Положення про контрольну модульну роботу(КМР) 1 страница

Контрольна модульна робота (КМР) є обов'язковою складовою підсумкового контролю навчальних досягнень студентів денної форми навчання.

Виконання студентами КМР спрямоване на всебічну і комплексну перевірку обсягу, рівня та якості засвоєння ними всього навчального матеріалу, що входить до кожного модуля: як матеріалу, що підлягає вивченню під час аудиторної роботи, так і самостійної роботи. Графік проведення модульних контролів доводиться до відома студентів на початку семестру.

Зміст КМР, критерії її оцінювання визначаються робочою програмою з відповідної навчальної дисципліни. За формою робота може передбачати:

1)теоретичні запитання нормативного або проблемного характеру (вирішення тестових завдань, висвітлення «відкритих» питань);

2)вирішення практичних завдань.

Критерії оцінювання кожного із завдань, а також усієї КМР висвітлюються безпосередньо в модульній контрольній роботі. Зміст контрольних модульних робіт затверджуються на засіданні кафедри.

 

З кожного модуля готується не менше трьох варіантів КМР. Контрольні модульні роботи укладаються викладачами кафедри соціології, які здійснюють заходи щодо постійного розширення пакету (фонду) модульних контрольних робіт з усіх навчальних дисциплін.

Контрольні модульні роботи виконуються всіма студентами у встановлені терміни. На контроль виносяться затверджені кафедрою варіанти КМР. Науково-педагогічні працівники покликані здійснювати заходи щодо створення умов для об'єктивного виявлення та оцінки навчальних досягнень студентів: перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу, рівня сформованості навичок практичного використання отриманих знань.

Контрольні модульні роботи оцінюються відповідно до критеріїв, які визначені в робочій програмі з навчальної дисципліни. Помилки в модульній контрольній роботі не виправляються – оцінюється наявний стан.

Після проведення модульної контрольної роботи викладачі в 5-денний термін обов'язково знайомлять студентів з оцінкою за КМР і з загальною оцінкою за вивчення відповідного модуля навчальної дисципліни.

Виконані студентами та перевірені викладачами модульні контрольні роботи зберігаються на кафедрі протягом одного місяця наступного семестру. Умови зберігання модульних контрольних робіт визначає завідувач кафедри.

 

 

3.5 Методичні рекомендації до виконання

аналітичного огляду (АО)

Навчальної програмою підготовки фахівців з соціології передбачається форма навчання та звітності - «Аналітичний огляд», яка створює умови щодо розвитку та формуванню навичок аналітичної діяльності у студентів-соціологів і свідчить про рівень набуття цих навичок.

Аналітичний огляд (АО) – це наукова робота, що висвітлює результат аналітико-синтетичної обробки: спостережень (зафіксованих фактів), літератури або інших документів з певної проблеми, теми або питання.

Головна ознака аналітичного огляду – виявлення та формулювання проблем.

На ґрунті аналізу змісту сукупності джерел та критичної і аргументованої оцінки їх змісту, аналітичний огляд передбачає: висвітлення особливостей і характеристик явища, певного питання, теми або проблеми та наведення обґрунтованих рекомендацій і висновків [1].

Мета підготовки аналітичного огляду – визначити характеристики взаємопов'язаних об'єктів, фактів, явищ і подій; висвітлити більш менш цілісну картину проблемної ситуації з обов'язковим визначенням труднощів і проблем подальшого розвитку в даній галузі та висуненням пропозицій щодо можливих шляхів їх розв'язання [2].

На цій підставі, АО обов’язково повинно містить чіткі узагальнення, висновки та рекомендації автора.

 

Під час роботи над АО студент повинен, шляхом авторського інтерпретування, орієнтувати читача в інформаційному потоці за визначеним напрямком (проблемою) та запропонувати власну оцінку стану проблеми, висвітлити тенденції в її розвитку. При цьому необхідно зазначити, що під інтерпретацією треба розуміти не тільки висловлювання критичних суджень відносно первинної інформації, фактів і подій, які підлягають огляду, а й внесення в текст необхідних деталей, уточнень, пояснень і коментарів, що забезпечує краще розуміння їх сприйняття [3].

