VIII. Антична колонізація Північного Причорномор’я

 

421. Назвіть причини грецької колонізації Північного Причорномор’я:

1. нестача земель, торговельні інтереси, пошук джерел сировини, політична еміграція

2. завойовницькі походи

3. політичні інтереси Греції

4. економічна криза давньогрецької держави

 

422. Вихідці з якого малоазійського міста заснували найбільшу кількість колоній на узбережжі Чорного моря:

1. Ефеста

2. Гераклеї Понтійської

3. Мілета

4. Афін

 

423. Яким часом датується поява перших грецьких поселень на узбережжі Чорного моря:

1. ІХ ст. до н.е.

2. сер. VII ст. до н.е.

3. кін. VI ст. до н.е.

4. V ст. до н.е.

 

424. Назвіть перших дослідників античних міст Північного Причорномор’я:

1. В. Гайдукевич, В. Блавацький, С. Крижицький

2. П. Сумароков, П. Паллас, Г. Келер

3. Е. Соломонник, В. Кадєєв, В. Зубар

4. С. Охотников, А. Островерхов, О. Добровський

 

425. Місто Ольвія знаходиться біля:

1. м. Білгород-Дністровський Одеської обл.

2. с Роксолани Одеської обл.

3. с. Парутино Миколаївської обл.

4. м. Одеса Одеської обл.

 

426. Античне місто Херсонес було засноване:

1. 622-621 рр. до н.е.

2. 522-521 рр. до н.е.

3. 422-421 рр. до н.е.

4. 322-321 рр. до н.е.

 

427. Хто був покровителем Херсонесу:

1. Артеміда

2. Афродіта

3. Гермес

4. Афіна

 

428. В середині VI-V ст. до н. ери в Ольвії з’являються литі грошові знаки у вигляді:

1. орла

2. бика

3. дельфінів

4. лева

 

429. Центр Боспорської держави – Пантікапей розпочав карбування монет наприкінці:

1. V ст. до н.е.

2. VI ст. до н.е.

3. Х ст. до н.е.

4. VII ст. до н.е.

 

430. У якому столітті в Ольвії карбували мідні монети скіфського царя Скілура:

1. ІІІ ст. до н.е.

2. ІІ ст. до н.е.

3. V ст. до н.е.

4. IV ст. до н.е.

 

431. Вихідці з Гераклеї Понтійської заснували:

1. Ольвію

2. Херсонес

3. Танаїс

4. Пантікапей

 

432. Яке місто було центром Боспорської держави:

1. Ольвія

2. Пантікапей

3. Німфей

4. Херсонес

 

433. У якому столітті карбування монет у Боспорі припиняється:

1. ІІІ ст. н.е.

2. ІІ ст. н.е.

3. IV ст. н.е.

4. V ст. н.е.

 

434. Що означає термін «хора»:

1. центральна частина міста

2. сільськогосподарська округа

3. могильник

4. культовий центр

 

435. Що означає термін «некрополь»:

1. центральна частина міста

2. сільськогосподарська округа

3. могильник

4. культовий центр

 

436. Культ Діоніса-Вакха, покровителя виноградарства, був яскраво представлений:

1. в Нікосії

2. в Херсонесі

3. в Ольвії

4. в Тірі

 

437. Яким часом датується колонізація Північного Причорномор’я:

1. ІХ-ІІ ст. до н. е.

2. VII-V ст. до н. е.

3. VIII-ІІІ ст. до н. е.

4. VII-VI ст. до н. е.

 

438. У якому столітті розпочалися археологічні розкопки Боспору та античного Пантікапея:

1. у першій половині ХІХ ст.

2. у другій половині ХІХ ст.

3. в кінці ХVIII ст.

4. на початку ХХ ст.

 

439. Поселення Борисфеніда було засноване у:

1. 845-844 рр. до н. е.

2. 745-744 рр. до н. е.

3. 645-644 рр. до н. е.

4. 545-544 рр. до н. е.

 

440. У якому столітті було засноване місто Ольвія:

1. VII ст. до н.е.

2. IV ст. до н.е.

3. VI ст. до н.е.

4. V ст. до н.е.

 

441. Коли Ольвія потрапляє під протекторат скіфського царя Скілура:

1. у V ст. до н. е.

