Психологічні аспекти сексуальності

Психологічними аспектами сексуальності займається велика кількість фахівців у різних її наукових напрямках. Так, вікова психологія досліджує закономірності психосексуального розвитку особистості, етапи та рушійні сили психосексуальної ідентифікації, психологічні особливості підліткової та юнацької сексуальності, сексуального розвитку в літніх людей та ін. Диференційна психологія вирішує проблеми статевих та індивідуальних відмінностей сексуальної поведінки і пов'язані з нею почуття, переживання та інші компоненти кохання. При цьому особливу увагу приділяють вивченню психології жіночої сексуальності. Соціально-психологічні дослідження вивчають психологічні механізми виникнення кохання, вибір шлюбних партнерів, різні аспекти статевого кохання у теперішніх умовах Серед більшості людей прийнято вважати, що "статеві особливості" однозначні та міцно пов'язані із статтю індивіда. Але це не так. Чоловіки та жінки взаємодіють між собою у конкретних соціальних ролях, і характер такої взаємодії в одній сфері діяльності (у праці) не такий, як у іншій – (у вихованні дітей).

У психологічному аспекті важливими за все при встановленні різниці між чоловіками і жінками є прояви їх комунікативних та емоційних якостей. У наш час, коли нормативні установки і реальні відмінності у сексуальній поведінці чоловіків і жінок значно зменшились, ще залишається дуже великий показник у цій різниці.

Психологічні розбіжності в поводженні, в інтересах і схильностях чоловіків і жінок спостерігаються з дитинства. Вже в ранньому віці виникає значна характерна різниця при вихованні дівчинки, яке пов'язане з безліччю дрібних турбот і занепокоєнь, чого, як правило, немає при вихованні хлопчика.

З віком розходження між хлопчиками і дівчатками стають усе більш виразними. Важливо враховувати два моменти: по-перше, ці розходження не визначаються характером виховання, а, по-друге, вони виявляються задовго до статевого дозрівання.

У центрі уваги й інтересів жінки, починаючи з раннього її віку, знаходиться людина і сфера її безпосереднього побуту – сама людина, взаємини між людьми, предмети споживання, одяг, тварини. Простір, що представляє для жінки інтерес, невеликий, однак він ретельно, до дріб'язку промислений, актуальне відбите у свідомості. Навпаки, у чоловіків простір, у якому знаходяться об'єкти, що їх цікавлять, практично не обмежений. Звідси, зокрема, інтерес до засобів транспорту (літаки, пароплави, машини й інша техніка) або захоплення різними видами колекціонування. Разом з тим багато чого з безпосереднього оточення вислизає від уваги чоловіка, недостатньо відбито в його свідомості і часто в домашніх справах, у побуті він безпомічний, хоча і цікавиться польотами в космос, подорожами та останніми світовими новинами. Зрозуміло, тут багато чого залежить і від виховання: жінку змалку частіше залучають до домашнього господарства, однак це робиться не всупереч її схильностям, інтересам. Хлопчики ж, у більшості випадків, як правило, менше виявляють інтересу до домашніх справ. Жінка, відповідно до природного призначення, схильна до піклувальної діяльності – доглядати, няньчити, виявляти турботу і т. ін. Відомо, що старші сестри частіше доглядають своїх молодших братів, ніж старші брати своїх молодших сестер. Вони взагалі схильні повчати, наставляти, критикувати своїх братів, чоловіків, батьків, знайомих і незнайомих людей, що часом призводить до втрати в цьому почуття міри. Подібне рідко помічається у ставленні братів до своїх сестер чи чоловіків до дружин.

