Яйце – світовий космогонічний символ

ож — символ сонця. Майже в усіх куточках планети яйце вва­ жалося джерелом життя й початку світу. У міфах різних наро­ дів зі світового яйця виникає всесвіт, або якась світотворча сила, втілена в божество, або міфічні першопредки. А з верх­ ньої та нижньої половин яйця постають небо і земля. Зі світового яйця з'являється всесвіт у давньофінському епосі "Калевала". Культурний герой карело-фінської міфології Вяйня- мейнен — мудрий дід, чарівник і шаман, перебував колись у пер­ вісному океані. А потім на його коліні, що стирчало з води, птаха знесла яйце, з якого чарівник заклинаннями створив світ. Космос (світовий порядок), оспіваний Гомером, має форму яйця, трохи сплюснутого на полюсах і розділеного площиною зем­ лі на дві півкулі: верхню — небо, що межує з Олімпом, де живуть боги, й нижню — тартар, де скніють повалені олімпійцями старші боги-титани, на чолі з Кроносом. Один із варіантів космічного яйця бачимо в образі тибетсько­ го Дунгі Гонгма — джерела виникнення всесвіту, першолюдини, культурного героя та божеств. За версією міфу з місцевості Парі, від сирості й вітру виникли п'ять яєць: темно-червоне із сардонік­ су, червоне з міді, блакитне з бірюзи, жовте із золота, біле зі сріб­ ла. Із цих п'яти яєць постали п'ять елементів: вітер, вогонь, земля, вода, повітря. А із суті цих елементів постало одне велике яйце. Із його зовнішньої шкаралупи з'явилися лха (божества) — білі скелі, із внутрішніх вод — "біле первородне озеро", яке оточувало жов­ ток. Із жовтка вийшло вісімнадцять яєць, із яких з'явилося яйце, що породило першолюдину. Індуїсти вважають творцем світу Брахму. Він у золотому яйці, у вигляді золотого зародка, плавав упродовж року посеред первісного океану. Силою думки творець розсунув яйце на дві половинки, з од­ нієї створив землю, з іншої — небо. Між ними виник повітряний простір. Таким чином всесвіт був відділений від первісного океану — безкінечності "Асат". Згодом з'явилися п'ять елементів: вода, во­ гонь, земля, повітря, вітер. А вже потім — божества й люди. За одним із єгипетських міфів, бог сонця Ра з'явився з яйця, яке зніс на пагорбі птах, що мав назву "великий Гоготун". За міфами народу чинів (М'янма), священний ворон Ашун зніс і висидів яйце, з якого вийшли їхні предки. А ще чини віри- Яйце 29 ли, що сонце залишило на па­ горбі Вебула яйце. Одна там­ тешня жінка знайшла його й поклала до горщика, який по­ ставила біля вогнища в хаті. З того яйця вийшов хлопчик, який став предком племені яхао. У міфології мионгів (В'єтнам), прамати людського роду За Зен породила два яйця, з яких вийшло по синові. Сини поодружувалися з небесними феями, які породили демонів і двох птахів: Туша і Тота. Оті Тунг і Тот знесли велетенське яйце, яке з одного боку було круглим, а з іншого — квадрат­ ним. Вони довго його висиджу­ вали, і все марно. Тоді За Зен Моти в створеии я світ у птахами. прислала на підмогу птахів тао- Зображення на писанці чао, й незабаром із чудесного яйця вийшли предки мионгів та сусідніх із ними народів. Світ давно "мучить" загадка: що з'явилося на світ першим: курка чи яйце? Однак, згідно з міфами різних народів, перше яй­ це з'явилося взагалі без курки, адже воно вже існувало до створен­ ня світу, й саме з нього той світ постав. Проте один із міфів опо­ відає, що яйце все ж таки знесла курка. Казка про Курочку-Рябу — відгомін такого міфу. У пісенному обрядовому фольклорі зустрі­ чається мотив "висиджування" з яєць хлопців і дівчат, які потім паруються. Ось як у цій веснянці: Сиділа квочка коло кілочка, (Приспів: Ой то-то мати, коло кілочка). Висиділа вона п'ятеро дітей. Одно дитятко — то Семененько, Друге дитятко — то Свириденько, Третє дитятко — то Федоренько, Четверте дитятко — то Іваненько, П'яте дитятко — то Кириленько. Сиділа квочка коло кілочка, Висиділа вона п'ятеро дітей. ЗО 100 ОБРАЗІВ УКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ Одно дитятко — то Настюненька, Друге дитятко — то Явдошенька, Третє дитятко — то Віруненька, Четверте дитятко — то Мартуненька, П'яте дитятко — то Даруненька. А Настуненька для Семенонька, А Явдошенька для Свириденька, А Вірунька для Федоренька, А Мартуненька для Іваненька, А Даруненька для Кириленька. У білоруській волочильній (весняній) пісні пава зносить три яєчка й виводить із них трьох синів. В українській весільній — лас­ тівка у гнізді на верхівці терема виводить "діток-одноліток" — мо­ лодого й молоду. Яйце в багатьох фольклорних текстах — дуже важливий і цін­ ний дарунок. У казці "Яйце-райце" орел на знак вдячності чолові­ кові, який його врятував, робить так, щоб перната рідня подарува­ ла тому чарівне яйце. Птах навчив казкового героя, аби він не брав нічого, що йому пропонуватимуть, — тільки яйце-райце. В іншій білоруській волочильній пісні курочка ряба нанесла бабусі повен кошик яєць. Бабуся наділила ними всіх онуків, а сироті замість яй­ ця пропонує які завгодно дарунки (щасливу долю, дорогу шубу, во­ ла, коні тощо), але сирота хоче тільки червоного яєчка. Повний рік є завершеним колом, що має початок і