Які умови призначення пенсій посадовим особам місцевого самоврядування?

Задача #4

 

Громадянка К., яка пропрацювала бухгалтером на заводі «Авіант» 27 років, потрапила в лікарню з серцевим нападом, після чого їй була встановлена інвалідність ІІІ групи. На лікарняному К. перебувала 7 місяців, а повернувшись на роботу, звернулась до керівництва, щоб їй надали за рахунок підприємства путівку в санаторій, де лікують серцево-судинні хвороби. Керівництво їй відмовило, мотивуючи тим, що путівку не можуть надати, бо такої практики у них немає, а також наголосили, що й так пішли К. на зустріч не звільнивши її за п.5 ст.40 КЗпП. К. оскаржила дії керівництва заводу в адміністративному порядку.

 

Дайте аргументоване роз’яснення,

щодо даної ситуації.

 

Роз'яснення щодо можливості звільнення

Гр.К за п.5 ст.40 КЗПП

 

Тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Відповідно до інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Відповідно до п.2.1. інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян у разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях.

 

Висновок

 

Відповідно до цих положень гр.К не могли звільнити за п.5 ст.40 КЗПП якщо її захворювання і непрацездатність до встановлення групи інвалідності підтверджувались листком непрацездатності.

 

Роз'яснення щодо видачі путівки у санаторій

 

Відповідно до ЗУ "про основи соціальної захищенності інвалідів" інваліди 3 групи мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками за наявності медичних показань.

Відповідно до п.2 порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян органами праці та соціального захисту населення органи праці та соціального захисту населення забезпечують за рахунок коштів державного бюджету безплатними путівками до санаторно-курортних закладів інвалідів усіх категорій за рахунок коштів, передбачених Мінсоцполітики.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187 „Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян органами праці та соціального захисту населення” та наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 25.12.1997 № 42 „Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання, розподілу та видачі путівок до санаторно-курортних та інших лікувально-оздоровчих установ в органах соціального захисту населення України” путівки надаються управлінням праці та соціального захисту райдержадміністрації і лише особам які перебувають на обліку на санаторно-курортне лікування.

 

Висновок

 

Відповідно до вказаних положень гр.К повинна звернутись до управління праці та соціального захисту райдержадміністрації за місцем обліку для отримання путівки путівки на санаторно-курортне лікування.

 

Які пільги передбачені чинним

законодавством для інвалідів?

 

Відповідно до ЗУ "про основи соціальної захищенності інвалідів" Інваліди І та ІІ групи мають такі пільги як:

 

безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування, за умови, що вони отримують пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії;

придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості при амбулаторному лікуванні;

безплатне або на пільгових умовах за наявності відповідного медичного висновку надання послуг з соціально-побутового і медичного обслуговування, забезпечення технічними та іншими засобами (протезно-ортопедичними виробами, ортопедичним взуттям, засобами пересування, у тому числі крісла-колясками з електроприводом, автомобілями, індивідуальними пристроями, протезами очей, зубів, щелеп, окулярами, слуховими і голосоутворювальними апаратами, сурдотехнічними засобами, ендопротезами, сечо- та калоприймачами тощо);

безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками за наявності медичних показань;

пільгове та позачергове встановлення квартирного телефону;

встановлення оплати послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (похвилинним, посекундним) обліком їх тривалості тільки за їх згодою;

50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня (дана пільга також поширюється на особу, яка супроводжує інваліда першої групи, але не більше одного супроводжуючого);

безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім метрополітену і таксі), а також всіма видами приміського транспорту (дана пільга також поширюється на особу, яка супроводжує інваліда першої групи, але не більше одного супроводжуючого).Інваліди першої групи по зору і з ураженням опорно-рухового апарату та особи, які супроводжують інвалідів першої групи зазначених категорій (не більше одного супроводжуючого), мають право на безплатний проїзд також у метро.

Інвалідам першої та другої групи по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.

Інваліди та сім'ї, в яких є діти-інваліди, мають переважне право на поліпшення житлових умов в порядку, передбаченому чинним законодавством.

