Опис існуючих засобів керування освітленням

Модернізація системи освітлення пташника

Вплив мікроклімату і освітленості на курей

Технологія промислового виробництва яєць в спеціалізованих господарствах будується з урахуванням таких основних принципів:

1. використання курей високопродуктивних яєчних кросів;

2. вирощування та утримання птиці в кліткових батареях, в безвіконних пташниках великої місткості, з оптимальним мікрокліматом і заданим світловим режимом;

3. комплексна механізація основних технологічних процесів вирощування та утримання птиці;

4. годівля птиці повнораціонними сухими комбікормами;

5. застосування комплексу ветеринарно-санітарних заходів, що забезпечують високу збереженість птиці;

6. рівномірне на протязі року виробництво продукції у відповідності з технологічним графіком, що передбачає раціональне використання усіх виробничих потужностей

Згідно другого основного принципу технології промислового виробництва яєць виходить наступне: потрібно забезпечити потрібне освітлення для курників для найбільшого виходу продукції. Для цього розглянемо як впливає освітлення на курей.

Перша згадка про застосування штучного освітлення в птахівництві датується початком вісімнадцятого століття. В 1803 році в Мадриді Франциско Диєсте опублікував книжку, в якій описував практику птахівницьких ферм того часу писав: «Необхідно, щоби охоронець порушував сон птиці і гнав їх до годівниць, біля яких було би світло, або горів факел, так що би птиці могла бачити корм. Протягом тижня кури по своїй волі привикнуть їсти в цей час і прибігати, як тільки побачать світло». Приведена цитата вказує, що на цьому етапі розвитку птахівництва роль штучного освітлення використовувалась примітивно, не більше як засіб збільшення світлового дня в короткі зимні дні. Наукова розробка цього питання починається трохи пізніше, в кінці дев’ятнадцятого століття.

Важливим етапом у вивченні впливу світла на статеву періодичність у курей виявились експерименти Роуена (Rowan W. M., 1925), які показали, що щорічний ритм розвитку обумовлений не температурним фактором, як це багатьом здавалось логічним, а сезонними змінами світлового режиму. Піддаючи курей з допомогою електричного освітлення дії видовженої світлової експозиції, автору вдалося визвати на початку зими, тобто на декілька місяців раніше звичайного терміну розмноження, розвиток статевих залоз, не зважаючи на те, що кури знаходились в умовах сильного холоду.

Узагальнюючи накопичений матеріал [9] приводиимо схему впливу світла на організм птахів. Світло для птахів являється сильним зовнішнім подразником. Дія світла здійснюється через зв’язаний з головним мозком орган зору – очей. В наш час доведено значення сітківки очей, як основного рецептора, приймаючого світлові фактори зовнішнього середовища, яка зв’язана з корою великих півкуль, підкірковими утвореннями і гіпофізом. Завдяки цим багато численним зв’язкам забезпечується виконання тяжких рефлекторних реакцій в результаті збудження сітківки світловими подразниками.

Вночі птахи нічого не бачать і тому нерухомі. В темноті інтенсивність обміну речовин у них знижується, температура тіла падає. Все це результат відсутності дії світла. В різні сезони року довжина дня різна. З нею пов’язані стан курей і їх поведінка.

Штучно подовжуючи або скорочуючи світловий день, можна впливати на статеве дозрівання, яйценосність, линьку. Це відкриття дозволило перейти в птахівництві до круглорічного виробленню яєць і добового молодняка, керувати процесами росту, дозрівання і зміни опір’я.

Опис існуючих засобів керування освітленням

Автоматичне керування освітленням у функції освітленості найбільш характерне для управління зовнішнім освітленням за допомогою фотореле. Принципова електрична схема керування освітленням у функції освітленості з використанням фотореле зображена на рисунку 3.2.1. В автоматичному режимі вона працює так. При недостатній природній освітленості опір фоторезистора R3 Великий і струм бази транзистора VT2 Малий. Обидва транзистори будуть закритими. Проміжне реле К Одержить живлення через коло, в яке ввімкнені резистор R1, Діод VD і резистори R2, R4. Реле К Замкне свій контакт в колі живлення котушки електромагнітного пускача KM. Пускач KM спрацює і ввімкне освітлення. Коли природне освітлення досягне заданого рівня, опір фоторезистора зменшиться, зросте струм емітера транзистора VT2, А отже, зросте потенціал на базі транзистора VT1. Транзистор VT1 Відкриється і зашунтує котушку проміжного реле К. Контакт проміжного реле К В колі живлення котушки електромагнітного пускача розімкнеться, що приведе до вимикання освітлення. В схемі передбачено ручне керування за допомогою перемикача SA (положення "Ручне керування"). [1]

Дія освітлення на живі організми різноманітна і по-перше визначається інтенсивністю, періодичністю і спектром. Але прийнято рахувати, що найбільшу дію на біологічні процеси життєдіяльності організму тварин і птиці має періодичність тобто зміна тривалості світлого періоду доби і частота зміни темного та світлого періоду. Найбільш чутливими до даного фактора є птахи, де зміна періодичності дії видимого опромінення дозволяє керувати яйценосністю і підвищувати продуктивність м’ясного напрямку виробництва. Сучасна наука рекомендує чітко слідкувати за тривалістю світлого періоду доби, та імітувати світанок та сутінки. Автоматичне керування режимами роботи освітлення забезпечує чітке дотримання вказаних вимог

Рис. 3.1. Принципова електрична схема керування освітленням У функції освітленості.

У пташниках з природним та штучним освітленням доступ природного світла обмежений. Освітленість у більшості випадків не перевищує 1% від зовнішньої і різко зменшується до центра приміщення. Разом з тим у світлий час доби на площадках, що примикають до стін з вікнами, рівень природної освітленості може бути цілком достатнім. У подібних приміщеннях повинна бути передбачена можливість відключення рядів світильників, найближчих до світлових прорізів. Керування освітленням у даних випадках може здійснюватися автоматично з використанням фотореле. В пташниках без вікон необхідне чітке дотримання світлового режиму з забезпеченням необхідної періодичності та тривалості світлого періоду, рівня освітленості, імітації "світанку" і "сутінок".

Для автоматичного керування освітленням у закритих пташниках для забезпечення необхідної періодичності і зміни тривалості світлового дня використовують різноманітні програмні пристрої, наприклад "УПУС", "ПРУС". Принцип дії даних пристроїв побудований на основі годинникового механізму з підзаводом від мікродвигуна. Пристрій "ПРУС-1" має барабан з вирізом (рис. 3.2.), профіль якого визначає програму роботи освітлювальної установки на весь період вирощування курчат (150 днів) або утримання курок-несучок (400 днів). Барабан приводиться в дію годинниковим механізмом і автоматичним підзаведенням пружини від електродвигуна.

Освітлювальні лампи поділяють на дві групи, які вмикаються електромагнітними пускачами КМ1 І КМ2. Коли спеціальний пристрій, що діє на мікроперемикачі 5, ковзає по поверхні барабана, то контакти останніх замкнені і освітлення ввімкнене. Якщо пристрій знаходиться над вирізом, то контакти мікроперемикачів розімкнуться і почергово з витримкою часу 2...5 хв. вимкнеться освітлення. Вмикаються контакти мікроперемикачами у зворотній послідовності, що забезпечує створення штучних "світанку" та "сутінок". [7]

Рис. 3.2.-3.3: Прилад програмного керування освітленням ПРУС-1: а – будова; б – принципова електрична схема; 1 – годинниковий механізм з мікродвигуном; 2 – програмний барабан; 3 – рукоятка гвинта; 4 – гвинт; 5 – мікроперемикачі; 6 – гайка з плитою; 7 – шестірні; 8 – корпус; 9 – важіль для встановлення незмінної програми; 10 – добова шкала.

Для плавного регулювання інтенсивності електроосвітлення з метою імітації "світанку" та "сутінок" застосовують тиристорні регулятори напруги. Принципова електрична схема автоматичного пристрою "ТИРОС-1" зображена на рисунку 3.2.4. Напруга на освітлювальні прилади надходить з мережі через блок 1, у якому відбувається його комутація тиристорами VS1 і VS2. Блок 2 Забезпечує живлення ланцюгів керування і сигналізації HL1, HL2 І HL3, що показує наявність напруги і положення перемикачів SA2 і SA3. Блок 3 створює витримки часу зниження інтенсивності освітлення, що задаються резисторами R4, R5 і перемикачами SA2 і SA3, встановленими в блоці 3. Пристрій "ТИРОС-1" застосовується на додаток до пристроїв автоматичного керування тривалістю світлового дня.

Сучасні пристрої автоматичного керування освітленням у пташниках поєднують в собі мікропроцесорні програматори періодичності та тривалості світлового режиму, тиристорні регулятори освітленості з функцією "світанок – сутінки" та вбудовану систему захисту освітлювальної установки. [7]

Рис. 3.4. Принципова електрична схема пристрою "ТИРОС-1"