування (компенсації) шкоди у кримінальному провадженні. Цивільний позов.

ГОДИНИ: ПЕРШИЙ СЕМІНАР ТЕОРIЯ – ДРУГИЙ СЕМІНАР ЗАВДАННЯ

Питання для обговорення:

Процесуальні строки та їх правова природа.

Поняття, значення, види і правила обчислення процесуальних строків.

Розумні строки та критерії їх визначення.

Обов’язковість додержання процесуальних строків.

Порушення процесуальних строків і їх наслідки.

Порядок подовження, зупинення і відновлення процесуальних строків.

Процесуальні витрати, їх поняття, види і значення.

Визначення розміру та розподіл процесуальних витрат.

Зменшення розміру процесуальних витрат.

Звільнення від оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат.

Витрати, що покладаються на державу. Рішення щодо процесуальних витрат.

Поняття шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому.

Поняття і значення цивільного позову у кримінальному провадженні.

Переваги спільного розгляду цивільного позову і матеріалів кримінального провадження.

Форма і зміст позовної заяви.

Підстави і порядок пред’явлення цивільного позову.

Доказування цивільного позову.

Особливості досудового провадження, в якому заявлено цивільний позов.

Процесуальні засоби забезпечення відшкодування, завданої кримінальним правопорушенням, шкоди та можливої конфіскації майна.

Вирішення цивільного позову.

Відшкодування (компенсація) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду.

Література до теми:

Науково-практичний коментар до нового КПК Кримінально-процесуального кодексу України Гончаренко Нор Шумила 2012р.

Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т. 1 / О. М. Бандурка, Є. М.

Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін.: за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. - X.: Право, 2012. - 768 с

Про безоплатну правову допомогу: Закон України від 02 червня 2011 року // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 51. – Ст. 577.

ПОРЯДОК оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 р. № 305

Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua.

 

ЗАКОН УКРАЇНИ Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 21 грудня 2000 року N 2171-III, від 3 квітня 2003 року N 662-IV, від 11 липня 2003 року N 1130-IV, від 1 грудня 2005 року N 3165-IV (У назві та тексті Закону слова "попереднього слідства" замінено словами "досудового слідства" згідно із Законом України від 11 липня 2003 року N 1130-IV)

 

Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду". Затверджене наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України і Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року.

Наказ Міністерства Фінансів України та Державного казначейства від 19 лютого 2007 року «Про затвердження Порядку виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів».

Азаров В.А. Деятельность органов дознания, предварительного следствия и суда по охране имущественных интересов граждан. Омск, 1990.

Альберт С.А. Защита в советском уголовном процессе прав и законных интересов лиц, понесших имущественный ущерб от преступления. Х., 1984

Баклан М.Т., Гаврилова Л.В. Деякі проблеми розгляду цивільних позовів та порядок застосування інших стягнень у кримінальному судочинстві // Вісник Верховного Суду України. – 2004 - № 4

Білоконєв В. Застосування законодавства про порядок відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями правоохоронних органів: процесуальні проблеми // Право України – 1996 - № 6

Ващук Б. Предмет доказування щодо цивильного позову у криминальному процесс: Монография. – Львов: ПАІС, 2008. – 208 с.

Дубець Р. І. Цивільний позов у кримінальному процесі як спосіб утвердження і забезпечення конституційних прав людини / Р. І. Дубець // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. — К., 2002. — Вип. 16. — С. 336—342.

Європейська конвенція з відшкодування шкоди жертвам насильницьких злочинів від 24 листопада 1983 р.

Заїка С.О. Щодо порядку обчислення строків у кримінальному процесі // Вісник ВСУ.–2004 - № 1

Клименко Л.О. Відшкодування моральної шкоди у кримінальному процесі // Право України. – 2000 - № 6

Клименко Л.О. Цивільний позов як одна із форм забезпечення слідчим відшкодування шкоди завданої злочином // Автореферат канд. юрид. наук. К., 2003

Новицький І.В. Цивільний позов в кримінальній справі та шляхи його вирішення // Право України. – 2001 - № 2

Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. – К., 1989

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 р. № 13 “Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів // Вісник Верховного Суду України.–2004 - № 8

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 р. № 3 “Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна” // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України.К., 2004.

Смітієнко З., Клименко Я. Обов’язок слідчого по своєчасному забезпеченню цивільного позову в кримінальному процесі // Право України. – 2002 - № 4

 

Завданням кримінального судочинства України серед інших є і швидке розслідування і судовий розгляд кримінальних правопорушень. Ось чому фактору часу в кримінальному провадженні присвячено окрему сьому главу «Процесуальні строки», а у особливій частині КПК України більшість процесуальних дій обмежено встановленими законом процесуальними строками, які допомагають забезпечити учасникам кримінальної процесуальної діяльності здійснення їх прав та законних інтересів. Відповідно до КПК України засадою кримінального провадження є розумні строки, тобто кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті у розумні строки.