Необхідно зазначити, що оцінка завжди здійснюється з певною метою. Тому кожний аналітичний огляд цілеспрямований, покликаний виконувати певну функцію. На цій підставі, визначають різновиди оглядів:

а) огляди-обґрунтування, в яких пропонується оцінка стану питання з обґрунтуванням необхідності вирішення даної проблеми, а також з набором і оцінкою альтернативних шляхів і методів вирішення.

Такі огляди часто є частиною науково-практичних обґрунтувань, доповідей керівництву та інших документів, на підставі яких приймається рішення. Огляди-обґрунтування служать основною формою інформаційного забезпечення розробок, застосовуваної підрозділами аналізу і узагальнення фірм; часто такі огляди видаються у вигляді окремих брошур;

б) підсумкові огляди пропонують характеристику або оцінку досягнутого рівня вивчення позначеної проблеми та перелік ще невирішених питань.

Такі огляди підсумовують певний етап (період) науково-практичного розвитку об'єкта (проблеми) і окреслюють область можливих напрямків його подальшого розвитку.

Підсумкові огляди - основна форма публікацій в спеціальних оглядових журналах.Підсумковий характер носять щорічні (і взагалі періодичні) огляди найбільш важливих вітчизняних і зарубіжних досягнень в галузі науки і практики;

в )прогностичні огляди надають оцінку стану і визначають перспективні шляхи розвитку об’єкту або проблеми.

Такі огляди містять аргументовану оцінку існуючої ситуації, тенденцій, темпів і прогнозів подальшого розвитку явища. Звичайно прогностичний огляд є частиною прогнозу, в який входить ще перелік заходів, необхідних для досягнення поставленої мети.

г) ситуаційні аналітичні огляди являють собою порівняння, аналіз і синтез вилученої з документів інформації - наукових даних, відомості з журнальних статей і патентних матеріалів, рекламних повідомлень, матеріалів конференцій, нарад, кон'юнктурна інформація та ін.

Ситуаційні аналітичні огляди призначені для орієнтації в науковій або практичній ситуації.

д) тематичні аналітичні огляди містять виключно наукові дані за певною тематикою.

е) проблемні аналітичні огляди створюються з метою подолати тематичну вузькість за рахунок використання відомостей з суміжних галузей науки і практики [4].

Наявне різноманіття аналітичних оглядів не є остаточним, можливі й інші види, які обумовлені розподілом оглядів на певні різновиди на різних підставах: вид та глибина аналізу, цільове призначення, завдання, форма представлення і т.ін.

Загальною ознакою аналітичних оглядів є наявність нової, ситуативної інформації, що була відсутня раніше і спеціально синтезована для висвітлення проблеми. Аналітичний огляд - це документ для інформаційного забезпечення для висвітлення проблемної ситуації і таким чином знімати певну частку невизначеності у висвітленні порушеного питання. Головною вимогою аналітичного огляду – наявність чіткої авторської точки зору на питання, що розглядається; позиції з якої автор аналізує публікації, що розглядаються.

 

Таким чином, аналітичний огляд - це унікальний інформаційний продукт, здатний надати читачу повну і концентровану інформацію з порушеного питання або проблеми, яка вимагає свого вирішення, інформацію про розпорошеній по різних джерелах цінний матеріал.

Узагальнюючи дані про наукові досягнення, концепції, складні завдання і різні підходи до них, аналітичний огляд стає інформаційною моделлю бачення визначеної проблеми та можливостей її вирішення.

Окрім цільового призначення і виду аналізу, огляди поділяються також залежно від форми представлення, яка відображає оперативність оглядової інформації: наприклад, оглядова довідка, щорічний огляд, оглядова стаття, огляд монографічного типу.

 

Вимоги до структури та оформлення АО

Структура і оформлення оглядових видань визначається за ГОСТ 7.2396. "Издания информационные. Структура и оформление", який передбачає наступні елементи АО:

- основна частина;

- довідково-пошуковий апарат;

- додаткові відомості;

- вихідні відомості.

