Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КРИМСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра________________________________________________

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

 

Завідувач кафедри

________________

(підпис)

________________200__р.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

галузь знань: 0304 Право

напрямок підготовки: 6.030401 „Правознавство”

освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр

 

Розробив: к.філософ.н., Чудіна Н. В.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри

Протокол № 2від „31” серпня 2013 р.

 

 

 

Сімферополь – 2013

 

 

Загальні методичні вказівки

Бажаний результат підготовки до семінару із філософії забезпечує єдність лекцій і семінарів. На лекції курсант сприймає і осмислює заявлену проблему, на семінарі він докладає зусилля до її вирішення. Разом із лекціями, семінари є тією активною формою навчання, коли інформація, одержана у ході лекції, а також у процесі самостійної роботи із рекомендованою літературою, перетворюється на власне знання.

Невід`ємною частиною семінарського заняття є підготовчий етап. Його ефективність обумовлюється наступними складовими: планомірністю та систематичністю занять. Планомірність дозволяє оптимально розподілити час між учбовими дисциплінами; системність забезпечує постійний приріст знання.

Як показує досвід, до підготовки к семінару по філософії потрібно приступати тоді, коли курсант щойно прослухав лекцію, коли ще свіжім в пам'яті є лекційний матеріал, зауваження та роз'яснення викладача. Інформація, одержана на лекції, повинна стати відправною крапкою при розгляді питань які винесені на семінар. Це дозволяє шукати і читати літературу по заявленій проблемі не в сліпу, а усвідомлено.

Підготовку до семінару (вивчення літератури із складанням виписок; обґрунтовування значущості даної проблеми; проведення аналізу літератури по цій проблемі; осмислення власної задачі і складання плану її рішення; формулювання тез своєї доповіді слід завершити за 1—2 дні до семінару, щоб залишився час ще раз подивитися матеріал підготовленої доповіді, з метою або щось додати, або щось вилучити.

У ході підготовки до семінарів освоюється мова філософії, формується філософська культура світогляду і самопізнання, складається методологічна культура розгляду і рішення поставлених проблем.

Курсант у ході підготовки до семінару повинен:

· осмислити заявлену проблему;

· пов'язати проблему, як з теорією, так і практикою, з'ясувавши її обумовленість;

· виробити і обґрунтувати свою точку зору. Вона може і не співпадати з позицією викладача, з думкою інших учасників семінару, тому її потрібно докладно аргументувати.

Курсант повинен бути готовий до того, що вивчаючи літературу, він може зіткнутися із взаємовиключними точками зору. Знайомство із різними позиціями вимагає або прийняти одну з них, або збудувати свою власну точку зору, логічну і несуперечливу.

Підготовка до семінару припускає розгляд всіх заявлених питань, що не виключає, а навіть припускає особливу увагу до того питання, яке викликало цікавість. Це питання і стане предметом повідомлення. Саме йому і надається додаткова увага, достатня, щоб висловити і обґрунтувати свою точку зору.

Доповідь на семінарі — це особливий жанр наукової творчості, який має наступну структуру:

· обґрунтовування значущості заявленого питання (за якою причиною, на думку курсанта, саме це питання є надважливим у ході вивчання саме цієї теми);

· виклад існуючих точок зору за даним питанням;

· виклад своєї позиції (точки зору) з аргументованим обґрунтовуванням;

· висновок або висновки.

Доповідь на семінарі повинна бути орієнтована на 10— 15 хвилин. Потім послідкують питання учасників семінару, відповіді доповідача, загальні висновки керівника семінару.

Обговорення філософських проблем на семінарі не тільки доповнює інформацію лекції, але і є однією з форм підготовки курсанта до екзамену з філософії. Іспит вимагає, щоб курсант продемонстрував, що він не тільки володіє певною інформацією по предмету, але і володіє цією інформацією, вона стала його надбанням, його знанням.

План семінарського заняття №1

Тема 1: Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві.

Навчальна мета: Дати уявлення про предмет філософії, співвідношення філософії і світогляду. Розглянути різні типи світогляду, а також розкрити специфіку філософського знання. З’ясувати місце філософії в системі людського пізнання та духовної діяльності. Виділіти співвідношення філософії із іншими сферами інтелектуальної діяльності людства.

Основні поняття: філософія, світогляд, міфологія, релігія, наука, методи філософії, предмет філософії, структура філософії, рефлексія.

Час: 2 години.

Навчальні питання:

1. Філософія і її предмет. Обґрунтування необхідності вивчення філософії у вищому навчальному закладі.

2. Світогляд, його структура, основні історичні типи та їх сутність. Специфіка філософського вирішення світоглядних питань.

3. Функції філософії та її роль у системі культури.

4. Значення філософії для професійної діяльності фахівців права.

Теми рефератів:

1. Світогляд і його історичні типи.

2. Міф і його роль в житті суспільства.

3. Релігія і її місце в житті суспільства і людини.

4. Філософія і її призначення.

5. Структура філософського світогляду.

6. Предмет, метод і функції філософії.

Проблемні питання:

1. Роль світогляду у житті людини?

2. У чому відмінність філософського світогляду від повсякденного?

3. У чому полягає ціннісна типологія світогляду?

4. У чому полягає культурно-історична типологія світогляду?

5. Як розуміли структуру філософії стоїки, Кант, Гегель?

6. Структура філософії у вузькому і широкому значенні.

7. У чому специфіка філософського знання?

Навчально-методична література:

1. Антология мировой философии: Сб. философ. текстов. В 4 т. / Под ред. В.В. Соколова, В.Ф. Асмуса и др. – М: Мысль, 1971 – 1972.

2. Вступ до філософії: Кредитно-модульний посібник для студентів заочної форми навчання. За ред. Л. М. Нікітіна. Вид. 3-е. – К.: Центр учбової літератури. 2008. – 256 с.

3. Воецкая Т. В.,Чунаева А. А. Курс философии: учбовий посібник. – Одеса: ОКФА, 1999. – 616 с.

4. Данильян О.Г., Тараненко В.М. Основи філософії: Навч. посіб. – Х.: Право, 2005. – 496 с.

5. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навч. посіб. 2-е вид., виправл. і доопр. – К.: Каравелла, 2002. – 544 с.

6. Саух П. Ю. Філософія: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури. 2003. – 256 с.

7. Сучасний словник з суспільних наук / За ред. О.Г. Данильяна, М.І. Панова. – Х.: Прапор, 2006. – 544 с.

8. Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – 568 с.

9. Філософія: Навч. посіб. / За ред. І.Ф. Надольного, В.П. Андрущенка, І.В. Бойченка та ін. – К.: Вікар, 1997. – 578 с.

10. Скирбек К.Г., Гилье Н. История философии: Учеб. пособие / Под. ред. С.Б. Крымского: Пер. с англ. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 800 с.

11. Щерба С. П. Філософія: Підручник. –К., 2007.

План семінарського заняття № 2,3