Процесуальні витрати виникають є наслідком кримінального провадження і з злочином пов’язані опосередковано, оскільки вони виникають не під час його вчинення, а в результаті здійснення досудового розслідування і судового розгляду справи. Процесуальні витрати визначаються через їх види – ст.118 КПК України - як кошти витрачені у кримінальному провадженні на забезпечення досудового розслідування шляхом відшкодування витрат, визначених законом. Детально визначаючи їх походження законодавець передбачив не тільки порядок їх стягнення, але й можливість зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати, відстрочення і розстрочення. Законом також визначено випадки, коли відповідні витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

У КПК України закріплено інститут відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушення чи незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Кримінально-процесуальний закон визначив поняття та види такої шкоди, що дозволяє дієво й ефективно забезпечити реалізацію конкретних форм відшкодування шкоди як на стадії досудового розслідування, так і в судовому провадженні. Завдання кримінального судочинства полягають не лише у призначенні покарання особі, котра вчинила кримінальне правопорушення, але й в усуненні його наслідків, зокрема, пов'язаних з порушенням майнових прав громадян, підприємств, установ, що потерпіли від вчинення кримінального правопорушення. У КПК України в главі 9 закріплено інститут відшкодування (компенсації) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов. Так, у статях 127 та 130 визначено два види шкоди, які підлягають відшкодуванню (компенсації), а саме: відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому та відшкодування (компенсація) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю правоохоронних органів або суду. Слід звернути відразу увагу на застосовану законодавцем термінологію «відшкодування» та «компенсація». За етимологічним значенням «відшкодування» – це те, що повертається за зроблену шкоду, витрати, а «компенсація» – це відшкодування, зрівноваження, винагорода за що-небудь, а також сума, яку сплачують як відшкодування, винагороду; покриття витрат, утрат. Компенсація від лат. Compesatio – відшкодування).

 

Завдання для практичних занять:

1. 10 грудня 2012 року о 20 год. 00 хв. Петренко звернувся до слідчого з заявою про викрадення з його квартири грошей на суму 10 тис. гривень. Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України слідчий зобов’язаний не пізніше 24 годин після подання заяви внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Враховуючи цю вимогу закону, відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 грудня 2012 року о 20 год. 50 хв. Чи відбулося в даному випадку порушення строків початку досудового розслідування?

2. 7 січня о 10 год. 00 хв. Іванов П. був затриманий уповноваженою службовою особою на підставі п.1 ч.1 ст.208 КПК України. 10 січня о 9 год. 50 хв., відповідно до вимог ст. 211 КПК України, Іванов П. був доставлений до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За результатами розгляду клопотання слідчий суддя постановив ухвалу про обрання щодо Іванова П. запобіжного заходу у вигляді застави, і тому він був звільнений з-під варти 10 січня об 11 год. 30 хв. Чи відбулося в даному випадку порушення процесуальних строків.

3. 12 липня 2012 року о 19 годині до слідчого звернувся громадянин Петренко і повідомив, що вдень, повернувшись до дому, він виявив, що двері у квартирі зламані і в нього викрадено особисте майно на декілька тисяч гривень. 13 липня відомості про це правопорушення після огляду місця події були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове слідство, в ході якого було встановлено злодія і оголошено йому повідомлення про підозру 22 липня 2012 року. Коли повинно бути закінчене розслідування?

4.30 жовтня 2012 року Сидоренку С. було повідомлено, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України (грабіж вчинений у великих розмірах). В даному кримінальному провадженні, враховуючи вимоги ст. 219 КПК України, 2 січня 2013 року прокурором був затверджений обвинувальний акт та направлений до суду. Чи порушив слідчий визначений законом строк досудового розслідування, якщо врахувати, що 31 грудня 2012 року та 1 січня 2013 року – це неробочі дні?

5. 20 грудня 2012 року о 15 год. 00 хв. Мартинюка М. було затримано на підставі п.2 ч.2 ст.207 КПК України. 23 грудня о 11 год. 20 хв. щодо нього слідчим суддею була винесена ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 50 днів. Визначте дату закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Чи зміниться ця дата, якщо вона буде припадати на неробочий день?

6. В ході кримінального провадження, яке здійснювалося в м. Києві, з Херсонської та Одеської областей викликалися як свідки троє осіб, кожний з яких, у зв’язку з виїздом до місця провадження досудового розслідування, був відсутній на роботі 4 дні. Ряд слідчих дій провадилися слідчим у Львові, куди він виїжджав у відрядження. У кримінальному провадженні також було проведено 2 експертизи, які виконувалися співробітниками експертної установи. Під час провадження допиту одного із свідків, який не володів українською мовою, було запрошено перекладача. Визначте процесуальні витрати в описаній ситуації.

7. Сірченко В. вчинив умисне вбивство з корисливих мотивів. Під час досудового розслідування він заявив, що захищати себе буде сам і відмовився від участі у справі захисника. Чи будуть у справі процесуальні витрати і якщо так, яким чином вони будуть компенсовані?

