Загальна характеристика та класифікація

Об'єднання клітин, що покривають поверхню тіла і вистеляють його порожнини, називають епітеліями (від лат ері — над, їеіе — сосочок). Епітеліальні тканини першими виникають у філогенезі і в процесі інди-відуального розвитку організму Вони являють собою пласти клітин — епітеліоцитів, які мають різну форму й будову в різних епітеліях. Між клітинами епітелію немає міжклітинної речовини і вони тісно пов'язані між собою за допомогою щільних з'єднань — десмосом. Епітелій завжди межує з підлеглою пухкою сполучною тканиною через базальну мемб-рану. Базальна мембрана побудована із аморфної речовини та фібри-лярних структур. У базальній мембрані містяться вуглеводно-білково-ліпідні компоненти, від яких залежить вибіркова проникність для ре-човин. Товщина базальної мембрани досягає 1 мкм. В епітелії відсутні кровоносні судини. Через граничні положення епітеліального пласта обидві його поверхні знаходяться у різних умовах і тому мають різну будову. Якщо пласт складається із одного шару клітин, то кінець кліти-ни апікальний з боку зовнішнього середовища буде більш-менш поміт-но відрізнятися від протилежного (базального) кінця наявністю таких утворень, як мікроворсинки, щіточкова облямівка, війки тощо. Якщо епітеліальний пласт складається із багатьох шарів клітин, то шари, що лежать ближче до зовнішнього середовища будуть мати іншу будову, по-рівняно з базальними. Це явище називають полярною диференціацією.

Розділ 3

Загальна гістологія

3 нею пов'язане і розміщення органел. Так, мітохондрії часто розміщу-ються ближче до базального полюса, а пластинчастий комплекс — між ядром і апікальним полюсом клітин. У багатошаровому епітелії полярна диференціація спостерігається між будовою клітин різних шарів.

Епітеліальні тканини характеризуються великою здатністю до ре-генерації. Вона здійснюється постійно і називається фізіологічною ре-генерацією, репаративна регенерація виникає після пошкодження.

Епітелій є у різних органах, і відповідно різноманітний як у будо-ві, так і в функціональних властивостях. Епітелій, що покриває шкіру, відмежовує внутрішнє середовище тіла від зовнішнього, є погранич-ною тканиною, виконує захисну функцію проти дії мікробів, хімічних та фізичних чинників. Епітелій, що покриває внутрішні органи, які знаходяться у порожнинах тіла, створює умови для їх рухливості — при скороченні серця, перистальтиці кишечнику тощо. Значне місце належить епітелію у забезпеченні обміну речовин, виділенні речовин обміну, секреції тощо.

Поверхневий епітелій бере участь в обміні речовин. Так, через епі-телій кишки всмоктуються в кров і лімфу продукти травлення. Через епітелій ниркових канальців виділяються продукти обміну, шкідливі для організму Залозистий епітелій виконує секреторну та інкреторну функції. Він синтезує і виділяє різні секрети, ферменти, молоко, гор-мональні речовини, тощо.

Класифікація епітеліальної тканини. (схема №1).

Класифікація епітеліальної тканини як і інших тканин грунтуєть-ся на основі трьох ознак:

1) Походження (генезіс). 2) Морфологія. 3) Функція

Відповідно до розвитку із ембріональних тканинних зачатків роз-різняють п'ять типів епітелію:

Епідермальний епітелій утворюється із ектодерми. Має багатоша-рову або багаторядну будову і виконує переважно захисні функції. На-приклад багатошаровий плоский зроговілий епітелій шкіри.

Ентодермальний епітелій розвивається з ентодерми і по будові одношаровий, стовпчастий (призматичний). Він здійснює процеси всмоктування речовин. Наприклад, одношаровий облямівковий епіте-лій тонкої кишки, що виконує залозисту функцію.

Мезодермальний епітелій (нирковий і целомічний) розвивається із мезодерми. Це простий одношаровий, плоский та стовпчастий епіте-

В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія

лій. Він виконує бар'єрну та екскреторну функцію. Наприклад, плос-кий епітелій серозних оболонок, кубічний і стовпчастий епітелій нир-кових канальців.