Макроекономічні показники в системі національних рахунків

Глосарій

Макроекономіка як наука.

Головна суперечність суспільства — суперечність між безмеж­ними матеріальними потребами і обмеженими економічними ресурсами.

Головне завдання макроекономіки — забезпечення суспільства знаннями, завдяки яким можна створювати умови для підвищення ефективності національної економіки.

Домашні господарства — економічні одиниці, що складаються з однієї або більше осіб, які забезпечують економіку ресурсами і використовують доходи для купівлі споживчих товарів та послуг.

Екзогенні змінні — зовнішні для моделі чинники, які визначаються до початку її побудови.

Ендогенні змінні — внутрішні чинники моделі, які визначаються в процесі її побудови.

Змішана економіка — економічна система, в якій співіснує приватна та державна власність, і яка спирається на ринковий механізм і державне регулювання.

Командно-адміністративна (планова) економіка — економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у державній власності, а основним регулятором економіки є директивний план.

Модель — спосіб абстрактного відображення фактичної поведінки досліджуваних явищ в економіці.

Нормативна функція макроекономіки — спрямованість макроекономіки на обґрунтування рекомендацій щодо подальшого розвитку національної економіки.

Позитивна функція макроекономіки — спрямованість макроекономіки на обґрунтування висновків, які пояснюють сучасний стан національної економіки.

Ринкова економіка — економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у приватній власності, а основним регулятором економіки є ринковий механізм.

Макроекономічні показники в системі національних рахунків

Активи — все те, що має ринкову вартість і є власністю певних інституціональних одиниць.

Базовий рік — рік, який береться за вихідну базу для обчислення реальних змін вартісних показників (ВВП, особистий дохід тощо).

Валовий випуск — сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених резидентами всередині країни протягом певного періоду.

Валовий внутрішній продукт — сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених резидентами всередині країни протягом певного періоду.

Валовий національний дохід — внутрішні первинні доходи резидентів плюс їхні чисті первинні доходи зовнішні.

Валовий національний дохід наявний — внутрішні та зовнішні первинні доходи резидентів плюс чисті поточні трансферти зовнішні.

Валові інвестиції — видатки на капітальні блага та запаси.

Валовий корпоративний прибуток — прибуток, отриманий від реалізації продукції плюс амортизація.

Державні закупівлі — урядові видатки на купівлю товарів та послуг колективного споживання і державне інвестування економіки.

Дефлювання — перетворення номінальних показників у реальні для років, які мали більш високі ціни порівняно з базовим роком.

Додана вартість — різниця між повною ринковою вартістю товарів та послуг і матеріальними витратами.

Економічні операції СНР — операції, які відображають відносини між інституціональними одиницями, що пов’язані з їх економічною діяльністю.

Експорт — товари та послуги, що їх виробляють в одній країні і продають іншій.

Імпорт — товари та послуги, що закуповуються певною країною в інших країн.

Індекс цін — індекс, що показує, як змінюється ціна певного «ринкового кошика» за певний період.

Інституціональна одиниця СНР — економічна одиниця, що може володіти активами, брати на себе зобов’язання і самостійно здійснювати всю сукупність операцій у сфері своєї основної діяльності.

Інфлювання — перетворення номінальних показників у реальні для років, які мали нижчі ціни порівняно з базовим роком.

Кінцева продукція — частка валового випуску, яка спрямовується на невиробниче споживання, інвестування та експорт.

Неприбуткові податки — усі податки, за мінусом прибуткових. Вони включають продуктові та інші податки, об’єктом обкладання якими не є дохід.

Номінальний ВВП — ВВП, обчислений у поточних цінах.

Особистий дохід — дохід домашніх господарств, який охоплює їх первинні та вторинні доходи.

Післяподатковий дохід — особистий дохід домогосподарств за мінусом особистих податків.

Постійні ціни — фактичні ціни того року, що його беруть за базовий в разі обчислення макроекономічної динаміки.

Поточні ціни — фактичні ціни того року, який є предметом обліку або аналізу.

Продуктові (непрямі) податки — податки на товари та послуги, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни виробника (податок на додану вартість, акцизний збір, мито тощо).