При цьому підкреслюється, що основна частина і вихідні відомості є обов'язковими елементами [5].

 

Необхідно наголосити, що ГОСТ висуває вимоги до аналітичних оглядів які плануються до публікації як офіційний документ.

У разі використання АО у навчальному процесі, щодо підготовки фахівців з соціології, припустимо висвітлювати лише необхідні елементи. Тому головну увагу студентам слід приділити роботі над основною частиною АО, при цьому не виключається можливість висвітлення (за необхідністю) й інших елементів.

На цій підставі, за для досягнення головної навчальної мети «Основна частина» яка покликана висвітлити результати аналізу проблемної ситуації чи питання, результати аналітико-синтетичної обробки відомостей, які містяться у первинних документах і наводиться у стислій формі систематизованих відомостей з питань, що розглядаються: об'єкт, проблеми, напрямки діяльності тощо, їх стан, рівень і тенденції розвитку, які супроводжуються аргументованою критичною оцінкою, висновками і рекомендаціями, надається власне як повне за обсягом АО.

Згідно до вимог, основна частина огляду повинна включати:

- вступну частину;

- аналітичну частину;

- висновки;

- додатки.

Вступна частина повинна містити коротке обґрунтування вибору теми огляду, підстава для здійснення АО, характеристику кола питань, що розглядаються в огляді; часові кордони аналізованого періоду і види використовуваних документів, цільове призначення огляду, зв'язок огляду з раніш виконаними з даної тематики оглядами, також містити відомості про укладачів.

Аналітична частина має містити відомості про фактичний зміст проблеми, основні характеристики, аналіз і оцінку проблеми.

Аналітична частина містить відомості, котрі комплексно у взаємозв'язку і єдності характеризують досягнутий рівень, основні тенденції, напрямки і перспективи розвитку предмету огляду (проблеми галузі, галузі науки, соціальні практики і т.п.). Коло питань, що розкриваються в аналітичній частині, їх зміст визначаються предметом огляду, спрямуванням і метою, з якою складається огляд. Головна увага приділяється виявленню основних, перспективних напрямків, характерних для явища, що оглядається.

Висновки повинні містити висновки і пропозиції автора, відомості про виявлені автором нові напрямки, тенденції і перспективи подальшого розвитку явища або наукового вивчення.

 

(Вимоги щодо оформлення тексту та його структурних елементів, таблиць, діаграми, результатів експериментів, матеріалів довідкового характеру, що доповнюють основний зміст огляду, здійснюється за загальними вимогами їх оформлення, які наводяться у підрозділі 3.8)

Підготовлений аналітичний огляд студент повинен надати викладачу в установлені програмою терміни і отримати оцінку

Науково-аналітичний, творчий рівень АО визначається за наступними критеріями:

- рівень самостійності автора у розкритті теми, логічність структури АО та аналітичність наведеного матеріалу;

- використання широкого кола літературних джерел, що висвітлюють різноманітні точки зору у даному напрямку;

- розкриття проблемного характеру питання, що вивчається;

- обґрунтованість та глибина проведеного аналізу;

- логічна послідовність тексту АО;

- критичність - наявність критичних зауважень;

- зв'язок порушеної проблеми з фаховою діяльністю;

- наведення автором особистісних спостережень;

- наявність власний висновків та рекомендацій;

- об’єктивність позиції автора АО.

Важливими складовими роботи над АО є його написання та оформлення, що дозволяє вирішити проблеми фіксації (насамперед для себе) результатів власної пошукової діяльності та їх оприлюднення. Для цього дотримання правил оформлення надасть змогу стисло та зрозуміло ознайомити викладача та колег-студентів з результатами Вашої праці, полегшить вирішення задач оприлюднення АО.

 

Список додаткової літератури щодо роботи над АО

1. Галузева система науково-технічної інформації з архівної справи та документознавства. Структура та основні напрями функціонування: СОУ 92.522892594-001-2004 [Текст]. - [Чинний від 2005-01-01]. - К.:Державний комітет архівів України, 2005. -28с.

