Види, форми організації, методи контролю

Важливим фактором у навчальному процесі є. контроль знань учнівської молоді. ЩО відіграє важливу роль у забезпеченні виконання навчальних програм. Він сприяє забезпеченню ефективності навчання, бажанню краще засвоїти знання, важливі для подальшої практичної діяльності. Структура контролю знань складається з їх перевірки, оцінки та обліку (рис. 8.7).

Функції контролю знань поділяють на специфічні та загальні. Специфічні полягають у виявленні, вимірюванні та оцінюванні знань. До загальних відносимо стимулюючу, діагности чи у. и рогности ч н у.

Стимулююча функція полягає п тому, іцо контроль сію нукає уч&ІВСЬНу молодь до самостійної праці, заохочус до якісної підготовки до кожного із занять, дає змогу заяаити справою про свої навики і вміння, довести про справжній рі вснь знань. Діагностична визначне якість та рівень знань, виявляє в них прогалини, що сприяє поліпшенню роботи педагогів. Прогностична передбачає наслідки діяльності иеда гогівта учнівської молоді, орієнтує на передбачувані результати і наслідки.

Принципи контролю знань це об'єктивність і регулярність. Об'єктивність полягає в оцінюванні знань за відповідними критеріями. Принцип регулярності означає забезпечення контролю на кожному етані їх набуття.

До основних видів контролю знань належать: попередній КОНТРОЛЬ, поточний, тематичний, періодичний, підсумковий та самоконтроль (рис. 8.8).

Попередній контроль забезпечує діагностичну функцію. Він зазвичай проводиться на початку |кжу або семестру для виявлення попередніх знань з дисципліни чи ряду дисциплін з метою диференційованого підходу до подальшої роботи педагогів з учнівською молоддю.

Поточний ПРОВОДИТЬСЯ регулярно, на всіх етапах процесу навчання. Головна його мета — одержання постійної інформації про забезпечення якості знань. За його допомогою нагромаджується фонд оцінок, які сприяють правильному Підсумковому оцінюванню.

Тематичний контроль оцінювання знань учнівської молоді після вивчення певної теми конкретної дисципліни.

Періодичний контроль найчастіше здійснюється у формі ректорської чи директорської або інспекторської перевірки. Він мас значення для координування і підвищення якості навчання в навчальному закладі.

Підсумковий контроль - це контроль. ЯКИЙ забезпечує всебічну перевірку звань (екзамени, заліки).

Самоконтроль дає змогу кожному правильно оцінити свої дії, внести необхідні зміни у їх зміст, передбачити наслідки власної навчальної діяльності.

Методи контролю знань це способи виявлення та оцінювання знань і фіксація їх результатів. Основними методами контролю є: спостереження за навчальною діяльністю учнівської молоді, усне опитування, письмова перевірка знань, графічна перевірка, перевірка практикою, тестова перевірка.

Спостереження за навчальною діяльністю метод, який супроводжує інші методи контролю і виконує допоміжну функцію, оскільки допомагає педагогові зробити певні висновки про якість навчальної діяльності його підопічних.

Усне опитування спринс посиленню в учнівської мололі навиків та вмінь грамотно, логічно правильно висловлювати свої думки, аргументувати відповідь, підтверджувати П фактами, прикладами, відстоювати власні погляди. Цей метод досить складний, оскільки вимагає ретельної підготовки не тільки учнів, а й педагога, який мас ставити питання таким чином, щоб воно впливало на бажання давати обґрунтовану відповідь.

Письмова перевірка знань метод, який УМОЖЛИВЛЮЄ глибокий і всебічний аналіз педагогом матеріалу, викладеного в письмовій формі. Відомі такі види письмового контролю, як диктанти, перекази, твори, складання тез, анотацій тощо.

Грифі чий перевірка знань поширена на заняттях з гсоме трії, креслення, тригонометрії, географії, історії та ія, Вона включає складання таблиць, діаграм, графіків, схематичних зображень, таблиць. Цей метод сприяє прискоренню виявлення знань учнівської молоді, їх умінь абстрактно мислити, узагальнювати.

Перевірка знань практикою сприяє виявленню умінь та навиків учнівської молоді у процесі трудової діяльності в лабораторіях, майстернях, від час екскурсій, змагань тощо. Найчастіше така перевірка застосовується при вивченні дисциплін ориродничо-математичкого циклу.

Тестова перевірка знань це продуманий перелік запитань і завдань, який може бути запропонований для виконання за варіантами після вивчення конкретних тем з дисципліни або дисципліни в цілому. Здебільшого тести бувають вибірковими (учень вибирає правильну відповідь)та конструйованими (учень самостійно конструює свою відповідь).