2. у ІІІ ст. до н. е.

3. у ІІ ст. до н. е.

4. у VI ст. до н. е.

 

442. Коли Тіра зазнала нападу гетів:

1. у середині І ст. до н. е.

2. в кінці І ст. до н. е.

3. на початку ІІ ст. до н. е.

4. у середині ІІІ ст. до н. е.

 

443. Залишки міста Ніконій виявлено:

1. на правому березі Дністра с. Роксолани Одеської обл.

2. на лівому березі Дністра біля с. Роксолани Одеської обл.

3. на правому березі Дніпра с. Роксолани Одеської обл.

4. на лівому березі Дніпра с. Роксолани Одеської обл.

 

444. Антична Керкінітіда знаходилася там де сьогодні розташоване місто:

1. Одеса

2. Сімферополь

3. Євпаторія

4. Севастополь

 

445. Яке місто було засновано у гирлі Дону у першій чверті ІІІ ст. до н. ери:

1. Фанагорія

2. Тірітака

3. Танаїс

4. Пантікапей

 

446. У якому столітті було засноване місто Феодосія:

1. V ст. до н.е.

2. VI ст. до н.е.

3. VII ст. до н.е.

4. Х ст. до н.е.

 

447. Головним містом Азіатського Боспору була:

1. Фанагорія

2. Кітей

3. Ілурат

4. Кіммерік

 

448. Однією з важливих архітектурних пам’яток Херсонесу був театр, збудований на рубежі:

1. III-IV ст. до н. е.

2. ІІІ-ІІ ст. до н. е.

3. ІІ-ІІІ ст. н. е.

4. V-VI ст. н. е.

 

449. У яких роках Боспор зазнав руйнівного вторгнення гунів.

1. у 70-х рр. IV ст. н. е.

2. у 90-х рр. V ст. н. е.

3. у 80-х рр. IІІ ст. н. е.

4. у 60-х рр. VІ ст. н. е.

 

450. Основою сільського господарства античних міст було:

1. розведення тварин

2. садівництво

3. рибальство

4. вирощування зернових культур і скотарство

 

451. Економічною основою античних міст-держав Північного Причорномор’я було:

1. завойовницькі походи

2. сільське господарство, торгівля, різні ремесла і промисли

3. торгівля рибою

4. виноградарство

 

452. Найбільш масовим у містах Північного Причорномор’я було виробництво:

1. керамічного посуду

2. грошей

3. скла

4. вина

 

453. У містах Північного Причорномор’я посуд виготовляли переважно:

1. із глини ліпним способом

2. із глини гончарним способом

3. із бронзи і срібла

4. із каменю

 

454. Хто з античних авторів написав історію Херсонесу:

1. Геродот

2. Страбон

3. Сіріск

4. Стратонік

 

455. Першими державними монетами Ольвії були:

1. мідні литі «асси»

2. срібні литі «асси»

3. бронзові «скілури»

4. срібні соліди

 

456. В містах Північного Причорномор’я залишки театру виявлені:

1. Ольвії

2. Пантікапеї

3. Тірі

4. Херсонесі

 

457. Найкраще збереглися мозаїчні твори ІІ ст. н.е. у таких містах Північного Причорномор’я:

1. Танаїсі

2. Тірі і Німфеї

3. Херсонесі та Ольвії

4. Пантікапеї

 

458. Основним предметом торгівлі населення Північного Причорномор’я було:

1. риба

2. зерно

3. виноград

4. сіль

 

459. Куди зерно з північно-понтійських міст поступало в результаті торговельних відносин:

1. у Подунав’я

2. Афіни, Мітілену, Родос

3. у середовище скіфських племен

4. у Північну Африку

 

460. Місто Німфей знаходиться:

1. біля мису Карабурун

2. біля міста Феодосія

3. біля гори Опук

4. на березі Таманської затоки

 

461. Які відомі грецькі населенні пункти виникли на берегах Дніпро-Бузького лиману:

1. міста Тіра і Ніконій

2. місто Пантікапей

3. Боспорська держава

4. Березанське поселення і місто Ольвія

 

462. Назва м. Ольвія перекладається:

1. міцна

2. щаслива

3. золота

4. могутня

 

463. У якому році утворено Ольвійський державний заповідник:

1. у 1952 р.

