Основні форми психологічної роботи психологічної служби в системі Збройних сил України

Реалізація основних завдань психологічної роботи та ефективне їх розв'язання залежить від основних форм цієї роботи, до яких, насампе­ред, належать: психодіагностика; психопрофілактика і психогігієна; психологічне консультування і освіта; психотерапія і психореабілітація. Кожна з цих форм має свої особливості, зміст, специфіку і технологію.

Психодіагностика - комплекс заходів, які провадяться у військовому підрозділі (військовій частині) щодо виявлення, виміру, оцінки й опису індивідуально-психічних якостей особистості воїна. Вона про­вадиться з метою:

- прогнозу розвитку особистості воїна та її окремих виявів і рис;

- пошуку найефективніших форм роботи з воїном;

- розроблення конкретних рекомендацій для воїна і посадових осіб щодо оптимізації наявних форм, методів і засобів навчання й виховання особового складу, режиму його життєдіяльності, якісного виконання ним бойових та інших завдань.

Отримані психодіагностичні дані можуть використовуватися:

· психологами у військовому підрозділі й частині;

· іншими посадовими особами військового підрозділу і частини з метою оптимізації управлінської діяльності, поліпшення виховної роботи, підвищення ефективності бойової та інших видів діяльності особового складу;

· іншими людьми (наприклад, родичами конкретного воїна); У особисто досліджуваними у процесі їхнього самопізнання, саморозвитку, самокорекції і самоактуалізації.

Для отримання даних щодо індивідуально-психічних якостей осо­бистості воїна можу ть використовуватися різноманітні тести, обіжни­ки, анкети, проективні й психофізіологічні методики, а також загальні методи психологічної науки (бесіда, спостереження, інтерв'ю, контент- аналіз). Найголовніша вимога до цих методик - це їх стандартність, надійність і валідність.

Психопрофілактика і психогігієна це система психологічних, соціально-психологічних, психотерапевтичних (як правило, це заходи медичної психології) і організаційних заходів, що спрямовані на попе­редження таких негативних проблем, як поруиіення психічного здоров'я воїна, міжособистісні конфлікти у військових підрозділах, девіантна поведінка, труднощі адаптації тощо, і на збереження духовного, нервово-психічного і психосоматичного здоров'я воїна, створення йому оптимальних умов для життєдіяльності у військовому середовищі та в екстремальних умовах військової діяльності.

Крім того, це ще робота зі здоровими воїнами для надання їм і менталізованої допомоги з метою попередження нервово-психічних а психосоматичних захворювань, а також для полегшення гострих ік ичотравматичних реакцій.

Психологічне консультування й освіта - це форма роботи психолога, яка передбачає з'ясування воїну (члену його родини) його особистісних та інших проблем, які його оточують в особистому житті, професійній діяльності й у спілкуванні з іншими воїнами, допомогу йому в їх усвідомленні, зняття у нього психічну напруження, підвищення компетентності та надання допомоги щодо їхнього оптимального рішення щодо їх подолання, а також формування соціально доцільно поведінки.

Психологічна освіта спрямована насамперед на формування у вій­ськовослужбовців знань основних закономірностей функціонування і розвитку їхньої психіки, механізмів виникнення негативних психічних станів, формування і вдосконалення навичок і вмінь управлінської діяльності, а також на оволодіння простими і водночас ефективними методиками психічної саморегуляції, організації оптимальних форм взаємодії із соціальним оточенням.

Психотерапія і психореабілітація - це такі форми психологічної роботи, які спрямовані на відновлення, вдосконалення і загартування духовної, психічної та фізичної сфер військовослужбовців (членів їхніх родин), їхнє особисте зростання, налагодження гармонійних взаємин із соціальним оточенням, послаблення дії психотравмуючих факторів, формування необхідних для військової служби якостей, оптимізацію морально-психологічного клімату у військових колективах.

У вузькому значенні поняття «психотерапія» означає лікування па­цієнта за допомогою психологічних методів, засобів і форм впливу на нього, у широкому значенні - це надання психологічної допомоги здо­ровим пацієнтам у ситуаціях різного роду психологічних ускладнень, а також з метою поліпшення якості його життя. Відповідно, у психотера­пії розрізняють медичний напрям, що охоплює ліку вання у медичних установах нервово-психічних, психосоматичних хвороб і розладів особистості воїна, і немедичний, який скерований на здорового воїна і с прямований на подолання його особистісних труднощів, допомогу в і ісобистісному розвитку та самоакіуалізації.

Психотерапія здійснюється комплексним лікувальним вербальним і иевербальним впливом на підсвідомість, свідомість, емоції, почуття, переконання воїна, коли він має певні психічні, нервові і психосома­тичні захворювання. Цей вплив може бути спрямований не тільки на конкретного воїна, а й на інших, на соціальне оточення та житія в ціло­му. Адже психотерапевтична допомога може мати дві основні форми індивідуальну (грунтується на індивідуальному консультуванні) і гру­пову (базується на різних видах дискусій, ігор).

Психореабілітація - це система медикопсихологічних, педагогіч­них і соціальних заходів, спрямованих на відбудову, корекцію або ком­пенсацію порушених психічних функцій, станів, особистісного і соці­ального статусу хворого, а також тих осіб, які отримали психічну трав­му в результаті різної зміни соціальних відношень, умов життєдіяльно­сті та ін. Вона використовує форми і методи психотерапії та характери­зується як діяльність, спрямована на відбудову психічних функцій і особистого статусу особистості людини, у нашому випадку, як правило, військовослужбовця.