На акумуляцію тепла огороджуючими конструкціями камери, відповідно тепло з бетону, мінеральної вати, металу кришки

кДж

 

кДж

 

кДж

 

кДж

4.3.2.8. Втрата тепла в навколишнє середовище:

 

– поверхня огороджуючих конструкцій камери:

 

м²

 

 

4.3.2.9. Втрата тепла з конденсатом:

кДж

 

де – вільний об’єм камери, м³

 

м³

м³

 

м³

 

м³

 

– теплоємність конденсату.

4.3.2.10. На нагрівання пари, що займає вільний об’єм камери:

кДж

густина і ентальпія пари.

%_{нев’язки}= *100% =(4968152-4967333)/4968152*100= 0.016%< 1%

 

Таблиця 15

№ п/п	Найменування статей балансу	Кількість тепла
Кдж	%
1. 2.	Прибуткова пара З парою Від екзотермічних реакцій твердіння цементу		81.3 18.7
Всього
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10.	На нагрівання сухої маси бетону На випарювання частини води На нагрівання води, що залишилась На нагрівання арматури і закладних деталей На нагрівання транспортних пристроїв Витрата тепла на нагрівання форми На акумуляцію тепла огороджуючимим пристроями Втрата тепла у навколишнє середовище Втрата теплоти з конденсатом На нагрівання що займає вільний обєм камери		0.8 11.6 1.2 11.4 23.2 28.7 10.8 1.1
Всього

Питома витрата пари:

кг/м³

Питома витрата нормальної пари:

кг/м³

Питома витрата тепла:

кДж/м³

Годинна витрата нормальної пари:

кг/год.

Річна витрата нормальної пари:

кг/рік

Годинна витрата тепла:

кДж

 

Річна витрата тепла

кДж

Годинна витрата умовного палива:

кг/год.

=29300 кДж/кг;

– ККД котельної установки, 0.8.

Річна витрата умовного палива:

кг/рік

5. Охорона праці.

5.1. Заходи з охорони праці та безпека праці на підприємстві.

В цьому розділі треба навести вимоги до охорони праці та правила техніки безпеки, передбачувані при виготовленні виробів, які проектуються. Забезпечення вимог охорони праці та промислової санітарії, а саме освітленість робочих місць, опалення, вентиляція, водопостачання і каналізація, душові, роздягальні, кімнати відпочинку, приймання їжі тощо; передбачувана сигналізація, система заземлення, видача спецодягу, інструктажі з техніки безпеки, плакати та інші наочні посібники.

 

5.2. Заходи з протипожежної безпеки

Наводять Державні стандарти на протипожежні заходи, причини пожеж, зонування будівель та споруд, протипожежні стіни та перекриття, системи та первинні засоби гасіння пожежі, пожежні водогони, гідрати, під’їзні шляхи до будівель, шляхи евакуації, проходи, виходи тощо.

5.3. Охорона довкілля.

Описують розроблені комплексні заходи з охорони навколишнього середовища від шкідливих впливів і відходів виробництва, пристрої припливно-витяжної вентиляції і установку фільтрів.

 

6. Будівельна частина.

6.1. Визначення технологічно необхідної висоти цеху.

Необхідну висоту цеху визначають, як відстань від рівня підлоги (відмітка 0.000 м) до низу несучих конструкцій цеху (ферм або балок покриття).

Розрахунок здійснюють, виходячи з умови, що відстань від низу несучих конструкцій покриття до найвищої точки мостового крана повинна бути не меншою, ніж 100 мм, а відстань від найвищої точки устаткування, чи штабелю готових виробів в зоні транспортування вантажів до низу вантажів – не меншою, ніж 500 мм. Визначають висоту за формулою 299.

 

 

 

Н=h1+h2+h3+500+В1+В2 +100 = 3100+300+1730+500+250+1650+100 = 7630 = 9.6м (мм)

де h1 – максимальна висота устаткування (штабеля виробів) в зоні транспортування мостовим краном вантажів, мм;

h2 – габаритний розмір по висоті вантажів, переміщуваних мостовим краном, мм;

h3 – габаритний розмір по висоті стропувальних пристроїв, траверс, захватів тощо [11];

B1 – габаритний розмір мостового крана від голівки підкранової рейки донизу;

B2 – габаритний розмір мостового крана від голівки підкранової рейки вгору.

Висоту цеху вибирають з типового ряду розмірів 8,4 м; 9,6 м; 10,8 м; 12,0 м; 13,2 м; 14,4 м; [10], стор. 67 – 78.

 

6.2. Об’ємно-планувальне вирішення будівлі цеху.

В цьому розділі наводять назву цеху, місце будівництва, найменування уніфікованих прогонів, їх кількість, загальну довжину та ширину цеху, висоту до низу несучих конструкцій цеху, крок колон.

