Станово – представницька монархія у Франції

1358р.у Франції вибухнуло селянське повстання Жекерія,після якого чітко вияснилось 3 стани вільних людей: духовенство,дворянство( ділились на дворянство мантії і дворянство шпаги ),міщани і звілинені від залежності селяни. Сформування у суспільстві Франції цих трьох станів в кінці 13-початку 14 ст. призвело до утворення нового виду державності- станово-представницької монархії. Королівська влада. З кінця 13-поч.14 ст. – процес поступового зміцнення королівської влади,розширення королівських володінь.Королі позбавили феодалів права збирати податки на політичні цілі.Було заборонено встановлювати нові непрямі податки,зо згодом призвело до їх повної ліквідації.Поступово зникало сеньйоральне законодавство,значно обмежено сеньйоральну юрисдикцію. Генеральні штати – союз короля і представників різних станів,побудований на політичному компромісі.Саме утворення цього органу стало початком перетворення Франції у станово представницьку монархію.Представляли цей орган духовенство,дворянство і міщанство.Біднота туди не потрапляла.Скликались королем у випадку необхідності,вирішувались питання фінансові,військового характеру,міжнародні,релігійні війни.Складався цей орган із 3 палат,тобто кожен стан засідав в окремій палаті і мав по одному голосу.При конфлікті зі штатами король міг скликати збори нотаблів-представників 3 станів,поіменно запрошені королем.Існували також провінційні штати,але королем вони не підтримувались. Центральне та місцеве управління. Королівська рада – входили легісти,особи королівськох крові,вище духовенство.Всього близько 24 осіб.Збиралась 1 раз на місяць,До її компетенції належало керівництво державними справами у галузі закордонної політики,адміністрації та фінансів.У 14 ст.поширила компетенцію на сферу судочинства.Для розгляду судових справ з неї будо виділено Велику Раду. З крорлівської курії виділився ще один орган – фінансову палату. Вона мала надавати королю поради з фінансових питань,контролювати доходи і рахунки,що надходили від провінційних урядовців,проводила реєстрацію законодавчих актів стосовно фінансових питань.Бальї,сенешали і прево втратили частину своїх функцій,зокрема військових.Також розгдял значної частини судових справ перйшлов від них до лейтенантів. Посади губернаторів перейняли у бальяжах військові функції.Відповідали за підготовку війська і організацію оборони своєї території.У 14 ст. – посади генерал-лейтенантів. Вони щвільняли деяких осіб від сплати податків,здійснювали помилування засуджених.У 15 ст. їм було надано адміністративні функції:управляли групою бальяжів,що почали називатись округом або провінцією.Над містами встановлювалась система адміністративної опіки. Судова система. Обмежувалась церковна і витіснялась сеньйоральна юрисдикція. Дрібні судові справи вирішували прево,складніші – бальї.З кінця 14 ст. суди відйшли під головування лейтенантів.Зростає роль Паризького парламенту. Він спочатку став найвищим судом у королівському домені,а згодом для всієї Франції.Засідали в ньому всі вищі урядовці,вище духовенство і васали короля.Складався з 78 осіб,скликався королем при потребі.Філіп 5 у 16 ст. поділив парламент на 3 палати:дві з них займались цивільними,фінансовими і деякими кримінальними справами.Третя лише кримінальними.Згодом була утворена четверта – палата скарг.Парламент діяв як перша і апеляційна інстранція.При парламенті було встановлено посади королівських адвокатів і прокурорів.Мали оберігати і захищати інтереси короля. Збройні сили також зазнали змін.Основу війська почали становити найманці.Армія стала чітко організованою,було створено єдине керівництво.