Список використаних джерел. 1. Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 року №898

1. Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 року №898 – ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №38

2. Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати: Закон України від 19 червня 2003 року №979 – ІV // Урядовий кур’єр. – 2003. - №154

3. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-ІV.

4. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні: Закон України від 16 липня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №47

5. Про іпотечні облігації: Закон України від 22 грудня 2005 року № 3273-IV.

6. Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії “Київміськбуд”: Закон України від 7 лютого 2002 року №3044 – ІІІ

7. Основні напрями розвитку фондового ринку України на 2006-2010 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 березня 2006 року № 131-р.

8. Александрова М.О. Глобальні наслідки іпотечної кризи в США // Актуальні проблеми економіки.- 2008. - №8 (86). – с. 23-28.

9. Базилевич В.Д., Погорєльцева Н.П. Іпотечний ринок. – К.: Знання, 2008. – 717с.

10. Бовкун А. Страхові компанії побоюються обов’язкового страхування предметів іпотеки // Галицькі контракти. – 2003. - №24. – С.10

11. Бузырев В.В. Экономика жилищной сферы: Уч. пособие. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 256с.

12. Бублик Є. // Диверсифікація фінансових інструментів на іпотечному ринку України // Ринок цінних паперів України. – 2006. - №1-2. – с. 73-78

13. Волков С. Перспективи розвитку ринку іпотечного кредитування в Україні // Вісник НБУ. – 2003. - №6. – С. 49-54

14. Власова Н., Круглова О., Безгінова Л. Фінанси підприємств: Навч. посібник.- К.: ЦНЛ, 2007.-271 с.

15. Долгий Л. Роль і місце іпотечного кредитування в умовах відновлення агропромислового виробництва та реальне значення ціни землі як об’єкта застави // Вісник НБУ. – 2003. - №1. – С. 26-27

16. Доценко-Білоус Н. Перспективи іпотечного буму в Україні / Цінні папери України. – 2005. - №20. – С. 8-10

17. Драпіковський О., Іванова І. Оцінка нерухомості при іпотечному кредитуванні // Українське комерційне право. – 2002. – №2.- с. 59-67.

18. Євтух О. Моделі іпотечних механізмів і вплив на них різноманітних факторів // Вісник НБУ. – 2001. - №3. – С. 54-55

19. Євтух О. Оцінка вартості іпотечної банківської позики // Вісник НБУ. – 2001. - №3. - С. 48-50

20. Євтух О. Іпотечний механізм інвестування. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2003. – 258 с.

21. Євтух О. Житлова іпотека: фінансово-економічний аспект // Вісник НБУ. – 2000. - №4. – С. 51-52

22. Євтух О. Типові ризики іпотечного капіталу та управління ними // Вісник НБУ. – 2001. - №11. – С. 43-46

23. Євнух О. Оцінка нерухомості в Україні // Фінанси України.- 2006.- №6.- с.86-99.

24. Євтух О. Аграрна іпотека – ринковий механізму ефективного використання ресурсів // Вісник НБУ. – 2000. - №10. – С. 40-43

25. Іпотечне кредитування: Навч. посібник // За ред. О.С. Любуня та інш. – К.: ЦНЛ, 2005. –392 с.

26. Іпотечний ринок в Україні: Міжнар. наук.-практ. конф. – К.: НДФІ, 2002. – 248с.

27. Любунь О.С., Кіреєв О.І. Іпотечне кредитування: Теоретичні основи іпотеки, інструменти і моделі фінансування та рефінансування житлового будівництва: Навч. посібник.- К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2006. – 299 с.

28. Карлін М.І. Фінанси зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – 348 с.

29. Ковальчук Е.А. Резерви ринку навчальних послуг у фінансово-банківській сфері // Фінанси України. – 2003. - №11. – С.12-19

30. Коробейников М. Роль кредитования АПК в период становления рыночных отношений // Финансовый бизнес. – 2000. - №1. – С. 33-38

31. Косенко О. Іпотечне кредитування // Цінні папери України. – 2005. - №12. – С. 8-9

32. Кондрашихин А., Рожманов В., Пепа Т., Федорова В. Фондовый рынок: Учеб. пособие.- К.: ЦУЛ, 2008.-376 с.

33. Копишинська Н.В. Становлення іпотеки в Україні //Фінанси України. – 2004.-№5.-с.54-60.