Слід також вказати обладнання цеху мостовими чи іншого типу кранами (тип, вантажопідйомність, кількість), вид заскління цеху, огороджуючи конструкції, спосіб відведення води.

Наприклад:

Проектований цех для виготовлення багатопорожнинних панелей перекриття пропонується побудувати на території заводу залізобетонних виробів і конструкцій корпорації “Укрбуд” у вигляді одноповерхового промислового будинку.

Будівля цеху складається з одного уніфікованого типового прогону УТП – 1.

Загальна довжина цеху – 144 м,

загальна ширина цеху – 18 м,

висота до низу ферм – 10,8 м,

крок колон – 12 м.

Заскління - стрічкове з металевими рамами.

Водовідведення - внутрішнє, організоване.

Огороджуючі конструкції - збірні, крупно панельні, шлакопемзобетонні.

Підлога - асфальтобетонна.

Цех обладнаний двома мостовими кранами вантажопідйомністю 15 тонн кожен.

6.3. Підбір та опис збірних конструкцій будівлі цеху.

Здійснюють згідно з каталогом типових конструкцій, [10], відповідно до розмірів та висоти цеху, кроку колон, виду будівлі.

Опис збірних конструкцій виконують у вигляді таблиці 16, дані для якої беруть згідно [10], томи І та ІІ.

Таблиця 18

№ пп	Ескіз конструкції	Найменування та марка збк	Основні розміри, мм	Маса конструкції,т	Область використання
		Колона крайня 6К 108-6	h1 =600 h2 =800 A =3900 Б =11850 H =10800	9.1	Одноповерхові будівлі з мостовими кранами, крок колон 12 м, Qкр =10 т
(8)	(35)	(40)	(35)	(15)	(40)

 

7.2. ЗМІСТ ТА ВИКОНАННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ ПРОЕКТУ

1. Розробка технологічної схеми виробництва.

Технологічний, процес виробництва збірних залізобетонних виробів складається з окремих операцій, взаємозв'язок яких визначає послідовність розробки, зміст елементних процесів. Операційна структура процесу може бути представлена у вигляді графічної, умовної або функціональної технологічної схеми. Найнаочнішою з них є графічна схема, але для багатоопераційних процесів вона не використовується через підвищену складність зображення. Умовна схема простіша та детальніше характеризує технологічний процес, проте не дає можливості виділити операції за їх функціональним призначенням.

Якщо ж зобразити основні види дій з оброблюваними предметами певними графічними позначеннями (символами), то можна одержати функціональну технологічну схему.

 

Таблиця 19

Символ	Зміст операцій, визначення символу
	Обробка: зміна фізичних або хімічних властивостей матеріалів чи напівфабрикатів; складання напівфабрикатів або деталей; підготовка до чергової обробки, транспортування, контролю або зберігання
	Транспортування: переміщення матеріалу, напівфабрикату, виробу, форми, устаткування чи робітника з місця на місце.
	Контроль: визначення якості або якої-небудь властивості матеріалу, напівфабрикату чи виробу вимірюванням, оглядом чи випробуванням
	Пристрої: перебування матеріалу, напівфабрикату, форми або готового виробу в очікуванні наступної операції
	Складування: зберігання матеріалів, напівфабрикатів, форм або готових виробів на складах

 

 

На такій схемі чітко виділяються основні, допоміжні та транспортні операції. Такий спосіб зображення дає можливість порівняно просто та чітко відобразити операційну структуру процесу.

Виконують технологічну схему на аркуші формату А1 (841 х 594). Для схеми арматурного чи бетонозмішувального цеху можна використати формат А2 (594 х 420). В правому нижньому куті аркуша розміщують кутовий штамп (основний напис) за формою 8 (див. додаток). Символи виконують олівцем, розміром біля 20 мм. Елементні процеси (приготування бетонної суміші, виготовлення арматурних каркасів, формування, доведення, опорядження та зберігання виробів) позначають римськими цифрами, розташованими всередині символів. Поряд з ними, через дефіс, арабськими цифрами позначають порядкові номери операцій процесу.

Допускається замість номерів писати поряд з символами зміст відповідної операції, а замість римських цифр позначати елементні процеси ілюмінуванням символів акварельними фарбами з наведенням відповідних умовних позначень, (наприклад, зелений колір - приготування бетонної суміші, червоний - виготовлення арматурних каркасів, блакитний - приготування та нанесення мастила тощо).

 

2. Виконання креслення плану та розрізів цеху.

2. 1. Компонування устаткування на плані цеху.

Метою раціонального компонування устаткування технологічної лінії є забезпечення умов безпечної та високопродуктивної праці робітників, рівномірної та продуктивної роботи устаткування, економії виробничої площі та зручності експлуатаційного обслуговування машин та механізмів.

Оптимальним є таке розташування устаткування, при якому забезпечується найповніше використання та найкраща взаємодія робітників та машин, найкоротші шляхи переміщення предметів праці, розташування устаткування у відповідності з послідовністю виконання операцій процесу, а також пристосовуваність лінії до нових умов виробництва.

