Умови Брестського мирного договору та його наслідки для України

Питання до іспиту

Для студентів 4-го курсу

з предмету «Зовнішня політика України»

1. Воєнно-політичні плани країн світу в Першій Світовій війні.

2. Передумови та початки діяльності Центральної Ради.

3. Створення Секретаріату міжнародних справ Української Центральної Ради та напрямки його діяльності.

4. Діяльність Генерального Секретаря міжнародних справ УНР О. Шульгина.

5. Діяльність Міністерства закордонних справ УНР В. Голубовича та М. Любинського.

6. Участь українських делегацій у роботі Брестської мирної конференції.

7. Умови Брестського мирного договору та його наслідки для України.

8. Зовнішня політика Української держави П. Скоропадського.

9. Створення та діяльність Міністерства закордонних справ Української держави М. Василенка.

10. Розвиток дипломатичної служби та діяльність Міністерства закордонних справ Української держави Д. Дорошенко.

11. Українсько-російські відносини та проблема Криму в дипломатії Української Держави.

12. Відносини УНР і Всевеликого Війська Донського у 1917-1921 рр.

13. Українсько-кубанські відносини у 1917-1921 рр.

14. Розвиток українсько-білоруських відносин у 1917-1921 рр.

15. Двосторонні відносини України з країнами Балтії у 1917-1921 рр.

16. Кавказький напрямок української дипломатії у 1917-1921 рр.

17. Основні напрямки зовнішньої політики Директорії УНР.

18. Діяльність Міністра закордонних справ УНР В. Чехівського та К. Мацієвича.

19. Діяльність Міністра закордонних справ УНР В. Темницького та А. Лівицького.

20. Діяльність української дипломатичної місії на Паризькій мирній конференції.

21. Українське питання на Паризькій мирній конференції.

22. ЗУНР у міжнародних відносинах.

23. Дипломатія українсько-польського конфлікту у 1918-1921 рр.

24. Діяльність Державного Секретаря закордонних справ ЗУНР В. Панейка.

25. Діяльність Державного Секретаря закордонних справ ЗУНР – ЗО УНР Л. Цегельського та М. Лозинського

26. Значення Варшавського договору у міжнародних відносинах.

27. Наслідки Ризького миру для України.

28. Питання державної приналежності територій Східної Галичини у 1919-1923 рр.

29. Питання державної приналежності територій Буковини у 1919-1923 рр.

30. Питання державної приналежності територій Бессарабії у 1919-1923 рр.

31. Питання державної приналежності територій Закарпаття у 1919-1923 рр.

32. Питання державної приналежності територій Пн. Буковини у 1919-1923 рр.

33. Діяльність екзильних урядів у міжвоєнний період (1921-1939 рр.).

34. Карпатська Україна у міжнародних відносинах міжвоєнного періоду.

35. Діяльність Президента Карпатської України А. Волошина.

36. Питання Східної Галичини у європейській політиці напередодні 2-ої Світової війни.

37. Питання Буковини у європейській політиці напередодні 2-ої Світової війни.

38. Питання Бессарабії у європейській політиці напередодні 2-ої Світової війни. 39. Питання Закарпаття у європейській політиці напередодні 2-ої Світової війни.

40. Питання Пн. Буковини у європейській політиці напередодні 2-ої Світової війни.

41. Діяльність НКЗС УРСР з врегулювання територіальних питань після ІІ Світової війни: україно-польський кордон.

42. Діяльність НКЗС УРСР з врегулювання територіальних питань після ІІ Світової війни: україно-румунський кордон

43. Діяльність НКЗС УРСР з врегулювання територіальних питань після ІІ Світової війни: Закарпаття.

44. Діяльність Народного комісара закордонних справ УРСР О. Корнійчука.

45. Діяльність Народного комісара закордонних справ УРСР Д. Мануїльського.

46. Діяльність УРСР у міжнародних організаціях в 1940-80-х рр.

47. Діяльність Міністерства закордонних справ УРСР у 50-60-х рр.: А. Барановського, Л. Паламарчука, Д. Білоколоса.

48. Діяльність Міністерства закордонних справ УРСР у 70-80-х рр.: Г. Шевеля, В. Мартиненка, В. Кравця.

49. Еволюція зовнішньої політики України від Постанови «Про Основні напрями зовнішньої політики України» (від 2 липня 1993 р.) до Закону «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (від 1 липня 2010 р.).

50. Зовнішня політика України за президента Л. Кравчука.

51. Зовнішня політика України за президента Л. Кучми.

52. Зовнішня політика України за президента В. Ющенка.

53. Зовнішня політика України за президента В. Януковича.

54. Діяльність Міністра закордонних справ України А. Зленка.

55. Діяльність Міністра закордонних справ України Г. Удовенка.

56. Діяльність Міністра закордонних справ України Б. Тарасюка.

57. Діяльність Міністра закордонних справ України К. Грищенка.

58. Діяльність Міністрів закордонних справ України В. Огризка, А. Яценюка, В. Хандогія та П. Порошенка.

59. Питання кордонів та територіальної цілісності у зовнішній політиці України.

60. Принцип без’ядерності у зовнішній політиці України.

61. Питання Севастополю та Чорноморського флоту в українсько-російських відносинах.

62. «Кримська проблема» у зовнішній політиці України.

 

Умови Брестського мирного договору та його наслідки для України

Мирна угода складалася з 11 статей. За умовами договору визнавалася самостійність УНР; визначалися її кордони; встановлювався порядок евакуації з України війсіЛс держав Антанти; встановлювалися дипломатичні відносини України з державами Четверного союзу; декларувалася відмова сторін договору від контрибуцій; врегульовувалися проблеми військовополонених; визначалися обсяги постачання з України сировини та продовольства; регулювалися правові відносини між сторонами; обумовлювалась цілісність статей договору; стверджувалася автентичність усіх текстів угоди.

За умовами мирного договору кордони між УНР та Австро- Угорщиною визначалися за довоєнними кордонами Росії з Австро-Угорщиною. Кордон з Польщею, мав бути встановлений змішаною комісією "на основі етнографічних відносин і бажань людності", — ось таке нечітке формулювання. Вплив декларацій Радянської Росії спричинив і те, що сторони відмовилися від покриття взаємних військових затрат і контрибуцій. Була в договорі й така досить загальна теза — про взаємне постачання промислових і продовольчих "лишків". Ця теза була розгорнута й конкретизована аж 23 квітня, коли німецьке й австрійське керівництва вже відчули можливість диктувати умови. 10 вересня того ж року угода була пролонгована. Для України таке формулювання означало насправді постачання Німеччині й Австрії протягом чотирьох місяців, по 31 липня, 60 млн пудів хліба (приблизно 1 млн т), 400 млн яєць, 2,76 млн пудів худоби живою вагою, 37,5 млн пудів залізної руди тощо.

Під час підписання договору було укладено додатково таємну, угоду про поділ Галичини на українську й польську та об'єднання української частини Галичини з Буковиною в один коронний край. Це було доволі важким для Австро-Угорщини кроком, але бажання німецького керівництва до укладення миру переважили її геополітичні інтереси. Однак доволі швидко трапився витік інформації, що призвело до розірвання цієї умови. Зрозуміло, що це завдало потім непоправної шкоди боротьбі за соборність України. За умовами Брестського договору, Україні з боку держав Четверного союзу надавалася суттєва позика в сумі 1 млрд карбованців.