2. Сляднева Н. Информационно-аналитическая деятельность: проблемы и перспективы [Текст] /H.Сляднева //Информационные ресурсы России. - 2001. - № 2. - С.14-21.

3. Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документів [Текст] /Н.М.Кушнаренко, В.К.Удалова. - К.: Знання, 2006. -334 с. С.306.

4. Коркжова A.A. Основы научно-технической информации [Текст] /A.A.Коркжова, В.Г.Дера. - М.: Высш.школа, 1985. -224с. С.168.

5. Издания информационные. Структура и оформление: ГОСТ 7.23-96. (Взамен ГОСТ 7.23-80) [Текст]. - [Введ. 01.01.98]. - Минск: Изд-во стандартов, 1997. - 10 с.

6. Антонова С.Г. Редакторская подготовка изданий [Текст] /С.Г.Антонова, В.И.Васильев, И.А.Жарков [и др.] /под общ. ред. С.Г.Антоновой - М.: Издательство МГУП, 2002. - 468 с.

3.6 Загальні положення підготовки наукових робіт

(курсових, випускних і дипломних)

 

Важливу роль у навчанні студентів, розвитку їх професіоналізації та спеціалізації відіграють курсові роботи, що виконуються на 2 та 3 курсах. Студенти, навчання яких здійснюється у відповідності з навчальним планом підготовки бакалавра з соціології, для підтвердження свого професійно-кваліфікаційного рівня виконують на 4 курсі випускну бакалаврську роботу, що по своєму змісту являє собою розширену і поглиблену курсову. Студенти, навчання яких здійснюється у відповідності з навчальним планом підготовки спеціаліст з соціології, для підтвердження свого професійно-кваліфікаційного рівня виконують на 5 курсі дипломну роботу.

Кафедра соціології, пропонує певний перелік тем курсових, випускних і дипломних робіт і орієнтує студентів на вивчення найбільш актуальних наукових та практичних суспільних проблем, особливо вітаються теми, що висвітлюють соціальні проблеми м. Дніпропетровська, однак при цьому не виключається можливість прояву ініціативи і власного наукового інтересу студента. У ході підготовки, написання та захисту курсових, випускних і дипломних робіт передбачається вирішити наступні завдання:

§ формувати у студентів уявлення, щодо самостійного вибору напряму творчого пошуку та формулювання проблеми;

§ набути практичних навичок роботи з науковою літературою, нормативними актами, соціальною статистикою, результатами соціологічних досліджень;

§ поширити і поглибити знання зі спеціальності, підвищити рівень теоретичної підготовки і практичної майстерності;

§ розвинути творчій хист студентів, заохотити їх до науково-дослідної діяльності у галузі методології, теорії, спеціальних соціологічних теорій, методики і техніки соціологічних досліджень;

§ формувати уміння щодо оформлення результатів власного наукового пошуку;

§ набути навичок та впевненості щодо публічного виступу, презентації напрацьованого матеріалу та ведення наукової дискусії.

 

Робота над курсовими, випускними і дипломними роботами передбачає можливість участі студентів в науково-дослідницькій роботі, що проводиться кафедрою соціології.

3.7 Методичні рекомендації до підготовки та захисту

курсових робіт

 

Загальні положення

Студенти, навчання яких здійснюється у відповідності з навчальним планом підготовки бакалаврів соціології, для набуття навичок формулювання науково-пошукової проблеми та її вивчення, на 2, 3 курсах навчання готують курсову роботу, яка є певним підсумком зусиль студента щодо набуття навичок роботи з науковою літературою та оформлення результатів наукового пошуку. Курсові роботи створюють умови щодо формування певних вмінь та з’ясувати, в якій мірі студенти оволоділи теоретичними знаннями та практичними навичками соціолога, допомагають виявити їхні наукові інтереси, схильності і творчий хист.

