Завдання та призначення формування ЦЗ

Основні завдання сил ЦЗ є:

1. Проведення робіт та заходів щодо запобігання НС,захисту населення та територій від них.

2. Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт

3. Гасіння пожеж

4. Ліквідація наслідків НС в умовах екстремальних температур,задимленості, загазованості, загрози вибухів,обвалів тощо.

5. Проведення піротехнічних робіт

6. Проведення вибухових робіт для запобігання виникнення НС та ліквідації їх наслідків,окрім випадків,які пов’язані із терористичною загрозою

7. Проведення робіт щодо життєзабезпечення постраждалих

8. Надання екстреної медичної допомоги постраждалим у районі НС і транспортування їх до закладів охорони здоров’я

9. Здійснення перевезень матеріально-технічних засобів призначених для проведення аварійно-рятувальних робіт або інших невідкладних робіт,ліквідації наслідків НС та надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок таких ситуацій.

10. Надання допомоги іноземним державам

11. Проведення аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання на яких існує небезпека виникнення НС

6. Завдання та призначення спеціалізованої служби ЦЗ

1. Спеціалізовані служби ЦЗ. Це позаштатні органи управління сил і засобів призначені для виконання заходів ЦЗ,захисту населення і місцевостей від наслідків НС. Cпеціалізована служба цивільного захисту - підприємства, установи, організації, об’єднані для виконання завдань у сфері цивільного захисту відповідної функціональної спрямованості;

Основними завданнями служби ЦО незалежно від їх спеціалізації є:

- планування та виконання заходів ЦО, відповідно до завдань, покладених на службу;

- створення та підготовка формувань ЦО (спеціалізованих – на мирний час та невоєнізованих – на особливий період), відповідно до завдань, покладених на службу ЦО;

- забезпечення готовності системи управління службою ЦО та підпорядкованими формуваннями до виконання завдань за призначенням;

- організація управління нижчими службами та формуваннями ЦЗ в ході виконання завдань ЦО;

- надання допомоги службам та формуванням ЦО району у забезпеченні необхідними матеріально-технічними засобами, технікою та оснащенням;

- організація необхідної взаємодії з органами управління, іншими службами цивільної оборони;

- підготовка та подання начальнику ЦО району пропозицій для прийняття рішень на проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

- участь у проведенні та забезпеченні евакуації населення;

- планування та виконання заходів щодо переведення служби зі стану мирного часу на стан особливого періоду;

7. Завдання та призначення добровільних формувань ЦЗ

Добровільні формування цивільного захисту створюються, у разі необхідності, під час загрози або виникнення надзвичайних ситуацій для проведення допоміжних робіт з попередження або ліквідації таких ситуацій керівником робіт з ліквідації надзвичайної ситуації за рішенням Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, керівника центрального та місцевого органу виконавчої влади, сільського, селищного або міського голови.

Добровільні формування цивільного захисту виконують завдання, які покладаються на них під час попередження та ліквідації надзвичайної ситуації, під керівництвом керівника підрозділу аварійно-рятувальної служби, до якої придасться таке добровільне формування.

Добровільні формування цивільного захисту мають право:
- на отримання від місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств та аварійно-рятувальних служб, що працюють у зоні надзвичайної ситуації, інформації, необхідної для проведення заходів і робіт з попередження та ліквідації надзвичайної ситуації;
- на доступ на об’єкти і території для проведення заходів та робіт з попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій;
- вимагати від усіх осіб, які знаходяться у зоні надзвичайної ситуації, додержання встановлених заходів безпеки.

До добровільнихформуваньцивільногозахистувключаютьсягромадяни на добровільних засадах.

Громадяни, що виконують завдання з попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій у складі добровільного формування цивільного захисту, мають право на:

-отримання інформації про надзвичайну ситуацію та про заходи необхідної безпеки;

-забезпечення і використання під час виконання завдань з попередження та ліквідації надзвичайної ситуації, у разі необхідності, засобів індивідуального захисту;

-відшкодування шкоди, заподіяної їх життю, здоров’ю під час виконання завдань з попередження та ліквідації надзвичайної ситуації;

-медичну допомогу та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних та психологічних травм під час виконання завдань з попередження та ліквідації надзвичайної ситуації.

