Розгляд справи про корупційне правопорушення судом апеляційної інстанції

У п. 14 наказу Генерального прокурора України № 10гн прокурорів зобов’язано принципово реагувати на порушення законів, допущені під час складання та розгляду протоколів про адміністративні корупційні правопорушення, своєчасно приносити протести на незаконні постанови судів.

Зміст, підстави принесення, правові наслідки та порядок розгляду протесту, як одного з актів прокурорського реагування, визначені у ст. 21 Закону України «Про прокуратуру». Відповідно до цієї статті у протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов’язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Однак, визначені КУпАП особливості провадження у справах про адміністративні корупційні правопорушення, зокрема, й те, що їх розгляд здійснюють виключно судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних суддів, обумовлюють певну специфіку прокурорських протестів у цій сфері. Так, протест прокурора на постанову судді в справі про адміністративне корупційне правопорушення не зупиняє дію цієї постанови, оскільки вона ще не набрала законної сили, протест розглядається не в десятиденний строк, а протягом двадцяти днів з дня надходження справи до апеляційного суду, у протесті прокурор може лише просити апеляційний суд скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі, скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову постанову або змінити постанову місцевого суду. Отже, такий протест необхідно розглядати як форму звернення прокурора до апеляційного суду з проханням переглянути адміністративну справу про корупційне правопорушення.

Вирішуючи питання про необхідність принесення протесту на постанову судді у справі про адміністративне корупційне правопорушення, прокурор повинен оцінити обґрунтованість прийнятого судом рішення, для чого необхідно з’ясувати наступне: чи відповідним судом розглянуто справу; чи обґрунтовано судом закрито провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП; чи відповідає застосоване до правопорушника адміністративне стягнення санкціям, викладеним у ст.ст. 172-2 – 172-9 КУпАП; чи відповідають викладені у такій постанові висновки суду наявним у матеріалах справи даним про особу правопорушника (чи є він суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення), доведеність її вини (наявність складу відповідного правопорушення за відсутності ознак складу злочину, правильність кваліфікації, у тому числі за ознакою повторності), можливість притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності (дотримання встановлених для цього строків, додержання викладених у ст. 268 КУпАП прав правопорушника, наявність нескасованої постанови суду за цим же фактом тощо).

У КУпАП не визначено вимог до форми та змісту протесту прокурора. Проте, з урахуванням вимог ст. 25 Закону «Про прокуратуру» вбачається, у протесті прокурора на постанову суду по справі про корупційне правопорушення, повинно зазначатись: дата його принесення та вихідний номер відповідно до вимог діловодства в органах прокуратури України; найменування суду (судді), у який приноситься протест; назва документа; чітке посилання на постанову, що опротестовується, із зазначенням всіх необхідних її даних (дата постанови, П.І.Б. судді, номер справи, П.І.Б. правопорушника, суть прийнятого судом рішення тощо), які виключають можливість віднесення протесту до іншої справи; викладення встановлених прокурором обставин, які суперечать прийнятому судом рішенню з посиланням як на фактичні дані, так і на норми відповідних законодавчих актів, які не були враховані судом при винесенні постанови; посилання на норми КУпАП або Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», недотримання яких під час розгляду справи призвело до винесення судом незаконної постанови; мотивація необхідності скасування постанови та права прокурора на принесення протесту з посиланням на відповідні статті КУпАП та Закону «Про прокуратуру»; у резолютивній частині – вимога про скасування всієї постанови або її частини (приведення постанови у відповідність з вимогами закону за наявності такої можливості), повідомлення прокурора про прийняте за наслідками розгляду протесту рішення; прохання повідомити про дату і час розгляду протесту для забезпечення участі прокурора у його розгляді (з метою підтримання протесту, надання суду необхідних доказів тощо); найменування посади, підпис та П.І.Б. прокурора, уповноваженого на принесення даного протесту.^[62]

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу, протест прокурора разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, прокурора, який приніс протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, прокурора, який вніс протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті КУпАП, воно не може бути посилено. Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, пов’язаних з цією постановою.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п’ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав.

Копія рішення по скарзі або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві.

З метою належного обліку корупційних правопорушень у всіх розглянутих адміністративних протоколах суддя надсилає форму № 2-К до органу, працівник якого склав протокол, не пізніше 5-ти робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили чи повернення адміністративного протоколу після розгляду судом апеляційної інстанції. Порядок подання форми № 2-К про адміністративне корупційне правопорушення до інформаційних підрозділів ГУМВС, УМВС здійснюється аналогічно порядку подання форми № 1-К