Вимоги до курсових робіт мають диференційований підхід з урахуванням року навчання студентів, тому підготовка курсової роботи на 2 і 3 курсі має певні відмінності. Так, курсова робота студента 2-го курсу (за обсягом 35-40 сторінок) висвітлює:

1) результати узагальнення студентом теорій та концепцій, що висвітлюють порушену проблему;

2) визначають стан об’єкту роботи, який ґрунтується на оцінках інших науковців та вторинному аналізі наявних емпіричних досліджень;

3) висновки автора курсової роботи як результат їх пошукової роботи.

Курсова робота на другому році навчання передбачає наявність аналітичної діяльності студентів щодо спеціальної літератури з обраної теми. Основний зміст роботи складає аналіз теоретичного висвітлення змісту соціальних об'єктів і процесів з метою визначення їх складових, сутнісних характеристик, тенденцій і закономірностей розвитку. Студенти, під час написання курсової роботи, повинні набути та продемонструвати уміння щодо аналізу теоретичних джерел, виокремлення головного, порівняння, визначення закономірностей і тенденцій теоретичного відображення соціальних явищ, формулювання аргументованих висновків. Набуті навички оформлення бібліографії за темою.

 

На третьому році навчання до курсової роботи (за обсягом 40-45 сторінок) висуваються більш високі вимоги ніж до робіт на другому курсі. Тому тема повинна бути ширшою та мати науково-практичну значущість. Збільшується число наукових джерел, що використовуються при її розробці. Змістовно курсова робота студентів третього курсу пов'язана з побудовою певної концепції дослідження об'єктів і процесів, виявленням соціальних механізмів, визначенням специфіки їх функціонування. Студенти повинні продемонструвати:

1) володіння методами аналізу і синтезу, побудови гіпотез, проведення узагальнень, розробки прогнозів, фіксації реального стану соціального об’єкта - проведення власного емпіричного дослідження, що є обов’язковою умовою курсової роботи студента 3- курсу;

2) вміння оформлювати результати наукового пошуку у відповідності до наукових традицій.

Підготовлена курсова робота підлягає публічному захисту, який вимагає певних вмінь демонстрації самостійності у наведенні висновків та висвітлення проблеми, ведення наукової дискусії.

 

Кафедра соціології пропонує певний список курсових робіт, орієнтує студентів на вивчення найбільш актуальних проблем, однак при цьому не виключає ініціативу і прояв власного інтересу студента.

Тема курсової роботи узгоджується з науковим керівником та затверджується на засіданні кафедри соціології. Під час роботи над обраною проблемою студент регулярно навідує наукового керівника для доповіді про хід роботи над курсовою роботою та консультацій.

Робота над курсовою призначена сприяти здобуттю студентом знань щодо наукової методології та методики проведення наукового пошуку, проведення соціологічного дослідження, формуванню навичок до кваліфікованого узагальнення даних, використанню базових знань з соціологічної науки.

 

 

Підготовка курсової роботи передбачає наступний алгоритм.

 

Основні етапи виконання курсової роботи:

1) вибір теми;

2) визначення «об’єкту» та «предмету» наукового дослідження;

3) формулювання мети і завдань курсової роботи;

4) збір матеріалу, відбір літератури за темою, попередня підготовка до оформлення бібліографії;

5) складання графіку роботи;

6) підготовка першого варіанту тексту роботи;

7) подання підготовленого тексту науковому керівнику;

8) доопрацювання тексту у відповідності до зауважень наукового керівника;

9) подання остаточно доопрацьованого і оформленого тексту;

10) отримання від наукового керівника попередньої оцінки і рекомендації на захист;

11) захист курсової роботи.

 

Згідно наведеного алгоритму виконання курсової роботи, необхідно починати пошук з вибору теми. На початку кожного навчального року тематика курсових, за актуальними напрямками, розробляється кафедрою соціології, при цьому не виключається можливість самостійного вибору теми курсової роботи студентом яка обов’язково узгоджується з науковим керівником. Рекомендується обирати тему таким чином, щоб вона могла стати науковою проблемою для дослідження на весь період навчання студента в університеті, тобто доцільно передбачити можливості її подальшої послідовної розробки у наступних курсових та дипломних роботах за ОКР бакалавра, спеціаліста, магістра. При виборі теми необхідно виходити не тільки з її актуальності, теоретико-прикладного значення проблеми і власної зацікавленості, але й наявності емпіричної бази. Враховувати терміни її реалізації у відповідності до навчального процесу, матеріальних можливостей тощо.