Технологічний план лінії проектують у такій послідовності: розробляють схеми постів та, виходячи з вимог техніки безпеки та експлуатаційного обслуговування машин, визначають ширину проходів та проїздів між ними; у відповідності з технологічною схемою розміщують пости з урахуванням проїздів, проходів та допоміжних площ; встановлюють необхідні технологічні розміри ліній в плані та по висоті; вибирають ширину прогону, довжину та висоту будівлі і розташування технологічної лінії.

Розрахункову схему постів складають, використовуючи [2], рис. 11.7, с. 276. З метою уніфікації об'ємно-планувальних вирішень технологічні лінії рекомендують розташовувати в уніфікованих типових прогонах: ширина прогону 18 м, крок колон 12 м. Схему уніфікованого прогону приймають, використовуючи [2], рис. 11.8.

Устаткування розташовують так, щоб не перетинались технологічні та вантажні потоки, щоб здійснювати послідовне переміщення виробів по постах найкоротшим шляхом, без зустрічного та зворотного руху. Слід прагнути до утворення спеціалізованих зон в прогоні (зона підготовки форм, зона армування, зона формування, зона теплової обробки тощо).

Довжину цеху визначають як суму довжин виробничих та допоміжних дільниць, розташованих вздовж осі технологічної лінії, та ширини поперечних проходів та проїздів. Вона має бути кратною кроку колон 12 або 6 м. Висоту цеху приймають відповідно до технологічно необхідної висоти цеху, розрахованої в будівельній частині проекту.

При розташуванні технологічного устаткування можна використати такі рекомендації:

Віброплощадки встановлюють на початку цеху, паралельно поздовжнім осям будинку та одна одній, вздовж прогону на відстані 9-12 м. від торцевої стіни. На цьому проміжку розташовують естакади для подачі бетонної суміші. Якщо бетонну суміш доставляють в цебрах, відстань до віброплощадки можна зменшити до 7-9 м. З метою запобігання руйнування підвалин будівлі слід встановлювати віброплощадки вантажопідйомністю до 10 тонн - не ближче 2-2,5 м. від стіни, а понад 10 тонн - 2,5-3,5 м. Відстань між віброплощадками до 10 тонн - 2,5-3 м., а понад 10 тонн - 3,5-4 м.

Ямні пропарювальні камери розташовують вздовж цеху на відстані 3-4 м. від формувальних агрегатів. Відстань між камерами - не менше 0,8-1,2 м., а між камерою та стіною - 1,2-1,5 м.

На відстані 1-2 м від камер тверднення розташовують пост розопалублення форм. Відстань від поста до стіни - не менше 1,5 м. Далі на відстані 1,5-2 м. розташовують пости підготовки форм, стенди контролю та ремонту форм і виробів. Вздовж стіни на відстані від неї 0,8-1,5 м. встановлюють установки для електронагрівання стержнів.

Вироби на склад готової продукції вивозять візком, колія якого може входити в цех на 12-30 м. Ширина воріт при ширині виробів 2,5-3,0 м. повинна бути 4,0 м. Відстань між стіною та візком у воротах повинна бути не менше 1 м.

У разі конвеєрного способу устаткування розташовують відповідно до послідовності виконання операцій технологічного процесу по постах конвеєрної лінії.

2. 2. Виконання креслення плану та розрізів цеху.

Креслення виконують на аркуші А1 (841 х 594), як правило в масштабі 1:100. довжину аркуша можна збільшувати. При великій довжині цеху для плану та поздовжнього розрізу можна використати М 1:200, а при виконанні проекту БЗВ - М 1:50. В будь-якому випадку заповнення аркуша повинно бути не менше 70%. При необхідності на вільному місці аркуша можуть бути накреслені в більшому масштабі вузли та деталі будівлі цеху, устаткування, механізми, використовувані прилади та пристосування.

Поперечний розріз формувального чи арматурного цехів повинен: бути виконаний у масштабі не менше 1:100. в правому верхньому куті аркуша розташовують специфікацію устаткування.

 

3.Виконання робочого креслення виробу.

Виконують на аркуші формату А1 згідно з альбомом робочих креслень. На аркуші розташовують опалублювальне креслення виробу, армування його, характеристику виробу, вибірку арматури, креслення всіх сіток, каркасів, закладних частин, специфікацію арматури.

 

4.Виконання технологічної карти виготовлення виробу.

 

На аркуші формату А1 розташовують ескіз виробу, таблицю "характеристика

виробу", таблицю "Склад бригади" (з економічної частини проекту), поопераційний (зведений) графік випуску продукції, графік роботи пропарювальних камер (стендів, касетних установок), циклограму роботи кранів, а з правого боку над штампом - техніко-економічні показники проекту.