Якщо жінки схильні до піклувальної діяльності, то у чоловіків настільки ж чітко виявляється схильність до перетворюючої і конструктивної діяльності. Звідси інтерес їх до інструментів, знарядь праці, різних механізмів і пристосувань, який може вже виявлятися у ранньому дитинстві. Якщо жінка краще відчуває і розуміє призначення речей, їх споживчу користь, то хлопчик чи чоловік краще розуміє і більше цікавиться обладнанням речей. Зламану річ жінка, як правило, просто відкидає убік як непридатну, а чоловік же зайвий раз скористається з можливості ознайомитися з її облаштуванням. Дівчатка, як правило, використовують іграшку за призначенням, роблячи помилки в її застосуванні лише через незнання; хлопчики ж можуть пристосовувати іграшку до різних цілей, дуже часто не за призначенням, свідомо знаходячи їй несподівані застосування. Крім того, хлопчиків більше цікавить облаштування іграшки, ніж її призначення. Звідси і походить уся та численна розібрана чи розламана техніка в "господарстві" хлопчика. Характерно, що й саме знайомство хлопчика з іграшкою часто починається з того, що він лізе усередину її подивитися, як вона влаштована, так і не випробувавши її в справі.

У конструктивних іграх хлопчики виявляють більше винахідливості. Вони будують міста, залізниці, приділяючи увагу головним чином самим конструкціям, тоді як в аналогічних умовах дівчинка будує не дороги, міста, замки, вокзали, а будинок з меблями, предметами побуту, з різними прикрасами.

Розумові здібності чоловіків і жінок у цілому рівні. Однак, унаслідок різної спрямованості інтересів і схильностей, вони виявляються по-різному. Відомо, що в жінок більше точності в роботі, однак менше цілісності і загального погляду на предмет, спостерігається велика сугестивність, менша рішучість у діях. Вони, як правило, менш точно передають події, часом не в змозі відокремлювати об'єктивний план події від власних переживань у цей момент. У чоловіків раніше розвивається здатність відокремлювати істотне від другорядного. Чоловічий розум більше схильний до узагальнень, але менше до конкретного. Відомо, що вони більше звертають увагу на фактичний бік справи та на особистісний.

Разом з тим жінка більш конформна, краще пристосовується до обставин, швидше знаходить собі місце при різних змінах, легше "вписується" у нове навколишнє середовище. Жінки більш чуттєві до міжособистісних взаємин і витончено реагують на норми своєї соціальної групи. "Старанність" їх насправді може лише ввести в оману. Варто виходити з того, що моральний вигляд, моральний рівень чоловіка і жінки у цілому однаковий, і немає ніяких підстав у цьому плані ставити одну стать вище іншої.

Розходження між чоловіками і жінками виявляються у тому, що останні схильні частіше апелювати до рідних, старших, впливових або навіть незнайомих людей. Тому в кризових ситуаціях частіше можна почути скарги жінок на чоловіків, ніж навпаки. Це може ввести в оману неосвіченого суддю, педагога чи батьків за принципом, що сторона, що скаржиться, мимоволі сприймається як сторона потерпіла, хоча часто це не завжди так. Справа в тому, що жінка взагалі схильна вірити авторитетам і спиратися на них у скрутних випадках, що менш характерно для чоловіка.

Коло інтересів чоловіків ширше, ніж жінок. Відповідно до цього, в їхньому словниковому запасі використовується більше слів, які позначають віддалені предмети і загальні поняття. В їхній мові переважають слова, що передають дії, тоді як жінки схильні до використання предметно-оціночної мови.

У вільний час види діяльності у чоловіків більш різноманітні, але менш організовані. За межами будинку, при незвичних обставинах жінки швидше розгублюються, але, відправляючись кудись, вони мають визначену мету, тоді як чоловіки можуть знаходити собі заняття "на ходу", легше орієнтуючись у незнайомій обстановці і сприймаючи її позитивно, на відміну від настороженого ставлення до неї жінок.

Жінки більш самозакохані та вразливі, більш чутливі до критики, чим чоловіки. Це проявляється частіше у підвищеному інтересі до своєї зовнішності і більшої реакції на оцінки її іншими людьми. У зв'язку з цим у них спостерігаються і різні помилкові ідеї про свою фізичну недосконалість.

Статеве життя більшості чоловіків переважно екстенсивніше, ніж у жінок. У них набагато більша зміна сексуальних партнерів. Більша екстенсивність чоловічого статевого життя означає меншу емоціональну залежність та психологічну інтимність. Якщо чоловіки перераховують можливі й реальні мотиви вступу в статевий зв'язок, вони частіше називають безособові, не пов'язані з конкретною особою, статеві бажання. Але, незважаючи на обізнаність у сексуальних стосунках із жінкою, чоловіки іноді не можуть пояснити вибір жінкою іншого партнера.