Студент, обравши тему курсової роботи, до 1 жовтня подає заяву на кафедру з проханням затвердити обрану тему і наукового керівника (зразок заяви наводиться у підрозділі 3.9) і починає працювати над пошуком літератури за визначеною темою.

Вивчення визначеної теми наукового пошуку передбачає роботу з науковою літературою. При написанні курсової роботи використовуються наступні наукові джерела:

1) спеціальна наукова література (використання посібників та підручників виключається);

2) матеріали статистики, періодичної літератури, архівні документи;

3) опубліковані результати емпіричних досліджень соціологічних установ або інших дослідників;

4) матеріали емпіричних соціологічних досліджень, які проведені власно студентом.

При роботі з літературою рекомендується:

§ ознайомитися зі змістом (переліком структурних елементів) джерела, позначити глави та параграфи, або розділи та підрозділи, що мають безпосереднє відношення до висвітлення теми курсової;

§ уважно прочитати позначене, окреслити найбільш важливі частини;

§ зробити нотатки, тезове зафіксувати матеріал;

§ при конспектуванні матеріалу необхідно зафіксувати його джерело (бібліографію) з обов’язковим згадуванням сторінок - де саме наводиться позиція науковця або факт, який ви прагнете використовувати, таким чином не будуть створені труднощі при оформлені посилань;

§ проаналізувати законспектований матеріал - на базі накопиченого матеріалу скласти попередню структуру висвітлення проблеми;

§ визначити його достатність для висвітлення обраної теми.

 

*(Більш докладно з особливостями пошукової роботи, методикою систематизації і аналізу наукової літератури можна ознайомитися у Розділі 4.)

 

Після затвердження кафедрою теми студент разом з науковим керівником визначає структуру (план) курсової роботи і розробляє календарний графік її виконання. Календарний графік визначає чіткі терміни звітності студента щодо виконання робіт над курсовою (зразок «Графіку виконання курсової роботи» наводиться у підрозділі 3.9).

Результати зусиль щодо написання курсової роботи повинні бути сформульовані за наступної структурою.

 

Структура курсової роботи

Загальний обсяг курсової роботи складає на другому курсі 35-40, на третьому курсі 40-45 друкованих сторінок (без списку літератури і додатків). Нумерація сторінок в роботі наскрізна, включаючи літературу і додатки. Починається вона з Титульного листа, але номер сторінки на ньому не ставиться, фактично нумерація «2» починається з другої сторінки, на якій знаходиться «ЗМІСТ». Номер ставиться зверху у правому верхньому кутку сторінки без крапки.

 

Курсова робота повинна бути надрукована. Вимоги до набору тексту наступні: текст послідовно набирається на одній стороні стандартного аркушу паперу формату А-4 (210х297 мм), 14 кеглем, шрифт Times New Roman, з інтервалом між строками 1,5, з полями: ліворуч – 3,0 см, праворуч – 1,5 см, згори і знизу – по 2 cм. Виділення у тексті «жирним» робляться лише у назві розділів та підрозділів, інші виділення «жирним» або «курсивом», зміни у шрифтах - зайві та небажані. Спеціальна палітурка для курсової роботи не потрібна. Текст скріплюється швидкозшивачем, аркуші в додаткові файли вставляти не потрібно – це створює зайві труднощі науковому керівникові у роботі з текстом.

Курсова робота має наступну структуру:

1. титульний лист;

2. «ЗМІСТ»;

3. «ВСТУП» (обсяг 2-3 сторінки);

4. Основна частина, що складається з глав і параграфів, або розділів і підрозділів та слугує розкриттю теми курсової роботи. Наприклад:

«РОЗДІЛ 1

1.1

1.2

РОЗДІЛ 2

2.1

2.2»;

5. «ВИСНОВКИ» (за обсягом у 2-3 сторінки);

6. «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ»;

7. «ДОДАТКИ» (наводяться за необхідністю).

