Організація роботи операційно-перев’язувального блоку

Операційно-перев’язувальний блок є основним підрозділом кожного хірургічного відділення. Від якості його роботи в першу чергу залежить позитивний результат оперативного лікування хворого. До складу операційно-перев’язувального блоку входять всі приміщення операційного блоку та, як мінімум, дві перев’язувальних кімнати.

Розміщення, устрій, обладнання та утримання цих приміщень повинні відповідати всім необхідним гігієнічним нормативам і забезпечувати можливість ефективного прибирання та максимальної територіальної ізоляції від інших приміщень хірургічного відділення. Для досягнення цих умов існують певні універсальні правила, виконання яких є обов’язковими вимогами для персоналу, які забезпечують ефективність та надійність роботи. Так, при проектуванні хірургічного відділення децентралізований операційний блок розміщують в окремому крилі поверху, наприклад, як показано на малюнку 1.1.2. При централізованій системі планування операційного блоку для кількох різних за профілем хірургічних відділень його розміщують на окремому, як правило, найвищому поверсі будівлі чи в окремому корпусі, що з’єднується з іншими відділеннями спеціальним переходом. При будь-якому плануванні найкраще орієнтувати розміщення вікон операційних на північ чи на захід, при цьому природне сонячне світло не викликає відблиску від інструментів та не нагріває повітря, змінюючи мікроклімат.

Для підтримання асептичного режиму в операційному блоці виділяють чотири зони стерильності з відповідним розподілом приміщень, що входять до складу кожної зони.

До першої зони стерильності відносять приміщення з найсуворішими вимогами до асептичного режиму, що в першу чергу зумовлює обмеженість їх відвідування та режими прибирання – це операційні зали та стерилізаційна (якщо відсутня централізована стерилізаційна в лікарні).

До другої зони стерильності відносять передопераційні, наркозну кімнату.

До третьої зони стерильності відносять приміщення для зберігання операційної апаратури, кімнати операційних сестер, матеріальну кімнату операційного блоку.

До четвертої зони стерильності відносять кімнати старшої медичної сестри, для зберігання забрудненої білизни, вентиляційну.

Прохід в приміщення операційного блоку здійснюється через один вхід. Повинен також ще існувати аварійний вихід. Всі приміщення операційного блоку з’єднуються єдиним коридором, вхід до операційних кімнат завжди проходить через передопераційну (іноді одна передопераційна може бути використана для двох операційних), у великих операційних може існувати окремий вихід для евакуації хворих після закінчення операції.

Призначення передопераційної кімнати: для роздягання хворого та переодягання його в операційну білизну; для підготовки хірурга до операції (одягання бахіл, маски, фартуху, попереднє миття рук проточною водою з милом), а також для зняття операційного одягу після закінчення операції; в ній проводиться миття, дезинфекція та висушування використаного інструментарію перед стерилізацією; тут здійснюється збирання та первинна дезінфекція використаного матеріалу з прилеглої операційної зали.

До операційного блоку хворий супроводжується постовими медичними сестрами, або постовими молодшими медичними сестрами. Після переодягання хворий у супроводі молодшої медичної операційної сестри потрапляє до операційної зали. Для постових медичних сестер вхід до операційної зали обмежений.

Кожна операційна зала повинна включати мінімальний необхідний комплект обладнання:

- Операційний стіл;

- Операційну лампу стаціонарну та додаткові пересувні лампи. Як мінімум одна з них повинна працювати від автономного джерела електричного струму (акумуляторна батарея) на випадок виключення струму;

- Бактерицидні лампи для дезінфекції;

- Кондиціонер окремий, або централізований для підтримання мікроклімату;

- Наркозний апарат та апарат штучної вентиляції легенів (ШВЛ) з поданням кисню;

- Стіл інструментальний стаціонарний (або ультрафіолетові камери для зберігання стерилізованого інструментарію та матеріалу)*;

- Столи інструментальні пересувні;

- Стіл пересувний маніпуляційний;

- Шафа медична;

- Тази для збирання використаного матеріалу;

- Відсмоктувач електричний;

- Негатоскоп;

- Підставки для стерилізаційних коробів (біксів) з педалями для підіймання кришок;

- Стільці.