На рис. 8.9 наведено вимоги до контролю знань.

Оцінка знань учнівської молоді — показник якості результатів їх нанчальяо-иізнавальної діяльності, міра навченості. Оцінювання знань у процесі навчання відбувається систематично і водночас разово. Саме оцінка викликає задоволення від результатів своєї праці чи незадоволення нею, стимулює просування вперед у здобутті знань. Вона впливає на емоції, бажання і прагнення нових досягнень.

Принципи виховання

ІНШИЙ принцип принцип сдності вимог та поваги до особистості вихованця. У НЬОМУ закладено ідею позитивного вплину на ЛЮДИНУ через повагу до неї. шанування, прихильне ставлення та одночасне підвищення вимог педагога, щостиму

люс цілеспрямований розвиток і дієвість вихованця, викликає його бажання жити в атмосфері творчості і здійснювати підтримку інших. У давнину наші предки, слідуатчи цьому принципу, були небайдужими до рівня набуття молодою людиною життєвого досвіду, враховуючи при цьому її ПОГЛЯДИ та переконання, сприяли покращанню долі, піклувались про правильну поведінку в соціумі і рівень життя. У їх виховній практиці повага і вимога до особистості були першочерговими мотивами.

Принцип, етнілацїі виховання мне орієнтувати на врахування у виховному НРОЦОСІ ідей формування особистості, напрацьованих у межах кожного етносу для збереження його своєрідності, специфічності і підтримки ліпших надбань прадідів та актуалізації їх, донесення до нащадків. Він застосовується з метою кращого розуміння життєвих позицій студентів. їх релігійних переконань, політичної орієнтації, потреб і запитів. Завдяки дотриманню цього принципу класний керівник/куратор може регулювати взаємостосунки у студентському колективі, вести пояснювальну роботу щодо їх взаємодії,

Припщіп народності полягає у використанні з виховною метою ідей єдності загальнолюдського і національного, що сприяє формуванню національної спрямованості виховання, любові до иершобатькіїицинн і її народу, шанобливого ставлення до його культурної спадщини, народних традицій та звичаїв, національно-етнічної обрядовості людей, що насели-к>ть нашу країну.

Принцип природовідповідності виховання вимагає вра хування різнобічної і цілісної природи особистості та рідного їй краю. Він базується не ТІЛЬКИ на її фізичних, психічних, ПСИХОЛОГІЧНИХ, анатомічних, вікових особливостях, а й на

етнічних, регіональних, статевих, оскільки нехтування їх значенням у процесі виховного ВПЛИВУ призводить до різних на слідків для ЦІЛІСНОГО розвитку. Слідуючи цьому принципові, педагог може впливати на «кюбистіеть вихованця з огляду на його життєвий досвід, рівень орієнтації у суспільному ЖИТТІ, уміння застосовувати наявну тільки в нього інформацію сто

Розділ /

соямо розвитку різнобічного наукового знання в окремому регіоні, області, краї тощо.

Принцип культуровідповідності виховання означає здій снення виховного процесу нз народознавчій основі з урахував ним мови народу, його мистецтва, ремесел і промислів, кулі, турних здобутків протягом багатовікової історії, оскільки вони Є засобами виливу при виробленні у молоді духовних, мораль них, матеріальних та інших цінностей. Цей принцип оріентуї на роботу із забезпечення розуміння вихованцями важливості єдності та спадкоємності поколінь, підвищення ними рівня знань з вітчизняної та зарубіжної культури, застосування їх у спілкуванні.

Принцип виховання у колективі передбачає всебічний розвиток особистості через взаємовплив, що відбувається у Про цесі взаємодії всіх його членів. Цілеспрямоване дотримання цього принципу допомагає підвищувати життєвий досвід вихованців шляхом запозичення у своїх друзів та засвоєння, відпрацювання позитивних звичок і уможливлює викорінення в окремих осіб раніше набутих негативних, а також розвн-ток навиків ділового спілкування, уміння слідувати етичним нормам співжиття тощо.

Принцип демократизації виховання орієнтує на усунення авторитарності у вихованні, налагодження партнерських стосунків між педагогами і вихованцями, самими вихованцями, вихованцями і керівництвом навчального закладу; сприйняття кожної особистості як вищої соціальної цінності; формування усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини. її відповідальністю за власні дії; розвиток індивідуальних здібностей та забезпечення можливості двостороннього волевиявлення, рівноправності, іноді самодіяльності.