 

Відповідно до ЗУ "про основи соціальної захищенності інвалідів" Інваліди ІІІ групи мають такі пільги як:

 

безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування, за умови, що вони отримують пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії;

безплатне або на пільгових умовах за наявності відповідного медичного висновку надання послуг з соціально-побутового і медичного обслуговування, забезпечення технічними та іншими засобами (протезно-ортопедичними виробами, ортопедичним взуттям, засобами пересування, у тому числі крісла-колясками з електроприводом, автомобілями, індивідуальними пристроями, протезами очей, зубів, щелеп, окулярами, слуховими і голосоутворювальними апаратами, сурдотехнічними засобами, ендопротезами, сечо- та калоприймачами тощо);

безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками за наявності медичних показань;

50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня;

безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім метрополітену і таксі), а також всіма видами приміського транспорту.

Сім'ям, у складі яких є два або більше інвалідів, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (похвилинним, посекундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.

 

Задача:

Громадянин С. має 28 років загального стажу. У віці 65 років він звернувся до районного відділення Пенсійного фонду для призначення пенсії посадовій особі місцевого самоврядування. Він має стаж у 2 роки військової служби у Збройних Силах, 4 роки працював секретарем міської Ради і 4 роки - головою постійної комісії обласної ради з питань бюджету на постійній основі. Перед зверненням за призначенням пенсії С. працював 5 років директором казенного підприємства. Чи має право С. на пенсію як посадова особа місцевого самоврядування, або на інший вид пенсії? Які умови призначення пенсій посадовим особам місцевого самоврядування?

Вирішення:

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, яка діє з 1 жовтня 2011 року), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, і жінки, котрі досягли пенсійного віку, визначеного в статті 26 Закону України «Про загальнообов¢язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу для чоловіків – 35 років, для жінок 30 років, зокрема стажу державної служби не менш як 10 років, і які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців. Пенсію державним службовцям призначають у розмірі 80 відсотків од суми їхньої заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов¢язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов¢язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 22 Закону «Про державну службу», у стаж роботи в органах місцевого самоврядування зараховують період роботи на посадах, на які поширюється дія цього закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховують у стаж державної служби.

Відповідно до ст. 6 Закону «Про державну службу» від 17.11.2011 № 4050-VI посади державної служби залежно від характеру та обсягу посадових обов’язків поділяються на п’ять груп:

 

Групи

І – посади керівника, заступників керівника державного органу, членів державного колегіального органу, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх апарату, органу влади АР Крим та його апарату; голови, заступників голови місцевої державної адміністрації

II – посади керівників, заступників керівників самостійних структурних підрозділів державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, та його апарату, органу влади АР Крим та його апарату, місцевої державної адміністрації; керівників, заступників керівників державного органу, юрисдикція якого поширюється на територію однієї чи кількох адміністративно-територіальних одиниць, та його апарату

III – посади керівників, заступників керівників структурних підрозділів державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, та його апарату, органу влади АР Kрим та його апарату, місцевої державної адміністрації; керівників, заступників керівників структурних підрозділів державного органу, юрисдикція якого поширюється на територію однієї чи кількох адміністративно-територіальних одиниць, та його апарату

IV – посади в державному органі, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, органі влади АР Крим та їх апараті, які передбачають здійснення функцій з підготовки пропозицій щодо формування державної політики, розроблення, експертизи та/або редагування проектів нормативно-правових актів та не передбачають здійснення керівних функцій

V – посади в державному органі, органі влади АР Крим та їх апараті, які не передбачають здійснення керівних функцій та функцій з підготовки пропозицій щодо формування державної політики, розроблення, експертизи та/або редагування проектів нормативно-правових актів

 

Групи посад державної служби поділяються на підгрупи:

Підгрупи

І-1, ІІ-1, ІІІ-1, ІV-1,V-1 – посади державної служби в Адміністрації Президента України, Раді національної безпеки і оборони України, Апараті Верховної Ради України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Центральній виборчій комісії, Рахунковій палаті, Вищій раді юстиції, посади представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, посади державної служби в секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також посади державної служби в Національному інституті стратегічних досліджень та Державному управлінні справами, визначені законодавством

І-2, ІІ-2, ІІІ-2, IV-2, V-2 – посади державної служби в державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх апараті, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органах і службах, створених Президентом України (крім зазначених в абзаці другому ч. 2 ст. 6 Закону № 4050), Національному банку України, а також посади державної служби в Національній академії державного управління при Президентові України та Інституті законодавства Верховної Ради України, визначені законодавством

І-3, ІІ-3, ІІІ-3, IV-3, V-3 – посади державної служби в органі влади АР Крим та його апараті, державному органі, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей, міст Києва або Севастополя, та його апараті

І-4, ІІ-4, ІІІ-4, V-4 – посади державної служби в державному органі, органі влади АР Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в АР Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, та їх апараті