Проміжна продукція — частина валового випуску, яка використовується для виробництва товарів та послуг і прибирає форму матеріальних витрат на виробництво.

Рахунки СНР — двосторонні балансові таблиці, які відображають, з одного боку, ресурси, а з іншого — їх використання.

Реальний ВВП — ВВП, обчислений у постійних цінах.

Рента — дохід від надання прав за використання власності на матеріальні активи.

Система національних рахунків — система взаємопов’язаних статистичних показників, які відображають найважливіші аспекти економічної діяльності країни щодо виробництва і споживання продукції, розподілу і перерозподілу доходів та формування національного багатства.

Споживчі видатки — частина сукупних видатків, що їх здійснюють домогосподарства на купівлю споживчих товарів та послуг.

Субсидії — урядові платежі, що надаються окремим підприємствам і домогосподарствам, які виробляють або споживають певні товари та послуги.

Трансфертні платежі (трансферти) — урядові виплати домогосподарствам і підприємствам, замість яких не отримуються товари та послуги.

Чистий ВВП — ВВП за мінусом амортизації.

Чистий експорт — експорт мінус імпорт.

Чисті інвестиції — валові інвестиції за мінусом амортизації.

Чисті продуктові податки — продуктові податки за мінусом субсидій.

Чисті неприбуткові податки — неприбуткові податки за мінусом субсидій.

 

Ринок праці

Безробіття — стан ринку праці, коли пропозиція робочої сили перевищує попит.

Відставання ВВП (ВВП-розрив) — відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП, яке виникає внаслідок циклічного безробіття.

Депресія — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази падіння і створює передумови для пожвавлення виробництва.

Економічний (діловий цикл) — цикл розвитку економіки, в межах якого періоди піднесення виробництва чергуються з періодами його падіння.

Закон Оукена — відкрита А. Оукеном емпірична залежність, згідно з якою кожний відсоток циклічного безробіття викликає відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП на 2,5 відсотка.

Криза (падіння) — фаза економічного циклу, яка виникає внаслідок падіння сукупного попиту і супроводжується скороченням виробництва.

Неповна зайнятість — зайнятість в умовах перевищення фак-
тичного безробіття порівняно з природним безробіттям.

Піднесення (зростання) — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази пожвавлення і відображає збільшення виробництва порівняно з попереднім циклом.

Повна зайнятість — зайнятість в умовах природного безробіття і виробництва ВВП на потенційному рівні.

Пожвавлення — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази депресії і створює передумови для піднесення виробництва.

Потенційний ВВП — реальний ВВП в умовах повної зайнятості.

Природне безробіття — безробіття, яке є необхідною умовою для нормального розвитку ринку праці і складається із фрикційного та структурного безробіття.

Робоча сила — економічно активна частина населення, яка має здібності до праці і бажання працювати.

Структурне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок невідповідності між попитом і пропозицією на робочу силу за професією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками.

Фрикційне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок добровільної зміни місця праці.

Циклічне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок загального падіння виробництва і скорочення попиту на ринку праці.

 

Товарний ринок

Вертикальна ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка на короткостроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зростання сукупного попиту відображає лише зростання цін, тобто виникнення інфляції.

Висхідна ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка на короткостроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зростання сукупного попиту відображає одночасно зростання цін і реального ВВП у певному співвідношенні.

Горизонтальна ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка на короткостроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зростання сукупного попиту відображає незмінність цін і зростання лише реального ВВП.

Довгострокова крива сукупної пропозиції — крива, що відображає незалежність сукупної пропозиції від цін у довгостроковому періоді і прибирає вигляду вертикальної лінії, яка започатковується в точці потенційного ВВП.

Довгостроковий період — у макроекономіці період, протягом якого зарплата пристосовується до змін, викликаних сукупним попитом та сукупною пропозицією.

Ефект багатства — ціновий чинник сукупного попиту, який опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну реальної вартості фінансових активів з фіксованим номінальним доходом.

Ефект відсоткової ставки — ціновий чинник сукупного попиту, який опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну відсоткової ставки.

Ефект чистого експорту — ціновий чинник сукупного попиту, що опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну чистого експорту.