Поопераційний графік будують на повний цикл виготовлення одного виробу (без теплової обробки та витримування) з показом паралельної роботи на всіх постах технологічної лінії, розташованої в прогоні.

Графік роботи камер (стендів, касет) будують на термін не менше двох діб, а при тривалій тепловій обробці - трьох діб. Завантаження та розвантаження камер, а також робота на стенді чи касеті показується тільки в робочий час, тоді як витримування та теплова обробка - і під час обідньої перерви, і в неробочий час вночі. Допускається ілюмінування акварельними фарбами робочого та неробочого часу на графіках, а також побудова графіків.

Циклограму роботи крана будують на тривалість одного циклу формування виробу (ритму випуску продукції). Опис операцій крана розташовують поряд з циклограмою (при двох кранах в прогоні - по обидва боки циклограми), а позначення постів технологічної лінії може бути винесено окремо. Масштаб зображення плану технологічної лінії може бути довільним, виходячи з вільного місця між графіком роботи камер (стендів, касет) та техніко-економічними показниками проекту. При необхідності (наявності вільного місця) на аркуші "Технологічна карта" можна розташувати таблиці "Характеристики сировинних матеріалів", "Потреба в матеріалах та енергетичних ресурсах" тощо.

 

8. Додатки

Додаток 1

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ КОЛЕДЖ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

Механіко-технологічне відділення ЗАТВЕРДЖУЮ

Спеціальність: 5.06010107 Заступник директора з

навчальної роботи

___________ ІвановП.В.

“___”__________ 201_р

 

 

ЗАВДАННЯ

На дипломне проектування

Студент ______ курсу______ групи ______________

__________________________________________

 

Тема проекту_________________________________

Затверджено наказом №____ від “____”____________ 201_р.

 

Вихідні дані:

_____________________

_____________________

__________________________________________

_____________________

Зміст розрахунково-пояснювальної записки

1. Загальна частина. Вступ. Вибір та обґрунтування місця будівництва цеху.

 

2. Технологічна частина. Номенклатура і характеристика продукції, сировина, джерела постачання та засоби транспорту, вибір та обґрунтування способу виробництва. Опис технологічного процесу виробництва. Контроль виробництва та якості готової продукції.

 

3. Розрахункова частина. Режим роботи цеху. Розрахунок виробничої програми. Розрахунок складу бетонної суміші. Розрахунок потреби в сировині, матеріалах та енергетичних ресурсах. Розрахунок складів та майданчиків. Розрахунок місткості витратних бункерів БЗВ. Потреба в основному та транспортному устаткуванні. Відомість основного технологічного та транспортного устаткування.

4. Теплотехнічна частина. Опис установки для теплової обробки виробів. Теплотехнічний розрахунок установки.

5.Охорона праці, протипожежні заходи та охорона довкілля. Правові та організаційні заходи з охорони праці. Охорона праці при виготовленні залізобетонних конструкцій. Пожежна безпека.

Охорона довкілля

6. Будівельна частина. Визначення технологічно-необхідної висоти цеху. Об’ємно-планувальне вирішення будівлі цеху, підбір та опис конструкцій будівлі цеху.

 

7. Економічна частина.

Перелік графічних матеріалів

Аркуш №1 – Технологічна схема процесу.

Аркуш №2 – План та розрізи цеху.

Аркуш №3 – Робоче креслення виробу.

Аркуш №4 – Технологічна карта виготовлення виробів.

 

Дата видачі завдання “___”____________201_р.

Керівник дипломного проекту _____________________________________

Завдання до виконання прийняв “___”_____________201_p. ____________

Розглянуто на засідання циклової комісії 5.06010107

Протокол № ______ від “_____”____________201_р.

Голова циклової комісії _________________________ Яворська Л.В.

 

 

Додаток 2

Висновки

про якість дипломного проекту і готовність його до захисту

Дипломник__________

Тема дипломного проекту _____________________

_____________________

Об’єкти дипломного проектування_________

_____________________

_____________________

_____________________

Дипломний проект розроблений відповідно до завдання на дипломне проектування і складається

_____________________

_____________________

Характеристика і якість текстової частини проекту______________

_____________________

_____________________

_____________________

Якість графічних матеріалів _____________________

_____________________

_____________________

Позитивні сторони дипломного проекту___________________________________

Недоліки

_____________________

_____________________

_____________________

Висновки ____________

_____________________

_____________________

_____________________

____________________

“____”______________201_р.

Керівник дипломного проекту ___________________________________________________________

 

Додаток 3

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ КОЛЕДЖ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

РЕЦЕНЗІЯ

на дипломний проект

Дипломник _____________________

Тема_____________________________________

_____________________

На рецензію представленні:

Графічна частина (кількість креслень) _____________________

Пояснювальна записка (кількість сторінок)_____________

Короткий зміст та характеристика кожного розділу проекту______________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

Характеристика графічної частини проекту______________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

_____________________

Позитивні сторони проекту _____________________

_____________________

_____________________

_____________________

Недоліки _____________________

_____________________

_____________________

_____________________

Висновки про проект та його оцінка _____________________

_____________________

_____________________

_____________________

 

Рецензент (посада, місце роботи, прізвище, ім’я та по батькові)

_____________________

_____________________

 

 

“____”________________ 201_р.