Однією з поведінкових реакцій жінок, пов'язаних із статевим потягом, є кокетство (виявляють і дівчата віком до 1 року). Іноді його елементи спостерігаються і в чоловіків.

Метою кокетства є намагання привернути до себе увагу зовнішніми принадами, внутрішніми якостями. До його арсеналу належать особливі міміка, інтонації, голосу.

У маленьких дівчаток кокетство часом спостерігається само по собі, поза об'єктом, якому з урахуванням специфіки віку можна було б приписати сексуальне значення. Частіше воно є реакцією на присутність іншої людини, зокрема незнайомого чоловіка.

Із статевим потягом жінок пов'язана соромливість, що зазвичай з'являється після 3-х років з усвідомленням дитиною себе як особистості, однак спочатку виражена нечітко. Почуття соромливості посилюється в підлітковому віці з появою вторинних статевих ознак. її ступінь залежить від індивідуальних особливостей дівчини, сімейного побуту (вона не переходить нормальних меж і не перетворюється на манірність, якщо в родині не надають спеціального значення випадковому оголенню тіла). Спочатку соромливість спостерігається щодо всіх людей, потім — лише стосовно представників іншої статі.

Статеве життя чоловіків переважно екстенсивніше, ніж у жінок, вони частіше змінюють сексуальних партнерів. Більша екстенсивність чоловічого статевого життя означає меншу емоційну залежність і психологічну інтимність. Чоловіки, перераховуючи можливі та реальні мотиви статевого зв'язку, частіше називають безособові, не пов'язані з конкретною людиною статеві бажання. Попри обізнаність із сексуальними стосунками, вони іноді не можуть пояснити вибір жінкою іншого партнера.

Традиційно вважають, що жінки сексуально пасивні, невимогливі, а чоловіки активніші. Однак останнім часом ця тенденція змінюється на користь жінок: вони стають не менш активними за чоловіків.

Чоловіки та жінки суттєво розрізняються сприйняттям еротичних матеріалів і змістом власних еротичних фантазій. Проведені експерименти показали, що різниця не настільки велика, а є більш якісною, ніж кількісною: статеві збудження у жінок залежать від наявності у них сексуального досвіду, а також характеру представлених їм еротичних матеріалів. Наприклад, груба, примітивна порнографія може у них викликати моральне та естетичне заперечення.

Еротичні сни та фантазії чоловіків і жінок відображають фундаментальну неоднаковість їх сексуальних позицій. Чоловіки частіше уявляють статеві акти з незнайомими особами, груповий секс або примушування когось до статевого зв'язку. Жінки в більшості уявляють сексуальні вчинки, де вони є жертвами насилля, сексуальні дії, які у реальному житті вони ніколи б не зробили. Але як незначна різниця у сексуальних уявленнях, загальною мрією обох статей є близькі стосунки з коханою людиною.

Чоловіки мають більше лібідо, ніж жінки. Їх еротичні запити не зменшуються з віком, незважаючи на зниження фактичної інтенсивності статевого життя, а навпаки, навіть зростають, а жіноче лібідо в міру згортання реальної статевої активності спадає. Але у протилежність чоловікам сексуальне задоволення жінки вище.

Дуже складне психологічне питання – це зв'язок жіночої сексуальності з менструальним циклом. Вважається, що факт самої менструації потрібно приховувати, як і психосоціальні наслідки ганьби, пов'язаної з нею, що неабияк позначається на жіночій особистості. Дискомфорт, поганий настрій, дратівливість, депресія й ін. у більшості випадків супроводжують цей стан жінки і впливають на її сексуальне життя. Але дослідження показали, що це припущення правильне десь на 50% і залежить не тільки від фізіологічного та біологічного циклу, а скоріше носить психосоматичний, культурний і соціальний характер. Пік жіночої еротичної реактивності саме з'являється на середині менструального циклу та в період безпосередньо перед початком менструації.

