Декларування валютних ціннностей

• Національний банк України може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку України уповноважених банків та інших фінансових установ, що одержали ліцензію Національного банку України, за винятком операцій, пов'язаних із строковими (ф'ючерсними) угодами. (ст. 8 Декрету)

•відповідно до п. 1 ст. 9 вищезазначеного Декрету валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Нацбанку України, який встановлює порядок

•Фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України, здійснює також центральний податковий орган України (п. 3 ст. 13 Декрету).

•Указом № 319 передбачено здійснення суб’єктами підприємницької діяльності щоквартального декларування належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, та заборонено здійснення зовнішньоекономічної діяльності без проведення вищезазначеного декларування.

• Декларування валютних цінностей суб’єктами ЗЕД полягає в поданні відомостей у порядку та строки, визначені законодавством, в територіальні органі Нацбанку України та державної податкової служби. Виходячи з цього наказом № 207 було затверджено форму Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резидентові України і знаходяться за її межами (далі — Декларація). Цим самим наказом визначено такий порядок декларування:

• декларування здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності в регіональних відділеннях Нацбанку України та в ДПІ за місцезнаходженням суб’єктів підприємницької діяльності; (квартальне і річне).

 

Закону України “Про порядок здійснення розрахунків
в іноземній валюті”

• Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. (ст. 1)

• Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. (ст. 2)

 

• Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку. (ст. 3)

•Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми
неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). (ст. 4)

• У разі порушення резидентами строків, установлених
Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону,
придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5
робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому
позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією,
щоквартально направляється до Державного бюджету України, а
негативна курсова різниця відноситься на результати господарської
діяльності резидента. (ст. 5) Строки можуть бути продовжені (ст. 6).

 

•Див.: Постанова правління НБУ “Про переказування коштів у національній
та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями” 30.12.2003 N 597

 

Закон України “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” 23 грудня 1998 року № 351-XIV

 

• У бартерному договорі зазначаєтьсязагальна вартість товарів, що імпортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.

• Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

– Порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності
України передбачених частиною першою статті 2 цього Закону строків
ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що
імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені
за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості
неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним
договором.

 

• Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити митні органи (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи державної податкової служби (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг).

– Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 3 Закону).

•Суми пені, стягненої відповідно до цієї статті,
спрямовуються до Державного бюджету України у порядку,
передбаченому законодавством України.

5. Особливості правового регулювання, суб’єкти та сфера валютного контролю

• Валютний контроль в Україні здійснюється Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, уповноваженими банками, Державною податковою інспекцією, Державним митним комітетом, Міністерством зв'язку.

•Головним органом, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України, є Національний банк України.

•Контроль за валютними операціями резидентів i нерезидентів, здійснюваних через уповноважені банки, проводять ці банки.

 

•Фінансовий контроль за валютними операціями, які проводяться резидентами i нерезидентами на території України, здійснює податкова служба.

 

•Контроль за дотриманням правил поштових переказів і пересиланням валютних цінностей через митний кордон України здійснює Міністерство зв'язку України, за переміщенням цінностей через митний кордон -- здійснює Державний митний комітет України

 

 

• Метою валютного контролю є забезпечення дотримання валютного законодавства при здійсненні валютних операцій. Основні напрямки валютного контролю:
— визначення відповідності валютних операцій чинному законодавству і наявність необхідних для них ліцензій і дозволів;
— перевірка виконання резидентами зобов'язань в іноземній валюті перед державою;
— перевірка обґрунтованості платежів в іноземній валюті;
— перевірка повноти і об'єктивності обліку та звітності по валютних операціях, а також по операціях нерезидентів у валюті України.

 

• Лібералізація валютного ринку в Україні, зняття валютних обмежень на операції, що зв'язані з рухом капіталу, можливістю нерезидентів виходити на валютний ринок України, вимагає посиленого контролю за дотриманням приписів, які містяться в валютному законодавстві.

 

 

• Основними функціями валютного контролю, які випливають з Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання i валютного контролю", є:

–- контроль за відповідністю валютних операцій чинному законодавству наявністю необхідних ліцензій;

–- перевірка обґрунтованості платежів в іноземній валюті резидентами i нерезидентами;

–- перевірка повноти i об'єктивності обліку i звітності за операціями резидентів i нерезидентів".

 

 

Див.: Постанови Правління НБУ:

•1) Про затвердження Положення про валютний контроль N 49 від 08.02.2000

•2) Про затвердження Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок вiд 17.07.2001 № 276

•3) Про затвердження Положення про порядок проведення виїзних, невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України вiд 21.09.2007 № 338

 

• Національний банк постійно інформує державні органи для того, щоб вони посилювали контроль шляхом узагальнення та аналізу стану розрахунків за зовнішньоекономічними операціями резидентів, передбачених Постановою Кабінету Міністрів та Національного банку України від 26.12.95 р. "Про заходи щодо забезпечення валютного контролю".

• Національний банк інформує Міністерство зовнішніх економічних зв'язків i торгівлі щодо обсягів надходження валютних коштів, одержаних від здійснення експорту товарів та обсягів перерахованих коштів за імпортними операціями, повернених з порушенням встановлених законодавством термінів обсягів інвестицій у грошовій формі за межі України, які декларуватися в Національному банку.

• Функції агента валютного контролю - обов'язки уповноваженого банку, іншої фінансової установи та національного оператора поштового зв'язку, які отримали від Національного банку генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, щодо здійснення контролю за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи. Цей контроль полягає в запобіганні уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку проведенню резидентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних операцій та/або своєчасному інформуванні уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку у випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій.

6. Проблеми відповідальності за правопорушення в валютній сфері

Основні джерела:

• Декрет Кабінету Міністрів України " Про систему валютного регулювання і валютного контролю ”

• Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валю ті” 23 вересня 1994 року N 185/94

• Указ Президента 27 червня 1999 року № 734/99 “ Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства»

• Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства: Постанова Правління НБУ вiд 28.08.2001 № 369

• Про затвердження Положення про валютний контроль: Постанова Правління Національного банку України від 08.02.2000 N 49