Теоретичні основи фінансової діяльності субєктів господарювання

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Дезінвестиції — повернення (вивільнення) заморожених у конкретних майнових об’єктах фінансових засобів. Д. можуть здійснюватися шляхом реалізації чи ліквідації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів.

Інвестиційна діяльність (investing activites) — придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів. Під інвестиційними можна розуміти всі вкладення підприємства (як довгострокового, так і поточного характеру), які здійснюються з метою забезпечення приросту вартості його майна.

Інжиніринг (engineering) — комплекс інженерно-консульта­ційних робіт і послуг, у які входять послуги з підготовки та забезпечення процесу виробництва і реалізації продукції, з обслуговування будівництва й експлуатації промислових, інфраструктурних, сільськогосподарських та інших об’єктів. Сукупність інжинірингових робіт можна розділити на дві групи: 1) роботи, пов’язані з підготовкою виробничого процесу; 2) роботи із забезпечення нормального процесу виробництва та реалізації про-
дукції.

Капітал підприємства (capital) — це засвідчені в пасивній частині балансу вимоги на майно, яке відображене в активах. К. П. показує джерела фінансування придбання активів підприємства.

Контролінг (controlling) — спеціальна, саморегулівна система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства і включає інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль та внутрішній консалтинг.

Модель оцінки дохідності капітальних активів (Capital Asset Prising Model) — теоретична модель, присвячена вирішенню проблеми ціноутворення на фінансових ринках. Авторами моделі вважаються В. Шарп, Дж. Лінтнер, Дж. Моссін. Згідно з САРМ, ціна окремих капітальних активів визначається очікуваною рентабельністю та ризиком вкладень. За цією моделлю, інвестиції слід здійснювати в ті активи (фінансові інструменти), прогнозована рентабельність яких є вищою, ніж очікувана інвестором рентабельність, розрахована за алгоритмом САРМ. Застосовується при визначенні вартості залучення власного капіталу.

Операційна діяльність (operating activites) — це основна діяльність підприємства, яка пов’язана з виробництвом та реаліза­цією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу, а також інші види діяльності, які не підпадають під категорію інвестиційної чи фінансової діяльності.

Оптимізації портфеля інвестицій теорія (Portfolio Selection Theory) — обґрунтована Г. Марковіцем концепція формування портфеля інвестицій, згідно з якою вкладання заданого обсягу інвестиційного капіталу в один об’єкт інвестицій є ризикованішим, ніж інвестування цієї ж суми в різні об’єкти. Для мінімізації інвестиційних ризиків слід підбирати портфель інвестицій з набором активів з мінімальним кореляційним зв’язком між рівнями їх дохідності.

Фінансова діяльність підприємства (у вузькому значенні) (financing activitis, Finanzierungstaetigkeit f) — діяльність, яка веде до змін розміру та складу власного й позичкового капіталу, тобто діяльність, пов’язана з фінансуванням підприємства. У широкому значенні під фінансовою діяльністю розуміють усі заходи, пов’язані з мобілізацією капіталу, його використанням, примноженням (збільшенням вартості) та поверненням. Фінансова діяльність у широкому розумінні включає весь комплекс функціональних завдань, пов’язаних із фінансуванням підприємства, інвестиційною діяльністю та фінансовим забезпеченням (обслуговуванням) операційної діяльності.

Фінансування (financing) — мобілізація підприємством фінансових ресурсів, необхідних для виконання планових завдань; комплекс заходів щодо формування та обслуговування капіталу підприємства.