Гідравлічний розрахунок трубопроводів

 

4.1. Розрахунковий циркуляційний тиск у системі водяного опалення

 

Перед виконанням гідравлічного розрахунку трубопроводів обчислюють розрахунковий циркуляційний тиск ∆ Р _р, Па, тобто величину різниці тисків, яка може бути витрачена на подолання опору тертя та місцевих опорів у системі опалення

∆ Р _р=∆ Р _н+Б∆ Р _пр, (25)

де ∆Р_н – тиск, що створює циркуляційний насос, Па; ∆Р_пр – природний тиск, що виникає внаслідок охолодження води в опалювальних приладах і трубопроводах системи опалення, Па; Б – коефіцієнт, що являє собою частку максимального природного тиску, яку необхідно враховувати в розрахункових умовах. Для насосних однотрубних горизонтальних систем водяного опалення приймають Б=0,4.

Розрахунковий природний тиск в однотрубних горизонтальних системах водяного опалення з поквартирними приладовими вітками визначають для кожної вітки за формулою:

∆ Р _пр.і= gh _i(ρ_о – ρ_г), (26)

де g =9,81 м/с² – прискорення вільного падіння; h _i – вертикальна відстань між центром нагрівання і центром охолодження води в опалювальних приладах горизонтальної приладової вітки і-го поверху, м; ρ_о і ρ_г – відповідно густина охолодженої і гарячої води в системі опалення, кг/м³. При розрахунковому перепаді температур води t _г - t _о= 95-70⁰С,
ρ_о =977,81 кг/м³ і ρ_г=961,92 кг/м³.

Центр нагрівання води в індивідуальному тепловому пункті беруть по осі подавального трубопроводу теплового вузла, що проходить на відстані 1300 мм від підлоги підвалу.

 

Насос, включений в замкнуте кільце системи водяного опалення, воду не піднімає, а лише переміщує, підтримуючи її циркуляцію, і тому називається циркуляційним (на відміну від підживлювальних та підвищувальних насосів).

Потужність циркуляційного насоса визначається кількістю води, яку він переміщує, та створюваним тиском. Витрата води в системі опалення G _с.о., кг/год, визначається за формулою

G _с.о..= . (27)

Значення необхідного циркуляційного тиску ∆Р_н насоса можна одержати із формули (25), якщо розрахунковий тиск ∆Р_р дорівнює сумарним втратам тиску ∑ ∆ Р _і , визначеним у результаті гідравлічного розрахунку системи опалення з заданими діаметрами трубопроводів. В іншому випадку необхідно спочатку вибрати типорозмір насоса і тоді, добавивши до ∆ Р _н величину ∆ Р _пр, визначити розрахунковий циркуляційний тиск ∆ Р _р для вибору діаметрів трубопроводів і виконання гідравлічного розрахунку.

Кожен насос має свою характеристику (робочу криву), одержану в результаті стендових випробувань. Характеристика показує залежність між витратою насоса G _н та тиском ∆ Р _н і при відповідній частоті обертів електродвигуна. Для забезпечення розрахункових витрат води і циркуляційного тиску при дії насоса рекомендується при його виборі орієнтуватися на максимальне значення ККД.

Потужність електродвигуна N _ел насоса, Вт, визначається з врахуванням ККД насоса ζ_н та необхідного запасу потужності к (орієнтовно 1,5) на пусковий момент за формулою:

N _ел = . (28)

Для систем опалення, приєднаних до теплових мереж центрального теплопостачання, необхідно знижувати температуру води Т ₁ , що надходить з теплової мережі до допустимої t _г в системі. Це відбувається в тепловому пункті підмішуванням у високотемпературну воду води із зворотньої магістралі, охолодженої в системі опалення до температури t _о.

Кількість високотемпературної води G ₁ при відомій тепловій потужності опалення Q _с.о. буде тим меншою, чим вища температура Т ₁:

 

G ₁= (29)

де Т ₂ – температура води в зворотній магістралі_, ^оС, беруть Т ₂ = 70 ^оС.

 

Співвідношення витрат води, охолодженої в системі опалення G _с.о. та високотемпературної G ₁ називають коефіцієнтом змішування U

 

U = G _с.о. / G ₁ , (30)

який можна виразити через температуру води:

U = (31)

Якщо опалювальні прилади сходових кліток приєднані перед підмішувальним насосом, то в формулі (31) замість Т ₁ треба взяти її фактичну температуру перед підмішувальним насосом Т ₁^ф, яку обчислюють за формулою:

Т ₁^ф = Т ₁ - (32)

де Q _с.к – розрахункові тепловтрати сходових кліток, Вт.

Якщо опалювальні прилади сходових кліток приєднують перед підмішувальним насосом величину Т _г^ф обчислюють за формулою:

 

Т _г^ф= Т _г - (33)

 

де Q _с.к. – розрахункова теплова потужність системи опалення сходових кліток, Вт; G _т.м. – розрахункова втрата води, кг/год, що надходить із теплової мережі в систему опалення:

 

G _т.м.= (34)

 

де Q _с.о. – розрахункова теплова потужність системи опалення будинку, обчислена за формулою (10) без урахування втрат теплоти в сходових клітках, Вт.

