Інформування про нещасний випадок та організація його розслідування

Про кожний нещасний випадок сам потерпілий, або працівник, який його виявив, або свідок нещасного випадку має негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або іншу відповідальну (уповноважену) особу підприємства і вжити заходів для надання долікарської допомоги потерпілому.

Безпосередній керівник робіт (наприклад бригадир) повинен:

терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому та, в разі необхідності, його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

поінформувати про нещасний випадок власника підприємства або уповноважений ним орган (далі – роботодавець) та голову первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;

зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку та обладнання в тому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не призведе до інших тяжких наслідків), а також вжити заходів для недопущення подібних випадків.

Роботодавець, отримавши інформацію про нещасний випадок (крім випадків, які передбачають організацію спеціального розслідування), зобов'язаний:

• з використанням засобів зв'язку негайно повідомити про нещасний випадок робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд);
• органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприємства (якщо нещасний випадок стався внаслідок пожежі); установу державної санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує підприємство (у разі виявлення гострого професійного захворювання);
• видати наказ про створення комісії з розслідування нещасного випадку (далі – комісія) у складі не менше трьох осіб та організувати розслідування.

До складу комісії включаються керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу, у якому стався нещасний випадок (на підприємствах, де немає структурних підрозділів, – представник роботодавця), представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії включається також представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.

Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, давати відповідні пояснення та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

Обов'язки комісії з розслідування нещасного випадку

Комісія зобов'язана протягом трьох діб:

• обстежити місце нещасного випадку; якщо це можливо, одержати пояснення потерпілого; опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
• визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
• з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;
• визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;
• установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
• скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі – акт форми Н-5) у трьох примірниках, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі – акт форми Н-1) у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ (далі – акт форми НПВ), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцю;
• у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі – карта форми П-5) у чотирьох примірниках.

У разі виникнення потреби в проведенні лабораторних досліджень, технічної експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин нещасного випадку роботодавець повинен забезпечити їх проведення, залучаючи до цієї роботи як спеціалістів підприємства, так і інших організацій. У зв'язку з проведенням зазначених процедур строк розслідування за погодженням з територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства може бути продовжено, але не більше ніж на місяць, про що роботодавець видає наказ.

Комісія, якщо це можливо за станом здоров'я потерпілого, має докладно розпитати його про обставини та причини нещасного випадку. Слід уточнити, коли та як працівник проходив інструктаж з охорони праці, чи знав про основні небезпечні виробничі фактори, якими засобами індивідуального захисту був забезпечений, як почувався перед нещасним випадком, чи справні були інструменти.

Опитуючи свідків, слід з'ясувати, де вони перебували в момент нещасного випадку, що бачили або чули, як можуть охарактеризувати поведінку потерпілого до нещасного випадку, в момент події та після неї, а також їхню думку щодо причин нещасного випадку. Результати опитування потерпілих і свідків потрібно оформляти письмово.

Пояснення посадових осіб повинні містити свідчення про те, хто дав завдання на виконання робіт, коли, ким і як проводився інструктаж з питань охорони праці в підрозділі та на робочому місці, де стався нещасний випадок, чи був потерпілий забезпечений засобами індивідуального захисту, а також їхні припущення щодо причин нещасного випадку тощо.

Для забезпечення ефективного розслідування нещасного випадку важливо також вивчити документи, які безпосередньо стосуються роботи, під час виконання якої стався нещасний випадок. Це, зокрема, правила, інструкції, норми з охорони праці, стандарти, технологічні регламенти, посадові інструкції, матеріали, що стосуються навчання та інструктажу з охорони праці, змінні журнали та журнали обслуговування машин, механізмів, обладнання з підвищеною небезпекою, технічні паспорти, наряди-допуски на роботи підвищеної небезпеки, маршрутні листи, допуски працівників до керування машинами, агрегатами, проведення спеціальних робіт тощо. Перелік документів, з якими необхідно ознайомитися в процесі розслідування, залежить від специфіки виробничого процесу, під час якого стався нещасний випадок.