До підгрупи І-1 також належать посади помічників, радників, уповноважених, представників Президента України, керівників патронатних служб Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України

До підгрупи ІІ-1 належать посади помічників і радників Голови Верховної Ради України, радників Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, помічників і радників Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України

До підгрупи ІІІ-1 належать посади інших працівників патронатних служб Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України

До підгруп IV-1 і V-1 належать посади помічників-консультантів народних депутатів України

До підгрупи І-2 належать посади керівників патронатних служб членів Кабінету Міністрів України (крім Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України)

До підгрупи ІІ-2 належать посади працівників патронатних служб членів Кабінету Міністрів України (крім Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України)

 

Відповідно до статті 56 Закону Про Пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з’єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.

У зв’язку з прийняттям Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1999р. № 2044 внесені зміни до Порядку обчислення стажу державної служби, згідно з якими до стажу державної служби зараховується час військової служби у Збройних силах та інших військових формуваннях. При цьому до стажу державної служби державним службовцям зараховуються всі види військової служби, встановлені п.3 ст.2 Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу», які вони проходили у Збройних силах та інших військових формуваннях України та колишнього СРСР.

Підставою для зарахування до стажу державної служби часу військової служби є записи про проходження військової служби у військовому квитку (для осіб рядового, сержантського складу та прапорщиків запасу це - записи у графах 8-15, для осіб офіцерського складу – у графі 10).

 

Висновок по задачі:

Громадянин С. має загальний стаж роботи на державній службі 10 років (2 роки військової служби, 4 роки секретарем міської Ради та 4 роки головою постійної комісії обласної ради з питань бюджету на постійній основі), але у нього відсутній страховий стаж у 35 років відповідно до закону, тому він не має права на призначення пенсії як державний службовець.

Громадянин С. має право на пенсію за віком на загальних підставах, з урахуванням його страхового стажу та з урахуванням відстрочки її призначення (ст. 29 ЗУ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування).

 

Які умови призначення пенсій посадовим особам місцевого самоврядування?

Обов’язковими умовами призначення пенсії за нормами Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» є досягнення пенсійного віку, наявність статусу посадової особи органів місцевого самоврядування, а також необхідного стажу роботи в цих органах і страхового стажу.

 

7. Громадянка К. з 1987 по 1991 р. постійно проживала і працювала у зоні посиленого радіологічного контролю. Після цього у зв’язку з народженням доньки переїхала на постійне місце проживання до м. Кузнєцовська Рівненської області. У 2012 р. вона звернулася до районного відділення Пенсійного фонду за призначенням пенсії як особі, яка належить до числа потерпілих від аварії на ЧАЕС. У районному відділенні Пенсійного фонду роз’яснили, що вона не має право на пенсію згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки на момент аварії у цій зоні вона не проживала і не працювала. Дайте правову оцінку ситуації. Які категорії потерпілих мають право на пенсію згідно із цим Законом? Розкрийте сутність пільгового пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи?

 

Розв’язання

 

Правове регулювання в даній сфері здійснюється ЗУ «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», також діє ЗУ «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення». Законом визначається зонування радіоактивно забруднених територій. Так, згідно із законом «Про статус…», зона посиленого радіоекологічного контролю - це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2 за умови, що розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів перевищує 0,5 мЗв (0,05 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період. Межі зон встановлюються КМУ. В Постанові КМУ від 23 липня 1991 року № 106 вказано перелік населених пунктів, що відносяться до різних зон радіоактивного забруднення. Так, зокрема м. Кузнецовськ Рівненської обл., відповідно до переліку, входить до зон радіоактивного забруднення за соціально-економічним фактором (ефективна еквівалентна доза опромінення людини більше 50 мБер/рік, тоді як умовою проживання і трудової діяльності вважається доза не більше 0.1 бер/рік).

Щодо статусу осіб, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать зокрема особи, які постійно проживають або постійно працюють чи навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років. Як ми бачимо із умов задачі, громадянка К. якраз чотири роки прожила в такій зоні, однак в мене виникають труднощі з розумінням поняття «станом на…», оскільки 1 січня 1993 року вони там вже не проживала. На мій погляд, оскільки ті чотири роки, прожиті на території зони посиленого радіологічного контролю, пройшли до 1 січня 1993, то громадянку К. треба віднести до даної категорії осіб. Такі особи належать до категорії 4 і мають право на пільги і компенсації. Стаття 23 ЗУ «Про статус…» визначає компенсації і пільги особам, віднесеним до категорії 4. Особам даної категорії встановлюються державні пенсії. Стаття 51 даного закону визначає додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним в тому числі до категорії 4. Особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Також пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, однак з умов задачі ми не знаємо про вік громадянки К.

