Розділ 4. Виробництво, нагромадження, розподіл і використання органічних добрив у господарстві

Заходи по нагромадженню, зберіганню і раціональному використанню органічних добрив - важливий фактор підтримання та підвищення родючості ґрунту, збільшення врожаю сільськогосподарських культур, поліпшення якості продукції рослинництва.

При виконанні цього розділу слід детально охарактеризувати рівень забезпеченості господарства органічними добривами, відмітити достатність (недостатність) їх нагромадження і використання.

Потреба господарства в органічних добривах встановлюється, виходячи із науково обґрунтованої для кожної грунтово-кліматичної зони насиченості 1 га ріллі органічними добривами: Полісся - 17-18, Лісостеп - 10-12, Степ - 7-9 т/га.

Нагромадження гною та інших органічних добрив (сеча тварин, пташиний послід, торф, компости, солома, сидерати, мул ставків) повинно базуватися на реальних розрахунках для вашого господарства.

Особливу увагу слід звернути на умови зберігання і підготовки органічних добрив до використання, на заходи по збільшенню їх кількості і найбільш раціональному використанню у господарстві.

4.1. Виробництво і нагромадження гною. Залежно від способу утримання тварин одержують підстилковий або безпідстилковий гній. Підстилковий гній складається із твердих і рідких виділень тварин та підстилки, яка запобігає втратам рідкої частини гною та аміаку, що виділяється при зберіганні гною. Вихід гною залежить від тривалості стійлового періоду, виду худоби, типу годівлі та кількості підстилкового матеріалу. Вихід підстилкового гною в господарстві можна визначити за формулою: Br = ,

де Вr - вихід свіжого підстилкового гною за стійловий період, т;

Пт - поголів'я тварин, наявність різних видів і груп тварин (їх кількість беруть із річного звіту господарства);

А - вихід свіжого гною від однієї голови в кілограмах за добу (таблиці 3,4);

Д - тривалість стійлового періоду в днях;

1000 - коефіцієнт для переведення в тонни.

Таблиця 3

Орієнтовні добові норми підстилкового матеріалу на одну тварину, кг

 

№ пор.	Вид тварин	Солома злакових культур	Торф	тирса	Листя дерев
верховий	низинний
	Велика рогата худоба	4-6	3-4	10-20	3-6	3-4
	Коні	3-5	2-4	8-10	2-4	2-3
	Свині	2-4	2-3	-	-	-
	Вівці	0,5-1,0	-	-	-	-

Таблиця 4

Середній вихід свіжого гною від однієї голови різних груп і видів тварин

 

№ пор.	Вид тварин	Норма підстилкового матеріалу
	Велика рогата худоба	-
	Коні
	Свині				-	-	-
	Вівці			-	-	-	-

 

Все поголів'я різних видів і груп тварин в господарстві можна при розрахунках перевести в умовні голови. При цьому до однієї умовної голови прирівнюють відповідно 1 голову великої рогатої худоби, 1,5 - коней, 2 - молодняку великої рогатої худоби до двох років, 3-5 - телят, 4-5 - дорослих свиней, 10 голів овець.

Слід також звернути увагу на нагромадження і використання пташиного посліду. В середньому за рік від однієї голови птиці одержують: кури - 6, качки - 8, гуси - 11 кг посліду.

Для розрахунку виходу гною в господарстві можна використати готові дані виходу гною від однієї голови тварин при нормативній витраті підстилки і різній тривалості стійлового періоду (таблиці 5).

Таблиця 5

Орієнтовний вихід свіжого підстилкового гною від однієї голови тварин за рік, т

	Вид тварин	Тривалість стійлового періоду, днів
<180	180-200	200-220	220-240
	Велика рогата худоба	4-5	6-7	7-8	8-9
	Коні	3-1	4-5	5-6	6-7
	Свині	0,8-1,0	1,0-1,2	1,2-1,5	1,5-2,0
	Вівці	0,4-0,5	0,6-0,7	0,7-0,8	0,8-0,9	1,2

Вихід безпідстилкового (рідкого) гною залежить від кількості виділень екскрементів (калу і сечі) тваринами та води, що потрапляє при очищенні приміщень, підмиванні вимені, митті годівниць та підтіканні автонапувалок (таблиця 6).

Таблиця 6

Середній вихід безпідстилкового гною від однієї голови різних груп і видів тварин

№ пор.	Вид тварин	Кількість	Вихід рідкого гною
калу та сечі від голови за добу, кг	води за добу, л	за добу, кг	за місяць, кг	за 220 днів, т	за рік, т
	Велика рогата худоба					12,0	20,0
	Молодняк ВРХ					5,5	9,1
	Свині на відгодівлі					2,0	3,3

Важливо дати оцінку способів та умов зберігання і якості підстилкового гною. При цьому передбачити заходи по зменшенню втрат органічної речовини і азоту при зберіганні гною.