кінець, і несе в собі ідею цілісності й циклічності: рік народжується й по­ мирає, щоб відродитися. Отож у загадці його зображено як яйце: "Летів птах на дванадцяти ногах та одне яйце зніс". В іншій загадці — "Дуб-дуб довговік, на ньому дванадцять гіл- лів, на кожній по чотири гнізда, в кожному — по сім яєць, шість простих, а сьоме — червоненьке" у вигляді яєць показані дні тиж­ ня. Сьомий день тижня — неділя — це червоненьке яєчко, символ воскресіння, на честь якого шанується неділя. Особливе значення має яйце на Великдень. Червона крашан­ ка — ознака радості, символ воскресіння. У великодню суботу (або в четвер) фарбують крашанки. Основний колір крашанок — черво­ ний, він символізує пролиту за людей кров воскреслого Спасителя й радість життя. Темно-червоний колір готують із відвару цибулин­ ня. З кори дикої яблуні отримують жовту барву; з молодого бере­ зового листя — салатову; з шишечок вільхи — брунатну. У воду для фарбування крашанок додають потроху свяченої води — хрещен- Яйце 31 ської, сгрітенської і благовіщенської. Зазвичай крашанок готують тринадцять — на згадку про Христа і його дванадцятьох апостолів. Крашанками обмінюються зі знайомими, їх дають родичам, сусі­ дам, тим, хто прийшов привітати, носять у гості, роздають жебра­ кам. Також передають померлим, кладучи на могили. Шкаралупки з крашанок пускають на воду, щоб пливли "до рахманів" і вказа­ ли їм, що час святкувати Рахманський Великдень. Із крашанками є багато ігор; навбитки, міньки навпомацки, скочування з горбоч­ ка, вгадування з шапками тощо. Писанки — символ весняного вос­ кресіння. Дівчата дарували писанку коханим, умивалися з посуди­ ни, куди занурювали писанки, — щоб бути гарними. Яйця використовували у хліборобських обрядах, адже вірили в їхню здатність викликати воскресіння землі, пробудження сил про­ ростання і зростання. Так, у день св. Юрія крашанки качали по по­ лю й закопували там. Як свідчать науковці, качання по засіяному по­ лю або закопування в землю крашанок (що, як відомо, символізують зародження нового життя) мало пробудити плодотворну силу землі. У скотарів символічні дії з яйцем забезпечували плодючість ху­ доби. Пам'ятаєте казку "Яйце-райце"? Там із розбитого яйця ви­ йшли на білий світ сотні корів. У яйці, згідно з повір'ями, міститься життєва сила змія або Ко­ щія (Костія) Безсмертного. Російські вчені реконструювали міф про світове яйце на основі казок свого народу. Яйце перебуває у володіннях змія, який символізує первісний хаос та підземне цар­ ство. Поки він живий, він не дає "вилупитися" й розгорнутися си­ лам майбутнього всесвіту, які ще в зародку містяться в яйці. З'яв­ ляється змієборець, він перемагає змія і визволяє всесвіт. Життєві сили космосу відновлюються. За багатьма легендами, яйце висиджує змій. Або ж змій сам ви­ ходить із яйця. Так, вважалося, що з яйця, знесеного півнем, може вилупитися крилатий змій. За віруваннями давніх литовців, летю­ чого вогненного духа-змія Айтвараса можна вивести з яйця семи­ літнього півня. Міфічний змій Василіск, який міг убивати не тіль­ ки отрутою, а й поглядом та диханням, від якого сохла трава і тріскалися скелі, з'являвся з яйця, яке зніс півень, а висиділа жаба. За повір'ями, із яйця-зноска можна вивести домовика. А про зв'язок яйця з богом потойбіччя свідчать уявлення, згідно з якими воно допомагало при гасінні пожеж і шуканні скарбів. Українські легенди й казки зберегли уявлення про зароджен­ ня в яйці будь-яких різновидів життя: обожнюваних природних 32 100 ОБРАЗІВ УКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ стихій (сонця, вітру), надприродних істот (домовика, крилатого змія), людей. Казка розповідає: "Був чоловік такий, що не мав ді­ тей. Ішов він якось дуже вдосвіта й найшов яєчко в корчі. Узяв те яєчко, поклав у пазуху та й так втішався ним, як не знати чим... Поклав те яєчко на піч і все про нього думає. Прийшла ніч. Не спить він, аж дивиться, а те яєчко розкривається, а звідти вихо­ дить такий хлопчик маленький і такий гарний, що чудо, та й ка­ же: "Чоловіче, не бійся мене, а будь мені за тата. Я називаюсь Красносвітом". В іншій казці розповідається, як у нагороду за добре серце Бог дарує бездітному чоловікові синів: "Отже, зроби так, — загадує йому янгол. — Як вернешся сьогодні додому, не їж і не пий, і не говори нічого з жінкою, а бери решето та йди по селу яєць проси­ ти. В кожній хаті проси тільки одно яєчко". Пішов дід по селу... Не відповідав на запитання, ні на сміх, а як де, то й на лайку і, як вернувся додому, мав у решеті сто одне яйце... Поставив дід реше­ то з яйцями на печі, сам ліг коло нього. А як стало розвиднятись, дивляться, а з кожного яйця хлопчик вилупився". Ця казка нази­ вається "Зноско", бо сто перше яєчко хтось дав дідові малесеньке — яйце-зносок (тобто останнє, знесене куркою, яка вже перестає нестися). З нього і хлопчик вилупився маленький, щупленький. "А як хрестили хлопців, то всім імен вистачило; тільки найменшого не знали, як назвати, то так Зноском і охрестили". Насправді ж він, як це буває в казках, виявився найкмітливішим і найщасливішим.