Отже я вважаю, громадянка К. підпадає під категорію 4 осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, і таким чином має право на відповідну пенсію.

 

Закон встановлює декілька категорій осіб, які мають право на пенсію згідно цього Закону. При цьому передбачена градація видів пенсій та осіб, що їх отримують.

Отже, особи, віднесені до 1, 2, 3, 4 категорій (розшифрування в статті 14 даного закону), отримують державні пенсії та додаткові пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, встановлюються в різних розмірах залежно від категорії. При цьому законодавець відштовхується від прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність (відповідно до ЗУ «Про державний бюджет»). Окрім цього, передбачені щомісячні компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Розмір пенсії також залежить від групи інвалідності, а у разі втрати годувальника – в залежності від кількості непрацездатних членів сім’ї. Військовослужбовцям, які брали участь в ліквідації аварії, також можуть призначатися додаткові пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.

 

Щодо суті пенсій, то на мою думку, тут співіснують поняття пенсій і компенсацій. З одного боку, визначеним особам виплачуються компенсації за шкоду здоров’ю чи втрату годувальника, з іншого боку – назначаються державні пенсії (пенсійний вік знижений) із додатковими пенсіями (по суті, додаткові виплати), залежно від категорії осіб, групи інвалідості і т.д. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

 

 

Задача

Громадянка Л. працювала лаборанткою на кафедрі Львівського сільськогосподарського інституту 5 років і одночасно навчалася на заочній формі навчання. З 2001 р., після закінчення навчання, працювала в сільраді на посаді землевпорядника. У 2012 р. звернулася за призначенням пенсії державного службовця. Однак у районному відділенні Пенсійного фонду їй відмовили і пояснили, що для отримання пенсії державного службовця в неї не вистачає відповідного стажу, оскільки ранг державного службовця було присвоєно лише в 2004 р., про що свідчить відповідний запис у трудовій книжці. Тому Л. може бути призначена пенсія згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». При цьому, до розрахунку середнього заробітку не буде включатися надбавка за ранг державного службовця, оскільки вона надається лише державним службовцям. Л. заперечувала, адже, крім цього, в неї є стаж роботи у вищому навчальному закладі. Дайте правову оцінку ситуації. Як обчислюється стаж державної служби для призначення пенсії державного службовця? Які умови призначення пенсій державним службовцям?

 

Відповідь.

За умовою задачі нам відомо щогромадянка Л. у звернулась у відділенні Пенсійного фонду для отримання пенсії державного службовця, маючи при цьому стаж роботи лаборанткою на кафедрі Львівського сільськогосподарського інституту 5 років, та стаж роботи в сільраді на посаді землевпорядника з 2001 по 2012 рр. При цьому в отриманні пенсії державного службовця їй було відмовлено.

На мою думку районне відділення Пенсійного фонду відмовило у призначенні пенсії державного службовця громадянці Л. на законних підставах, оскільки посада лаборантки на кафедрі Львівського сільськогосподарського інституту не зараховуються до стажу державної служби, так як вона відсутня у Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. N 283. Працюючи на посаді землевпорядника, громадянці Л. ранг державного службовця було присвоєно лише в 2004 р., про що свідчить відповідний запис у трудовій книжці. В Законі України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зокрема, в ст. 14, посада землевпорядника не згадується. Проте віднесення інших посад органів місцевого самоврядування, не зазначених у статті в ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування. Якщо ж ми звернемось до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 червня 2008 р. N 794-р «Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій посад», то виявимо, що посада землевпорядника сільської ради в ньому теж відсутня.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну службу» стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, призначення пенсії, надання вихідної допомоги та виплати одноразової грошової допомоги.

До стажу державної служби зараховуються:

1) час перебування на посадах державної служби відповідно до Закону України «Про державну службу»;

2) час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування";

3) час перебування на політичних посадах, визначених законами України "Про Кабінет Міністрів України", "Про центральні органи виконавчої влади";

4) час здійснення повноважень народного депутата України;

5) час перебування на посадах суддів;

6) час перебування на посадах працівників прокуратури, яким присвоюються класні чини;

7) час перебування на посадах, на яких присвоюються спеціальні звання;

8) час служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, органах внутрішніх справ та інших органах, під час проходження служби в яких присвоюються спеціальні звання;

9) час підвищення рівня професійної компетентності державного службовця з відривом від служби, якщо не пізніше 75 днів після його завершення ця особа повернулася на державну службу;

10) період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим або їх апаратом;

11) час перебування державного службовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку;

12) інші періоди роботи, визначені законом.