34. Кравченко В.І. Іпотечний ринок житла – інституту регулювання соціально-економічного розвитку // Наукові праці НДФІ. – 2003. - №1 (20). – С. 8-9

35. Красникова О.М. З історії іпотечного кредитування в Україні // Фінанси України. – 1998. – 34. – с. 94-104

36. Кручок С. Емісія іпотечних цінних паперів як засіб рефінансування // Вісник НБУ. – 2001. - №3. – С. 38-40

37. Кручок С. Фактори надійності іпотечних операцій // Вісник НБУ. – 2001. - №10. – С. 20-21

38. Кручок С. Дотримання економічних нормативів як фактор надійності іпотечних банків // Вісник НБУ. – 2001. - №2. – С. 32-33

39. Кручок С. Про історію розвитку і правове забезпечення іпотечних відносин у Центрально –Східній Європі та в Україні //Економіка України.- 2001.- №10.- с. 68-72.

40. Лабецька Л. Історико-правові аспекти іпотеки // Регіональна економіка.- 2007.-№1.- с.209-214.

41. Левченко З. Іпотека: без державної підтримки не обійтись // Цінні папери України. – 2005. - №20. – С. 6-7

42. Левченко З. Іпотечне кредитування // Цінні папери України.-2008. - №9.- с.24-25.

43. Лагутін В. Іпотечний кредит в Україні: перспективи і можливі наслідки // Банківська справа.-2003.-№4.-с.42-51.

44. Лагунін В.Д. Становлення і розвиток системи іпотечного кредитування // Фінанси України.-2004.-№1.- с. 75-82.

45. Любунь О.С., Кіреєв О.І. Іпотечне кредитування: Теоретичні основи іпотеки, інструменти і моделі фінансування та рефінансування житлового будівництва: Навч. посібник.- К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2006. – 299 с.

46. Любунь О., Кірєєв О., Денисенко М. П. Іпотечний ринок: Підручник.- К.: Атіка, 2006.-288 с.

47. Мозговий О. Основні засади розвитку іпотечного сегменту фондового ринку в Україні // Ринок цінних паперів України. – 2004. - №1-2. – С. 3-6

48. Мякишевська О.М. Стан і перспективи іпотечного кредитування // Фінанси України. – 2003. - №11. – С. 112-117

49. Міжнародні фінанси.: Підручник / За ред. д.е.н., проф. О.І. Рогача. – К.:. Либідь, 2003. – 784 с.

50. Опарін Є. Ринок іпотечного кредитування в Україні // Ринок цінних паперів України. – 2004. - №1-2. – С. 45-50

51. Паливода К.В. Концептуальні основи та етапи розвитку іпотечного ринку в Україні // Наукові праці НДФІ. – 2002. - №4 (19). – С. 3-7

52. Паливода К. Становлення та розвиток іпотечного ринку житла в Україні // Вісник НБУ.- 2006.- №12.- с. 3-9.

53. Політика і розвиток сільського господарства в Україні / Під. Ред. Ш. фон Крамона-Таубаделя, С. Зорі. – К.:. Альфа-Принт, 2001. – 256 с.

54. Пурій Г. Банківське іпотечне кредитування в Україні та проблеми його розвитку // Інвестиції: практика та досвід. -2008.- №15. – с. 15-18.

55. Ринок боргових цінних паперів в Україні: суперечності та тенденції розвитку: Монографія // За ред. д. е. н., проф. І. О. Лютого.- К.: ЦНЛ, 2008.-432 с.

56. Румянцева С. Іпотечне кредитування в Західній Україні (кінець ХІХ ст. – початок ХХ ст.) // Цінні папери України. – 2005. - №20. – с. 12

57. Розвиток іпотеки. Інформація. // Цінні папери України. – 2005. - №20. – С. 7

58. Слинько Д. Іпотека “за повною програмою” // Галицькі контракти. – 2003. - №24. – С. 8-9

59. Ткаченко Н. В. Страхування: Навч. посібник.- К.: Ліра-К, 2007.-376 с.

60. Третяк А.М. Концептуальні основи оцінки землі. – К.: 2001. – 114 с.

61. Тригуб Є. Іпотека в правовому вимірі // Віче.-2005.- №4.- с. 47-50.

62. Філіна Г. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посібник.- К.: ЦНЛ, 2007.-320 с.

63. Ходаківська В., Беляєв В. Ринок фінансових послуг: теорія і практика / Навч. посібник. – К.: ЦНЛ, 2002. – 616 с.