 

Рецензент _____

(підпис)

Додаток 4

 

 

Дипломний проект

Тема __________________________________________

Дипломник _____________________________________

Кількість аркушів

розрахунково-пояснювальної записки ________

Кількість аркушів

графічної частини _________

 

 

 

 

Дипломний проект

ДП 5.06010107.408._____ ПЗ

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

 

 

Додаток 5

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ КОЛЕДЖ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

Допускається до захисту

Зав. Відділенням

___________ О.В. Палюх

“___” _________ 2012р.

 

Цех з виготовлення ________________________________________________________

_________________

 

Розрахунково-пояснювальна записка до дипломного проекту

ДП 5.06010107.408._____ ПЗ

 

 

Керівник ________________

“____”_____________20__р.

Розробив ________________

“____”_____________20__р.

 

Додаток 6

 

 

1. Загальна частина

 

 

Додаток 7

 

Додаток 8

 

 

(17) (23) (15) (10)

					(5)   ДП.5.06010107.408.020.ХХ     (15) (15) (20)
(7)	(10)		Підпис	Дата
Розробив	Лун жак П.			Цех з виготовлення багатопорожнинних панелей перекриття	літера	аркуш	аркушів
Керівник	Яворська			(15)	(15)	(20)
Консульт.
				План, розріз 1-1, розріз 2-2, специфікація обладнання	ЧКБА ЛНАУ гр.БД-408 (50)
Н.контр.

 

ХХ- шифри документів що входять до складу дипломного проекту

1 аркуш - ТХ- схема технологічна

2 аркуш – ВЗ- креслення загального вигляду

3 аркуш – СК – складальне креслення

4 аркуш – ГР – графік

 

 

Додаток 9

 