Центр охолодження в опалювальному приладі знаходиться на середині цього приладу, а при русі води в ньому „знизу-вниз” – на рівні приєднання трубопроводів до опалювального приладу.

Оскільки величина природного тиску ∆ Р _пр.і залежить від величини h _i, то і розрахунковий циркуляційний тиск ∆ Р _рі необхідно обчислювати для циркуляційних кілець, що проходять через горизонтальні приладові вітки всіх поверхів.

 

 

4.2. Послідовність гідравлічного розрахунку трубопроводів

 

Гідравлічний розрахунок трубопроводів є найбільш складним, трудомістким і важливим етапом при проектуванні системи опалення. Перед його проведенням мають бути:

 

- визначені теплова потужність системи опалення та теплове навантаження опалювальних приладів і стояків для всіх приміщень;

- вибрані принципові схемі системи опалення і параметри теплоносія;

- вибраний тип і спосіб установки опалювальних приладів;

- конструктивно вирішена система опалення; на планах будинку розміщені опалювальні прилади, стояки, подавальні та зворотні магістральні трубопроводи, визначене місце розташування вузла вводу тепломережі в індивідуальному тепловому пункті (ІТП) будинку;

- накреслена аксометрична схема системи опалення;

- визначений розрахунковий циркуляційний тиск у системі опалення.

Гідравлічний розрахунок трубопроводів виконують після розробки розрахункової схеми системи опалення.

На розрахунковій схемі вказують номер, теплове навантаження і довжину розрахункових ділянок циркуляційних кілець.

Циркуляційним кільцем у системі опалення називають замкнений контур, що включає послідовно розташовані ділянки трубопроводів за ходом руху теплоносія: тепловий центр (ІТП) – опалювальний прилад (приладова вітка або стояк) – тепловий центр. Отже, довжиною циркуляційною кільця є сума довжин послідовно розташованих ділянок трубопроводів, по яких вода, виходячи із теплового центра і проходячи будь-який опалювальний прилад (приладову вітку або стояк), повертається у тепловий центр.

Гідравлічний розрахунок трубопроводів, як правило, починають з основного (головного) циркуляційного кільця, після чого розраховують інші (другорядні) кільця. Головним вважається кільце, що знаходиться у найнесприятливіших умовах: в однотрубних насосних поквартирних системах водяного опалення основне циркуляційне кільце проходить через найбільш навантажену і найвіддаленішу від ІТП приладову вітку на верхньому (останньому) поверсі будинку.

Кожне циркуляційне кільце, починаючи з основного, розбивають на розрахункові ділянки. Розрахунковою є ділянка трубопроводу постійного діаметра з незмінною витратою води

4.3. Гідравлічний розрахунок трубопроводів систем водяного

опалення методом характеристик опору

 

Втрату тиску в розрахунковій ділянці трубопроводу за методом характеристик опору обчислюють за формулою:

∆ Р = SG ², (35)

де S – характеристика опору розрахункової ділянки трубопроводу, Па/(кг/год)²; G – витрата води в розрахунковій ділянці трубопроводу, кг/год.

Характеристики опорів уніфікованих вузлів систем водяного опалення наведені в довідниковій літературі. В інших випадках характеристику опору будь-якої розрахункової ділянки трубопроводів обчислюють за формулою:

S = A ξ_прив, (36)

де А – питомий динамічний тиск, Па/(кг/год)² у розрахунковій ділянці трубопроводу, що виникає при втраті води в ній G =1 кг/год;
ξ_зв – зведений коефіцієнт опору розрахункової ділянки трубопроводу, який визначають за формулою:

ξ_прив= (37)

де – зведений коефіцієнт тертя труби, м^-1; l – довжина розрахункової ділянки трубопроводу, м; ∑ξ – сума коефіцієнтів місцевих опорів на розрахунковій ділянці трубопроводу.

Величини гідравлічних характеристик А, і для сталевих труб, що застосовують у сучасних системах опалення, із середньою температурою води t =60⁰С, яка відповідає середній температурі за опалювальний сезон, наведені в [7,8].

Використання величини дозволяє за заданими витратою води G і діаметром труби обчислити швидкість теплоносія V, м/с, діленням витрати води G на величину , тобто:

V = . (38)

 

Значення характеристики опору S може бути визначено як для окремої ділянки трубопроводу, так і для частини мережі, що складається з послідовних і паралельних ділянок трубопроводів. Так, характеристика опору послідовно розташованих ділянок трубопроводів із постійною витратою води дорівнює сумі характеристик опору цих ділянок, тобто:

 

S _1+i= S ₁+ S ₂+…+ S _i, (39)

де S ₁+ S ₂+…+ S _i – характеристики опору послідовно розташованих трубопроводів, визначені за формулою (36) або взяті за [7,8].

На рис. 6 і 7 зображені фрагменти розрахункової схеми трубопроводів однотрубної по квартирної системи опалення.

 

Рис 6. Розрахункова схема подавальних і зворотніх трубопроводів системи опалення