*В Україні випускаються ультрафіолетові камери для зберігання заздалегідь простерилізованих виробів медичного призначення (інструментарію, матеріалу, дренажів та інше) «ПАНМЕД» у трьох модифікаціях («ПАНМЕД-1», «ПАНМЕД-1С», «ПАНМЕД-1М»), що відрізняються, в першу чергу, розміром.

 

На малюнку 1.2.2.1 наведений загальний вигляд операційної зали.

Для обробки стін, підлоги та стелі операційних та перев’язувальних кімнат використовують матеріали, що витримують багаторазові прибирання з використанням антисептичних хімічних розчинів та мають естетичний приємний вигляд. Найчастіше комбінують різноманітні матеріали для обробки. Наприклад, для оздоблення стін найчастіше використовують кахельну плитку, але можливо й використання масляної чи емалевої фарби. Для покриття полу також можливо використання кахельної плитки, але її крихка структура може завадити тривалій експлуатації та привести до передчасного зношення. Тому останнім часом частіше використовують промисловий лінолеум, поліхлорвінілові чи епоксидні наливні покриття, технічний пластик та інші сучасні матеріали, що витримують не тільки механічне навантаження (наприклад, вагу операційного столу, що разом із пацієнтом може сягати декілька сотень кілограмів), але й хімічну дезінфекційну обробку і мають гарні пластичні властивості.

 

Малюнок 1.2.2.1. Загальний вигляд операційної зали. Цифрами позначені деякі елементи обладнання.

1 – стіл операційний багатофункціональний; 2 – сухожарові шафи; 3 – лампа операційна стаціонарна; 4 – бактерицидна ультрафіолетова стаціонарна лампа для дезінфекції потоку повітря в закритому контурі; 5 – бактерицидна ультрафіолетова пересувна відкрита лампа; 6 – апарат для наркозу та ШВЛ; 7 – стіл інструментальний пересувний; 8 – стіл маніпуляційний пересувний; 9 – тази; 10 – підставка для стерилізаційних коробів із вставленим закритим біксом.

 

Поверхня полу має бути рівною та безшовною, щоб не допускати накопичення пилу та бруду. Для обробки стелі доцільно використовувати масляну фарбу. Щодо вибору кольору матеріалів для оздоблення, тут не існує певних суворих вказівок, аби тільки колір сприяв ефективній роботі та спокійному настрою персоналу і хворого. Стелю найчастіше фарбують у білий колір. Раніше й стіни фарбували білим кольором, можливо тому, що вважали ніби він уособлює собою колір медицини (білий одяг, білий стяг із медичним хрестом та інше), але пізніше встановили, що він втомлює зір. Найчастіше для стін обирають відтінки зеленуватого чи блакитного кольору, що більш сприятливі для зору та нівелюють світлові відблиски. Але існували й існують операційні, що фарбовані в різноманітні кольори, наприклад, у чорний колір. Саме такий колір операційної був найулюбленішим у видатних хірургів минулого сторіччя – В.А. Оппеля (СРСР) та Нобелевського лауреата Carrel (США), останній навіть ввів чорний колір для операційної білизни (цитується за Г.Н. Акжигітовим, 1979).

Операційні зали іноді обладнують теле- чи web-камерами для запису операцій та для спостереження за ходом роботи, наприклад, з метою учбового процесу.

Виконання правил порядку відвідування операційного блоку також має суттєве значення в попередженні розповсюдження інфекції. Загальний контроль за санітарно-гігієнічним режимом, в тому числі за порядком відвідування, у приміщеннях операційно-перев’язувального блоку проводиться завідувачем відділення. Безпосередній контроль здійснюється старшою операційною сестрою (чи завідувачем операційним блоком у великих централізованих блоках), а під час проведення операції в кожній конкретній залі – операційною сестрою, яка приймає участь в оперативному втручанні. Треба пам’ятати, що відвідування операційного блоку доцільно тільки для учасників процесу оперативного лікування, всі інші відвідувачі – лише підвищують ризик можливого інфікування. Вхід до операційної зали відокремлюється червоною смугою, перейти яку, якщо операція повинна незабаром початися (підготовлений інструментальний пересувний стіл, встановлені бікси на підставках) або під час операції, можливо лише переодягнувшись у операційний одяг, в масці та бахілах (виключення становиться тільки для хворого, що проходить в залу для оперативного втручання). Маска повинна повністю закривати рот і ніс. Волосся ретельно укладають під шапочку. Вхід до операційної зали в одягу з вовни та синтетичних матеріалів забороняється, тому що ці тканини можуть електризувати повітря, сприяючи накопиченню електростатичної енергії з наступним ефектом притягання пилу у повітрі до біологічних об’єктів (наприклад, операційної рани). Цей ефект може бути також вибухонебезпечним для газових сумішей, що використовуються в операційній. Не можна допускати до операційної медичних працівників з гнійними та гострими інфекційними захворюваннями, навіть за умови ретельної дезінфекції та надягання захисного одягу. Під час спостереження за ходом операції не можна наближатися до учасників операції, які одягнені у стерильний одяг (хірурги, операційна медична сестра) та до стерильних інструментальних столів ближче ніж на один метр. Не дозволяється без необхідності переміщуватись в операційній залі, шуміти, голосно розмовляти (а для спостерігачів взагалі тільки поводитись мовчки). Під час проведення операції не дозволяється переміщуватись, крім операційної сестри та молодшої операційної сестри, на боці розміщення операційного стаціонарного та пересувного інструментальних столів. Там же розміщують бікси з стерильним матеріалом та білизною (див. малюнок 1.2.2.2).