Громадяни, що виконують завдання з попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій у складі добровільного формування цивільного захисту зобов’язані:
- виконувати завдання та обсяги робіт, які визначені, залежно від характеру надзвичайної ситуації;
- дотримуватися заходів безпеки під час виконання завдань з попередження та ліквідації надзвичайної ситуації та заходів поведінки у зоні надзвичайної ситуації;
- вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій, надання першої медичної допомоги, правила користування засобами захисту.

 

8. Завдання та призначення оперативно-рятувальної служби ЦЗ

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту є особливим видом державної аварійно-рятувальної служби.

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту функціонує у системі Міністерства НС і складається з органу управління нею, аварійно-рятувальнихформувань центрального підпорядкування, аварійно-рятувальнихформуваньспеціальногопризначення, спеціальнихавіаційних, морських та іншихформувань, державнихпожежно-рятувальнихпідрозділів (частин), навчальнихцентрів, формувань та підрозділів забезпечення.

Державніпожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби ЦЗ створюються:
- в усіх містах, районах у містах, районах в Автономній Республіці Крим, областях, відповідно до критеріїв та згідно з переліком, що визначається Міністерством НС;
- на підприємствах та інших об’єктах для надання державної послуги з пожежної охорони;
- перелік підприємств та інших об’єктів, на яких створюються державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби ЦЗ, порядок створення та умови функціонування цих підрозділів (частин) визначаютьсяКабінетом МіністрівУкраїни.

Кількість та гранична чисельність Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту визначається Міністерством надзвичайних ситуацій залежно від встановленої КМУ загальної чисельності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

До повноважень Оперативно-рятувальної служби ЦЗ належать:
- аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі підприємств та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
- надання місцевим органам виконавчо ївлади, виконавчим органом міських рад та підприємствам пропозицій щодо поліпшення протиаварійного стану об’єктів і територій та усунення виявлених порушень вимог щодо дотримання техногенної безпеки;
- отримання від місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів міських рад та підприємств інформації, необхідної для виконання покладених на службу завдань;
- безперешкодний доступ на об’єкти і території для виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій,

9. Завдання та призначення аварійно-рятувальної служби

1. Аварійно-рятувальні служби (формування) поділяються на:державні, регіональні, комунальні, об’єктові та громадських організацій;спеціалізовані та неспеціалізовані;професійні та непрофесійні (позаштатні).
2. Аварійно-рятувальні служби (формування) створюються у разі необхідності:
державні – Міністерством надзвичайних ситуацій, іншими центральними органами виконавчої влади, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз" – тільки професійні
регіональні – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим органом виконавчої влади – в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі;
комунальні – міською та селищною радою – у місті, районі міста, селищі;
об’єктові – керівником підприємства, що експлуатує об’єкти підвищеної небезпеки на такому підприємстві;
громадських організацій – громадською організацією, згідно із Законом України "Про об’єднання громадян".
Держані, регіональні, комунальні аварійно-рятувальні служби (формування) і аварійно-рятувальні служби громадських організацій, які створені на професійній основі є юридичними особами.
Спеціалізована аварійно-рятувальна служба (формування) – професійна аварійно-рятувальна служба (формування), яка має підготовлених рятувальників та відповідні засоби цивільного захисту та призначена для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з особливим ризиком (гасіння газових фонтанів, проведення водолазних та гірничорятувальних робіт тощо).
Професійна аварійно-рятувальна служба (формування) – це аварійно-рятувальна служба (формування), працівники якої працюють за трудовим договором у формі контракту, а працівники, що атестовані рятувальниками, проходять професійну, спеціальну фізичну, медичну та психологічну підготовку.
Спеціалізовані професійні аварійно-рятувальні служби, діяльність яких пов’язана з організацією та проведенням гірничорятувальних робіт є воєнізованими.
Особливим (спеціалізованим) видом державної аварійно-рятувальної служби є Державна служба медицини катастроф, яка функціонує для надання безоплатної медичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій громадянам, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації надзвичайних ситуацій.
Державна служба медицини катастроф складається з медичних установ, лікувально-профілактичних закладів центрального і територіального рівнів незалежно від виду їх діяльності та галузевої належності, а також медичних формувань, які утворюються, у разі необхідності, такими установами і закладами.

