Тордесільясський договір між королями Іспанії і Португалії про поділ світу

7 червня 1494 р.

Угода в Тордесільяссі була укладена через рік після оголошення булл про поділ світу між Іспанією і Португалією папи Олександра VI.

В цих буллах демаркаційна лінія, яка розділяє іспанські і португаль­ські володіння, намічена була за 100 ліг (ліга – 5,55 км) на захід від остро­вів Зеленого Мису. Таким чином Португалія добилась у Тордесільяссі перенесення кордону ще на 270 ліг на захід. Віднині португальська зона включала майже всю Атлантику і значну частину (до 50° з. д. від Грін­віча) Бразілії (яка була через шість років відкрита португальським море­плавцем Кабралем).

В момент укладення договору Колумб здійснював своє друге плавання і перебував біля берегів Куби і Ямайки. Кастільські представники вважали, що під час цієї подорожі можуть бути відкриті нові землі у східній частині Атлантичного океану, і добилися включення в текст угоди спеціальної статті про відкриття, які можуть бути зроблені до 20 червня 1494 р.

Пункт договору про відрядження спеціальної експедиції для демаркації лінії поділу не оув виконаний, і експерти не залишили півострова, хоч у травні 1495 р. десятимісячний строк відрядження кораблів був продовже­ний на невизначений час.

В Тордесільясському договорі було дане половинчате розв’язання проблеми поділу світу. Демаркаційна лінія була проведена лише через Атлан­тику. Інакше і не могло бути, бо моря і землі Далекого Сходу і Далекого Заходу стали відомі європейцям тільки через 2 десятиріччя.

Неминуче і непередбачене в Тордесільяссі зіткнення іспанських і пор­тугальських інтересів у Тихому океані сталося в період знаменитої подо­рожі Магеллана (1519 – 1522). Питання про другу демаркаційну лінію було розв’язане лише після 6-річних переговорів Сарагосським договором 1529 р.

Тордесільясський договір, як і булли Олександра VI, є дипломатичним документом великого історичного значення. Договором були з*акладені ос­нови колоніальної політики піренейських держав і чітко сформульовані принципи доктрини «закритого моря» і виключних прав Іспанії і Португалії на володіння всім позаєвропейським світом.

Статті Тордесільясського договору зберігали реальну силу до того часу, поки перевага Іспанії і Португалії в Новому Світі, Азії і Африці лишалася безспірною.

Уже в XVII ст., коли ініціатива колоніальної експансії переходить до Англії, Франції і Голландії, а Іспанія і Португалія втрачають в непо­сильній боротьбі значну частину своїх вестіндських і остіндських володінь, пункти договору в Тордесільяссі звучать як анахронізм. Проте до кінця XVIII ст. Тордесільясський договір зберігав юридичну силу при розв’я­занні прикордонних спорів у південноамериканських володіннях Іспанії і Португалії.

...Високі договірні сторони через згаданих вище представ­ників умовились і погодились, щоб запобігти сумнівам і спорам з приводу островів і земель уже відкритих або тих, які будуть відкриті в море-океані, провести пряму лінію від полюса до полю­са, тобто від полюса арктичного до полюса антарктичного з пів­ночі на південь, за 370 лір на захід від островів Зеленого Мису, на відстані, визначеній в градусах або іншими способами, які будуть визнані найбільш зручними, і виміряній без лишку або недостачі, і щоб усе, що вже відкрите або буде відкрите королем Португалії або його кораблями, чи то будуть острови чи материки на схід від цієї лінії і всередині неї на півночі і на півдні, належало згаданому сеньйорові королю Португалії і його наступникам на віки вічні і що всі острови і материки, як відкриті/ так і ті, що будуть відкриті королем і королевою Касті лі ї і Ара­гону або їх кораблями на захід від згаданої лінії, на півночі і на півдні належали цим сеньйорам королю і королеві та їх наступ­никам на віки вічні.

Далі: для того щоб згадана розмежувальна лінія була про­ведена правильно і в якомога коротший строк за 370 ліг на захід від островів Зеленого Мису, високі договірні сторони накажуть протягом 10 місяців, після підписання цього договору і угоди, спорядити 2 або 4 каравели по одній або по дві від кожної сто­рони, з тим, щоб ці каравели по закінченні зазначеного строку прибули на острів Гран Канарія з пілотами¹, астрологами та іншими особами, призначеними в рівній кількості португальським королем на кораблі португальські і кастільським королем на кораблі кастильські; всі каравели повинні вийти потім в море і встановити румби, вітри і градуси півдня і півночі і намітити згадані 370 ліг, ідучи від островів Зеленого Мису на захід аж до пересічення з установленою лінією, і весь час лічити ліги, ви­мірюючи їх способом, який ці особи застосують без шкоди для високих договірних сторін, і прибувши до того місця, де згадана лінія повинна проходити, ці особи відзначать пункти, через які проходить лінія, або в градусах півдня і півночі, або безградусно, в лігах, залежно від того, як буде краще, і складуть про все акт і засвідчать його своїми підписами.

Колиж, на щастя, ця лінія пересіче острів або материк, хай буде встановлений стовп або знак, і хай він розділятиме ту ча­стину, що належить Португалії, від тієї, що призначена для Кастілії.

Далі: високі договірні сторони запевняють через своїх представників, що віднині і надалі не будуть вони відправляти ніяких кораблів – згадані король і королева Кастілії і Арагону – в моря, які лежать на схід від згаданої лінії і належать королю Португалії, а король Португалії в моря по другий бік лінії на захід від неї, які вважаються належними королю і королеві Кастілії.

Так само ні одна із сторін не буде здійснювати відкриттів і завоювань і не буде вести торгівлю за розмежувальною лінією, наміченою згідно із сказаним вище. І коли випадково кораблі, короля Португалії будуть в порту, який належить королю Ка­стілії, то ці кораблі повинні бути негайно передані королю Пор­тугалії, і так само хай буде вчинено з кораблями щодо короля Кастілії.

Далі: оскільки кораблі короля Кастілії, відряджені в землі по той бік згаданої лінії, змушені проходити через моря по цей бік лінії, які належать Португалії, договорились обидва государі, що ці кораблі можуть плавати вільно і безперешкодно в цих морях протягом всього часу, який потрібен для переходу, і можуть іти вони для відкриттів і завоювань у місця, що нале­жать Кастілії, але коли при цьому відкрита земля лежатиме в частині, призначеній для Португалії, вона вважатиметься воло­дінням короля Португалії.

І оскільки може статися, що кораблі короля і королеви Ка­стілії і Арагону відкриють до 20-го числа цього місяця острови і материки по цей бік згаданої лінії, яка має бути проведена за 370 ліг на захід від островів Зеленого Мису, умовилися високі договірні сторони через своїх представників, з метою запобігти сумнівам, що все, що буде відкрите до 20 червня кораблями і людьми кастільськими в просторі на 250 ліг на захід від остро­вів Зеленого Мису, має належати королю Португалії, а землі далі на захід всередині смуги, яка простягається на 120 ліг на схід від згаданої розмежувальної лінії, мають належати королю і королеві Кастілії, хоч ці 120 ліг і становлять частину дистанції в 370 ліг. в межах якої всі моря і землі є володіннями короля Португалії.

Коли ж до 20 червня нічого не буде відкрите кораблями короля і королеви Кастілії всередині цих 120 ліг, все, що відкриють кастильські кораблі, надалі вважатиметься в цих місцях володінням короля Португалії.

¹ Пілот – назва керманича на кораблях іспанського флоту.