Кількість гною, закладеного на зберігання в бурти, визначають шляхом перемноження об'єму бурта (м³) на масу 1 м³ гною. Маса 1 м³ свіжого гною без ущільнення становить 300-400 кг, в ущільненому стані - 700, напівперепрілого - 800 і перегною - 900 кг. Маса 1 м³ рідкого гною становить 950 кг.

В польових сівозмінах використовують не свіжий, а напівперепрілий гній, кількість якого становить 70-80 % від маси свіжого.

Розрахунки виходу підстилкового і рідкого (якщо є такий у господарстві) гною подати у вигляді таблиць (додаток Ж).

По різниці між потребою господарства в органічних добривах і виходом гною визначають недостатню кількість органічних добрив, яку можна поповнити за рахунок компостів, зеленого добрива, використання соломи, торфу, мулу ставків та ін.

4.2. Виробництво і нагромадження інших органічних добрив. Компостування - один із засобів нагромадження місцевих органічних добрив. Це біологічний процес мінералізації і гуміфікації органічних речовин, що проходить в аеробних умовах під дією мікроорганізмів.

Якщо в господарстві планується виготовлення компостів на рік складання плану використання добрив у сівозміні, необхідно обґрунтувати потребу і способи приготування компостів, їх компоненти і співвідношення. Слід підрахувати вихід кожного виду компосту, беручи до уваги, що втрати органічної маси при компостуванні становлять в середньому 15 відсотків. Розрахунки привести у вигляді таблиці (додаток 3).

Заготівля інших видів органічних добрив планується, в першу чергу, в тому випадку, коли господарство не спроможне забезпечити бездефіцитний баланс гумусу в ґрунті шляхом внесення на 1 га ріллі 10-12 т/га органіки. Також ці роботи проводяться, коли господарство турбується про підвищення родючості ґрунту. При цьому господарство може заготовляти і використовувати торф, мул ставків, солому, вирощувати сидерати.

У випадку використання соломи на добриво обов'язковою умовою при її заорюванні в ґрунт є внесення азотних добрив у кількості 10-15 кг діючої речовини азоту на 1 т соломи. При цьому вказати поле, де буде використовуватись солома на добриво, її кількість та кількість органічної речовини, яка надійде в ґрунт при умові, що 1 т соломи по кількості органічної речовини еквівалентна (при додатковому внесенні азоту) 3,4 т гною.

Для визначення кількості соломи, гички буряків, бадилля картоплі використовують співвідношення врожаю основної і побічної продукції (див. табл.7)

Таблиця 7

Співвідношення врожаю основної і побічної продукції в зоні Лісостепу

Культура	Співвідношення основної і побічної продукції
Пшениця озима	1: 1,50
Жито озиме	1: 1,70
Ячмінь	1: 1,20
Овес	1: 1,20
Горох	1: 1,00
Соя	1: 1,44
Кукурудза	1: 1,50
Просо	1: 1,20
Гречка	1: 1,30
Цукрові буряки	1: 0,40
Кормові буряки	1: 0,20
Картопля	1: 0,50

Обов'язково слід запланувати вирощування сидеральних культур. При цьому вказати спосіб використання сидератів, сидеральну культуру, урожай зеленої маси та кількість органічної речовини, яка надійде в ґрунт при умові, що 1 т зеленої маси сидератів еквівалентна 0,25 т гною.

Гній та інші органічні добрива необхідно вносити насамперед під цукрові буряки, кукурудзу, соняшник, картоплю, озиму пшеницю, огірки, цибулю. Оптимальні норми органічних добрив: на Поліссі - 40-50 для просапних культур і 25-30 т/га - для зернових; в Лісостепу -30-40 т/га для просапних і 25-30 т/га - для зернових культур; в Степу -25-30 т/га, а в умовах зрошення - 40-50 т/га.

Порівнявши рекомендації, викладені в підручнику та рекомендованій літературі, з фактичним станом використання органічних добрив у господарстві, необхідно зробити обґрунтовані пояснення і висновки по кожному пункту. Обґрунтуйте кількість виділених органічних добрив на всю площу сівозміни, для якої складається план удобрення і запропонуйте резерви збільшення виробництва та шляхи поліпшення застосування органічних добрив у господарстві.

При захисті розділу необхідно дати пояснення до виконання завдання і відповісти на запитання.

Запитання до розділу 4

1. Роль органічних добрив у підвищенні родючості ґрунту й урожайності сільськогосподарських культур.

2.Види, удобрювальна цінність, особливості застосування та ефективність підстилкового гною в різних грунтово-кліматичних умовах.

3.Удобрювальна цінність та особливості застосування безпідстилкового гною.

4.Способи зберігання підстилкового гною та їх оцінка.

5.Шляхи зменшення втрат поживних елементів із гною при його зберіганні і застосуванні.

6.Удобрювальна цінність та особливості застосування гноївки і пташиного посліду.

7.Торф, його типи, вміст поживних елементів і можливість використання як добрива.

8.Приготування і використання торфо-гноєвих, торфо-гноївкових і торфо-мінеральних компостів.

9.Удобрювальна цінність і особливості використання соломи як добрива.

10. Сидеральна культура, способи вирощування, використання й ефективність сидератів.