10. Завдання та призначення пожежно-рятувальних підрозділів (частин)

Призначення пожежно-рятувальних підрозділів(частин) пов’язані з виконанням ними таких основних оперативних завдань особового складу пожежно-рятувальних підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту(ОРСЦЗ):

- рятування людей у разі виникнення загрози їх життю,

- ліквідування пожежі в тих розмірах, яких вона набула на момент прибуття пожежно-рятувального підрозділу,

- надання допомоги в ліквідуванні наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

Оперативні дії під час гасіння пожеж - це організоване застосування сил та засобів пожежно-рятувальних підрозділів, дії яких спрямовані на виконання основного оперативного завдання. Оперативні дії повинні проводитися з дотриманням встановлених вимог безпеки, передбачених для певного виду робіт.

Виконання оперативного завдання забезпечується такими силами:

- особовим складом органів управління та пожежно-рятувальних підрозділів ОРСЦЗ, у тому числі курсантами, слухачами та професорсько-викладацьким складом навчальних закладів та науково-дослідних установ системи МНС України;

- особовим складом (працівниками і членами) місцевої та добровільної пожежної охорони, іншими протипожежними формуваннями.

Для гасіння пожеж можуть залучатися в установленому порядку особовий склад органів внутрішніх справ, аварійно-рятувальні служби міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, військовослужбовці, а також населення.

Для виконання оперативного завдання використовуються такі засоби:

1)пожежно-рятувальні автомобілі, аварійно-рятувальна техніка і обладнання, у тому числі техніка, що пристосована для цілей пожежогасіння, та інші транспортні засоби;2)пожежно-технічні засоби та обладнання;3)засоби зв’язку та освітлення;4)засоби індивідуального захисту органів дихання, зору та шкіри;5)вогнегасні речовини (вода, піна, порошки, гази тощо);6) системи та обладнання протипожежного захисту.

11. Перерахуйте сили ЦЗ та їх завдання

До сил ЦЗ належать:

- Оперативно-рятувальна служба ЦЗ. Служба на яку покладається захист населення і території від НС прир,техног або військового характеру,а також прийняття участі у заходах територіальної оборони,здійснення міжнародних рятувальних або інших гуманітарних операцій.

2. Аварійно-рятувальна служба. Призначена для вирішення завдань щодо запобігання і ліквідації НС техног і прир характеру,проведення пошукових аварійно-рятувальних та невідкладних робіт.

3. Формування ЦЗ. Ці формування утворені для запобігання загроз або ліквідації виникнення НС за рішенням Ради міністрів АРК,центрального органу виконавчої влади,місцевої державної адміністрації,органів місцевого самоврядування.

4. Спеціалізовані служби ЦЗ. Це позаштатні органи управління сил і засобів призначені для виконання заходів ЦЗ,захисту населення і місцевостей від наслідків НС.

5. Пожежно-рятувальні підрозділи. Призначені для рятування людей у разі виникнення загрози їх життю, ліквідування пожеж в тих розмірах,які вона набула на момент прибуття пожежно-рятувального підрозділу та надання допомоги у ліквідуванні наслідків аварій,катастроф,стихійних лих.

6. Добровільні формування ЦЗ. Ці формування утворюються під час загрози або виникнення НС для проведення допоміжних робіт із запобігання або ліквідації наслідків таких ситуацій за рішенням Ради міністрів АРК,центрального органу виконавчої влади,місцевих державних адміністрацій,органів місцевого самоврядування.

Основні завдання сил ЦЗ є:

-Проведення робіт та заходів щодо запобігання НС,захисту населення та територій від них. Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт

- Гасіння пожеж

- Ліквідація наслідків НС в умовах екстремальних температур,задимленості, загазованості, загрози вибухів,обвалів тощо.