8. Під час розбійного нападу Власенку було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок чого він був визнаний інвалідом першої групи за станом здоров’я. Злочинців не було встановлено. Чи буде відшкодовано потерпілому завдану шкоду здоров’ю?

9. 19-річний Туренко Л. разом з 13-річним Єгоровим О. вчинили крадіжку автомобіля, що належав Завадському З. Катаючись на викраденому автомобілі, вони, не впоравшись з керуванням, вдарилися в огорожу та пошкодили автомобіль на суму 2500 гривень.Від потерпілого Завадського З. надійшла позовна заява про відшкодування йому шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Хто бути нести цивільну відповідальність за заподіяну шкоду?

10.Керуючи автомобілем, що належав ремонтно-будівельному управлінню, Габчук О. допустив перевищення швидкості і, не впоравшись з керуванням, виїхав на тротуар, де здійснив наїзд на підлітка.Протягом 23 днів потерпілий перебував на лікуванні в лікарні, потім за рекомендацією лікарів – в санаторії. Під час досудового провадження постало питання про відшкодування матеріальних витрат в розмірі 12000 гривень, пов’язаних з придбанням ліків, санаторним лікуванням, посиленим харчуванням потерпілого. Види витрат і їх розмір підтверджені відповідними довідками. Яка шкода і яким чином має бути відшкодована у кримінальному провадженні у разі подання цивільного позову?

 

11. Слідчий роз’яснив підозрюваному Савченко, який викрав з квартири потерпілого Пащенка майно на сумму 4 500 грн. і розпродав його, а гроші пропив із своїми знайомими, що він, Савченко, сам, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому. Підозрюваний, з'ясувавши у слідчого, що потерпілий не заявив цивільний позов, заявив, що в такому разі для добровільного відшкодування шкоди, заподіяного злочином, немає ніяких підстав. Оцініть ситуацію.

12. Акимов А., який є потерпілим у кримінальному провадженні про порушення правил безпеки дорожнього руху (ч. 1 ст. 286 КК України), пред’явив цивільний позов. Він просив стягнути з винного різницю в заробітній платі, що виникла внаслідок його перебування на лікарняному, вартість придбаних ліків, а також 1000 гривень, які він мав отримати за виконання замовлення по виготовленню ювелірної прикраси. Чи слід задовольнити вимоги Акимова А., якщо так, то які саме?

13. Із роздягальні басейну Гунько С. викрав шкіряну куртку, що належала Семенову С. Потерпілий, а також його батьки, допитані як свідки, заявили, що заплатили за неї на речовому ринку 2465 гривень. Висновком товарознавчої експертизи вартість куртки була визначена в розмірі 1000 гривень. Визначте характер і розмір завданої потерпілому шкоди в описаній ситуації.Яке значення має правильне встановлення розміру шкоди?Які види шкоди передбачені кримінально-процесуальним законом?

 

14. Рогов Р., Потапов П. і Дончук Д. визнані судом винним у вчиненні крадіжки з магазину, Бойко Б. − у заздалегідь не обіцяному зберіганні майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, а Климов Н. − у заздалегідь не обіцяному придбанні майна, завідомо здобутого злочинним шляхом. Гаврилов Г., який безпосередньо брав участь у вчиненні крадіжки, втік після оголошення йому про підозру і його місцезнаходження не було відоме. У зв’язку з цим матеріали кримінального провадження відносно Гаврилова Г. були виділені в окреме провадження, яке було зупинено на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням, була визначена в розмірі 9000 гривень, і за позовом адміністрації магазину суд прийняв рішення про стягнення цієї суми солідарно з Рогози Р., Потапова П., Дончука Д., Бойка Б., Климова Н. і Гаврилова Г. Оцініть рішення суду, маючи на увазі, що відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

15. В судовому засіданні розглядалося кримінальне провадження про викрадення Півненком Д. мобільного телефону у Іваненка І., в результаті чого йому було заподіяно шкоду на суму 3000 гривень. Під час досудового провадження Іваненко І. подав цивільний позов про відшкодування завданої йому шкоди. В судове засідання Іваненко І.не з’являвся, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, та ніяких клопотань до суду не подавав. У зв’язку з цим, ухвалюючи обвинувальний вирок Півненку Д., суддя, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав себе винним і погодився із заявленим цивільним позовом в повному обсязі, задовольнив його. Оцініть рішення суду.

16. Водій службового автомобіля заступника голови обласної державної адміністрації Таран грубо порушив правила дорожнього руху і збив пішохода, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження. Потерпілий заявив цивільний позов на суму 48 тис. грн., обгрунтувавши його необхідними документами. Прокурор, який здійснював у справі нагляд у формі процесуального керівництва, спитав у слідчого чому у справі відсутній цивільний відповідач власник джерела підвищеної небезпеки – державна обладміністрація. Слідчий пояснив що відповідно до ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред’явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Оскільки до держадміністрації позову пред’явлено не було вона не може бути визнана цивільним відповідачем. Чи правий слідчий?