Багато жінок починають відчувати оргазм не зразу при першому статевому акті, а з набуванням сексуального досвіду, опануванням таємницями свого тіла, пізнанням своїх ерогенних зон, а також після того, як приходить визволення від думок про гріховність і соромність плотських стосунків. Зростання оргазмічної активності жінки залежить більше від терміну початку статевого життя, ніж від строку статевого достигання. Жіночий оргазм і фізіологічно, і психологічно є складнішим за чоловічий. Відсутність оргазму в якійсь мірі залежить від конституційних особливостей, умов виховання й індивідуального досвіду, а також впливу перенесених життєвих негараздів.

Процес статевого збудження та його розрядки у жінок більш індивідуальний і різноманітний, ніж у чоловіків. При статевому акті чоловік у більшості випадків досягає піку оргазму скоріше, ніж жінка, але у жінки він більш тривалий. Є різниця в емоційних реакціях та психофізіологічних локалізаціях еротичних відчуттів. Чоловіча сексуальність є фалоцентрична, її кульмінація – інтромісія (вагінальні відчуття) й еякуляція. У багатьох жінок повні еротичні відчуття пов'язані з подразненням клітора, незважаючи на те, що вагінальні відчуття теж можуть бути загостреними. Жінки чіткіше, ніж чоловіки, відрізняють оргазм при мастурбації від оргазму при коїтусі. Жінка здатна до багаторазового виникнення оргазму, тоді як чоловік після еякуляції деякий час не реагує на сексуальне стимулювання. Отримане жінкою сексуальне задоволення залежить від психологічних обставин: кохання до партнера, відчуття його близькості, почуття ніжності та ін. та від її соціальної активності і задоволення своїм життям.

Порівнюючи, кому віддають перевагу чоловіки та жінки при виборі партнера, можна відмітити стійку розбіжність поглядів. Чоловіки у більшості випадків віддають перевагу фізично привабливим, красивим, домовитим, хазяйновитим жінкам, тоді як жінки у чоловіків більш цінять розум, освіченість, працьовитість і т. ін. Все це походить своїм корінням від різного репродуктивного вкладу чоловіків та жінок. Сексуально-еротичні та естетичні бажання щільно пов'язані з еволюційною біологією та історією взаємин між статтю.

Жіноча репродуктивна цінність пов'язана з віком, станом здоров'я, про що можна судити по чистій та гладенькій шкірі, по живому виразу обличчя, по пишному волоссю і т. ін. Чоловічий репродуктивний вклад залежав від соціальних можливостей, які він може надати своїй жінці і дітям. У питаннях сексуальності статеві відмінності є проблематичними і з різними варіантами, як і у всіх основних питаннях життя, і більше залежать від панівної ідеології, чим від репродуктивної біології.

Встановлено, що щасливе сімейне життя більш у жінок з простою привабливістю, загальною буденністю і невиразністю. Такі жінки виробляють у себе психологічну настанову, що багато вимагати від життя неможливо. Коли за ними починає упадати "середній" за всіма мірками чоловік, то вони приймають його як подарунок долі, цінять його, зберігають прихильність та закладають фундамент сімейного життя. Чоловіки, у свою чергу, цінять їх за турботу й увагу. їх не приваблює холодна краса душі і тіла, а байдужість і зневажливість жінки їх відштовхує. Чим красивіша жінка, тим більше у неї вимог до шлюбного партнера і тим менше можливості задовольнити свої потреби і знайти той ідеал чоловіка, який їй був би до вподоби.

Соціальне і психологічне благополуччя, в т. ч. і сексуальне, чоловіка і жінки залежить зовсім не від того, наскільки він або вона відповідають абстрактному нормативу, а від того, наскільки соматичні і поведінкові властивості індивіда співпадають з його самосвідомістю і системою цінностей, і від того, чи пощастить індивіду знайти людину протилежної статі, яка потребує саме такого типу особистості, щоб вони змогли утворити пару. Сексуальне задоволення буває тільки у щасливих шлюбах. Індивідуально-типологічні якості, які суттєві у підлітковому і юнацькому віці, у тривалих шлюбах втрачають частину свого значення, гасяться взаємною адаптацією і умовами життя. Психологія статевих відмінностей, частина пізнання індивідуальних якостей, котрі тільки частково зв'язані з статевою приналежністю і ніколи нею не вичерпаються.