2. 1912 р.

3. 1926 р.

4. 1967 р.

 

464. Хто очолював постійно діючу Ольвійську експедицію у 1972-1994 рр.:

1. І.Т. Кругликова

2. С.Д. Крижацький

3. В.Ф. Гайдукевич

4. В.В. Крапівіна

 

465. Ольвійський некрополь виник у середині:

1. третій чверті VI ст. до н.е.

2. четвертій чверті VI ст. до н.е.

3. першій чверті VI ст. до н.е.

4. п’ятій чверті VI ст. до н.е.

 

466. Покійників в Ольвії хоронили за обрядом:

1. тілоспалення

2. біритуалізму

3. тілопокладення

4. часткової кремації

 

467. Що означає термін «теменос»:

1. культовий центр грецького міста

2. головна вулиця міста

3. могильник

4. сільськогосподарська округа

 

468. Наприкінці ІІ – початку ІІІ ст. н.е. Ольвія входить до складу:

1. готської держави Германаріха

2. гетської держави Буребісти

3. римської провінції Мезія

4. римської провінції Дакія

 

469. Назвіть грецькі поліси, які виникли у Нижньому Подністров’ї:

1. міста Тіра і Ніконій

2. місто Пантікапей

3. Боспорська держава

4. Березанське поселення та місто Ольвія

 

470. У IV ст. до н.е. влада Боспорської держави поширювалась:

1. на нижню течії Південного Бугу

2. на міста Дніпро-Бузького лиману

3. на поселення і міста нижньої течії Дністра

4. на Керченський і Таманський півострови, пониззя Кубані, дельти Дону і Східне Приазов’я

 

471. Біля якого сучасного міста знаходився античний Херсонес:

1. Білгород-Дністровський

2. Севастополь

3. Одеса

4. Керч

 

472. Основні володіння Херсонесу були розташовані на:

1. Таманському півострові і прилеглих до нього територіях

2. Керченському півострові і прилеглих до нього територіях

3. Дніпро-Бузькому лимані

4. на Гераклейському півострові і прилеглих до нього територіях

 

473. Біля якого сучасного міста знаходилася антична Тіра:

1. Білгород-Дністровський

2. Севастополь

3. Одеса

4. Керч

 

474. У якому столітті заснували античну Тіру:

1. наприкінці IV ст. до н.е.

2. наприкінці VI ст. до н.е.

3. на початку VI ст. до н.е.

4. на початку V ст. до н.е.

 

475. За топографією античне місто Тіра складалося з наступних частин:

1. верхньої, середньої і нижньої

2. двох верхній і одної нижньої

3. верхньої, терасної і нижньої

4. верхньої і нижньої

 

476. Скільки етапів дослідники виділяють у заселені греками Північного Причорномор’я:

1. чотири

2. три

3. два

4. один

 

477. Хто заснував місто Ніконій:

1. Гети

2. Іонійці

3. Елінійці

4. Скіфи

 

478. Коли було засноване античне місто Ніконій:

1. ост. третині VI ст. до н.е.

2. на початку VI ст. до н.е.

3. на початку IV ст. до н.е.

4. наприкінці VII ст. до н.е.

 

479. Населення м. Ніконій проживало у:

1. наземних сирцево-кам’яних і кам’яних будинках

2. напівземлянкових і наземних будинках стовпово-каркасної конструкції

3. землянках, які опалювалися вогнищами

4. наземних зрубних будинках

 

480. У якому столітті в містах Боспору мають місце перші ознаки християнства:

1. у ІІ ст. до н.е.

2. у І ст. н.е.

3. у кінці ІІІ ст. н.е.

4. на початку V ст. н.е.

 

IX. Ранні слов’яни (перша чверть І тис. н.е.)

 

481. На території України латенський час датується:

1. VIII–II ст. до н.е.

2. VI ст. до н.е. – кін. І ст. н.е.

3. ІІ ст. – V ст. н.е.

4. VI-X ст. н.е.

 

482. Епоха пізньоримського часу на території України розпочинається:

1. у І ст. до н.е.