- Проведення піротехнічних робіт

- Проведення вибухових робіт для запобігання виникнення НС та ліквідації їх наслідків,окрім випадків,які пов’язані із терористичною загрозою

- Проведення робіт щодо життєзабезпечення постраждалих

- Надання екстреної медичної допомоги постраждалим у районі НС і транспортування їх до закладів охорони здоров’я

- Здійснення перевезень матеріально-технічних засобів призначених для проведення аварійно-рятувальних робіт або інших невідкладних робіт,ліквідації наслідків НС та надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок таких ситуацій.

- Надання допомоги іноземним державам

- Проведення аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання на яких існує небезпека виникнення НС.

12. Класифікація НС техногенного характеру

Класифікація НС,можливих на території України:

- за характером походження;

- за ступенем поширення;

- за розміром людських втрат;

- за розміром матеріальних збитків.

За характером походження НС под..на:

1)НС техногенного характеру – це НС, що виникли внаслідок транспортних аварій або катастроф, внаслідок пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроз, аварії з викидом небезпечних хім., радіоактивних, біологічних речовин, раптових руйнувань споруд та будівель;

До надзвичайних ситуацій техногенного характеру відносяться:

• транспортні аварії;

• пожежі, вибухи;

• аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР);

• наявність в оточуючому середовищі шкідливих речовин понад гранично-допустиму кількість;

• аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (РР);

• раптове зруйнування споруд;

• аварії на електроенергетичних системах;

• аварії на комунальних системах життєзабезпечення;

• аварії на очисних спорудах;

• аварії на системах життєзабезпечення;

• гідродинамічні аварії.

 

13. Класифікація НС природного характеру

Класифікація НС,можливих на території України:

- за характером походження;

- за ступенем поширення;

- за розміром людських втрат;

- за розміром матеріальних збитків.

НС природного характеру - це НС, що виникли внаслідок геологічних, гідрологічних, метеорологічних, морських або прісноводних явищ тощо. Також можна віднести захворювання людей, тварин

Надзвичайні ситуації природного характеру;

• геофізично небезпечні явища;

• геологічне небезпечні явища;

• метеорологічне та агрометеорологічне небезпечні явища;

• морські гідрологічне небезпечні явища;

• гідрологічне небезпечні явища;

• пожежі лісові та торф'яні;

• масова загибель диких тварин.

14. Класифікація НС соціального характеру

Класифікація НС,можливих на території України:

- за характером походження;

- за ступенем поширення;

- за розміром людських втрат;

- за розміром матеріальних збитків.

НС соц..характеру - це НС, що виникли внаслідок терористичних актів

НС – це обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання, яка характеризується з порушеннями нормальних умов життєдіяльності населення, спричинених аварією, пожежею, стихійним лихом із застосуванням засобів ураження та іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю населення.

НС соціально х-ру необхідно розглядати у контексті політичної сфери. В такому випадку НС соціального та соціально-політичного х-ру пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадання зброї; виявлення застарілих боєприпасів тощо.

15. Класифікація НС воєнного характеру

Класифікація НС,можливих на території України:

- за характером походження;

- за ступенем поширення;

- за розміром людських втрат;

- за розміром матеріальних збитків.

НС воєнного характеру - це НС, що виникли внаслідок застосування зброї масового знищення під час яких виникають вторинні фактори ураження.

НС – це обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання, яка характеризується з порушеннями нормальних умов життєдіяльності населення, спричинених аварією, пожежею, стихійним лихом із застосуванням засобів ураження та іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю населення.