№	Найменування операції	Завдання контролю	Місце контролю	Періодичність контролю	Контролер	Методи контролю	Норм. докум.
	Приймання цементу	Наявність у вагоні ярлика для вста-новленя виду марки, партії та кількості цементу	Кожен вагон	Під час надходже-ння цементу	Прийма-льник	За паспортом, при необхідно-сті випробу-вання	ДСТУ БВ. 2.7-46-96 ДСТУ БА.1.1-57-95
Відповідність виду та марки даним паспорта	Кожен Вагон	Від кожної партії цементу	Лабора-торія
	Зберігання цементу	Справність складів	Склад цемен-ту	Щомісяця	Майстер БЗЦ	Огляд	ДСТУ Б В.2.7-112-2002
		Зберігання властивостей при тривалому зберіганні	Склад цемен-ту	Кожні 2 місяця, а для М 500-щомісяця	Лабора-торія	Повторні випробу-вання	ДСТУ БВ. 2.7-46-96
	Приймання крупного та дрібного заповнюва-чів	Наявність паспорта, перевірка кількості заповнюва-чів	Вагон або авто-маши-на	Кожен вагон або автомаши-на	Прийма-льник	За докумен-тами, при необхідно-сті випро-бування	ДСТУ Б В.2.7-32-95
Якість заповнюва-чів	Транс-портна одини-ця склад	Від кожної партії	Лабора-торія	Випробу-вання	ДСТУ БА.1.1-57-95 ДСТУ БВ 2.7-32-95 2.7-29-95
	Дозування матеріалів	ПравильнісДозу-Один раз Опера-Огляд і ДСТУ- ть визначення дози	вальн е відді-лення	на місяць	тор	спостере- ження	ПБВ.2.7- 126:2006
		Точність роботи дозатора		Один раз на місяць	Органи метроло-гіч. контр.	Метроло-гічна перевірка	ДСТУ Б В.2.7-114-2002
	Приготу-вання бетонної суміші	Стан бетоно-змішувача та приймально-го бункера, повнота ви-вантаження суміші	Бето-нозмі-шува-льне відді-лення	Один раз на зміну	Майстер	Огляд і спостере-ження
Тривалість перемішу-вання	БЗВ	Кожен заміс	Опера-тор	Відлік часу	ДСТУ Б В.2.7-114-2002
Розвантажу-вання бетон-ної суміші	Місце видачі суміші	Один раз на зміну	Лабора-торія	Спостере-ження	ДСТУ Б В.2.7-114-2002
Рухливість (жорсткість) суміші	Місце видачі суміші	Двічі на зміну та при зміні вологості заповнюв.	Лабора-торія	Випробу-вання	ДБН А.3.1-7-96
	Приймання та складуван-ня арматурної сталі	Температура суміші в зимовий період	Місце виван-тажен-ня суміші	3 рази на зміну	Лабора-торія	Вимірюван-ня температури	ДСТУ Б В.2.7-114-2002
Наявність бі-рок та Заліз-нич-Кожен вагон серти-фікатів, кількості	ний вагон		Прийма-льник	Перевірка документів і ДСТУ 3760-98 огляд
	Виготов-лення арма-турних каркасів, сіток та монтажних петель	Правильність складування арматури	Склад металу	Кожна партія	Прийма-льник	Огляд і спостережен-ня	ДСТУ БА. 1.1-60-95 ДСТУ 3097-95
Перевірка якості сталі	Склад металу	Кожна партія	Лабора-торія	Перевірка документів, випробуван-ня
Правильність вибору виду і марки сталі	Арма-турний цех	В процесі роботи	Майстер	Огляд і спостережен-ня
	Підготовка форм   Перевірка розмірів, перекоси, проміжки і чистота поверхні форм   Фор-мува-льний цех   В процесі роботи   Майстер ВТК   Огляд та вимірювання розмірів форм	Відповідні-сть розмірів стержнів і каркасів проекту	Арма-турний цех	В процесі роботи	Майстер	Огляд і вимірювання розмірів	ГОСТ 2581-83 18103-84Е ДСТУ.1.1-70-2000Зварювання
	Арма-турний цех	Від кожної партії каркасів	Майстер ВТК, лабора-торія	Огляд, спос-тереження, вимірювання
	Формуван-ня виробу	Якість мастила	Місце приго-туван-ня мас-тила	Один раз на зміну	Лабора-торія	Відбір про-би, перевірка в лабораторії	ДСТУ БА. 1.1-61-95 ДСТУ 3241-95
Змащування форм	Фор-мува-льний цех	В процесі роботи	Майстер ВТК	Огляд та спостере-ження
Якість ущі-льнення су-міші, оброб-ки поверхні виробу	Фор-мува-льний цех	В процесі роботи	Майстер лабора-торія	Перевірка
	Теплова обробка бетону	Контроль режимів вит-римування та теплової обробки	Пропа-рюва-вальні камери	В процесі роботи	Майстер лабора-торії	Перевірка	ДСТУ БА. 1.1-62-95 Настано-ва з теп-лової об-робки бе-тонних і з.б.конс-трукцій
	Розопалуб-лення та складуван-ня	Визначення передаточної та відпускної міцності	Фор-мува-льний цех	Кожна партія, кількість з ГОСТ 18105-86	Лабора-торія	Випробуван-ня кубів, не руйнуючі методи	ДСТУ БА. 1.1-63-95
Контроль розопалуб-лення прави-льності вий-мання виро-бів з Фор-мува-льний цех форм		В процесі роботи	Майстер ВТК	Огляд та спостере-ження
Правильність складування	Склад гото-вої проду-кції	В процесі складуван-ня	Майстер ВТК	Огляд та спостере-ження	ДСТУ 3760:2006
Маркування готової продукції	Фор-мува-льний цех	Кожен виріб	Майстер	Нанесення незмивною фарбою	ДСТУ 3760:2006

 

 

Додаток 9

№пп	Найменування цехів та показників	Один.виміру	Середні питомі показники за даними Дніпробудмашу Для заводів потужністю тис.м3/рік
до 50	70-100	120-200
1.	Склад заповнювачів
1.1	Витрата пари	кг
1.2	Витрата електроенергії	кВт-год	1.3	1.1	0.95
2.	Склад цементу
2.1	Витрата стисненого повітря	нм3
2.2	Витрата електроенергії	кВт-год	1.6	1.4	1.2
3.	Склад готової продукції
3.1	Витрата електроенергії	кВт-год	1.3	1.2	1.1
4.	Бетонозмішувальний цех
4.1	Витрата пари	кг
4.2	Витрата електроенергії	кВт-год	3.2	2.8	2.6
4.3	Витрата стисненого повітря	нм3
5.	Формувальний агрегатний цех
5.1	Витрата пари	кг
5.2	Витрата електроенергії	кВт-год
6.	Формувальний конвеєрний цех
6.1	Витрата пари	кг
6.2	Витрата електроенергії	кВт-год
7.	Формувальний стендовий цех
7.1	Витрата пари	кг
7.2	Витрата електроенергії	кВт-год
8.	Арматурний цех (витрата на 1 тону арматури)
8.1	Витрата стисненого повітря	нм3
8.2	Витрата електроенергії	кВт-год
9.	Формувальний касетний цех
9.1	Витрата пари	кг
9.2	Витрата стисненого повітря	нм3
9.3	Витрата електроенергії	кВт-год

 

Додаток 10

Максимальна тривалість ритму роботи агрегатних та конвеєрних ліній

 

Характеристика виробів	Ритм роботи, хв.., при об’ємі бетону на одне формування
до 1.5м3	1.5-3.5 м3	3.5-5.0 м3
Одношарові вироби 10/8 нескладної конфігурації		16/12	25/23
Одношарові вироби складної форми, група виробів в одній формі	13/10	22/20	36/30
Багатошарові або офактурені вироби	25/18	32/24	40/30

 

Додаток 11

 

Максимальна тривалість операцій для 10-ти відсічної касети, хв.