Порядок обчислення стажу державної служби визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що діє з 01.10.2011 р.) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 років, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (для чоловіків – 35 років, для жінок – 30 років), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Отже, я вважаю, що рішення районного відділенні Пенсійного фонду у відмові громадянці Л. в отриманні пенсії державного службовця є правомірним, оскільки вона має стаж державної служби лише вісім років, що звичайно не достатньо для призначення пенсії державного службовця. Тому їй буде призначена пенсія згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

 

9. Громадянин Ж. був зареєстрований як безробітний і отримував допомогу в разі безробіття. 21 травня 2011 р. йому дали направлення на роботу. 4 червня Ж. прийшов на чергову перереєстрацію як безробітний і пояснив, що не зміг з’явитися на переговори щодо працевлаштування, оскільки погано себе почував. До лікаря він не звертався, тому що був впевнений, що скоро видужає. Центр зайнятості скоротив виплату допомоги в разі безробіття на термін 60 днів. Дайте правову оцінку ситуації. Назвіть умови призначення допомоги в разі безробіття. В яких випадках виплата допомоги в разі безробіття скорочується?

 

Закон України “ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Верховна Рада України; Закон від 02.03.2000 № 1533-III (далі ЗАКОН)

 

Щодо осіб, які мають право на допомогу по безробіттю:

 

Стаття 6 Закону. Право на матеріальне забезпечення на випадок

безробіття та соціальні послуги

1. Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття

(далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані

особи.

2. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до

цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила

навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих

навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або

альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у

працевлаштуванні на перше ро боче місце у разі реєстрації в

установленому порядку відповідних осіб як безробітних.

3. Члени особистого селянського та фермерського господарства,

якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які

працюють за межами України та не застраховані в системі

соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони

перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови

сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним

договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною

Радою України.

 

5. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби

зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на

соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та

підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні

послуги, пов'язані з працевлаштуванням профілактичні заходи

відповідно до статті 7-1 цього Закону.

Щодо можливості збереження допомоги по безробіттю та строків виплати по ній:

Стаття 22 Закону. Умови та тривалість виплати допомоги по

безробіттю

1. Право на допомогу по безробіттю залежно від страхового

стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку

безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що

передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж

шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового

державного соціального страхування. { Абзац перший частини першої

статті 22 в редакції Закону N 5067-VI (5067-17) від 05.07.2012 }

Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання

перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом

місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в

установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна.

Поважними причинами є:

навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах,

клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою

навчання;

строкова військова служба;

здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за

інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років, а також

за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує

постійного стороннього догляду; { Абзац п'ятий частини першої

статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3483-IV

(3483-15) від 23.02.2006 }

інші поважні причини, передбачені законодавством України.

3. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після

реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній

службі зайнятості.

4. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може

перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб,

зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, - 180

календарних днів. { Абзац перший частини четвертої статті 22 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 5067-VI (5067-17) від

05.07.2012 }

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на

пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може

перевищувати 720 календарних днів.

5. У разі чергового визнання в установленому порядку

застрахованої особи безробітною у межах двох років, протягом яких

виплачується допомога по безробіттю, тривалість її виплати

враховується сумарно.

6. У разі зміни застрахованою особою місця проживання виплата

допомоги по безробіттю продовжується після реєстрації її в

установленому порядку як безробітного за новим місцем проживання.

{ Частина шоста статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1276-VI (1276-17) від 16.04.2009 }

7. Допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для

організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть

бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці

підходящої роботи, крім осіб, зазначених у частині другій статті 6

цього Закону. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18

років, за їх бажанням.

 

 

Щодо питання припинення та скорочення роботи по безробіттю:

Ч1 Стаття 31 Закону. Припинення, відкладення виплат матеріального

забезпечення на випадок безробіття

та скорочення їх тривалості

1. Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі:

(Абзац перший частини першої статті 31 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

1) працевлаштування безробітного;

 

П5 Ч5 Стаття 31 Закону. Тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної

допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або

підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних

днів у разі: