Економіка праці і соціально-трудові відносини

(методичні вказівки для студентів економічних спеціальностей)

 

 

Миколаїв 2009

 

 

Методичні вказівки для студентів економічних спеціальностей з дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини» підготувала к.е.н. Крилова І.Г.

 

 

Відповідальний за випуск – завідувач кафедри економіки сільського господарства, д.е.н., професор Топіха І.Н.

 

Розглянуто на засіданні методичної комісії економічного факультету МДАУ протокол № 6 від 12.02.2009 р.

Друкується за рішенням методичної ради МДАУ протокол № 7 від 18.03.2009 р.

 

 

Рецензенти:

Н.Л. Дюндіна – кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки і менеджменту Миколаївського науково-навчального інституту Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова

Л.В. Назарова – кандидат економічних наук, доцент кафедри світового сільського господарства та зовнішньо-економічної діяльності Миколаївського державного аграрного університету

 

 

Надруковано в видавничому центрі МДАУ, Зам. Наклад прим.

54010, м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 9

 

 

Введення

Розвиток людського суспільства, прогрес людства неможливий без праці. Вона була і є основою існування людини в будь-яких економічних умовах. Завдяки праці накопичується потенціал продуктивних сил та суспільних багатств.

У процесі праці формується система соціально-трудових відносин. В політико-економічному аспекті соціально-трудові відносини можна визначити як сукупність об’єктивно існуючих якісних і кількісних понять і категорій, що характеризують взаємодію суб’єктів трудових відносин в процесі праці та в сфері основних параметрів рівня і якості життя населення.

В ринкових умовах господарювання формування соціально орієнтованої економіки України супроводжується безробіттям, інфляцією, страйками та соціальною напруженістю у суспільстві, що суттєво впливає на життєвий рівень населення, ефективність праці та виробництва.

Таким чином, ефективність використання найважливішого на сьогодення виробничого ресурсу - робочої сили, за даних умов залежить від знання економічних законів і закономірностей функціонування ринку праці, зайнятості, організації і оплати праці. Це висуває нові вимоги до підготовки спеціалістів з вищою освітою в галузі економіки, фінансів, маркетингу, менеджменту і бізнесу, яким належить вирішувати надзвичайно важливі і складні проблеми підвищення ефективності праці та гармонізації соціально-трудових відносин на всіх рівнях.

Дисципліна «Економіка праці і соціально-трудові відносини» охоплює як загальні, так і специфічні соціально-економічні питання, що виникають на ринку праці і в соціально-трудових відносинах в Україні, питання раціонального використання людських ресурсів у суспільному виробництві, забезпечення зайнятості і соціальної підтримки безробітних.

Предметом її вивчення є суспільна праця, її організація і соціально-економічні результати та наслідки, а також форми і методи практичного застосування законів прояву суспільної праці в конкретному виробництві. У цьому аспекті економіка праці і соціально-трудові відносини пов’язані з багатьма іншими галузями економічної науки, наприклад, з економічною теорією, організацією виробництва, економікою підприємства, мікроекономікою, статистикою та ін.

Метою дисципліни є формування системи теоретичних і практичних знань про категорії, поняття, механізм забезпечення ефективності і продуктивності праці, а також розвиток соціально-трудових відносин.

Завданням курсу економіки праці і соціально-трудових відносин є надбання студентами уміння і навичок у справі забезпечення ефективності використання ресурсів праці і моніторингу соціально-трудових відносин, розвиток у студентів здібностей до науково-дослідницької діяльності, самостійності та відповідальності.

Таким чином, основними питаннями економіки праці і соціально-трудових відносин є:

- праця як сфера життєдіяльності і головний фактор виробництва;

- трудові ресурси і трудовий потенціал на різних рівнях управління ними;

- соціально-трудові відносини і механізм функціонування системи соціально-трудових відносин, а також соціальне партнерство;

- ринок праці і його регулювання, соціально-трудові відносини зайнятості;

- організація і нормування праці;

- ефективність і продуктивність праці, її планування;

- політика доходів і оплата праці;

- аналіз, звітність і аудит у сфері праці;

- моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент дослідження, регулювання і удосконалення трудових відносин;

- міжнародне регулювання соціально-трудових відносин.

У результаті вивчення курсу студент повинен знати сутність процесів, що відбуваються в соціально-трудовій сфері нашої країни:

- зміни в зайнятості;

- становлення та формування сучасного ринку праці;

- сучасні підходи до управління людськими ресурсами;

- зміст і елементи організації праці;

- методи оцінки ефективності праці та її оплати;

- структуру і розміщення населення України, його природний і механічний рух, типи, види і режими відтворення населення;

- місце та роль Міжнародної організації праці в регулюванні соціально-трудових відносин.

Студент повинен уміти на практиці застосовувати отриманні знання з основних питань економіки праці щодо управління працею на макро- і мікрорівнях:

- працювати з джерелами статистичної інформації, вибирати статистичні дані для аналізу ринку праці, зайнятості і безробіття населення, оплати праці, формування доходів і витрат;

- оцінювати кон’юнктуру сучасного ринку праці, робити прогнози щодо попиту і пропозиції робочої сили;

- визначати потребу підприємства в кадрах, планувати чисельність працівників підприємств в розрізі окремих спеціальностей;

- вибирати найбільш ефективну форму і систему організації оплати праці на підприємстві, аналізувати використання фонду заробітної плати;

- обґрунтовувати необхідність і ефективність преміювання працівників підприємства;

- вибирати оптимальні режими праці і відпочинку на виробництві;

- аналізувати ефективність використання робочої сили на підприємстві, розраховувати показники продуктивності праці;

- виявляти резерви підвищення продуктивності праці, визначати заходи, спрямовані на використання цих резервів.

Семінарські заняття проводяться фактично з усіх тем робочої програми. Вони передбачають усне опитування студентів для визначення ступеня засвоєння ними важливих теоретичних питань, забезпечують поглиблене вивчення теми, розвивають навички самостійно приймати рішення у конкретних ситуаціях. На семінарські заняття студенти готують реферати, доповіді на актуальні теми з регулювання соціально-трудових відносин, які обговорюються з аудиторією.

Для закріплення теоретичного матеріалу та набуття студентами практичних навичок: аналізу ринку праці; визначення типів, видів та режимів відтворення населення, його структури і розміщення; розрахунку основних трудових показників та показників зайнятості і безробіття навчальним планом передбачено проведення практичних занять, на яких виконуються практичні завдання з дослідження ринку праці та демографічної ситуації в регіоні, розв’язуються задачі з організації і оплати праці на підприємствах.

Такий порядок проведення занять дає можливість більш ефективно використовувати навчальний час, активізувати позааудиторну самостійну роботу студентів, сприяє вмілому застосуванню теоретичного матеріалу та розвитку творчого мислення.

Досягненню поставлений цілей і завдань, розвитку умінь і навичок сприятиме самостійна робота студентів, виконання ними індивідуальних завдань. В методичних вказівках передбачена самостійна робота студентів, яка виконується переважно на основі обробці додаткових літературних джерел, а також матеріалів статистичних щорічників. Завдання і вправи, наведені у методичних вказівках, охоплюють всі теми, передбачені навчальною програмою.

 

 

Модуль 1