64. Хорін Л. Якість страхових послуг для іпотеки // Вісник НБУ. – 2004. - №2. – С. 28-29

65. Чечелюк О. Іпотека в Україні: потрібна концепція // Вісник НБУ. – 2000. - №12. – С. 43-44

66. Чесноков В. Фінансові інструменти: Навч. посібник.- К.: ЦНЛ, 2008.-288 с.

67. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 535 с.

68. Шевченко З. Іпотечне кредитування //Цінні папери України. – 2008. - №9. – с. 24-25.

69. Юргелевич С. Основні принципи іпотеки та іпотечне кредитування // Вісник НБУ. – 2002. - №1. – С. 33-35

ДОДАТКИ

Додаток А

З А К О Н У К Р А Ї Н И

ПРО ІПОТЕКУ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 38, ст.313) (Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3201-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110 N 3273-IV від 22.12.2005, ВВР, 2006, N 16, ст.134 N 3480-IV від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 31, ст.268 N 800-VI від 25.12.2008 N 1276-VI від 16.04.2009) (У тексті Закону слова "реалізаційна ціна" та "ціна реалізації" в усіх відмінках замінено словами "ціна продажу" у відповідному відмінку згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005)

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом;

(Абзац другий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005)

іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

об'єкт незавершеного будівництва - об'єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства;

(Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 800-VI від 25.12.2008)

основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою;

наступна іпотека - передання в іпотеку нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором;

іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;

майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника;

іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням;

боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання;

пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно;

вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна;

нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.

Стаття 2. Законодавство про іпотеку

Законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Стаття 3. Виникнення, застосування і пріоритет іпотеки

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість.

(Статтю 3 доповнено частиною згідно із Законом N 800-VI від 25.12.2008)

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

(Частина статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3273-IV від 22.12.2005)

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Стаття 4. Державна реєстрація іпотеки

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

(Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3273-IV від 22.12.2005)

Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя, в якому зазначається така інформація:

(Абзац перший частини другої статті 4 в редакції Закону N 3273-IV від 22.12.2005)

1) відомості про іпотекодавця та іпотекодержателя:

для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:

для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;

(Абзац третій пункту 1 частини другої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005)

для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про:

для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

(Абзац шостий пункту 1 частини другої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1276-VI від 16.04.2009)

для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;

2) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані;

3) розмір основної суми заборгованості та процентів за основним зобов'язанням та/або посилання на правочин, в якому встановлено основне зобов'язання у разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому;

(Пункт 3 частини другої статті 4 в редакції Закону N 3273-IV від 22.12.2005)

4) строк повного виконання основного зобов'язання або строк дії іпотечного договору в разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому;

(Пункт 4 частини другої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3273-IV від 22.12.2005)

5) посилання на видачу заставної, її номер.

(Пункт 5 частини другої статті 4 в редакції Закону N 3201-IV від 15.12.2005)

Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до форми і змісту цього повідомлення.

(Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3273-IV від 22.12.2005)

Обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникає відповідно до закону або рішення суду (включаючи податкову заставу, предметом якої є нерухоме майно), підлягають реєстрації відповідно до законодавства у тому ж реєстрі, в якому реєструються обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникла відповідно до договору.

(Статтю 4 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 3273-IV від 22.12.2005)

Стаття 5. Предмет іпотеки

Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

(Частина друга статті 5 в редакції Закону N 800-VI від 25.12.2008)

Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування предмета іпотеки несе іпотекодавець, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Предметом іпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об'єкт нерухомого майна. Таке право оренди чи користування нерухомим майном для цілей цього Закону вважається нерухомим майном.

(Статтю 5 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005)

Стаття 6. Умови передачі нерухомого майна в іпотеку

У разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Іпотекодавець зобов'язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. У разі порушення цього обов'язку іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання та відшкодування іпотекодавцем завданих збитків.

Якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

(Частина четверта статті 6 в редакції Закону N 3273-IV від 22.12.2005)

Якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані. Після звернення стягнення на передану в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), що належать іншій, ніж іпотекодавець, особі, новий власник земельної ділянки зобов'язаний надати власнику будівлі (споруди) такі ж умови користування земельною ділянкою, які мав іпотекодавець.

(Частина п'ята статті 6 в редакції Закону N 3273-IV від 22.12.2005)

Об'єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об'єкта незавершеного будівництва.