Розбирання форми-касети та виймання виробів
Очищення, змащування касети, встановлення арматурних каркасів, збирання касети
Укладання та ущільнення бетонної суміші
Коефіцієнт зміни тривалості операцій при кількості відсіків у касетній установці:
8 відсіків	0.8
12 відсіків	1.2
14 відсіків	1.4

 

Додаток 12

Норми для розрахунку кранових операцій в прогонах основного виробництва (незалежно від використовуваної технології)

Коефіцієнт використання швидкості моста мостового крана при відстані переміщення:
до 10 м 10-30 м Понад 30 м	0.5 0.8 1.0
Коефіцієнт використання швидкості візка крана при відстані переміщення поперек цеху: До 5 м 5-10 м Понад 10 м	0.5 0.8 1.0
Коефіцієнт вик5ористання крана в часі при кількості кранів в одному прогоні: 1 кран не більше 2 крани та більше	0.8 0.7
Тривалість операцій, в с, не більше: - виймання виробів з касети, форми або стелажа включаючи стропування виробу - встановлення виробу на стелажах, включаючи роз стропування виробу - встановлення виробів в штабель або на візок включаючи розстропування
Час на переміщення форми з автоматичною траверсою, с - на віброплощадку, або з віброплощадки - в камеру тверднення або з камери тверднення
Час на ручне стропування форми або виробу з встановленням на підлогу або знімання з підлоги, с - одним стропувальником - - двома стропувальниками
Розрахункова висота піднімання виробів або форм над камерою тверднення чи віброплощадкою, м	1.5

Додаток 13

Норми проектування складів готової продукції

Запас готових виробів на складі, робочих діб: - для всіх заводів крім заводів КПД потужністю до 140 тис. м2 загальної площі на рік - для заводів заводів КПД потужністю до 140 тис. м2 загальної площі на рік	10-14 15-20
Висота штабелювання виробів,м: - колони довжиною до 8 м в 4-5 ярусів - колони довжиною понад 8 м в 3 яруси - - ригелі довжиною 6-9 м в 4 яруси - - багато порожнинні панелі в 10-12 ярусів - - ребристі плити в 8-10 ярусів - - сходові марші та площадки в 4-6 ярусів	2.5 2.0 2.0 2.8 3.0 2.5
Коефіцієнт використання площі складу з урахуванням проходів між штабелями виробів	1.5
Мінімальна ширина проходів, м	0.8
Коефіцієнт, який враховує проїзди та пощу під колією візків та кранів: Мостових Баштових Козлових	1.3 1.5 1.7
Об’єм виробів, що зберігаються в горизонтальному положенні на 1 м2 площі складу, м3 - ребристі плити покриттів та перекриттів - багато порожнинні панелі - лінійні вироби простої конфігурації - лінійні вироби ускладненої форми	0.5 1.0 1.8 1.0
Об’єм виробів, що зберігаються у вертикальному положенні на 1 м2 площі складу, м3	1.5

Додаток 14

Визначення ентальпії та густини пари відносно температури водяної пари

t, 0С	Р, мПа	ρ", кг/м3	ί', кДж/кг	ί", кДж/кг
	0.7011	0.4235	377.0
	0.8451	0.5045	398.0
	0.1032	0.5972	419.1
	0.12079	0.7047	440.2
	0.14326	0.8264	461.3
	0.16905	0.9652	482.5
	0.19854	1.121	503.7

Визначення ентальпії та густини пари відносно тиску водяної пари

Р, мПа	t, 0С	ρ", кг/м3	ί', кДж/кг	ί", кДж/кг
0.8	170.42	4.161	720.9
0.9	175.35	4.654	742.8
1.0	179.88	5.139	762.7
1.1	184.05	5.634	781.1
1.2	187.95	6.124	798.3
1.3	191.6	6.614	814.5
1.4	195.04	7.103	830.0
1.5	198.28	7.593	844.6
1.6	201.36	8.080	858.3

 

Додаток 15

Розрахункові режими теплової обробки виробів із важкого бетону при температурі ізотермічного випробовування 80-85 0С

Проектний клас бетону	Режим теплової обробки, год при товщині бетону у виробах
До 160 мм	160-300 мм	300-400 мм
В15 (М200)	11 (3.5+5.5+2)	12 (3.5+6.5+2)	13 (3.5+6.5+3)
В25 (М300)	9 (3+4+2)	10 (3+5+2)	11 (3+5.5+2.5)
В30 (М400)	8.5 (3+3.5+2)	9.5 (3+4.5+2)	10.5 (3+5+2.5)
В40 (М500)	8 (3+3+2)	9 (3+4+2)	10 (3+4.5+2.5)
В45 (М600)	7 (3+2+2)	8 (3+3+2)	9 (3+3.5+2.5)

