Природні умови району розташування об’єкта

Територія даного об’єкта знаходиться в західній частині м. Луцька. Луцьк знаходиться у зоні помірно-континентального клімату, з м'якою зимою і теплим літом. Середньорічна температура повітря становить 7,4°С, найнижча вона у січні (- 4,9°С), найвища – в липні (+18,0°С). Тривалість періоду із середньодобовими температурами від +5 до +15°С становить 100-110 днів. Важливо зазначити часті весняні й осінні заморозки. Період без заморозків на поверхні ґрунту продовжується 135-140 днів.

В останні 100–120 років температура повітря в Луцьку, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °С. Більшим, у цілому, є підвищення температури в першу половину року.

У середньому за рік у Луцьку випадає 560 мм атмосферних опадів, найменше – у березні, найбільше – в липні. У середньому за рік у місті спостерігається 148 днів з опадами; найменше їх (10) у серпні, найбільше (16) – у грудні. Щороку в Луцьку утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна.

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 78 %, найменша вона у травні (64 %), найбільша – у грудні (89 %). Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша – в грудні. Найбільшу повторюваність у місті мають вітри із заходу, найменшу – з північного сходу. Найбільша швидкість вітру – у листопаді, найменша – влітку. У січні вона в середньому становить 4,1 м/с, у липні – 2,8 м/с. Спостереження за погодою веде метеостанція в Луцьку [6].

Рельєф території на якій розташований об’єкт є рівнинним. Гідрографічна мережа міста належить до басейну річки Стир. Річкова сітка добре розвинена. Глибина залягання ґрунтових вод коливається в межах від 0,5 -3,5 м.

На території Луцького району найбільшу площу займають дерново-підзолисті піщані ґрунти. Глинисто-піщані, суглинисті, рівною мірою оглеєні та опідзолені, а також торфово-болотні ґрунти і торфовища орієнтовно рівномірно поширені на території району.

Інвентаризація насаджень

Одним із найбільш цінних компонентів садово-паркових об’єктів є рослинність. Обстеження, визначення таксаційних показників, санітарного стану, декоративних якостей рослинних угруповань є важливим критерієм для ландшафтної оцінки території об’єкту.

Обстеження насаджень починали із загального огляду рослинних угруповань. На кожній ділянці вказали місцезнаходження, найменування рослинного угруповання (солітер, група, масив та ін.), таксаційні показники (загальні розміри, приблизний вік, крону). Також зазначили санітарний стан декоративних елементів рослинних угруповань. Дані щодо характеристики угруповань та кожної рослини зокрема занесли в інвентаризаційну відомість (Додаток Б).

Інвентаризацію рослин проводили методом подеревної фіксації кожного виду у рослинних угрупованнях. В результаті інвентаризації було встановлено, що на території присутні хвойні дерева і чагарники, асортиментом в 10 різних видів. Їх асортимент і кількість одиниць наведено у таблиці 1.

Таблиця 1. Асортиментна відомість порід (існуюча) за інвентаризацією

Крім хвойних дерев і кущів на території також присутні багаторічники, а саме: очиток видний – 3шт., алісум скельний – 25шт., ясколка повстяна – 9шт., флокс шиловидний – 18шт., молодило – 50шт.

В загальному дерева та чагарники знаходяться в доброму та задовільному стані. Дорослі дерева ялини колючої та туї західної колоновидної своєю висотою закривають архітектуру будівлі. Деякі екземпляри уже втратили, а інші частково втрачають свої декоративні властивості.

На сьогоднішній час асортимент порід дуже різноманітний і дозволяє підібрати такі породи, які більш виразно будуть підкреслювати даний об’єкт, а також декоративність яких зберігається тривалий період, не втрачаючи своїх форм.

Зеленці вирізняються великим різноманіттям видів і форм. Рослини на даний час досягли періоду найвищої декоративності. Проте у зв’язку з відсутністю належного догляду по їх утриманню та експлуатації, вони є дуже загущеними, виходять за відведені їм межі, а також пригнічують ріст один одного.