Внизу (унизу) - в (у) низу

Внизу (унизу), присл. У нижній ча­стині; нижче чогось. Глибоко внизу під плесом біснувалась вода (М.Стельмах); Унизу на долині сонце з вітром гралося (Панас Мирний).

В (у) низу, ім. з прийм.

ВНИКАТИ - УНИКАТИ

Вникати (в що). Намагатися зрозу­міти суть чогось, розібратися в чо­мусь. — Якість їх роботи визначаєть­ся насамперед якістю нашої продукції. А остання у великій мірі залежить від того, як глибоко вникаєте ви у свої обов'язки (Ю.Шовкопляс); Про його [Шевченка] поетику, його науку мис­тецтва знаємо дуже мало, бо так ма­ло мали часу — через постійну загрозу національного зникнення — вникати в секрети шевченківської поетичної творчості (Р.Іваничук).

Уникати (кого, чого і що робити). Намагатися не спілкуватися з кимсь, цуратися когось, не бажати чогось, рятуватися від чогось тощо. Я намага­вся уникати особистих зустрічей з нею (О.Гуреїв); [Андрій:] Ви все якось уни­каєте розмовляти про те, що мене найбільш хвилює (3.Мороз); Скіфи на конях та возах легко уникали зустрічі з персами (В.Земляк).

ВНУТРІШНЬО..., рідше ВНУТ-РІ... Перші частини складних слів, Що відповідають слову внутрішній; пишуться разом: внутрішньогалузевий, внутрішньополітичний, внутрішньовен-ний, внутрішньочерепний, внутрішньо­ядерний.

вовна див. шерсть.

ВОДІЙ - ШОФЕР

Водій, -я, ор. -єм. Той, хто веде ма­шину (автомобіль, трактор тощо), ке­рує нею.

Шофер, -а. Водій автомобіля.

ВОДНИЙ - ВОДЯНИЙ - ВОДЯ­ВИЙ, водяний - водянистий

Водний. Який стосується води, а також використання її з певною ме­тою. Вж. зі сл.: басейн, б'єф, голод, об­мін, простір, режим, ресурс, розчин, рубіж, спорт, технікум, транспорт, шлях, артерія, гладінь, глибина, енер­гія, ерозія, криниця, перепона, поверх­ня, потреба, проблема, процедура, станція, стихія, дзеркало, свято.

Водяний. 1. Який стосується води, пов'язаний з водою. Вж. зі сл.: ван­таж, знак (на папері), трамвай, еро­зія, сила, стихія, фарба, очі.

2. Який складається з води. Вж. зі сл.: вал, гребінь, потік, простір, пухир, смерч, стовп, шлях, дорога, воронка, гладінь, гора, крапля, мозоля, пара, піна, поверхня, повінь, подушка, пусте­ля, рівнина, хвиля, хмара, яма, дзерка­ло, озеро, плесо, бризки.

3. Якмй живе або росте в воді чи на її поверхні. Вж. зі сл.: бугай (птах), павук, щур, змія, курочка, тварина, гіацинт, горіх, каштан, мак, перець, кропива, кропивка, лілія, настурція, папороть, трава, зілля, квіти, півники.

4. Який діє за допомогою води. Вж. зі сл.: годинник, двигун, млин, тур­біна, колесо, зрошування, опалення, охолодження.

Водявий, водяний. Який містить у собі багато води; безбарвний: водявий (водяний) виноград, водява (водяна) картопля, водяві (водяні) очі.

Водянистий. 1. Те саме, що водя­вий: водяниста крига, водянисті пля­ми, водянисті очі, водянисті літери.

вод

2. зрідка. Багатий на воду: водянис­та річка.

ВОДНО - В ОДНО

Водно, присл. розм. В єдине ціле, докупи; одностайно, разом. Його ди­хання водно зливалось із диханням гір (М.Коцюбинський); Як двом кінцям цієї шаблі не з'єднатися водно, так і нам, товариші, більше не бачитись на сьому світі (О.Довженко); Нас віта­ють гармати І регочуться з нами вод­но (О.Олесь).

В одно, числ. з прийм. В одно щастя всім не вкачаться (прислів'я); В одно вухо впускала, а в друге випускала (Марко Вовчок).

ВОДНОЧАС, присл. У той самий час; одночасно; разом з тим. Любим-ський радів і водночас тривожився (Р.Іваничук); Буть агрономом і пое­том, їй-богу, можна водночас (М.Риль­ський).

ВОДОГРАЙ, -ю, ор. -єм. Фонтан, а також переносно. Великий панський сад. Посередині водограй, коло його квітник (Б. Гр і н ч є н ко); Обійду усі гро -ти й альтанки, 3 водограю нап 'юся во­ди. Розумію, чому уманчанки На поба­чення ходять сюди (В.Симоненко); Над Стамбулом забили в небо барвисті водограї ракет (З.Тулуб).

ВОДОМІР - ВОДОВИМІРЮ­ВАЧ

Водомір, -а. 1. Прилад для вимірю­вання витрати води.

2. Жердина для вимірювання рівня води.

Водовимірювач, -а, ор. -ем. Прилад для вимірювання швидкості течії та витрати води.

водяний — водявий — водянистий див. водний.

воєнний див. військовий.

воїн див. вояк.

воїнський див. військовий.

ВОКАЛІЗ - ВОКАЛІЗМ

Вокаліз, -у. Вправа або твір для го­лосу, що виконується без слів.

Вокалізм, -у. Система голосних звуків певної мови.

воліти див. веліти.

ВОЛОХ - ВОЛОФ

Волох, -а. Представник середньо­вічного населення Придунайських князівств і Трансільванії, з яких піз­ніше сформувалися румунська і мол­довська нації.

Волбф, -у. Народ у Сенегалі; мова цього народу.

волошки див. васильки.

ВбЛЬТА¹. 1. Напівпрозора бавов­няна тканина.

2. Мастило для електродвигунів.

ВбЛЬТА². Засіб позначення в но­тах кінцевих зворотів.

ВОЛЬТМЕТР - ВОЛЬТАМЕТР

Вольтметр, -а. Прилад для вимірю­вання напруги між двома точками електричного кола.

Вольтаметр, -а. Прилад для ви­мірювання кількості електрики за хімічною дією струму.

ВОЛЬФРАМАТ - ВОЛЬФРАМІТ

Вольфрамат, -у. Сіль вольфрамової кислоти (зустрічається у вигляді міне­ралів шеєліту, вольфраміту тощо).

Вольфраміт, -у. Мінерал класу во­льфраматів і молібдатів; руда вольф­раму.

волюта див. валюта.

ВОРОНА - ВОРОН - ҐАВА -ГАЛКА

Ворона, р. мн. -он. Хижий птах із чорним або сірим пір'ям, що живе на деревах поблизу населених пунктів, а

ВПЕ

також переносно. Якщо в день святого Юрія сховається в житі ворона, то буде врожайне літо (О.Воропай).

Ворон, -а. Великий хижий птах із блискучим чорно-синім пір'ям, що живе якомога далі від осель, переваж­но в лісі.

Ґава. Те саме, що ворона. — Зби­раю новини сумлінно, щоб була з того якась користь, а не так, аби подиви­тись, ґав половити (М.Лазорський).

Галка. Птах родини воронових з чорним пір'ям, блискучим на спині.