(Частина шоста статті 6 в редакції Закону N 3273-IVвід 22.12.2005)

Стаття 7. Вимоги, які забезпечуються іпотекою

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування:

витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки;

витрат на утримання і збереження предмета іпотеки;

витрат на страхування предмета іпотеки;

збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Стаття 8. Страхування предмета іпотеки

Іпотекодавець зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, якщо іпотечним договором цей обов'язок не покладено на іпотекодержателя. У разі наступної іпотеки страхування предмета іпотеки не є обов'язковим. Договір страхування укладається на користь іпотекодержателя, який у разі настання страхового випадку набуває право вимоги до страховика. У разі набуття прав за іпотечним договором новим іпотекодержателем він також набуває право вимоги до страховика.

У разі настання страхового випадку щодо предмета іпотеки іпотекодержатель має переважне право на задоволення своєї вимоги за основним зобов'язанням із суми страхового відшкодування. Після задоволення вимоги іпотекодержателя, що має вищий пріоритет, з суми страхового відшкодування будь-яке перевищення суми страхового відшкодування над розміром вимоги іпотекодержателя, що має вищий пріоритет, підлягає розподілу між іпотекодержателями, що мають нижчий пріоритет, та іншими кредиторами боржника відповідно до пріоритету та розміру їх зареєстрованих прав чи вимог і іпотекодавцем в останню чергу.

За згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем, що має вищий пріоритет, страхове відшкодування може бути спрямоване на відновлення предмета іпотеки.

Іпотечним договором на іпотекодавця може бути покладений обов'язок здійснити інші види страхування у зв'язку з передачею нерухомого майна в іпотеку.

Стаття 9. Володіння, користування і розпорядження предметом іпотеки

Іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).

Іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя:

зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки;

передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;

відчужувати предмет іпотеки;

передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

(Частина третя статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3273-IV від 22.12.2005)

Іпотекодавець має право заповідати передане в іпотеку нерухоме майно. Правочин, який обмежує право іпотекодавця заповідати передане в іпотеку нерухоме майно, є нікчемним.

Стаття 10. Збереження предмета іпотеки

Якщо інше не встановлено законом чи іпотечним договором, іпотекодавець зобов'язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб.

Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.

Іпотекодержатель має право у будь-який час протягом строку дії іпотечного договору за умови попереднього письмового повідомлення іпотекодавця перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та користування предметом іпотеки. Іпотекодавець зобов'язаний не перешкоджати реалізації цього права іпотекодержателем, надавати йому всі документи, необхідні для перевірки наявності, стану, умов збереження та користування предметом іпотеки, а також негайно на вимогу іпотекодержателя забезпечити йому фізичний доступ до предмета іпотеки. Проведення іпотекодержателем зазначеної перевірки не повинно призупиняти користування предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення або іншим чином порушувати права іпотекодавця чи іншої особи, в тимчасовому користуванні якої знаходиться предмет іпотеки.

Стаття 11. Майновий поручитель

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

(Стаття 11 в редакції Закону N 3273-IV від 22.12.2005)

Стаття 12. Правові наслідки порушення обов'язків іпотекодавця

У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно з частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. Іпотекодавець зобов'язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв'язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки.

Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Стаття 13. Наступна іпотека

Предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об'єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників усіх об'єктів нерухомого майна, переданих в спільну іпотеку.

(Частину другу статті 13 виключено на підставі Закону N 3201-IV від 15.12.2005)

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки наступним іпотекодержателем попередній іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед попереднім іпотекодержателем ще не настав. Якщо попередній іпотекодержатель не скористався цим правом, попередня іпотека є дійсною до повного задоволення вимоги попереднього іпотекодержателя за основним зобов'язанням, а право власності на предмет іпотеки переходить до нового власника разом з обтяженням цього майна попередньою іпотекою.

Попередній іпотекодержатель має право на підставі письмової заяви припинити звернення стягнення на предмет іпотеки, ініційоване наступним іпотекодержателем, якщо таке стягнення матиме наслідком неповне задоволення вимог попереднього іпотекодержателя. У цьому разі вимоги наступного іпотекодержателя підлягають задоволенню після звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем і після повного задоволення його вимог, забезпечених іпотекою.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем наступний іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед наступним іпотекодержателем не настав.

При зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог.

Стаття 14. Особливості іпотеки об'єктів права державної чи комунальної власності

Предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що є об'єктом права державної чи комунальної власності і закріплене за відповідним державним чи комунальним підприємством, установою, організацією на праві господарського відання. Передача в іпотеку цього майна здійснюється після отримання у встановленому законом порядку згоди органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, до сфери господарського відання якого належить відповідне державне чи комунальне підприємство, установа або організація. Продаж предмета іпотеки, що є об'єктом права державної чи комунальної власності, здійснюється з урахуванням вимог законів України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва".

(Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005)

Забороняється передача в іпотеку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Предметом іпотеки не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які є об'єктами права державної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.

Стаття 15. Особливості іпотеки земельних ділянок

Іпотека земельних ділянок здійснюється відповідно до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового використання земельних ділянок, встановлені Земельним кодексом України, є чинними при їх іпотеці.

(Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005)

Реалізація переданих в іпотеку земельних ділянок сільськогосподарського призначення при зверненні стягнення на предмет іпотеки здійснюється на прилюдних торгах. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути особи, визначені Земельним кодексом України.

Дія цього Закону не поширюється на земельні ділянки, які перебувають у державній чи комунальній власності і не підлягають приватизації.

Стаття 16. Особливості іпотеки об'єктів незавершеного будівництва

(Частину першу статті 16 виключено на підставі Закону N 3273-IV від 22.12.2005)

Передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них.

(Частина друга статті 16 в редакції Законів N 3201-IV від 15.12.2005, N 800-VI від 25.12.2008)

Обтяження об'єкта незавершеного будівництва іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

(Частина третя статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3273-IV від 22.12.2005)

Після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

У разі передачі в іпотеку об'єкта незавершеного будівництва забудовником і звернення стягнення на завершену будівлю (споруду) іпотека не поширюється на ту її частину, яка виділена в натурі і була придбана будь-якою особою (покупцем) на підставі цивільно-правового договору шляхом повної сплати її вартості до моменту прийняття рішення про звернення стягнення, якщо інше не встановлено договором з покупцем. Після звернення стягнення до нового власника завершеної будівлі (споруди) або об'єкта незавершеного будівництва переходять визначені договором права і обов'язки забудовника щодо третіх осіб-покупців.

Стаття 17. Підстави припинення іпотеки

Іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

(Абзац другий частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3273-IV від 22.12.2005)

реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

визнання іпотечного договору недійсним;

знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

з інших підстав, передбачених цим Законом.

Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

(Частина третя статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3273-IV від 22.12.2005)

Розділ II

ОФОРМЛЕННЯ ІПОТЕКИ

Стаття 18. Іпотечний договір

Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:

(Абзац другий пункту 1 частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005)

для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про:

(Абзац п'ятий пункту 1 частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1276-VI від 16.04.2009)

2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;

(Пункт 2 частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005)

3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;

4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

(Пункт 4 частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005)

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

(Частина друга статті 18 в редакції Закону N 3201-IV від 15.12.2005)

Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зобов'язання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам, встановленим законом, для договору, який визначає основне зобов'язання.

У разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.

Стаття 19. Внесення змін і доповнень до іпотечного договору

Зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. Після видачі заставної зміни і доповнення до іпотечного договору і договору, яким обумовлене основне зобов'язання, можуть вноситися лише після анулювання заставної і видачі нової заставної в порядку, встановленому частиною четвертою статті 20 цього Закону.

(Частина перша статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005)

Будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Таке збільшення підпорядковується пріоритету вимоги за будь-яким іншим зобов'язанням, забезпеченим предметом іпотеки, яка була зареєстрована до реєстрації відповідної зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою. У разі коригування графіка виконання основного зобов'язання у зв'язку з його частковим достроковим погашенням анулювання заставної і видача нової заставної не є обов'язковими.

(Частина друга статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005)

Стаття 20. Заставна

Заставна - це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її видача передбачена іпотечним договором. Після державної реєстрації іпотеки оригінал заставної передається іпотекодержателю, якщо інший порядок передачі заставної не встановлено іпотечним договором. Заставна не є емісійним цінним папером. Першим власником заставної є особа, яка на момент видачі заставної відповідно до умов іпотечного договору має статус іпотекодержателя. Якщо інше не передбачено іпотечним договором, оригінал заставної передається такому іпотекодержателю.

(Частина перша статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005)

Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту. Наступний власник заставної набуває всі права іпотекодержателя (нового кредитора) за договором, яким обумовлене основне зобов'язання, та за іпотечним договором, на підставі якого була видана заставна, а права попереднього власника заставної як іпотекодержателя (первісного кредитора) припиняються. Попередній власник заставної на вимогу нового власника зобов'язаний передати новому власнику документи та інформацію, які є важливими для здійснення прав, що випливають із заставної.

(Частина друга статті 20 в редакції Закону N 3201-IVвід 15.12.2005)

Після видачі заставної виконання основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено лише на підставі вимоги власника заставної. Звернення стягнення на предмет іпотеки власником заставної здійснюється у порядку, встановленому розділом V цього Закону.