2. у ІІ ст. н.е.

3. у ІІІ ст. н.е.

4. у ІV ст. н.е.

 

483. Яких Ви знаєте археологів-дослідників культур пізньоримського часу:

1. К. Гадачек, М. Смішко, Й. Винокур, В. Баран, Д. Козак

2. О. Черниш, В. Гладилін, П. Борисковський, С. Смирнов.

3. В. Даниленко, К. Черниш, Д. Телегін, І Шовкопляс.

4. Т. Пассек, С. Березанська, М. Пелещишин, Л. Крушельницька

 

484. Період першої чверті І тис. н.е. відзначається:

1. стабільністю етнокультурної ситуації

2. початками переселення великих груп людності на нові території

3. появою у степовій зоні України сарматських племен

4. колонізацією слов’янами Центральної і Східної Європи

 

485. Автори І – ІІ ст. н.е. називають слов’ян, що жили на території Південно-Східної Європи:

1. хорватами

2. венедами

3. гето-фракійцями

4. полянами

 

486. Про давніх східних слов’ян згадують у творах автори VI – VII ст. н.е.:

1. Прокопій Кесарійський, Йордан

2. Клавдій Птолемей, Корнелій Тацит

3. Геродот, Страбон

4. Діодор Сіцілійський, Псевдо-Маврикій

 

487. Під якими назвами згадуються ранні слов’яни у творі Йордана «Геттіка»:

1. поляни, сіверяни, деревляни

2. готи, гуни, авари

3. скіфи, сармати

4. венети, анти, склавини

 

488. Назвіть археологічні культури першої чверті І тис. н.е.:

1. пшеворська, липицька, зубрицька

2. висоцька, лужицька, поморська

3. чорноліська, гава-голігради

4. празька, пеньківська, райковецька

 

489. Кого Ви знаєте з дослідників липицької культури:

1. І. Коперницький, М. Смішко, В. Цигилик

2. К. Гадачек, Т. Сулімірський, М. Пелещишин

3. І. Русанова, Б. Тимощук, Й Винокур

4. Ю. Кухаренко, В. Ауліх, О. Приходнюк,

 

490. Пам’ятки липицької культури представлені:

1. поселеннями і могильниками

2. поселеннями, городищами і могильниками

3. поселеннями, могильниками і святилищами

4. городищами і могильниками

 

491. На якій території України проживали племена липицької культури:

1. Верхнє Подністров’я

2. Прип’ятське Полісся

3. Середнє Подніпров’я

4. в басейні Південного Бугу

 

492. Житла якого типу виявлено на поселеннях липицької культури?

1. наземні збудовані з каменю

2. землянки і напівземлянки

3. наземні шалашоподібного типу

4. напівземлянки і наземні глинобитні споруди

 

493. На якому поселенні липицької культури виявлено залишки обвугленого проса:

1. Чижиківському

2. Незвиському

3. Верхньолипицькому

4. Возилівському

 

494. Назвіть могильники липицької культури:

1. Чеснівський Раковець, Чистилів

2. Верхня Липиця, Болотня

3. Нижній Струтинь, Грабівець

4. Добростани, Бендюга

 

495. Поховання липицької культури переважно здійснювалися за обрядом:

1. інгумації у курганах

2. кремації у безкурганних могильниках

3. кремації у курганних могильниках

4. кенотафи

 

496. Хто виділив липицькі старожитності в окрему культуру (1911 р.):

1. М. Смішко

2. К. Гадачек

3. В. Баран

4. Т. Сулімірський

 

497. Біля с. Чижиків на Львівщині виявлено:

1. багате поховання липицької культури

2. жіноче поховання липицької культури

3. поховання пшеворської культури

4. кенотаф липицької культури

 

498. Яким часом визначається хронологія липицької культури:

1. І – поч. ІІІ ст. н.е.

2. І ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.

3. ІІІ-V ст. н.е.

4. ІІ-V ст. н.е.

 

499. Господарство носіїв липицької культури базувалося на:

1. скотарстві

2. землеробстві і тваринництві

3. ремісництві

4. мисливстві і рибальстві

 

500. Кераміка липицької культури представлена виробами

1. ліпним та гончарним посудом

2. гончарним посудом

3. ліпним посудом

4. не знали кераміки

 

501. Орнамент на посуді липицької культури представлений:

1. прямих і хвилястих ліній

2. наліпних валиків, гудзків, косих насічок

3. дірчастими проколами під вінцями

4. зооморфним орнаментом

 

502. Асортимент липицького посуду складався:

1. з горщиків, мисок, чашок, ваз, глеків

2. лише з горщиків

3. горщиків і сковорідок

4. горщиків і горняток

 

503. Знаряддя праці липицької культури виготовлялися:

1. з каменю

2. з міді і бронзи

3. із заліза

4. із кременю

 

504. Який вид землеробства використовувало населення липицької культури:

1. підсічне

2. мотичне

3. орне

4. не знало землеробства

 

505. Римські монети та деякі імпортні речі засвідчують економічні і культурні зв’язки липицького населення з:

1. Дакією

2. Грецією

3. Римом

4. Фінікією

 

506. До якого етносу відносилися носії липицької культури:

1. слов’ян

2. германців

3. фракійців

4. тюрків

 

507. До яких племен відносилися носії липицької культури:

1. гето-даків

2. гото-гепідів

3. сармат

4. антів

 

508. На початку ІІ ст. н.е. на території Верхнього Подністров’я носії липицької, пшеворської і зарубинецької культур формують:

1. зубрицьку культуру

2. празьку культуру

3. поморську культуру

4. вельбарську культуру

 

509. На території якої країни знаходять аналогії до матеріалів липицької культури:

1. у Румунії

2. у Молдові

3. в Угорщині

4. у Бельгії.

 

510. Назвіть археологічну культуру, в утворенні якої прийняло участь липицьке населення:

1. празька культура

2. культура карпатських курганів

3. вельбарська культура

4. пшеворська культура

 

511. Зарубинецька культура була відкрита:

1. Д. Козаком

2. К. Гадачеком

3. В. Хвойкою

4. М. Смішком

 

512. Де і коли вперше виявлено пам’ятки зарубинецької культури:

1. наприкінці ХІХ ст. на Київщині

2. в середині ХІХ ст. біля Львова

3. на початку ХХ ст. на Івано-Франківщині

4. в кінці ХХ ст. на Волині

 

513. У могильнику зарубинецького культури у селі Корчувате І.М.Самойловським виявлено:

1. близько 50 поховань

2. 10 поховань

3. 1-не поховання

4. понад 100 поховань

 

514. В який час пам’ятки зарубинецької культури вивчали Є.В.Максимов, А.І.Кубишев, П.І.Хавлюк, П.М.Третьяков:

1. наприкінці ХІХ ст.

2. у другій половині ХХ ст.

3. на початку ХХ ст.

4. на початку ХХІ ст.

 

515. Назвіть локальні варіанти зарубинецької культури:

1. Середнє Подніпров’я, Прип’ятське Полісся, Верхнє Подніпров’я, Південне Побужжя, Верхнє Подесення

2. Середнє Подніпров’я, Верхнє Подністров’я, Західне Побужжя, Південне Побужжя, Верхнє Подесення

3. Середнє Подніпров’я, Прип’ятське Полісся, Верхнє Подніпров’я, Південне Побужжя, степова зона України

4. Середнє Подніпров’я, Прип’ятське Полісся, Верхнє Подніпров’я, Південне Побужжя, Західне Побужжя

 

516. Де знаходилися поселення зарубинецької культури:

1. на високих мисах рік, ярів або на перших надзаплавних терасах

2. на других надзаплавних терасах озер та інших водоймищ

3. підгірській місцевості

4. у степовій зоні

 

517. Яка середня площа поселень зарубинецької культури:

1. близько 6 га

2. понад 10 га

3. до 2 га

4. 7-8 га

 

518. Які три групи зарубинецької культури виділив Є.В.Максимов для Середнього Придніпров’я:

1. ранню, середню і пізню

2. західну, північну та південну

3. канівську, ржищівську і київську

4. київську, бережанську та білоцерківську

 

519. Вкажіть площу жител зарубинецької культури:

1. 10 – 12 кв. м

2. 18 – 20 кв. м

3. до 30 кв. м

4. 35 – 40 кв. м

 