 

Методичні поради та рекомендації щодо наповнення змісту структурних елементів наводяться у підрозділі 3.8. Зразки оформлення бібліографії, додатків та інших елементів наводяться у підрозділі 3.9.

 

Під час підготовки курсової роботи студент регулярно зустрічається з науковим керівником для доповіді про хід роботи та консультацій з питань що виникають. Роль наукового керівника на цьому етапі полягає у наданні допомоги студенту у: складанні структури роботи; оцінці і уточненні наукової літератури; спрямуванні студента на вирішення поставлених у роботі завдань та висвітлення ідей, які лежать в основі роботи; консультуванні щодо використання емпіричних матеріалів або проведення вторинного аналізу результатів соціологічних досліджень; вибору засобів і процедур дослідження; оформлення результатів наукового пошуку.

Студент повинен представити науковому керівнику закінчену курсову роботу (не пізніші ніж за тиждень до призначеної кафедрою дати захисту), яка повинна відповідати наступним загальним вимогам:

1) актуальність порушеної теми;

2) чітка структура;

3) логічна послідовність викладення матеріалу;

4) конкретність викладення результатів роботи;

5) доведеність і обґрунтованість висновків та рекомендацій;

6) відсутність орфографічних та синтаксичних помилок;

7) відповідність вимогам щодо оформлення.

 

На підставі представленого тексту науковий керівник оцінює курсову роботу студента та надає дозвіл на публічний захист.

 

Виконання курсових робіт та їх захист здійснюється в терміни, встановлені нормативними документами, що діють в університеті (календарний план та ін.).

Про хід підготовки курсових робіт на засіданні кафедри періодично заслуховуються наукові керівники і студенти.

Остаточний варіант курсової роботи здається на перевірку науковому керівнику не пізніше ніж за тиждень визначеного терміну до її публічного захисту.

 

Основними критеріями оцінки курсової роботи є:

§ новизна теми та структура розгляду проблеми;

§ обґрунтованість актуальності обраної теми;

§ висвітлення стану розробленості проблеми;

§ наявність емпіричної бази роботи;

§ наявність власного емпіричного дослідження;

§ використання теоретичних концепцій зарубіжних і вітчизняних соціологів;

§ мова і стиль викладення, застосування соціологічних категорій, соціологічної лексики;

§ рівень самостійності в судженнях, наявність власної аналітики, проміжних висновків;

§ демонстрація навичок щодо наукового пошуку та проведення узагальнень;

§ діапазон використаних наукових джерел;

§ рівень реалізації дослідницьких завдань, чіткість формулювання висновків;

§ наявність рекомендацій щодо впровадження результатів наукової роботи;

§ відповідність оформлення роботи прийнятим стандартам.

 

Науковий керівник, ознайомившись з остаточним варіантом курсової роботи, оцінює та рекомендує її до захисту.

При невідповідності до вимог щодо наукового рівня змісту та оформлення курсової роботи, науковий керівник повертає її для доопрацювання і усунення недоліків, у випадку коли час вже не дозволяє студенту внести виправлення – пише обґрунтування про недопущення курсової роботи до публічного захисту. Рішенням кафедри призначається час перекладання академічної заборгованості (по закінченню екзаменаційної сесії).

 

Захист курсової роботи

Захист курсових робіт підготовлених студентами проходить щорічно (у квітні – травні) за спеціально розробленим на кафедрі графіком. Для захисту роботи студентам відводиться 5-7 хвилин на доведення основних положень роботи та відповіді комісії.

 

 

Під час захисту курсової роботи студент повинен:

1) викласти актуальність теми, ступінь її розробленості, об’єкт і предмет, мету і завдання курсової роботи (студентам 3-го курсу, обов’язково емпіричну базу курсової роботи).

2) не намагатися, під час захисту, висвітлювати хід пошукових робіт щодо висвітлення проблем які досліджувалися - на це не вистачить часу, тому необхідно чітко сформулювати найбільш важливі положення про отримані результати і висновки;