Принцип виховання в праці полягає у виробленні у нихо-ванців бажання власними силами набувати досвіду, самостійно поповнювати знання шляхом плідної підготовки до навчальних занять, нозанавчяльних заходів, накопичувати необхідну для подальшої роботи інформацію та забезпечувати в подальшому свій прожитковий рівень. Наші предки дотримувались такого принципу, залучаючи молодь до різнобічної діяльності

2 -і 8

Виховання як педагогічне инииде

на основі пізнання найпоширеніших і найнеобхідніших професій свого краю. Завдяки реалізації цього принципу У вихованні молоді досягається усвідомлення нею важливості цілеспрямованої праці для досягнення поставленої мети.

Принцип наступності у виховній роботі трактується як такий, що полягає у плануванні та організації виховної діяльності з вихованцями, врахуванні рівня вихованості кожного з них. міри сформовапості тих чи інших якостей, забезпечення життєвих потреб. Необхідною умовою для його реалізації є пізнання досвіду недагогів-ионередників. які працювали з цим колективом чи окремими ЙОГО членами, мають інформацію щодо характерних особливостей кожного з них і можуть поділитися нею.

З цим принципом тісно переплітається принцип безперервності виховання. Він полягає у цілісності І наступності виховного процесу, органічному поєднанні навчально-виховного і виховного факторів, підпорядкуванню змісту навчання і формуванню всебічно розвиненої особистості.

Принцип відповідності виховання індивідуальним особливостям молоді спрямовується на врахування у виховній практиці психологічних, психічних властивостей особистості, її моральних, фізичних, фізіологічних якостей, матеріальних потреб, духовних запитів тощо. Він орієнтує на налагодження педагогом стосунків з кожним вихованцем, врахування його етнічного походження, нахилів, здібностей, релігійних переконань тощо,

Інтегративність виховання визначається як дотримання у виховному процесі єдності педагогічних вимог навчального закладу, сім'ї та громадськості. Цей принцип спрямовується на Взаєморозуміння, взаємоиідтримку. взаємодопомогу у стосунках між педагогами, сім'ями і громадськими організаціями, громадою в цілому для підкріплення процесу становлення та утвердження позитивних якостей о<ч>бнстості, підвищення спільними зусиллями якості виховного впливу на дітей та молодь.

Принцип поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю вихованців орієнтує на подолання бар'єра між педагогом і вихованцями через виваженість

РОЗДІЛ 7

його рішень, ПІДХОДІВ ДО розв'язання назрілих у дитячому чи молодіжному колективі проблем, взаємодію у необхідні жит-гені моменти, належно сприйняття та оцінку ініціативних проявів підлеглих, Принцип базується на виявленні побажань, пропозицій вихованців і включенні їх у сферу запланованих виховних заходів. Він передбачає відпрацювання педагогом такого стилю взаємин, який не придушує, а збуджує сили вихованців, розвиває їх самостійність та ініціативу.

Цей принцип перекликається з принципом гуманізації виховання у практичній діяльності педагогів. Він виявляється у любові до людей, повазі до людської гідності, піклуванні про добро і злагоду, зичливому ставленні до вихованців, застосуванні найдоцільніших засобів виливу на них, підтримці їх ідей, допомозі в організації творчої навчальної, пошукової, громадської роботи, створенні умов для формування кращих якостей і здібностей молоді ТОЩО. Гуманізація виховання передбачає наповнення виховного процесу благородними ідеями, спрямованими на розвиток у молодих людей природних задатків, щирості, людяності, доброзичливості, милосердя, уможливлення здійснення ними щонайглибшого самопізнання та самореалізаціХ.

Принцип зв'язку виховання з життям ґрунтується на виробленні педагогами цілеспрямованого курсу на забезпечення формування у дітей та молоді навиків пошуку сфери застосування своїх знань, Інформації про найістотніші суспільні Процеси, організації власної справи ТОЩО. Він постійно актуальний і необхідний для усвідомлення студентами своєї ролі у повсякденному житті. Крім того, спрямування цього принципу визначається повсякденною потребою орієнтуватись у потоці інформації, суттєвих подій та явищ, що створює їх Особливу залежність від усього оточуючого. Принцип зв'язку виховання з життям передбачає врахування у виховному Про* цесі особливостей суспільно-політичного, економічного, традиційного укладу життя в краї.

Охарактеризовані принципи виховання неможна вважати вичерпаними. В часом з'являються нові ідеї, які зосереджують на необхідності застосування ІНШИХ або нових принципів.