Додаток 16

 

Розрахункові режими теплової обробки виробів із легких бетонів

Проектні класи бетону	Спосіб теплової обробки	Товщина бетону у виробі, мм	Режим теплової обробки, год
М50-100	Сухий прогрів при температурі 120-150 0С Прогрівання в термоформах або в камерах «глухою» парою при температурі 90-950С	До 300 Понад 300 До 300 Понад 300	9 (2+5+2) 10(2+6+2) 9 (3+5+1) 11 (3+6+2)
М150-200	Тепло волога обробка парою і в продуктах згорання природного газу при температурі 80-85 0С	До 200 200-300 Понад 300	10 (3+6+1) 12(3+7+2) 13 (3+8+2)
М300-400	Те ж	До 200 200-300 Понад 300	8 (2.5+4.5+1) 9.5 (2.5+5+2) 10 (2.5+5.5+2)

 

 

Додаток 17

Режим теплової обробки виробів із важкого бетону у касетах і пакетах

Проектний клас бетону	Товщина бетону у виробах, мм	Режим теплової обробки при 90-950С
В12.5	До 100	9 (1+4+4)
В12.5	100-200	11 (1+5+5)
В15 (М200)	До 100	8 (1+3.5+3.5)
В15 (М200)	100-200	9.5 (1+1+4+4.5)
В25 (М300)	До 100	7 (1+3+3)
В25 (М300)	100-200	8.5 (1+3.5+4.5)

Додаток 18

Питома металоємність форм для основної номенклатури виробів

Вироби	Питома металоємність, кг/м3	Форма
Плити: Перекриття житлових і громадських будівель	1100-1800	Пересувна
Плити перекриття промислових будівель ребристі 6 і 12м	2700-3400
Панелі стінові: Житлових будівель одно модульні Те ж двомодульні Промислових будівель двомодульні	1300-2100 800-1300
Балки: Покриття, фундаментні, обвязочні прольотом 6м	1200-2100	Стендова з паровими відсіками для формування у горизонтальному положенні
Ригелі прогони 12-18м	1800-2100
Те ж	2600-3000	Те ж в робочому положенні
Колони прямокутного перетину: багатоповерхових промислових будівель довжиною,м: >6 м <6 м	600-800 1400-1700	стендова пересувна
Колони прямокутного перетину: багатоповерхових промислових будівель довжиною,м: >6 м <6 м	800-1200 1700-2500	Стендова пересувна

 

9.ВИСНОВКИ

Виготовлення будівельних деталей і конструкцій є досить складним процесом і без розуміння всіх етапів технології та організації виробництво неможливе. Дипломні проекти, як правило, повинні мати практичне значення та використання.. Тому дані методичні рекомендації дають можливість самостійно опрацювати, раціонально вибрати та обґрунтувати необхідні сировинні матеріали для виготовлення конструкцій, технологію приготування бетонної суміші, виготовлення арматурних елементів, технологію укладання бетонної суші, ущільнення її, опорядження та доведення готових виробів, у відповідності з технічним та економічними принципами проектування.

При цьому важливе значення має порівняння таких показників, як металомісткість та енергомісткість виробництва з врахуванням тенденції економного використання енергетичних ресурсів та металу. Приведено необхідні вихідні дані для проектування технологічних процесів виробництва збірних залізобетонних конструкцій: номенклатура продукції; обсяг випуску виробів кожного найменування та типорозміру; комплектність випуску виробів, устаткування, що використовується для виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

 

10. Перелік використаної літератури:

1.Бойко В.Е., Тихомиров Е.В. «Тепловая обработка в производстве сборного железобетона», Київ, Будівельник, 1987.

2.Волянський О. А. «Технологія бетону», Київ, Вища школа, 1994.

3. Кучеренко А.А. «Тепловые установки заводов сборного железобетона», Київ, Вища школа, 1994.

4. Каталог типових конструкцій и деталей. Сборник 3.01.П-І.85. Київ, 1986.

5. Попов Л. Н., Ипполитов С. Н., Афанасьєва В. Ф. «Основы технологического проектирования предприятий сборного железобетона”, Москва, Высшая школа, 1988.

6. Русанова Н. Г., Пальчик П. П., Рижанкова Л. М. «Виготовлення бетонних і залізобетонних конструкцій», Київ, Вища школа, 1994.

7. Стефанов Б. В., Русанова Н. Г., Волянський А. А. «Технология бетонных и железобетонных изделий», Київ, Вища школа, 1982.

8. Производство сборных железобетонных изделий. Справочник под редакцией Михайлова К.