НС воєнного х-ру, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок руйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

 

16. Порогові значення НС державного рівня

Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, кількості постраждалих і загиблих, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для ліквідації її наслідків, визначають такі рівні надзвичайних ситуацій:

- державний – загинуло 5-10 чоловік, постраждало 100-300, кількість населення, в якого порушено умови життєдіяльності понад 3 доби становить

10 000 – 50 000 чоловік. Дана НС поширилась на ін..держави або ін..регіони. при цьому збитки становлять більше 150 тис.мін.розмірів ЗП;

 

17. Порогові значення НС регіонального рівня

Регіональний - загинуло 3-5 чоловік, постраждало 50-100, кількість населення, в якого порушено умови життєдіяльності понад 3 доби становить

1000 – 10 000 чоловік. Дана НС поширилась на ін..регіони. при цьому збитки становлять більше 15 тис.мін.розмірів ЗП;

 

18. Порогові значення НС місцевого та об’єктового рівнів

- місцевий загинуло 1-2 чоловік, постраждало 20-50, кількість населення, в якого порушено умови життєдіяльності понад 3 доби становить 100-1000 чоловік. Дана НС поширилась за межі потенційно небезпечного об’єкта. при цьому збитки становлять більше 2 тис.мін.розмірів ЗП;

- об'єктовий – всі критерії не досягають зазначених показників.

 

19. Охарактеризуйте які заходи передбачає загальна оцінка обстановки

Оцінка обстановки – порядок визначення ступеня ураженості об’єкта чи території, можливих об’ємів завданих збитків та вплив вторинних заходів на проведення рятувальних та інших робіт в осередку ураження НС.

Загальна оцінка обстановки визначає:

- х-тер і об’єм руйнування, пошкоджень, населення збитків та втрат

- визначає види аварійно-рятувальних робіт та їх можливий об’єм

- визначає радіаційну, технічну, інженерну, пожежну та інші обстановки та їх вплив на виконання завдань

- визначає найбільш доцільні напрямки висування введення сил ЦЗ у осередок ураження

- визначення місця розташування сил ЦЗ для виконання завдань щодо надання допомоги постраждалим та евакуйованим

 

20. Охарактеризуйте які заходи передбачає радіаційна оцінка обстановки

Радіаційна обстановка — це обстановка, яка склалася на території промислового підприємства (об'єкту), населеного пункту або території адміністративного району внаслідок застосування противником ядерної зброї або аварії на атомній електростанції з викидом радіоактивних речовин. Це може призвести до радіоактивного зараження місцевості і необхідності прийняття заходів захисту населення.

Оцінка радіаційної обстановки передбачає:

- визначення та нанесення на карту-схему зон радіаційного забруднення або рівнів радіації в окремих точках місцевості

- визначення умов перебування людей на забрудненій території та визначення їх захищеності

- визначення і нанесення на карту (схему) зон радіоактивного
зараження або рівнів радіації в окремих точках місцевості,

- вирішення основних типових завдань за різними варіантами дій населення, формувань ЦО, а також виробничої діяльності промислових підприємств (об'єктів) в умова» радіоактивного зараження;

- вибір найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключаються або зменшуються радіаційні втрати.

 

21. Охарактеризуйте які заходи передбачає хімічна оцінка обстановки

Хімічна обстановка — це обстановка., яка складається на території адміністративного району, населеного пункту чи об'єкту народного господарства внаслідок викиду (виливу) СДОР, або застосування ворогом хімічної зброї, яка істотно впливає на боєздатність формувань ЦО, роботу підприємств, життєдіяльність населення і потребує вжиття заходів захисту.

При оцінці хімічної обстановки визначають:
-межі зони зараження СДОР, площу зони;
-тривалість уражаючої дії СДОР;
-час підходу хмари зараженого повітря СДОР
-до об'єкту (границі);
-можливі втрати населення в осередку хімічного ураження;
-термін перебування людей в засобах індивідуального захисту шкіри.

- визначення ймовірних втрат робітників, службовців, населення у осередках ураження

 

22. Охарактеризуйте які заходи передбачає інженерна оцінка обстановки

Під інженерною обстановкою при НС розумі-ють сукупність наслідків дії вражаючих факторів НС, у результа-ті яких мають місце руйнування різних об'єктів (будівель, спо-руд, комунально-енергетичних мереж (КЕМ), засобів зв'язку ітранспорту, мостів, гребель, аеродромів тощо), особливо важли-вих для життєдіяльності людей.

Оцінка інженерної обстановки:

- визначення місць знаходження захисних споруд та проїзди до них

- визначення ступеня руйнування будівель, споруд, захисних споруд

- визначення можливих проїздів до об’єктів народного господарства та захисних споруд де можуть перебувати люди

- визначення можливої кількості людей в завалених будинках, спорудах і т.д.