(Частина третя статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005)

Анулювання заставної і видача нової заставної здійснюються за згодою між іпотекодавцем, боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та власником заставної. Відомості про видачу заставної, анулювання заставної, видачу нової заставної підлягають внесенню до відповідного державного реєстру за місцем державної реєстрації іпотеки у встановленому законодавством порядку.

(Частина четверта статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3273-IV від 22.12.2005)

Заставна не може видаватися, якщо іпотекою забезпечене грошове зобов'язання, суму боргу за яким на момент укладення іпотечного договору не визначено і яке не містить критеріїв, що дозволяють визначити цю суму на конкретний момент.

(Частину шосту статті 20 виключено на підставі Закону N 3201-IV від 15.12.2005)

Облік заставних у банках здійснюється у порядку, встановленому Національним банком України, за правилами, що застосовуються для обліку забезпечених іпотекою кредитів.

(Статтю 20 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005)

Стаття 21. Форма і зміст заставної

Заставна складається в письмовій формі в одному примірнику на бланку стандартної форми, яка встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. На всіх оригінальних примірниках іпотечного договору робиться відмітка про видачу заставної. Залежно від предмета іпотеки (нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва) заставна повинна мати візуальні відмінності, встановлені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

(Частина перша статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005)

У заставній обов'язково мають міститися такі реквізити:

1) слово "Заставна" як складова частина назви документа та визначення про зобов'язання боржника виконати перед іпотекодержателем у встановлений строк основне зобов'язання;

2) для іпотекодавця, боржника (якщо він є відмінним від іпотекодавця) та іпотекодержателя - юридичних осіб:

резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;

(Абзац другий пункту 2 частини другої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005)

нерезидентів - найменування, юридична адреса та держава, де зареєстрована особа;

для іпотекодавця, боржника (якщо він є відмінним від іпотекодавця) та іпотекодержателя - фізичних осіб:

громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

(Абзац п'ятий пункту 2 частини другої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1276-VI від 16.04.2009)

іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адреса їх постійного місця проживання за межами України;

3) посилання на реквізити іпотечного договору та договору, що обумовлює основне зобов'язання;

4) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані;

5) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання;

6) спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо він передбачений іпотечним договором;

7) відмітка про реєстраційний номер, дату та місце державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою (цей реквізит вноситься відповідно до законодавства).

(Пункт 7 частини другої статті 21 в редакції Законів N 3201-IV від 15.12.2005, N 3273-IV від 22.12.2005)

За згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем заставна може містити інші положення, які відтворюють зміст основного зобов'язання та іпотеки. Якщо зміст заставної не відповідає положенням іпотечного договору чи договору, який обумовлює основне зобов'язання, положення заставної мають перевагу.

Заставна підписується іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Іпотекодавець, боржник - юридичні особи засвідчують підпис уповноваженої особи печаткою.

Стаття 22. Умови реалізації прав та виконання обов'язків, що випливають із заставної

Для реалізації прав за заставною її власник може заявити боржнику письмову вимогу про виконання основного зобов'язання на його користь відповідно до умов договору, який обумовлює основне зобов'язання. У цій вимозі вказується банківський рахунок власника заставної для здійснення боржником переказу відповідної грошової суми. На вимогу боржника власник заставної зобов'язаний пред'явити оригінал заставної без його передачі боржнику.

(Частина перша статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3273-IV від 22.12.2005)

Заставна підлягає передачі боржнику у разі повного виконання ним основного зобов'язання. Знаходження заставної у боржника свідчить про виконання основного зобов'язання, якщо не буде доведено протилежне. У разі виконання основного зобов'язання боржником заставна, що знаходиться в нього, анулюється. Знаходження заставної в іншої особи свідчить, що основне зобов'язання не виконано, якщо не буде доведено інше.

(Частина друга статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005)

Якщо основне зобов'язання підлягає виконанню частинами, власник заставної зобов'язаний видавати боржнику документ, що підтверджує отримання платежу, та вести належний облік (реєстр) платежів за заставною, який надається боржнику на його вимогу. У разі розбіжностей між документами, що підтверджують отримання платежів, та їх реєстром документи про отримання платежів мають перевагу.

(Частина третя статті 22 в редакції Закону N 3201-IV від 15.12.2005)

Розділ III

Список використаних джерел. 1. Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 року №898 – ІV // відомості Верховної Ради України