Особливості професійного спілкування суддів, працівників правоохоронних органів та міліції

При розгляді моральних засад діяльності слідчого необхід­но виділити три види правил, які визначають поведінку слід­чого при виконанні ним своїх функціональних обов'язків у кримінальному процесі: а) сутність, форма, зміст слідства; все це визначається процесуальними законами і основними поло­женнями матеріального права (кримінального, цивільного, адміністративного тощо); б) методи, прийоми і тактика роз­слідування, які дозволяють максимально ефектно, швидко і повно розкрити злочин і викрити винних; в) допустимість, за­конність застосування вищевказаних форм, прийомів і мето­дів, тактики й особистої ініціативи слідчого з точки зору судо­вої етики.

Відомо, що праця слідчого складна і відповідальна в силу того, що він знаходиться на передньому краї боротьби зі зло­чинністю, зустрічається часом з активною протидією осіб, за­цікавлених у тому, щоб спрямувати слідство хибним шляхом. За цих умов слідчий наділяється широкими владними повно­важеннями, тобто правом одноособово вирішувати багато пи­тань, що виникають у процесі слідства, за винятком тих, які вирішуються з санкції прокурора. Отже, на користь об'єктив­ності і оперативності, можливості гласності, прилюдної кри­тики дій слідчого обмежені. І тут правомірно виникає питан­ня: чи існують засоби для гарантії захисту прав людини в разі виникнення деформацій морально-професійної свідомості, які зустрічаються не так вже й рідко в нашій дійсності? Од­ним з найважливіших засобів виступає судова етика, значення якої полягає у тому, що вона дає обгрунтування для протис­тояння деформаціям морально-професійної свідомості. І знач­ну роль тут відіграє світоглядна і етична підготовка майбутніх юристів, яка гарантує і утримує від помилок у майбутній слід­чій практиці. Наприклад, слідчий, згідно з кримінальним за­конодавством, зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому те, що щире каяття або явка з повинною, а також сприяння роз­криттю злочину є обставинами, що пом'якшують відповідаль­ність, але слідчий не повинен використовувати такі роз'яснен­ня як засіб морального тиску для того, щоб примусити людину визнати себе винною.

Узагальнюючи всі наші міркування, можна сформулювати визначення моральних засад професійної діяльності слідчого — це категорія судової етики в кримінальному судочинстві, яка означає сукупність норм, принципів, що виникають в резуль­таті трансформації загальних вимог моралі відповідно до умов виконання його функціональних обов'язків при проведенні попереднього слідства, санкціонованих громадською думкою, особистим переконанням і виконуваних добровільно з метою підсилення боротьби зі злочинністю і захисту прав людини.

Одним із завдань судової етики є з'ясування сутності і змісту моральних засад професійної діяльності судді- Для ви­рішення цього завдання надзвичайно важливо знати роль, яку відіграє суд у системі органів юстиції. Суд як орган державної влади, як знаряддя справедливої відплати відповідно до вимог законності й моралі виконує важливу виховну функцію в су­спільстві. У судовому засіданні, де до підсудного поставилися не лише як до злочинця, а й як до людини, де він сам пере­конався у справедливому вирішенні його справи, вже заклада­ються основи для його виправлення і морального перевихо­вання. Особливе місце суду в державі пояснюється тим, що правосуддя здійснюється тільки ним (судом), тільки він може визнати людину винною у злочині чи завершити своїм рішен­ням цивільну суперечку.

З точки зору професійної етики, авторитет суду значною мірою залежить від авторитету обраних у нього людей. Це оз­начає, що суддям повинні бути притаманні життєва мудрість, поєднання високої професійної підготовки з моральною чис­тотою, громадянська мужність, непідкупність, загострене почуття справедливості. Важко переоцінити важливість цих якостей особистості взагалі, а тим більше — у випадках неза­конного впливу на суддів, які все ще не рідкість у нашій дій­сності. Тому моральні засади професійної діяльності судді ви­являються головним чином у таких категоріях, як справедливість, неупередженість, безпристрасність, чесність, суддівська совість. Зміст моральних засад професійної діяль­ності судді складає сукупність норм, принципів загальних ви­мог моралі, трансформованих відповідно до специфічних умов виконання ним функціональних обов'язків у судовому процесі з метою його гуманізації, посилення захисту прав людини, ви­ховання громадян у дусі дотримання законів. Відповідно до основних принципів, що стосуються незалежності судових ор­ганів, прийнятих на VII Конгресі ООН 1985 року, особи, ві­дібрані на судові посади, повинні мати високі моральні якості та здібності.