- визначення аварій на комунально-енергетичних мережах

- визначення орієнтовних обсягів рятувальних та інших невідкладних робіт.

 

23. Дії населення при загрозі виникнення НС:

-не панікувати

- прослухати інформацію про НС та порядок дій

-навчити дітей діям під час НС

-попередити сусідів, надати допомогу дітям, інвалідам, людям похилого віку

-дізнатися у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та час її початку

-при появі ознаки НС повідомити органи місцевого самоврядування та органи ЦЗ

-заходи щодо зменшення проникнення небезпечних речовин у квартиру або будинок шляхом герметизації

-з’ясувати чи не знаходиться житло чи місце роботи під загрозою поширення НС

-підготуватися до можливої евакуації, взяти:документи, гроші, цінні речі, 3-х денний запас їжі та води

-перед виходом необхідно від’єднати джерела електричного струму, вимкнути газ та воду

-відвести худобу у безпечну місцевість

-вогнегасники знаходяться у зручному та доступному місці

-у разі екстреної евакуації слід самостійно рушити в безпечні підвищені місця, маршрут евакуації повинен бути прокладений заздалегідь.

24. Дії населення при раптовому виникненню НС

-не панікувати

-по можливості прослухати повідомлення органів влади з питань НС

-за необхідності та можливості надягти засоби індивідуального захисту, якщо вони є в наявності

-уточнити місце та час початку евакуації

-по можливості швидко зібрати необхідні документи та їжу

-по можливості вимкнути джерела електро- водо- та газопостачання

-негайно залиити зону НС

 

25.Дії населення після НС

-оцінити ситуацію

-допомогти постраждалим

-викликати медичну допомогу

-допомогти рятувальникам

-переконитися, що ваше житло не пошкоджене

-перевірити зовнішнім оглядом стан мереж електро- водо- та газопостачання

-перевірити чи немає загрози пожежі

-не слід тривалий час користуватися телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку

 

26. Основні завдання, принципи захисту населення і території від НС техногенного і природного характеру

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру це — система організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних та інших заходів для запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності й господарювання, добровільними формуваннями і спрямовані на захист населення і територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля.

Основними завданнями у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру є:

- здійснення комплексу заходів щодо запобігання та реагування на НС;

- забезпечення готовності та контролю за станом готовності до дій і взаємодії органів управління у цій сфері, сил та засобів, призначених для запобігання НС техногенного та природного характеру і реагування на них.

Згідно з законом України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” захист населення і територій від НС здійснюється на принципах:

- пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я людей і довкілля;

- безумовного надання переваги раціональній та превентивній безпеці;

- надання населенню повноїінформації щодо захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру;

- особистої відповідальності і піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у НС техногенного та природного характеру;

- відповідальності у межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог цього Закону;

- обов’язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникненню НС та мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;

- урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення НС техногенного та природного характеру;

- максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, які призначені для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них.

 

27. Призначення та характеристика інженерного захисту

Інженерний захист проводиться з метою виконання вимог інженерно-технічних завдань з питань забудови міст, розміщення потенційно небезпечних об’єктів, будівлі будинків, інженерних споруд та інше.

Під час проектування і експлуатації споруд та інших об’єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення та довкілля, обов’язково розробляються і здійснюються заходи інженерного захисту з метою запобігання виникнення НС техногенного та природного характеру. Вони повинні передбачати:

· врахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування можливих проявів у окремих регіонах та на окремих територіях небезпечних і катастрофічних явищ;

· раціональне розміщення об’єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їх діяльності у разі виникнення аварій для безпеки населення і довкілля;

· спорудження будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;

· розроблення та здійснення заходів безаварійного функціонування об’єктів підвищеної небезпеки;

· створення комплексної схеми захисту населених пунктів та об’єктів господарювання від небезпечних природних процесів;

· розроблення і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання і ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру;

· організацію будівництва протизсувних, протиповіневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення;

· реалізацію заходів санітарної охорони території.