Закрита економіка — економіка країни, в якій відсутні експорт та імпорт товарів та послуг.

Кейнсіанська модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою між ціною і сукупною пропозицією існує пряма залежність, оскільки зарплата є негнучкою в короткостроковому періоді.

Класична модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою сукупна пропозиція не залежить від цін, оскільки зарплата і ціни є абсолютно гнучкими.

Короткостроковий період — у макроекономіці період, протягом якого зарплата є негнучкою і не змінюється при зміні сукупного попиту.

Короткострокова крива сукупної пропозиції — крива, яка відображає пряму залежність між ціною і сукупною пропозицією і прибирає вигляду додатньо похилої лінії.

Крива сукупного попиту — крива, яка відображає обернену залежність між ціною і сукупним попитом і має вигляд від’ємно похилої лінії.

Нецінові чинники — чинники, які впливають на сукупний попит і сукупну пропозицію за даних товарних цін і тому зміщують їх криві у відповідний бік.

Ресурсові ціни — ціни на матеріальні та трудові ресурси.

Сукупний попит — такий обсяг реального ВВП, який економіка має бажання закупити з метою задоволення своїх платоспроможних потреб.

Сукупна пропозиція — такий обсяг реального ВВП, який економіка пропонує для продажу з метою отримання прибутку.

Товарні ціни — ціни на кінцеві товари та послуги.

 

Грошовий ринок.

Альтернативна вартість зберігання грошей — дохід, що його втрачають власники портфеля фінансових активів через зберігання вартості в формі більш ліквідних активів порівняно з її зберіганням у формі менш ліквідних активів.

Банківські резерви — частина депозитних грошей, які комерційні банки зберігають у формі безвідсоткових вкладів у Нацбанку і в формі готівки у власній касі.

Відсотковий дохід — дохід, який нараховується за надання грошей у позичку.

Грошова маса — кількість номінальних грошей в обігу.

Грошова база — гроші високої ефективності, за зміни яких мультиплікативно змінюється грошова маса.

Грошові агрегати — окремі сукупності грошових активів, які різняться між собою рівнем ліквідності.

Грошовий мультиплікатор — коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грошова маса за зміни грошової бази на одиницю.

Депозитні гроші — грошові кошти, які залучаються банківською системою з метою їх використання для здійснення активних операцій.

Депозитний мультиплікатор — коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грошова маса за початкової зміни депозитних грошей на одиницю.

Ліквідність — здатність активів виступати як платіжний засіб або перетворюватися в цей засіб без втрати своєї номінальної вартості.

Політика дешевих грошей — монетарна політика, спрямована на зниження відсоткової ставки з метою стимулювання ділової активності.

Політика дорогих грошей — монетарна політика, спрямована на підвищення відсоткової ставки з метою стримання ділової активності.

Попит на гроші для угод — попит на гроші, що використовуються як платіжний засіб.

Попит на гроші як активи — попит на гроші, що використовуються як засіб збереження вартості.

Поточні рахунки (депозити) — безстрокові внески в ощадні установи.

Строкові депозити — внески в ощадні установи, які можуть вилучатися їх власниками у встановлений термін без втрати відсотків.

Швидкість обертання грошей — кількість разів витрачання грошової одиниці протягом року в процесі економічного кругообігу.

 

Інфляційний механізм.

Галопуюча інфляція — приріст цін, який вимірюється десятками або сотнями відсотків за рік.

Гіперінфляція — приріст цін, який вимірюється тисячами від-
сотків за рік.

Дефляція — зниження загального рівня цін.

Інфляція — загальний приріст цін в економіці.

Інфляція витрат — інфляція, яка викликається збільшенням середніх витрат на виробництво продукції.

Інфляція попиту — інфляція, яка викликається зростанням сукупного попиту.

Неочікувана інфляція — інфляція, яка є результатом неперед­бачених змін в економіці.

Очікувана інфляція — інфляція, яка є наслідком прогнозованих тенденцій в економіці та заходів, запланованих державою.

 

Помірна (повзуча) інфляція — приріст цін, який становить не більш як 10 % за рік.

Стагфляція — інфляція, що супроводжується падінням виробництва.