520. Населення зарубинецької культури вело спосіб життя:

1. осілий

2. кочовий

3. змішаний

4. пастуший

 

521. Пам’ятки зарубинецької культури представлені:

1. поселеннями і могильниками

2. поселеннями і окремими похованнями

3. поселеннями, городищами і могильниками

4. поселеннями і городищами

 

522. Основою господарства зарубинецької культури було:

1. скотарство

2. землеробство і тваринництво

3. мисливство і рибальство

4. ремесла

 

523. Населення зарубинецької культури користувалося посудом виготовленим:

1. на ручному гончарному крузі

2. на гончарному крузі з ножним приводом

3. ліпним способом

4. не знали кераміки

 

524. В зарубинецькій культурі ювелірні вироби виготовлялися:

1. із заліза

2. з привізної бронзи

3. з міді місцевого видобування

4. із золота і срібла

 

525. У середовищі зарубинецької культури використовували знаряддя праці, виготовлені із:

1. чавуну

2. каменю і кременю

3. міді і бронзи

4. заліза

 

526. Сокирами, стругами, теслами, долотами, свердлами, ножами зарубинецькі племена обробляли:

1. дерево

2. кістку

3. шкіри та хутра

4. кераміку

 

527. Вкажіть характер поховань зарубинецької культури:

1. інгумації у безкурганних могильниках

2. інгумації в курганах

3. кенотафи

4. кремації у безкурганних могильниках

 

528. Вкажіть хронологію зарубинецької культури

1. І ст. до н.е. – кін. І ст. н.е.

2. поч. ІІ ст. до н.е. – поч. V ст. н.е.

3. І ст. н.е. – поч. ІІІ ст. н.е.

4. кін. ІІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.

 

529. Вкажіть основну територію поширення пшеворської культури

1. Західна Україна

2. Південна і Центральна Польща, Західна Україна

3. Південна та Центральна Україна

4. Північна Румунія

 

530 Назвіть кількість досліджених пшеворських могильників на території Польщі:

1. близько 10 могильників

2. понад 40 могильників

3. майже 60 могильників.

4. біля 100 могильників

 

531. На території Західної Волині пшеворське населення проживало поряд із:

1. зарубинецькими племенами

2. фракійськими племенами

3. липицькими племенами

4. германськими племенами

 

532. До якого століття належать перші публікації про пам’ятки пшеворської культури:

1. кінця ХVІІІ ст.

2. середини ХІХ ст.

3. кінця ХІХ ст.

4. початку ХХ ст.

 

533. Пшеворська культура отримала назву від:

1. могильника в Добростанах

2. могильника в Бендюзі

3. могильника у Гриневі

4. могильника в Гацях

 

534. Назвіть дослідників пшеворської культури

1. К. Гадачек, М. Смішко, Д. Козак

2. О. Черниш, В. Гладилін, П. Борисковський

3. В. Даниленко, К. Черниш, Д. Телегін

4. Т. Пассек, С. Березанська, М. Пелещишин

 

535. Могильники якого типу характерні для пшеворської культури:

1. безкурганні

2. курганні

3. змішаного типу

4. кенотафи

 

536. У пшеворській культурі поховання воїнів супроводжували:

1. дорогоцінні речі

2. предмети побуту

3. предмети озброєння

4. інвентар відсутній

 

537. На котрому із пшеворських могильників знайдено бронзову накладку для піхов меча:

1. у Звенигороді

2. у Гриневі

3. у Добростанах

4. у Гацях

 

538. Основу господарства пшеворського населення Верхнього Подністров’я і Західної Волині становили:

1. рибальство і приселищне скотарство

2. землеробство і приселищне скотарство

3.рибальство і землеробство

4. рибальство, збиральництво і мисливство

 

539. У котрому році К. Гадачек дослідив великий тілопальний могильник у с. Гаці біля Пшеворська:

1. 1932 р.

2. 1939 р.

3. 1898 р.

4. 1905 р.

 

540. Хто із дослідників у 30-х роках ХХ ст. систематизував відомі на той час матеріали пшеворської культури на західноукраїнських землях:

1. М. Смішко

2. К. Гадачек

3. Д. Козак

4. В. Баран