Організація роботи в перев’язувальних кімнатах будується також на принципі суворого розмежування двох категорій хворих – з гнійно-запальними захворюваннями чи ускладненнями та без гнійно-запальних захворювань чи ускладнень. Найчастіше у складі відділення існують дві перев’язувальних кімнати – для «чистих» та для «гнійних» перев’язок. Співробітники перев’язувальних кімнат (а також палат інтенсивного догляду, післяопераційних реанімаційних відділень) щоденно змінюють халати, шапочки, маски. Загальний вигляд перев’язувальної кімнати зображений на малюнку 1.2.2.3.

 

 

 

Малюнок 1.2.2.2. Умовна схема розташування основних елементів обладнання операційної зали. Червоною лінією показана зона обмеженого переміщення медичного персоналу та відвідувачів операційної зали (дозволено переміщення тільки операційної сестри та хірургів, що приймають участь в оперативному втручанні). Синім кольором виділені елементи обладнання для роботи анестезіологічної бригади. Чорним кольором виділені основні елементи для роботи та контролю операційної сестри.

1 – операційний стіл, 2 – стаціонарний інструментальний стіл, 3 – пересувний інструментальний стіл, 4 – підставки для стерилізаційних коробів, 5 – сухожарова шафа, 6 – маніпуляцій ний стіл, 7 – апарат штучної вентиляції легенів з наркозною приставкою, 8 – шафа для медикаментів, 9 – бактерицидна ультрафіолетова лампа, 10 – тази для збору використаного матеріалу, 11 – негатоскоп, 12 – стільці, 13 – відсмоктувач електричний.

 

 

Малюнок 1.2.2.3. Загальний вигляд перев’язувальної кімнати.

1 – стіл перев’язувальний; 2 – лампа операційна стаціонарна; 3 – ультрафіолетова камера для зберігання стерилізованого інструментарію та матеріалу; 4 – стіл інструментальний пересувний; 5 – ємкість для збирання використаного матеріалу; 6 – підставка до столу; 7 – ємкості для дезінфекції та замочування використаного інструментарію, лотків; 8 - стілець. Бактерицидна ультрафіолетова стаціонарна лампа для дезінфекції потоку повітря в закритому контурі та мийка розташовані на стіні біля входу.

 

Стандартне обладнання перев’язувальної кімнати повинно включати:

- операційний (перев’язувальний) стіл;

- операційну лампу стаціонарну та, можливо, додаткову пересувну лампу;

- бактерицидні лампи для дезінфекції;

- наркозний апарат та апарат штучної вентиляції легенів (ШВЛ) з підведеним киснем (для «гнійної» перев’язувальної кімнати);

- стіл інструментальний стаціонарний;

- стіл інструментальний пересувний;

- шафу медичну;

- ємкість для збирання використаного матеріалу;

- підставку «східці» до операційного столу;

- умивальник;

- ємкості для дезінфекції та замочування використаного інструментарію;

- ємкості для дезінфекції лотків;

- шафу стерилізаційну сухожарову;

- стілець.

«Гнійна» перев’язувальна кімната може використовуватись для виконання оперативних втручань з приводу гнійно-запальних вогнищ. Тому обладнання такої кімнати включає наркозний апарат та апарат штучної вентиляції легенів (для роботи анестезіологічної бригади).