Тема 1. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

 

 

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

для студентів освітньо-кваліфікаційного

рівня “Бакалавр” НАКККІМ

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри

суспільних наук

Протокол № 8

від 24 березня 2011 р.

КИЇВ – 2011

 

 

Укладач

 

Рибалко В.С., кандидат історичних наук, доцент

 

 

Рецензент

 

Путро О.І., доктор історичних наук, професор

Релігієзнавство: навчально-методичний комплекс для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” НАКККІМ / уклад. В.С. Рибалко. – К.: НАКККІМ, 2011. – 48 с.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Протягом століть філософи намагалися знайти раціональні пояснення причин виникнення релігійної свідомості. За цей час склалася спеціальна галузь знання – релігієзнавство як відносно самостійна галузь філософського знання. Релігієзнавство існує з ХІХ ст., хоча окремі елементи релігієзнавчого знання накопичувались протягом століть. Для України наука про релігію є відносно новою дисципліною, яка висвітлює безліч проблем, пов’язаних із пошуками шляхів урегулювання міжцерковних відносин, подолання гострих міжконфесійних конфліктів на основі конституційних положень про правове регулювання діяльності релігійних організацій. Правильне орієнтування у сфері релігійно-церковних питань – необхідна умова гуманітарної підготовки фахівця будь-якої галузі.

Мета вивчення дисципліни“Релігієзнавство”: формування у студентів всебічних і усвідомлених знань про релігію як світоглядний, культурний, соціальний та історичний феномен. Студенти мають осми-слити значення релігії у світовому й культурному просторі, закономір-ності релігійного процесу та вплив його на формування цивілізованого суспільства взагалі й людську особистість зокрема, вдосконалити духовну культуру.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

– історію світових і національних релігій;

– умови та причини виникнення світових та національних релігій, новітніх релігійних течій;

– першоджерела віровчень світових і національних релігій.

Студенти повинні вміти:

– визначити своєрідність і спільність релігій;

– розкрити причини поліконфесійності України;

– обґрунтувати власну світоглядну позицію;

– застосувати набуті знання при аналізі культурних і релігійних проблем сьогодення та в професійній діяльності.

Вивчення дисципліни передбачено в обсязі 54 годин, у тому числі: 12 годин – лекційних занять, 6 годин – семінарських, 36 годин –самостійної роботи студентів і завершується заліком.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

для студентів денної та заочної форм навчання

 

№ з\п	Назва теми	Кількість годин	Форма контролю
Денна	Заочна
Усього	У тому числі:	Усього	У тому числі:
лекції	семінари	СРС	лекції	семінари
	Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання								Опитування
	Основні форми первісних вірувань								Тестування
	Релігія держав Стародавнього світу								Тестування
	Національні релігії народів світу								Тестування
	Буддизм – світова релігія								Тестування
	Іслам: історія та сучасність								Тестування
	Християнство – одна з найпоширеніших світових релігій								Тестування
	Основні напрями християнства								Тестування
	Неорелігійні рухи та вчення								Опитування
	Релігія та церква в історії України								Опитування
	Конституційні гарантії та правове регулювання сво-боди совісті в Україні								Опитування
	Усього								Залік

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання

Релігієзнавство як гуманітарна галузь науки, яка досліджує суспільно-історичну природу релігії, механізм її соціальних зв’язків з політичними, економічними, духовними системами суспільства, особ-ливості їх впливу на віруючих. Методи релігієзнавства в дослідженні релігій – діалектичний, феноменологічний і герменевтичний. Базові принципи пізнання релігії: принцип об’єктивності, принцип історизму і принцип толерантності.

Релігієзнавство як наука, що охоплює комплекс наукових дисциплін: філософію релігії, історію релігії, феноменологію релігії тощо.

Релігія як особлива форма пізнання людиною себе самої й навко-лишнього світу. Функції релігії: світоглядна, ілюзорно-компен-саторна, комунікативна, регулятивна, культурологічна й легітимна.

Релігія як підгрунтя виникнення мистецтва, моралі, філософії. Необ-хідність шанобливого ставлення до релігійних вірувань як до свого духовного коріння – одна з необхідних умов виживання суспільства